Ямпільська волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Ямпіль.
Ямпільська волость | ||||
Центр | Ямпіль | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 10 397 (1885) | |||
Населення | 5696 осіб (1885) | |||
Густота | 50.1 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень об'єднаних у 11 сільських громад. Населення — 5696 осіб (2855 чоловічої статі та 2841 — жіночої), 890 дворових господарств.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 6087 | 3821 |
Приватної власності | 3912 | 2815 |
Казенної власності | — | — |
Іншої власності | 398 | 245 |
Загалом | 10397 | 6881 |
Основні поселення волості:
- Ямпіль — колишнє власницьке містечко при річці Горинь за 42 версти від повітового міста, 640 осіб, 104 двори, православна церква, костел, католицька каплиця, постоялий будинок, 30 лавка, базар, 6 ярмарків, водяний млин.
- В'язовець — колишнє власницьке село при річці Горинь, 1240 осіб, 210 дворів, 2 православні церкви, школа, постоялий будинок, черепичний завод.
- Грибове — колишнє власницьке село при впадінні річки у річку Горинь, 445 осіб, 76 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
- Дітківці — колишнє власницьке село при річці Горинь, 455 осіб, 64 двори, православна церква.
- Загірці — колишнє власницьке село при джерелах, 337 осіб, 57 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Лепесівка (Лепешівка) — колишнє власницьке село при річці Горинь, 778 осіб, 110 дворів, православна церква, каплиця, водяний млин.
- Вільшаниця — колишнє власницьке село при річці Горинь, 507 осіб, 87 дворів, постоялий будинок.
- Паньківці — колишнє власницьке село при річці Горинь, 442 особи, 76 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Волость після 1921 року
18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також більшість волостей Кременецького повіту, зокрема західна частина волості опинилася з польського боку кордону й увійшла до складу Волинського воєводства (села Грибова, Краснолука, Юсківці — до ґміни Ланівці, і Загірці й Михайлівка — ґміни Дедеркали). Натомість східна частина Ямпільської волості (містечко Ямпіль, села Вільшаниця, В'язовець, Дідківці, Лепесівка, Норилів, Паньківці) відійшла до Старокостянтинівського повіту УСРР.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yampilska volost Yampilska volost administrativno teritorialna odinicya Kremeneckogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Volosnij centr mistechko Yampil Yampilska volostCentr YampilPlosha 10 397 1885 Naselennya 5696 osib 1885 Gustota 50 1 osib km Stanom na 1885 rik skladalasya z 15 poselen ob yednanih u 11 silskih gromad Naselennya 5696 osib 2855 cholovichoyi stati ta 2841 zhinochoyi 890 dvorovih gospodarstv Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi des Silskih gromad 6087 3821 Privatnoyi vlasnosti 3912 2815 Kazennoyi vlasnosti Inshoyi vlasnosti 398 245 Zagalom 10397 6881 Osnovni poselennya volosti Yampil kolishnye vlasnicke mistechko pri richci Gorin za 42 versti vid povitovogo mista 640 osib 104 dvori pravoslavna cerkva kostel katolicka kaplicya postoyalij budinok 30 lavka bazar 6 yarmarkiv vodyanij mlin V yazovec kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 1240 osib 210 dvoriv 2 pravoslavni cerkvi shkola postoyalij budinok cherepichnij zavod Gribove kolishnye vlasnicke selo pri vpadinni richki u richku Gorin 445 osib 76 dvoriv pravoslavna cerkva kaplicya postoyalij budinok vodyanij mlin Ditkivci kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 455 osib 64 dvori pravoslavna cerkva Zagirci kolishnye vlasnicke selo pri dzherelah 337 osib 57 dvoriv pravoslavna cerkva postoyalij budinok Lepesivka Lepeshivka kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 778 osib 110 dvoriv pravoslavna cerkva kaplicya vodyanij mlin Vilshanicya kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 507 osib 87 dvoriv postoyalij budinok Pankivci kolishnye vlasnicke selo pri richci Gorin 442 osobi 76 dvoriv pravoslavna cerkva shkola postoyalij budinok Volost pislya 1921 roku18 bereznya 1921 roku pislya pidpisannya mirnoyi ugodi Rizkij mir mizh RRFSR i USRR z odnogo boku ta Polsheyu z drugogo buv prokladenij novij derzhavnij kordon yakij podiliv Volinsku guberniyu na dvi chastini do Polshi vidijshli 6 povitiv guberniyi a takozh bilshist volostej Kremeneckogo povitu zokrema zahidna chastina volosti opinilasya z polskogo boku kordonu j uvijshla do skladu Volinskogo voyevodstva sela Gribova Krasnoluka Yuskivci do gmini Lanivci i Zagirci j Mihajlivka gmini Dederkali Natomist shidna chastina Yampilskoyi volosti mistechko Yampil sela Vilshanicya V yazovec Didkivci Lepesivka Noriliv Pankivci vidijshla do Starokostyantinivskogo povitu USRR DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi