Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соро́ки — село в Україні у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Сороки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Громада | Городенківська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1556 |
| Населення | 990 ▼ станом на (2021) рік |
| Площа | 13,500 км² |
| Густота населення | 77,50 ▼ осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78154 |
| Телефонний код | +380 03430 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°36′55″ пн. ш. 25°21′43″ сх. д. / 48.61528° пн. ш. 25.36194° сх. д.Координати: 48°36′55″ пн. ш. 25°21′43″ сх. д. / 48.61528° пн. ш. 25.36194° сх. д. |
| Водойми | стави Нагірняки |
| Відстань до обласного центру | 85 км |
| Відстань до районного центру | 14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77 |
| Карта | |
  Сороки | |
 Сороки | |
| Мапа | |
| | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.
Географія
Село розміщене на відстані 14 км від центру територіальної громади. Через населений пункт проходить дорога державного значення. По ній здійснюються 23 автобусні рейси по наступних напрямках: Городенка, Коломия, Яремча, Тернопіль, Івано-Франківськ, Косів, Чортків, Київ, Чернівці.
З Сороків бере свій початок річка Тополівка, права притока Белелуйки.
На території урочища «Короткі» збереглися два насипані кургани. За переказами вони з’явилися ще в XV ст. та служили сигналами сповіщення односельців про набіги ворогів. На курганах зберігалася бочка зі смолою, яку сторож у разі небезпеки підпалював і в такий спосіб сповіщав усіх жителів про наближення непроханих гостей. З цих рукотворних насипів у полі видимості знаходяться півтора десятка населених пунктів.
Історія
Село Сороки — одне із найстаріших сіл колишнього Городенківського району Івано-Франківської області. Ймовірно, що на його теперішніх землях перші поселення з'явилися ще в часи сивої давнини. Свідченням цього є той факт, що у XX ст. в околицях Сороків було віднайдено кам’яні знаряддя праці доби міді.
Перша писемна згадка про населений пункт датована другою половиною XIV століття. З давніх архівних документів (історичних джерел та грамот) випливає, що згідно до подання Владислава Опольського на ім'я великого князя литовського і руського Владислава Ягайла село було засноване 15 грудня 1373 року. Також Сороки згадуються в записах книг галицького суду від 1 січня 1457 року. У 1579 році в селі мешкало 36 родин і налічувалося 40 хат. А вже згідно подомного реєстру Коломийського повіту від 15 травня 1670 року кількість дворів зросла до 46.
В австрійський період своєї історії Сороки адміністративно відносилися до Коломийського повіту. Протягом XIX ст. село почергово перебувало у власності пана Якубовича, а також поміщиць Марцелі Ґарлінської та Євгенії Бурзинської. Останніми власниками поселення були дідичі Марамороші. Станом на 1870 р. у населеному пункті проживало 1135 мешканців.
У добу ІІ Речі Посполитої Сороки тривалий час мали свою самоврядну сільську ґміну в підпорядкуванні Коломийського повіту. Але в результаті урядової адміністративної реформи з 1 серпня 1934 року село стало частиною новоутвореної ґміни Гвіздець-Місто.
Восени 1934 року в рамках великої етнографічної експедиції по території Польщі на Покутті побувала всесвітньовідома американська дослідниця Луїза Бойд. У ході своєї подорожі 23 вересня вона побувала і в Сороках. Експедиційні нотатки та світлини, у тому числі зроблені в селі, були пізніше опубліковані Американським географічним товариством.
Напередодні Другої світової війни у Сороках проживало 1 670 осіб, з яких 1 490 складали українці.
Після радянської анексії західноукраїнських земель населений пункт в 1940 році увійшов до складу Гвіздецького району. У селі було засновано колгосп ім. Тимошенка. В ньому працювало 14 селян. Головою колективного господарства призначили Михайла Івасюка, завгоспом – Дмитра Хому, а бухгалтером – Артема Матковського. В цю пору першим головою сільської ради був Ілько Кушнірук, а секретарем – Славко Кушнірук.
Під час німецької окупації Галичини 1941-1944 років Сороки знову стали частиною відновленого Коломийського повіту, що перебував у юрисдикції Крайсгауптманшафту Коломия. Загалом на фронтах Другої світової війни побувало близько 300 мешканців села, понад 80 з них полягло на полі бою та пропало безвісти. Ще 33 жителів Сороків опинилися в Німеччині на примусових роботах. Село було визволено від німецьких окупантів 25 березня 1944 року радянськими військами Першої танкової армії.
У 1940-х в Сороках та його околицях діяло українське націоналістичне підпілля, до активної участі в якому було залучено близько сотні жителів населеного пункту. За підпільну діяльність чимало з них зазнало сталінських репресій. Частина учасників визвольного руху загинула в нерівній боротьбі проти каральних радянських органів.
Не пошкодував жителів села і голод 1947 року. Його жертвами стало семеро осіб: Марія Дащук, Марія Долинна, Анастасія Долинюк, Антон Коркоза, Варвара Кушнірук, Василь Кушнірук та Ганна Кушнірук.
У 1949 році вдруге було організовано колективне господарство, в яке тепер об’єднали селян Сороків, Слобідки та Вишнівки. За свою тривалу історію колгосп пережив чимало реорганізацій, проіснувавши аж до квітня 2003 року.
Після ліквідації Гвіздецького району наприкінці 1962 року село увійшло до складу Городенківського району. За результатами адміністративно-територіальної реформи 2020 року Сороки стали частиною Городенківської міської громади, яку приєднали до Коломийського району.
Станом на 2021 рік в селі проживало 990 осіб.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1021 | 99.42% |
| російська | 3 | 0.29% |
| інші/не вказали | 3 | 0.29% |
| Усього | 1027 | 100% |
Культура та освіта
Здавна роль головного релігійно-культурного осередку в житті мешканців Сороків відігравала сільська церква. Найдавніша згадка про сороківський храм походить з Катедратика Львівської єпархії 1680 року. Попередниця теперішньої дерев’яної церкви була збудована 1755 року. Орієнтовно розташовувалася на тому ж місці що й сучасна культова споруда.
У 1865 році графиня Марія Борковська при підтримці греко-католицької громади села виступила фундаторкою спорудження нової дерев’яної Церкви Вознесіння Господнього. Для її будівництва були запрошені майстри з Гуцульщини, які звели трибанну святиню, покривши її ґонтою. Через три роки храм було освячено та відкрито для богослужінь. На знак вдячності релігійна громада виконала заповіт графині та похоронила її на церковному подвір’ї.
На початковому етапі Першої світової війни в приміщенні храму було розгорнуто воєнний шпиталь австрійської армії. На території церковного подвір’я здійснювалися поховання її загиблих воїнів. У 1925 році їх останки перезахоронили на сільському кладовищі.
У 1959 році відбулося поновлення розпису церкви, який здійснили малярі Іван Качмарський, Тарас та Анна Сидців. За чверть віку по цьому святиню покрили бляхою. В 2008 році на пожертви парафіян обабіч церкви звели каплицю на честь 1020-ліття Хрещення України-Русі. 2014 року зусиллями сороківської громади здійснено зовнішній ремонт храму. На поточний момент культова споруда має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. У дорадянську добу в Церкві Вознесіння Господнього служили: о. Іоан Козловський (до 1862 р.), о. Іоан Могильницький (1862-1918 рр.), о. Димчина (1918-1922 рр.), о. Дмитро Вахняк (1922-1948 рр.). З 1992 року настоятелем церкви став протоієрей ПЦУ Микола Кравчук.
Окрім Церкви Вознесіння Господнього, в XIX ст. у Сороках було також споруджено дерв’яний костел (1873 р.). Його поява стала наслідком зростання в поселенні кількості так званих «латинників» – віруючих римо-католицького обряду (на ту пору їх було вже близько 170). Коштом цих парафіян та при фінансовому сприянні бернардинської парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці, до якої вони належали, і звели нову культову споруду.
Також 1908 року в селі збудували дерев'яний бернардинський душпастирський осередок та створили парафіяльну експозитуру. До її складу увійшло іще п’ять сусідніх сіл. З часом експозитура отримала статус парафії (1925 р.), а бернардинський осередок – статус монастиря (1937 р.). В останні передвоєнні роки наставником місцевих римо-католиків був отець-адміністратор Феліціан Гомульчак.
У 1939 році в сороківському костелі здійснили внутрішні відновлювальні роботи. Водночас завершилося спорудження парафіяльного будинку. В 1944 році органи радянської влади облаштували у приміщенні костелу клуб, а у середині наступного десятиліття взагалі розібрали цю колись культову споруду.
Свої давні традиції має і сільське шкільництво. Перші згадки щодо потреби відкриття початкової школи в Сороках зустрічаються в джерелах у 1888 році. Але тільки в 1902 році вона змогла відчинити свої двері для сільських учнів. Неподалік навчального закладу з часом з’явилася також хата-читальня. Багато зусиль для підвищення культурно-освітнього рівня місцевих мешканців у першій половині XX ст. зробили члени тутешнього гнізда українського товариства «Просвіта». У 1961 році було закладено фундамент під будову нової школи. На сучасному етапі головну освітню місію серед молоді села виконує Сороківська гімназія Городенківської міської ради І-ІІ ступеня.
Відомі люди
- Іван Могильницький (1894—1983) — український адвокат, громадсько-політичний діяч, в'язень сталінських таборів.
Примітки
- Розпорядження № 714-р Кабінету Міністрів України "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області" від 12 червня 2020 р. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2021.
- Сороківська сільська рада. Процитовано 22 червня 2023.
- Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — Київ, 1971. — С. 194. Процитовано 22 червня 2023.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.247, №2794 (лат.)
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. ХІ. — Warszawa, 1880. — S. 84. https://icm.edu.pl (pol) . Процитовано 22 червня 2023.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu kołomyjskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. Prawo.pl (pol) . Процитовано 22 червня 2023.
- Welcome to the village of Soroki in 1934. Dorosh Heritage Tours (eng) . Процитовано 22 червня 2023.
- Кубійович В. Етнічні групи північнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939 р. — Вісбаден, 1983. — С. 37. diasporiana.org.ua: електронна бібліотека. Процитовано 22 червня 2023.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- Сороки. Церква Вознесіння Господнього. Дерев'яні церкви Західної України. Процитовано 22 червня 2023.
- Храм Вознесіння Господнього села Сороки. Коломийська Єпархія Православної Церкви України. Процитовано 22 червня 2023.
- Сороки. Колишній костел Імені Марії. Костели і каплиці України. Процитовано 22 червня 2023.
- Сороківська гімназія Городенківської міської ради. Україна. ІСУО. Процитовано 22 червня 2023.
Посилання
- Ретрофото Сороків авторства американської дослідниці Луїзи Бойд (1934 р.).
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Soro ki selo v Ukrayini u Gorodenkivskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Soroki Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Gromada Gorodenkivska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1556 Naselennya 990 stanom na 2021 rik Plosha 13 500 km Gustota naselennya 77 50 osib km Poshtovij indeks 78154 Telefonnij kod 380 03430 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 36 55 pn sh 25 21 43 sh d 48 61528 pn sh 25 36194 sh d 48 61528 25 36194 Koordinati 48 36 55 pn sh 25 21 43 sh d 48 61528 pn sh 25 36194 sh d 48 61528 25 36194 Vodojmi stavi Nagirnyaki Vidstan do oblasnogo centru 85 km Vidstan do rajonnogo centru 14 km Misceva vlada Adresa radi 78103 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Gorodenka vul Shevchenka Tarasa bud 77 Karta Soroki Soroki Mapa Soroki u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Gorodenkivskoyi miskoyi gromadi GeografiyaSelo rozmishene na vidstani 14 km vid centru teritorialnoyi gromadi Cherez naselenij punkt prohodit doroga derzhavnogo znachennya Po nij zdijsnyuyutsya 23 avtobusni rejsi po nastupnih napryamkah Gorodenka Kolomiya Yaremcha Ternopil Ivano Frankivsk Kosiv Chortkiv Kiyiv Chernivci Z Sorokiv bere svij pochatok richka Topolivka prava pritoka Belelujki Na teritoriyi urochisha Korotki zbereglisya dva nasipani kurgani Za perekazami voni z yavilisya she v XV st ta sluzhili signalami spovishennya odnoselciv pro nabigi vorogiv Na kurganah zberigalasya bochka zi smoloyu yaku storozh u razi nebezpeki pidpalyuvav i v takij sposib spovishav usih zhiteliv pro nablizhennya neprohanih gostej Z cih rukotvornih nasipiv u poli vidimosti znahodyatsya pivtora desyatka naselenih punktiv IstoriyaSelo Soroki odne iz najstarishih sil kolishnogo Gorodenkivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Jmovirno sho na jogo teperishnih zemlyah pershi poselennya z yavilisya she v chasi sivoyi davnini Svidchennyam cogo ye toj fakt sho u XX st v okolicyah Sorokiv bulo vidnajdeno kam yani znaryaddya praci dobi midi Persha pisemna zgadka pro naselenij punkt datovana drugoyu polovinoyu XIV stolittya Z davnih arhivnih dokumentiv istorichnih dzherel ta gramot viplivaye sho zgidno do podannya Vladislava Opolskogo na im ya velikogo knyazya litovskogo i ruskogo Vladislava Yagajla selo bulo zasnovane 15 grudnya 1373 roku Takozh Soroki zgaduyutsya v zapisah knig galickogo sudu vid 1 sichnya 1457 roku U 1579 roci v seli meshkalo 36 rodin i nalichuvalosya 40 hat A vzhe zgidno podomnogo reyestru Kolomijskogo povitu vid 15 travnya 1670 roku kilkist dvoriv zrosla do 46 V avstrijskij period svoyeyi istoriyi Soroki administrativno vidnosilisya do Kolomijskogo povitu Protyagom XIX st selo pochergovo perebuvalo u vlasnosti pana Yakubovicha a takozh pomishic Marceli Garlinskoyi ta Yevgeniyi Burzinskoyi Ostannimi vlasnikami poselennya buli didichi Maramoroshi Stanom na 1870 r u naselenomu punkti prozhivalo 1135 meshkanciv U dobu II Rechi Pospolitoyi Soroki trivalij chas mali svoyu samovryadnu silsku gminu v pidporyadkuvanni Kolomijskogo povitu Ale v rezultati uryadovoyi administrativnoyi reformi z 1 serpnya 1934 roku selo stalo chastinoyu novoutvorenoyi gmini Gvizdec Misto Voseni 1934 roku v ramkah velikoyi etnografichnoyi ekspediciyi po teritoriyi Polshi na Pokutti pobuvala vsesvitnovidoma amerikanska doslidnicya Luyiza Bojd U hodi svoyeyi podorozhi 23 veresnya vona pobuvala i v Sorokah Ekspedicijni notatki ta svitlini u tomu chisli zrobleni v seli buli piznishe opublikovani Amerikanskim geografichnim tovaristvom Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni u Sorokah prozhivalo 1 670 osib z yakih 1 490 skladali ukrayinci Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel naselenij punkt v 1940 roci uvijshov do skladu Gvizdeckogo rajonu U seli bulo zasnovano kolgosp im Timoshenka V nomu pracyuvalo 14 selyan Golovoyu kolektivnogo gospodarstva priznachili Mihajla Ivasyuka zavgospom Dmitra Homu a buhgalterom Artema Matkovskogo V cyu poru pershim golovoyu silskoyi radi buv Ilko Kushniruk a sekretarem Slavko Kushniruk Pid chas nimeckoyi okupaciyi Galichini 1941 1944 rokiv Soroki znovu stali chastinoyu vidnovlenogo Kolomijskogo povitu sho perebuvav u yurisdikciyi Krajsgauptmanshaftu Kolomiya Zagalom na frontah Drugoyi svitovoyi vijni pobuvalo blizko 300 meshkanciv sela ponad 80 z nih polyaglo na poli boyu ta propalo bezvisti She 33 zhiteliv Sorokiv opinilisya v Nimechchini na primusovih robotah Selo bulo vizvoleno vid nimeckih okupantiv 25 bereznya 1944 roku radyanskimi vijskami Pershoyi tankovoyi armiyi U 1940 h v Sorokah ta jogo okolicyah diyalo ukrayinske nacionalistichne pidpillya do aktivnoyi uchasti v yakomu bulo zalucheno blizko sotni zhiteliv naselenogo punktu Za pidpilnu diyalnist chimalo z nih zaznalo stalinskih represij Chastina uchasnikiv vizvolnogo ruhu zaginula v nerivnij borotbi proti karalnih radyanskih organiv Ne poshkoduvav zhiteliv sela i golod 1947 roku Jogo zhertvami stalo semero osib Mariya Dashuk Mariya Dolinna Anastasiya Dolinyuk Anton Korkoza Varvara Kushniruk Vasil Kushniruk ta Ganna Kushniruk U 1949 roci vdruge bulo organizovano kolektivne gospodarstvo v yake teper ob yednali selyan Sorokiv Slobidki ta Vishnivki Za svoyu trivalu istoriyu kolgosp perezhiv chimalo reorganizacij proisnuvavshi azh do kvitnya 2003 roku Pislya likvidaciyi Gvizdeckogo rajonu naprikinci 1962 roku selo uvijshlo do skladu Gorodenkivskogo rajonu Za rezultatami administrativno teritorialnoyi reformi 2020 roku Soroki stali chastinoyu Gorodenkivskoyi miskoyi gromadi yaku priyednali do Kolomijskogo rajonu Stanom na 2021 rik v seli prozhivalo 990 osib NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1021 99 42 rosijska 3 0 29 inshi ne vkazali 3 0 29 Usogo 1027 100 Kultura ta osvitaCerkva Voznesinnya Gospodnogo 2016 r Zdavna rol golovnogo religijno kulturnogo oseredku v zhitti meshkanciv Sorokiv vidigravala silska cerkva Najdavnisha zgadka pro sorokivskij hram pohodit z Katedratika Lvivskoyi yeparhiyi 1680 roku Poperednicya teperishnoyi derev yanoyi cerkvi bula zbudovana 1755 roku Oriyentovno roztashovuvalasya na tomu zh misci sho j suchasna kultova sporuda U 1865 roci grafinya Mariya Borkovska pri pidtrimci greko katolickoyi gromadi sela vistupila fundatorkoyu sporudzhennya novoyi derev yanoyi Cerkvi Voznesinnya Gospodnogo Dlya yiyi budivnictva buli zaprosheni majstri z Guculshini yaki zveli tribannu svyatinyu pokrivshi yiyi gontoyu Cherez tri roki hram bulo osvyacheno ta vidkrito dlya bogosluzhin Na znak vdyachnosti religijna gromada vikonala zapovit grafini ta pohoronila yiyi na cerkovnomu podvir yi Na pochatkovomu etapi Pershoyi svitovoyi vijni v primishenni hramu bulo rozgornuto voyennij shpital avstrijskoyi armiyi Na teritoriyi cerkovnogo podvir ya zdijsnyuvalisya pohovannya yiyi zagiblih voyiniv U 1925 roci yih ostanki perezahoronili na silskomu kladovishi U 1959 roci vidbulosya ponovlennya rozpisu cerkvi yakij zdijsnili malyari Ivan Kachmarskij Taras ta Anna Sidciv Za chvert viku po comu svyatinyu pokrili blyahoyu V 2008 roci na pozhertvi parafiyan obabich cerkvi zveli kaplicyu na chest 1020 littya Hreshennya Ukrayini Rusi 2014 roku zusillyami sorokivskoyi gromadi zdijsneno zovnishnij remont hramu Na potochnij moment kultova sporuda maye status pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya U doradyansku dobu v Cerkvi Voznesinnya Gospodnogo sluzhili o Ioan Kozlovskij do 1862 r o Ioan Mogilnickij 1862 1918 rr o Dimchina 1918 1922 rr o Dmitro Vahnyak 1922 1948 rr Z 1992 roku nastoyatelem cerkvi stav protoiyerej PCU Mikola Kravchuk Okrim Cerkvi Voznesinnya Gospodnogo v XIX st u Sorokah bulo takozh sporudzheno derv yanij kostel 1873 r Jogo poyava stala naslidkom zrostannya v poselenni kilkosti tak zvanih latinnikiv viruyuchih rimo katolickogo obryadu na tu poru yih bulo vzhe blizko 170 Koshtom cih parafiyan ta pri finansovomu spriyanni bernardinskoyi parafiyi Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi u Gvizdci do yakoyi voni nalezhali i zveli novu kultovu sporudu Takozh 1908 roku v seli zbuduvali derev yanij bernardinskij dushpastirskij oseredok ta stvorili parafiyalnu ekspozituru Do yiyi skladu uvijshlo ishe p yat susidnih sil Z chasom ekspozitura otrimala status parafiyi 1925 r a bernardinskij oseredok status monastirya 1937 r V ostanni peredvoyenni roki nastavnikom miscevih rimo katolikiv buv otec administrator Felician Gomulchak U 1939 roci v sorokivskomu kosteli zdijsnili vnutrishni vidnovlyuvalni roboti Vodnochas zavershilosya sporudzhennya parafiyalnogo budinku V 1944 roci organi radyanskoyi vladi oblashtuvali u primishenni kostelu klub a u seredini nastupnogo desyatilittya vzagali rozibrali cyu kolis kultovu sporudu Svoyi davni tradiciyi maye i silske shkilnictvo Pershi zgadki shodo potrebi vidkrittya pochatkovoyi shkoli v Sorokah zustrichayutsya v dzherelah u 1888 roci Ale tilki v 1902 roci vona zmogla vidchiniti svoyi dveri dlya silskih uchniv Nepodalik navchalnogo zakladu z chasom z yavilasya takozh hata chitalnya Bagato zusil dlya pidvishennya kulturno osvitnogo rivnya miscevih meshkanciv u pershij polovini XX st zrobili chleni tuteshnogo gnizda ukrayinskogo tovaristva Prosvita U 1961 roci bulo zakladeno fundament pid budovu novoyi shkoli Na suchasnomu etapi golovnu osvitnyu misiyu sered molodi sela vikonuye Sorokivska gimnaziya Gorodenkivskoyi miskoyi radi I II stupenya Vidomi lyudiIvan Mogilnickij 1894 1983 ukrayinskij advokat gromadsko politichnij diyach v yazen stalinskih taboriv PrimitkiRozporyadzhennya 714 r Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti vid 12 chervnya 2020 r www kmu gov ua ua Procitovano 12 listopada 2021 Sorokivska silska rada Procitovano 22 chervnya 2023 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast Kiyiv 1971 S 194 Procitovano 22 chervnya 2023 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 247 2794 lat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T HI Warszawa 1880 S 84 https icm edu pl pol Procitovano 22 chervnya 2023 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 26 lipca 1934 r o podziale powiatu kolomyjskiego w wojewodztwie stanislawowskiem na gminy wiejskie Prawo pl pol Procitovano 22 chervnya 2023 Welcome to the village of Soroki in 1934 Dorosh Heritage Tours eng Procitovano 22 chervnya 2023 Kubijovich V Etnichni grupi pivnichnozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 r Visbaden 1983 S 37 diasporiana org ua elektronna biblioteka Procitovano 22 chervnya 2023 https socialdata org ua projects mova 2001 Soroki Cerkva Voznesinnya Gospodnogo Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Procitovano 22 chervnya 2023 Hram Voznesinnya Gospodnogo sela Soroki Kolomijska Yeparhiya Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Procitovano 22 chervnya 2023 Soroki Kolishnij kostel Imeni Mariyi Kosteli i kaplici Ukrayini Procitovano 22 chervnya 2023 Sorokivska gimnaziya Gorodenkivskoyi miskoyi radi Ukrayina ISUO Procitovano 22 chervnya 2023 PosilannyaRetrofoto Sorokiv avtorstva amerikanskoyi doslidnici Luyizi Bojd 1934 r Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi