Каледонії або Каледони — назва одного з наймогутніших племен піктів, що мешкало у центральній частині теперішньої Шотландії у період залізної доби, тривалий час протидіяла римським військам. Стала основою держави , що утворилася на початку V ст. Від назви цього племені частина острова Альбіон отримала назву Каледонія. Назву каледони перекладають як «ті, хто мають жорсткі ноги» — стосується стійкості членів племені (з кельтського caled — стійкий, витривалий, жорсткий, сильний). Тацит описує фізичні характеристики каледоніїв як осіб з рудим волоссям і довгими ногами.
Географія
Займали гористу місцину, межуючи з племенами тексалі на північному сході, вакомагами на сході, веніконами на південному сході та думнонами на півдні. На сході проходить Великий Глен Скид, з півночі — Центральний регіон, з заходу — Тайсайд та Морі-Ферт, південного заходу Ґрампіан, південного сходу Гайленд.
Структура
Плем'я складалось з численних кланів, якими керували самостійні вожді. Звідси, іноді, каледонів називають каледонською конфедерацією. Відомості про головне місто каледоніїв відсутні. Існували окремі поселення, осередки кланів. Найбільші мали 10 тис. км². До вторгнення римлян існували великі маєтки чи садиби, що мали незначний захист. Після війн з римськими військами з'являються своєрідні фортеці та зміцнені поселення. В області існування каледоніїв також відсутні рештки римських військових таборів. Римські форти розташовувалися на межі між землями каледоніїв та веніконів.
Історія
Стосовно діяльності каледоніїв до I ст. немає достеменних відомостей. Перші знання про вождів та стосунки із сусідами каледоніїв пов'язані із протидією вторгненню римської армії.
У 83 або 84 році спротив північних піктських племен очолив Калгак, вождь каледоніїв. З ними в союзі були племена дамноніїв, тексалів, веніконів та вакомагів. Вирішальна битва відбулася проти римської армії на чолі з проконсулом Гнеєм Юлієм Агріколою у Ґраупійських горах, де пікти зазнали нищівної поразки — втрати сягали мінімум 10 тис. вояків. Після цього Агрікола був готовий повністю підкорити піктські племена, які були деморалізовані. Каледоніїв та їх сусідів врятував наказав імператора Доміціана не продовжувати наступ углиб земель піктів.
За вплив каледоніїв серед сусідніх племен римляни прозвали усю північну територію Альбіона Каледонією, тобто усю теперішню Шотландію. Інша назва Каледонський ліс.
Після цих бойових дій з римлянами каледонії на тривалий час були не спроможні виступати проти ворогів, накопичуючи сили. Лише у 180 році вони, скориставшись повстанням племені брігантів, разом з іншими племенами атакували вал Антоніна, прорвавши його, та дійшли до валу Адріана. Зрештою виступ проти них проконсула Ульпія Марцелла змусив каледоніїв відсупити до своїх земель.
У 197 році, скориставшись послабленням римських військ на півночі провінції Британія, які рушили на допомогу Клодію Альбіну, що боровся за імператорський трон з Луцієм Септимієм Севером, каледонії разом з племенем меатів прорвали вал Антоніна та вал Адріана. Римський проконсул Вірій Луп вимушений був відкупитися від каледоніїв та меатів, які відійшли до себе.
З 208 року розпочалася війна піктів, зокрема каледоніїв, проти римлян на чолі із імператором Септимієм Севером. Про результати кампанії відомості суперечливі. Достеменно знано, що пікти (зокрема й каледонії) використовували партизанську тактику проти римлян, які зазнали чималих втрат. Проте римські війська зуміли спустошити значні території, чим викликали голод серед каледоніїв та інших піктських племен. Втім, війна тривала до 211 року, коли імператори Каракалла та Гета, сини померлого в Ебораку (Йорку) Септимія Севера, завдали нищівної поразки піктам. Цього разу конфлікт між імператорами знову врятував піктів від остаточного підкорення римлянами та утворення тут нової провінції. Останні не лише уклали мир, а й залишили Антонінів вал. Цим остаточно припинилися спроби римлян підкорити піктів. В цих подіях, імовірно, одну з провідних ролей відіграли каледонії.
Про подальше існування каледоніїв мало відомостей. Напевне, виступали разом з іншими піктами проти римлян, користуючись внутрішніми конфліктами в Римській імперії після повалення династії Северів у 235 році. Про їх результативність нічого невідомо.
На початку IV ст. каледонії склали основу піктського союзу. Яким чином та за рахунок чого він утворився невідомо. Останній виступав проти імператора Констанція I Хлора у 305 році. Тоді пікти зазнали важкої поразки й на тривалий час були послаблені політично. Тому під час правління Костянтина Великого та Констанція II спроби каледоніїв, як голови піктського союзу, вдертися за Адріанів вал не спостерігалися. Лише після загибелі імператора Юліана у 363 році походи до Римської Британії були більш успішними. Вже напочатку V ст. піктський союз перетворився на державу — королівство Піктія.
Джерела
- Frere, S, Britannia, Routledge, London, 1987,
- Emil Hübner: Caledonii. In: Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band III,1, Stuttgart 1897, Sp. 1347–1350.
- Malcolm Todd, Roman Britain, Fontana, Londra, 1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kaledoniyi abo Kaledoni nazva odnogo z najmogutnishih plemen piktiv sho meshkalo u centralnij chastini teperishnoyi Shotlandiyi u period zaliznoyi dobi trivalij chas protidiyala rimskim vijskam Stala osnovoyu derzhavi sho utvorilasya na pochatku V st Vid nazvi cogo plemeni chastina ostrova Albion otrimala nazvu Kaledoniya Nazvu kaledoni perekladayut yak ti hto mayut zhorstki nogi stosuyetsya stijkosti chleniv plemeni z keltskogo caled stijkij vitrivalij zhorstkij silnij Tacit opisuye fizichni harakteristiki kaledoniyiv yak osib z rudim volossyam i dovgimi nogami Plemena piktivGeografiyaZajmali goristu miscinu mezhuyuchi z plemenami teksali na pivnichnomu shodi vakomagami na shodi venikonami na pivdennomu shodi ta dumnonami na pivdni Na shodi prohodit Velikij Glen Skid z pivnochi Centralnij region z zahodu Tajsajd ta Mori Fert pivdennogo zahodu Grampian pivdennogo shodu Gajlend StrukturaPlem ya skladalos z chislennih klaniv yakimi keruvali samostijni vozhdi Zvidsi inodi kaledoniv nazivayut kaledonskoyu konfederaciyeyu Vidomosti pro golovne misto kaledoniyiv vidsutni Isnuvali okremi poselennya oseredki klaniv Najbilshi mali 10 tis km Do vtorgnennya rimlyan isnuvali veliki mayetki chi sadibi sho mali neznachnij zahist Pislya vijn z rimskimi vijskami z yavlyayutsya svoyeridni forteci ta zmicneni poselennya V oblasti isnuvannya kaledoniyiv takozh vidsutni reshtki rimskih vijskovih taboriv Rimski forti roztashovuvalisya na mezhi mizh zemlyami kaledoniyiv ta venikoniv IstoriyaStosovno diyalnosti kaledoniyiv do I st nemaye dostemennih vidomostej Pershi znannya pro vozhdiv ta stosunki iz susidami kaledoniyiv pov yazani iz protidiyeyu vtorgnennyu rimskoyi armiyi U 83 abo 84 roci sprotiv pivnichnih piktskih plemen ocholiv Kalgak vozhd kaledoniyiv Z nimi v soyuzi buli plemena damnoniyiv teksaliv venikoniv ta vakomagiv Virishalna bitva vidbulasya proti rimskoyi armiyi na choli z prokonsulom Gneyem Yuliyem Agrikoloyu u Graupijskih gorah de pikti zaznali nishivnoyi porazki vtrati syagali minimum 10 tis voyakiv Pislya cogo Agrikola buv gotovij povnistyu pidkoriti piktski plemena yaki buli demoralizovani Kaledoniyiv ta yih susidiv vryatuvav nakazav imperatora Domiciana ne prodovzhuvati nastup uglib zemel piktiv Za vpliv kaledoniyiv sered susidnih plemen rimlyani prozvali usyu pivnichnu teritoriyu Albiona Kaledoniyeyu tobto usyu teperishnyu Shotlandiyu Insha nazva Kaledonskij lis Pislya cih bojovih dij z rimlyanami kaledoniyi na trivalij chas buli ne spromozhni vistupati proti vorogiv nakopichuyuchi sili Lishe u 180 roci voni skoristavshis povstannyam plemeni brigantiv razom z inshimi plemenami atakuvali val Antonina prorvavshi jogo ta dijshli do valu Adriana Zreshtoyu vistup proti nih prokonsula Ulpiya Marcella zmusiv kaledoniyiv vidsupiti do svoyih zemel U 197 roci skoristavshis poslablennyam rimskih vijsk na pivnochi provinciyi Britaniya yaki rushili na dopomogu Klodiyu Albinu sho borovsya za imperatorskij tron z Luciyem Septimiyem Severom kaledoniyi razom z plemenem meativ prorvali val Antonina ta val Adriana Rimskij prokonsul Virij Lup vimushenij buv vidkupitisya vid kaledoniyiv ta meativ yaki vidijshli do sebe Z 208 roku rozpochalasya vijna piktiv zokrema kaledoniyiv proti rimlyan na choli iz imperatorom Septimiyem Severom Pro rezultati kampaniyi vidomosti superechlivi Dostemenno znano sho pikti zokrema j kaledoniyi vikoristovuvali partizansku taktiku proti rimlyan yaki zaznali chimalih vtrat Prote rimski vijska zumili spustoshiti znachni teritoriyi chim viklikali golod sered kaledoniyiv ta inshih piktskih plemen Vtim vijna trivala do 211 roku koli imperatori Karakalla ta Geta sini pomerlogo v Eboraku Jorku Septimiya Severa zavdali nishivnoyi porazki piktam Cogo razu konflikt mizh imperatorami znovu vryatuvav piktiv vid ostatochnogo pidkorennya rimlyanami ta utvorennya tut novoyi provinciyi Ostanni ne lishe uklali mir a j zalishili Antoniniv val Cim ostatochno pripinilisya sprobi rimlyan pidkoriti piktiv V cih podiyah imovirno odnu z providnih rolej vidigrali kaledoniyi Pro podalshe isnuvannya kaledoniyiv malo vidomostej Napevne vistupali razom z inshimi piktami proti rimlyan koristuyuchis vnutrishnimi konfliktami v Rimskij imperiyi pislya povalennya dinastiyi Severiv u 235 roci Pro yih rezultativnist nichogo nevidomo Na pochatku IV st kaledoniyi sklali osnovu piktskogo soyuzu Yakim chinom ta za rahunok chogo vin utvorivsya nevidomo Ostannij vistupav proti imperatora Konstanciya I Hlora u 305 roci Todi pikti zaznali vazhkoyi porazki j na trivalij chas buli poslableni politichno Tomu pid chas pravlinnya Kostyantina Velikogo ta Konstanciya II sprobi kaledoniyiv yak golovi piktskogo soyuzu vdertisya za Adrianiv val ne sposterigalisya Lishe pislya zagibeli imperatora Yuliana u 363 roci pohodi do Rimskoyi Britaniyi buli bilsh uspishnimi Vzhe napochatku V st piktskij soyuz peretvorivsya na derzhavu korolivstvo Piktiya DzherelaFrere S Britannia Routledge London 1987 ISBN 0 7102 1215 1 Emil Hubner Caledonii In Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft RE Band III 1 Stuttgart 1897 Sp 1347 1350 Malcolm Todd Roman Britain Fontana Londra 1985