Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конституція Фінляндії (фін. Suomen perustuslaki та швед. Finlands grundlag) — основний закон Фінляндії. Конституція визначає правову основу, структуру та організацію уряду Фінляндії, взаємини між різними конституційними органами, а також визначає фундаментальні права громадян Фінляндії та права людини загалом. Перший Конституційний закон був прийнятий у 1919 році, незабаром після в 1917 році. Поточна версія Конституції набрала чинності 1 березня 2000 року.
Історія
Поточні конституційні положення Фінляндії зібрані в одному документі: Конституції Фінляндії (731/1999).
Перед закріпленням Конституції конституційні положення Фінляндії містилися в чотирьох окремих статутах, усі з яких мали конституційний статус: Конституційний закон 1919 (фін. Suomen hallitusmuoto), Парламентський закон 1928 (фін. valtiopäiväjärjestys), Закон про відповідальність міністрів of 1922 (фін. laki eduskunnan oikeudesta tarkastaa valtioneuvoston jäsenten ja oikeuskanslerin sekä eduskunnan oikeusasiamiehen virkatointen lainmukaisuutta, коротка назва ministerivastuulaki) та Закон про Високий суд імпічменту 1922 (фін. laki valtakunnanoikeudesta). Із прийняттям поточної Конституції усі ці статути були об'єднані в один конституційний документ і були скасовані із його прийняттям.
Фундаментальні принципи Конституційного закону 1919 року та Парламентського закону 1906 року, який був доповнений у 1928 році, залишилися незмінними протягом перших п'ятдесяти років незалежності Фінляндії; в країні не існували потреби у внесенні змін до Конституційного закону. Однак це не заважало Конституції адаптуватися до вимог часу. Гнучкість Конституції Фінляндії завдячувала використанню «законів про винятки», які є визначальною рисою фінської системи уряду: замість доповнення чи зміни Конституції можна прийняти закон, який надає ad hoc виняток у застосуванні Конституції. Такі закони не стають частиною Конституції і тому можуть бути скасовані, як звичайні закони. У минулому вони використовувалися доволі часто, що у певний момент стало негативним фактором для поваги до Конституції; сьогодні їхнє використання значно більш обмежене.
Перша велика конституційна реформа відбулася в 1983 році, коли було переписано багато важливих положень щодо парламентських процедур; ці зміни здебільшого стосувалися Парламентського закону. Однак наймасштабніша та найбільша реформа відбулася в 1987 році, коли до Конституції були додані положення щодо проведення консультатативних референдумів. Непряма форма обрання Президента республіки через колегію виборників була замінена поєднанням роботи колегії виборників та прямих виборів. Тоді ж положення, які регулювали відкладання прийняття звичайних законів, були змінені через скорочення періоду, на який можна було відкласти закон.
Основні положення
Структура
Офіційний текст Конституції Фінляндії складається із 131 статей, які поділені в 13 розділів:
- Фундаментальні положення
- Базові права і свободи
- Парламент і представники
- Діяльність парламенту
- Президент Республіки та Уряд
- Законодавство
- Державний бюджет
- Міжнародні відносини
- Нагляд за дотриманням законності
- Адміністрація і самоуправління
- Національна оборона
- Прикінцеві положення
Фундаментальні положення та базові права
Перший розділ, який присвячений фундаментальним положенням, наголошує на підтвердженні статусу Фінляндії як суверенної республіки, непорушності людської гідності та прав людини, а також на суверенності фінського народу. Він також закріплює принцип представницької демократії та роль Парламенту як найвищого органу уряду. Також він наголошує на розподілі державної влади, незалежності судів та принципі парламентської демократії. Положення щодо конституційних прав значною мірою збігаються з Європейською конвенцією з прав людини, включаючи освітні, соціальні та економічні права разом із політичними свободами. Зобов'язання Фінляндії у сфері міжнародних прав людини визнаються найвищою ланкою законодавчих норм, навіть вищою за саму конституцію.
Положення щодо органів влади
Конституція встановлює уряд згідно зі змішаною («напівпрезидентською») системою. Така система забезпечує наявність сильного Президента Республіки, який обирається на прямих виборах; прем'єр-міністра, який разом з іншими міністрами формує Уряд (розділ 5); а також Парламенту Фінляндії (розділ 3). Конституція також встановлює незалежну систему судоустрою та дві системи судів: загальну та адміністративну.
Парламент
Однією з ключових цілей конституційної реформи був рух в сторону парламентської системи уряду в Фінляндії. Згідно з цим принципом, нова Конституція посилює позицію Парламенту як найвищого органу уряду і полегшує його роботу. У той же час, положення нової Конституції щодо організації та процедур роботи Парламенту не зазнали фундаментальних змін.
Президент Республіки та Уряд
Ключові зміни у новій Конституції стосуються конституційної регуляції прийняття рішень Президентом Республіки та формування Уряду. Процес прийняття рішень Президентом є більш урегульованим, тоді як Уряд, який відповідає перед Парламентом і залежить від довіри Парламенту, грає більшу роль у рийнятті рішень Президентом. Найважливішою зміною була передача права фінального рішення у внесенні та відкликанні урядових законів від Президента Республіки до Уряду, включно із законами у сфері закордонниї справ.
Що стосується формування Уряду, положення нової конституції передають право призначення Прем'єр-міністра від Президента до Парламенту. Таким чином, нова Конституція ознаменувала собою відхід від провідної ролі у формування Уряду. Сьогодні Президент грає важливу роль лише в тому випадку, якщо парламентські групи не можуть досягти згоди між собою щодо програми Уряду та щодо кандидата на пост Прем'єр-міністра.
Примітки
- The Constitution of Finland (офіційний англомовний переклад) [ 15 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Suomen perustuslaki [ 21 лютого 2018 у Wayback Machine.]. База даних Finlex. (фін.)
- Maartje de Visser. Constitutional Review in Europe: A Comparative Analysis. — Bloomsbury Publishing, 2013. — P. 28.
Посилання
- Текст Конституції Фінляндії [ 18 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciya Finlyandiyi fin Suomen perustuslaki ta shved Finlands grundlag osnovnij zakon Finlyandiyi Konstituciya viznachaye pravovu osnovu strukturu ta organizaciyu uryadu Finlyandiyi vzayemini mizh riznimi konstitucijnimi organami a takozh viznachaye fundamentalni prava gromadyan Finlyandiyi ta prava lyudini zagalom Pershij Konstitucijnij zakon buv prijnyatij u 1919 roci nezabarom pislya v 1917 roci Potochna versiya Konstituciyi nabrala chinnosti 1 bereznya 2000 roku IstoriyaPotochni konstitucijni polozhennya Finlyandiyi zibrani v odnomu dokumenti Konstituciyi Finlyandiyi 731 1999 Pered zakriplennyam Konstituciyi konstitucijni polozhennya Finlyandiyi mistilisya v chotiroh okremih statutah usi z yakih mali konstitucijnij status Konstitucijnij zakon 1919 fin Suomen hallitusmuoto Parlamentskij zakon 1928 fin valtiopaivajarjestys Zakon pro vidpovidalnist ministriv of 1922 fin laki eduskunnan oikeudesta tarkastaa valtioneuvoston jasenten ja oikeuskanslerin seka eduskunnan oikeusasiamiehen virkatointen lainmukaisuutta korotka nazva ministerivastuulaki ta Zakon pro Visokij sud impichmentu 1922 fin laki valtakunnanoikeudesta Iz prijnyattyam potochnoyi Konstituciyi usi ci statuti buli ob yednani v odin konstitucijnij dokument i buli skasovani iz jogo prijnyattyam Fundamentalni principi Konstitucijnogo zakonu 1919 roku ta Parlamentskogo zakonu 1906 roku yakij buv dopovnenij u 1928 roci zalishilisya nezminnimi protyagom pershih p yatdesyati rokiv nezalezhnosti Finlyandiyi v krayini ne isnuvali potrebi u vnesenni zmin do Konstitucijnogo zakonu Odnak ce ne zavazhalo Konstituciyi adaptuvatisya do vimog chasu Gnuchkist Konstituciyi Finlyandiyi zavdyachuvala vikoristannyu zakoniv pro vinyatki yaki ye viznachalnoyu risoyu finskoyi sistemi uryadu zamist dopovnennya chi zmini Konstituciyi mozhna prijnyati zakon yakij nadaye ad hoc vinyatok u zastosuvanni Konstituciyi Taki zakoni ne stayut chastinoyu Konstituciyi i tomu mozhut buti skasovani yak zvichajni zakoni U minulomu voni vikoristovuvalisya dovoli chasto sho u pevnij moment stalo negativnim faktorom dlya povagi do Konstituciyi sogodni yihnye vikoristannya znachno bilsh obmezhene Persha velika konstitucijna reforma vidbulasya v 1983 roci koli bulo perepisano bagato vazhlivih polozhen shodo parlamentskih procedur ci zmini zdebilshogo stosuvalisya Parlamentskogo zakonu Odnak najmasshtabnisha ta najbilsha reforma vidbulasya v 1987 roci koli do Konstituciyi buli dodani polozhennya shodo provedennya konsultatativnih referendumiv Nepryama forma obrannya Prezidenta respubliki cherez kolegiyu vibornikiv bula zaminena poyednannyam roboti kolegiyi vibornikiv ta pryamih viboriv Todi zh polozhennya yaki regulyuvali vidkladannya prijnyattya zvichajnih zakoniv buli zmineni cherez skorochennya periodu na yakij mozhna bulo vidklasti zakon Osnovni polozhennyaStruktura Oficijnij tekst Konstituciyi Finlyandiyi skladayetsya iz 131 statej yaki podileni v 13 rozdiliv Fundamentalni polozhennya Bazovi prava i svobodi Parlament i predstavniki Diyalnist parlamentu Prezident Respubliki ta Uryad Zakonodavstvo Derzhavnij byudzhet Mizhnarodni vidnosini Naglyad za dotrimannyam zakonnosti Administraciya i samoupravlinnya Nacionalna oborona Prikincevi polozhennya Fundamentalni polozhennya ta bazovi prava Pershij rozdil yakij prisvyachenij fundamentalnim polozhennyam nagoloshuye na pidtverdzhenni statusu Finlyandiyi yak suverennoyi respubliki neporushnosti lyudskoyi gidnosti ta prav lyudini a takozh na suverennosti finskogo narodu Vin takozh zakriplyuye princip predstavnickoyi demokratiyi ta rol Parlamentu yak najvishogo organu uryadu Takozh vin nagoloshuye na rozpodili derzhavnoyi vladi nezalezhnosti sudiv ta principi parlamentskoyi demokratiyi Polozhennya shodo konstitucijnih prav znachnoyu miroyu zbigayutsya z Yevropejskoyu konvenciyeyu z prav lyudini vklyuchayuchi osvitni socialni ta ekonomichni prava razom iz politichnimi svobodami Zobov yazannya Finlyandiyi u sferi mizhnarodnih prav lyudini viznayutsya najvishoyu lankoyu zakonodavchih norm navit vishoyu za samu konstituciyu Polozhennya shodo organiv vladiDiv takozh Politichna sistema Finlyandiyi Konstituciya vstanovlyuye uryad zgidno zi zmishanoyu napivprezidentskoyu sistemoyu Taka sistema zabezpechuye nayavnist silnogo Prezidenta Respubliki yakij obirayetsya na pryamih viborah prem yer ministra yakij razom z inshimi ministrami formuye Uryad rozdil 5 a takozh Parlamentu Finlyandiyi rozdil 3 Konstituciya takozh vstanovlyuye nezalezhnu sistemu sudoustroyu ta dvi sistemi sudiv zagalnu ta administrativnu Parlament Odniyeyu z klyuchovih cilej konstitucijnoyi reformi buv ruh v storonu parlamentskoyi sistemi uryadu v Finlyandiyi Zgidno z cim principom nova Konstituciya posilyuye poziciyu Parlamentu yak najvishogo organu uryadu i polegshuye jogo robotu U toj zhe chas polozhennya novoyi Konstituciyi shodo organizaciyi ta procedur roboti Parlamentu ne zaznali fundamentalnih zmin Prezident Respubliki ta Uryad Klyuchovi zmini u novij Konstituciyi stosuyutsya konstitucijnoyi regulyaciyi prijnyattya rishen Prezidentom Respubliki ta formuvannya Uryadu Proces prijnyattya rishen Prezidentom ye bilsh uregulovanim todi yak Uryad yakij vidpovidaye pered Parlamentom i zalezhit vid doviri Parlamentu graye bilshu rol u rijnyatti rishen Prezidentom Najvazhlivishoyu zminoyu bula peredacha prava finalnogo rishennya u vnesenni ta vidklikanni uryadovih zakoniv vid Prezidenta Respubliki do Uryadu vklyuchno iz zakonami u sferi zakordonniyi sprav Sho stosuyetsya formuvannya Uryadu polozhennya novoyi konstituciyi peredayut pravo priznachennya Prem yer ministra vid Prezidenta do Parlamentu Takim chinom nova Konstituciya oznamenuvala soboyu vidhid vid providnoyi roli u formuvannya Uryadu Sogodni Prezident graye vazhlivu rol lishe v tomu vipadku yaksho parlamentski grupi ne mozhut dosyagti zgodi mizh soboyu shodo programi Uryadu ta shodo kandidata na post Prem yer ministra PrimitkiThe Constitution of Finland oficijnij anglomovnij pereklad 15 travnya 2019 u Wayback Machine angl Suomen perustuslaki 21 lyutogo 2018 u Wayback Machine Baza danih Finlex fin Maartje de Visser Constitutional Review in Europe A Comparative Analysis Bloomsbury Publishing 2013 P 28 PosilannyaTekst Konstituciyi Finlyandiyi 18 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl