Медведе́ве — село в Україні, у Звягельському районі Житомирської області. Входить до складу Ємільчинської селищної громади.
село Медведеве | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Житомирська область | ||||
Район | Звягельський район | ||||
Громада | Ємільчинська селищна громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA18080130380050396 | ||||
Облікова картка | Медведеве | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 328 | ||||
Площа | 1,289 км² | ||||
Густота населення | 254,46 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 11232 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Середня висота над рівнем моря | 198 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 11232, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Медведеве | ||||
Карта | |||||
Медведеве | |||||
Медведеве | |||||
Мапа | |||||
Медведеве у Вікісховищі |
Історія
У 1906 році слобода Ємильчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 49 версти, від волості 8. Дворів 69, мешканців 445.
Десь із 1760-х — 1780 –х років тут уже виникло близько 15 господарств. З появою тут великого землевласника Уварова змінилося характерне призначення села, яке було до 1834 року панським. Того ж року частину селян було забрано до армії, частина — втекла, а тих, що лишились, виселили до Миколаївки (колишня назва М'яколовичі) та Осової (Солов'ї) місцевості, яка знаходилась також в нинішніх межах Ємільчинського району. Опустіле село і навколишні землі власник віддав у використання польським землеробам. З часу заселення села поляками і початку ними землеробства на навколишніх землях, його почали називати польським і до нього прикріпилась назва Слобода Медведеве. Польський характер заселення тривав з половини 30 — х років 19 століття до кінця 30-х років 20 століття, тобто більше 100 років.
У 80-х роках 19 століття в рамках запровадженої на Волині земельної реформи, було дозволено купувати землю, на якій господарювали. Слобода на той час нараховувала приблизно 35 господарств. Ця земельна реформа в Медведевому розпочалася лише в 1894 році.
Особливо знана вулиця Града (на даний час існує) навколо будівель простягались власні поля, луки і ліс. З часом тут утворилась велика колонія польських мешканців. Града - це залишки старовинного валу, який простягався на 43 версти на захід від Ємільчиного аж до села Червона Воля (раніше Доброволя або Воняча). Цей вал місцеві жителі називали - Дорога Святослава.
Поляки сповідували католицизм, тому не ходили до православних храмів, а відвідували костьол у Новограді-Волинському.
У селі не було католицького кладовища, тому небіжчиків возили хоронити в Бараші, Городницю, а пізніше в Ємільчине. Лише в 1958 році було обладнане друге кладовище в селі, і все було уладнано. Виробництво поташу і заготівля ділової будівельної деревини були перенесені в графські ліси в урочище «Поломи». Там його відправляли по річці Случ замовникам. Деякі люди з цього села наймались копати болотяну руду, яку вивозили до Руденьки. Велику і довгу боротьбу вели селяни після скасування кріпосного права з місцевим поміщиком за землю в урочищі «Одруб». Поміщик вимагав грошей за землю, яку люди розробляли після знятого лісу, а жителі протестували. Вигнали з села землеміра, поломали його засоби обміру землі. Частини селян після всього заарештували, 20 чоловік взяли під варту заручниками. В дореволюційний період, як і у всіх селах Полісся, тут панувала повна неписьменність, відсутність будь-якої медичної допомоги. Щоб порахувати гроші, дещо прочитати звертались до Степана Сороки, який прийшов у село з солдатів після 25 — річної служби. Більшість листів читались, і відповіді на них давались в костьолі. Медичне обслуговування, якщо можна його так назвати зводилось до шептання. Лікували один одного травами.
Перша світова війна не пройшла осторонь села. Чоловіків забрали на фронт, інших в обоз. Жінок і чоловіків, які залишились вдома, щоденно ганяли в ліс копати окопи і оборонні траншеї. Сліди цих споруд залишились до нашого часу. В Медведівській дачі, особливо в урочищі «Очерчина» помітна система оборонних споруд. Після жовтневого перевороту нова влада розділила поміщицьку землю, у селі обрали головою сільської ради Зембицького В. І. На початку тридцятих років почалась колективізація. Багатьох господарів було «розкуркулено» і вислано на Північ та Сибір. Силою, залякуванням, примусом селян було загнано в новостворений колгосп «П'ятирічка в чотири роки». Першими організаторами колгоспу в Медведовому стали Ф. П. Кубашевич, С. Й. Ваховський, Й. І. Островський, П. Ф. Туровський. Більшість селян примусили переселятись з хуторів в село.
Кардинальні зміни в житті села почалися в 1936 році. Саме в цьому році значна частина польського населення була примусово виселена до Казахстану (Карагандинська та Алма-атинська області). Їхні житлові будинки зайняли благонадійні люди з Підлуб, Серід і інших сіл.
В 1937 році маховик репресій докотився до Медведевого. За надуману участь в ПОВ (Польська військова організація), в «контрреволюційній діяльності» розстріляно (документально підтверджено) 20 чоловік, 25 чоловік вислано до таборів. Під час Другої світової війни 36 чоловік з Медведевого не повернулись до свої рідних. Частина чоловіків — поляків воювали в Армії Крайовій (Польща), були в партизанах. В повоєнний період відновлено роботу колгоспу «П'ятирічка в чотири роки» з 1954 року його перейменували в колгосп «Комсомолець». Землі навколо села були абсолютно заболочені, тому в 60-х роках було проведено меліорацію навколишніх земель. В 1961 році Медведеве стало бригадним селом середівського колгоспу ім. Мічуріна. Досить помітні зрушення сталися в селі з 1985 року після створення окремого господарства, яке носило ім'я Островського. До початку дев'яностих господарство побудовало автомобільну дорогу до райцентру, що дало змогу з'єднати село автобусним сполученням. В село стала повертатись молодь, почали будувати житлові будинки та фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, приміщення сільської ради, встановлено АТС.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 2 червня 2019.
Посилання
- cz. 2/313 Medwedów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku». — S. 313. (пол.)
- Погода в селі Медведеве [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medvede ve selo v Ukrayini u Zvyagelskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Vhodit do skladu Yemilchinskoyi selishnoyi gromadi selo Medvedeve Gerb Medvedevogo Prapor Medvedevogo Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zvyagelskij rajon Gromada Yemilchinska selishna gromada Kod KATOTTG UA18080130380050396 Oblikova kartka Medvedeve Osnovni dani Naselennya 328 Plosha 1 289 km Gustota naselennya 254 46 osib km Poshtovij indeks 11232 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 53 13 pn sh 27 40 47 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 198 m Misceva vlada Adresa radi 11232 Zhitomirska obl Yemilchinskij r n s Medvedeve Karta Medvedeve Medvedeve Mapa Medvedeve u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Medvedeve IstoriyaU 1906 roci sloboda Yemilchinskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 49 versti vid volosti 8 Dvoriv 69 meshkanciv 445 Des iz 1760 h 1780 h rokiv tut uzhe viniklo blizko 15 gospodarstv Z poyavoyu tut velikogo zemlevlasnika Uvarova zminilosya harakterne priznachennya sela yake bulo do 1834 roku panskim Togo zh roku chastinu selyan bulo zabrano do armiyi chastina vtekla a tih sho lishilis viselili do Mikolayivki kolishnya nazva M yakolovichi ta Osovoyi Solov yi miscevosti yaka znahodilas takozh v ninishnih mezhah Yemilchinskogo rajonu Opustile selo i navkolishni zemli vlasnik viddav u vikoristannya polskim zemlerobam Z chasu zaselennya sela polyakami i pochatku nimi zemlerobstva na navkolishnih zemlyah jogo pochali nazivati polskim i do nogo prikripilas nazva Sloboda Medvedeve Polskij harakter zaselennya trivav z polovini 30 h rokiv 19 stolittya do kincya 30 h rokiv 20 stolittya tobto bilshe 100 rokiv U 80 h rokah 19 stolittya v ramkah zaprovadzhenoyi na Volini zemelnoyi reformi bulo dozvoleno kupuvati zemlyu na yakij gospodaryuvali Sloboda na toj chas narahovuvala priblizno 35 gospodarstv Cya zemelna reforma v Medvedevomu rozpochalasya lishe v 1894 roci Osoblivo znana vulicya Grada na danij chas isnuye navkolo budivel prostyagalis vlasni polya luki i lis Z chasom tut utvorilas velika koloniya polskih meshkanciv Grada ce zalishki starovinnogo valu yakij prostyagavsya na 43 versti na zahid vid Yemilchinogo azh do sela Chervona Volya ranishe Dobrovolya abo Vonyacha Cej val miscevi zhiteli nazivali Doroga Svyatoslava Polyaki spoviduvali katolicizm tomu ne hodili do pravoslavnih hramiv a vidviduvali kostol u Novogradi Volinskomu U seli ne bulo katolickogo kladovisha tomu nebizhchikiv vozili horoniti v Barashi Gorodnicyu a piznishe v Yemilchine Lishe v 1958 roci bulo obladnane druge kladovishe v seli i vse bulo uladnano Virobnictvo potashu i zagotivlya dilovoyi budivelnoyi derevini buli pereneseni v grafski lisi v urochishe Polomi Tam jogo vidpravlyali po richci Sluch zamovnikam Deyaki lyudi z cogo sela najmalis kopati bolotyanu rudu yaku vivozili do Rudenki Veliku i dovgu borotbu veli selyani pislya skasuvannya kriposnogo prava z miscevim pomishikom za zemlyu v urochishi Odrub Pomishik vimagav groshej za zemlyu yaku lyudi rozroblyali pislya znyatogo lisu a zhiteli protestuvali Vignali z sela zemlemira polomali jogo zasobi obmiru zemli Chastini selyan pislya vsogo zaareshtuvali 20 cholovik vzyali pid vartu zaruchnikami V dorevolyucijnij period yak i u vsih selah Polissya tut panuvala povna nepismennist vidsutnist bud yakoyi medichnoyi dopomogi Shob porahuvati groshi desho prochitati zvertalis do Stepana Soroki yakij prijshov u selo z soldativ pislya 25 richnoyi sluzhbi Bilshist listiv chitalis i vidpovidi na nih davalis v kostoli Medichne obslugovuvannya yaksho mozhna jogo tak nazvati zvodilos do sheptannya Likuvali odin odnogo travami Persha svitova vijna ne projshla ostoron sela Cholovikiv zabrali na front inshih v oboz Zhinok i cholovikiv yaki zalishilis vdoma shodenno ganyali v lis kopati okopi i oboronni transheyi Slidi cih sporud zalishilis do nashogo chasu V Medvedivskij dachi osoblivo v urochishi Ocherchina pomitna sistema oboronnih sporud Pislya zhovtnevogo perevorotu nova vlada rozdilila pomishicku zemlyu u seli obrali golovoyu silskoyi radi Zembickogo V I Na pochatku tridcyatih rokiv pochalas kolektivizaciya Bagatoh gospodariv bulo rozkurkuleno i vislano na Pivnich ta Sibir Siloyu zalyakuvannyam primusom selyan bulo zagnano v novostvorenij kolgosp P yatirichka v chotiri roki Pershimi organizatorami kolgospu v Medvedovomu stali F P Kubashevich S J Vahovskij J I Ostrovskij P F Turovskij Bilshist selyan primusili pereselyatis z hutoriv v selo Kardinalni zmini v zhitti sela pochalisya v 1936 roci Same v comu roci znachna chastina polskogo naselennya bula primusovo viselena do Kazahstanu Karagandinska ta Alma atinska oblasti Yihni zhitlovi budinki zajnyali blagonadijni lyudi z Pidlub Serid i inshih sil V 1937 roci mahovik represij dokotivsya do Medvedevogo Za nadumanu uchast v POV Polska vijskova organizaciya v kontrrevolyucijnij diyalnosti rozstrilyano dokumentalno pidtverdzheno 20 cholovik 25 cholovik vislano do taboriv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 36 cholovik z Medvedevogo ne povernulis do svoyi ridnih Chastina cholovikiv polyakiv voyuvali v Armiyi Krajovij Polsha buli v partizanah V povoyennij period vidnovleno robotu kolgospu P yatirichka v chotiri roki z 1954 roku jogo perejmenuvali v kolgosp Komsomolec Zemli navkolo sela buli absolyutno zabolocheni tomu v 60 h rokah bulo provedeno melioraciyu navkolishnih zemel V 1961 roci Medvedeve stalo brigadnim selom seredivskogo kolgospu im Michurina Dosit pomitni zrushennya stalisya v seli z 1985 roku pislya stvorennya okremogo gospodarstva yake nosilo im ya Ostrovskogo Do pochatku dev yanostih gospodarstvo pobudovalo avtomobilnu dorogu do rajcentru sho dalo zmogu z yednati selo avtobusnim spoluchennyam V selo stala povertatis molod pochali buduvati zhitlovi budinki ta feldshersko akusherskij punkt dityachij sadok primishennya silskoyi radi vstanovleno ATS Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 2 chervnya 2019 Posilannyacz 2 313 Medwedow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku S 313 pol Pogoda v seli Medvedeve 19 grudnya 2011 u Wayback Machine