Мех Людмила Григорівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мех.

Людми́ла Григо́рівна Мех (нар. 30 грудня 1951, м. Переяслав-Хмельницький (нині Переяслав) Київської області) — українська журналістка, громадська діячка. Заслужений журналіст України.

Людмила Григорівна Мех
Народилася	30 грудня 1951(1951-12-30) (72 роки) Переяслав-Хмельницький, Київська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР→ Україна
Національність	українка
Місце проживання	Київ
Діяльність	журналістка, громадська діячка
Alma mater	Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1976)
Членство	Національна спілка журналістів України
Посада	президент ВБФ «Журналістська ініціатива» і ВАКЖ
Нагороди	Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Заслужений журналіст України Заслужений журналіст Автономної Республіки Крим (2011) Премія СЖУ «Золоте перо» (1986)
Почесне звання «Заслужений журналіст України» (2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм. Почесне звання АР Крим «Заслужений журналіст Автономної Республіки Крим» (2011) — за значний особистий внесок у розвиток журналістики в АР Крим, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм. Премія Спілки журналістів України «Золоте перо» (1986) — за оперативне і професійне висвітлення у ЗМІ подій, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою. Нагрудний знак «Почесний працівник туризму України» (2003). Відзнака Державтоінспекції — нагрудний знак Міністерства внутрішніх справ України «За бездоганну службу» II ст. (2009) — за багаторічне плідне співробітництво у справі пропаганди безпеки на дорогах нашої держави. Нагрудний знак Командувача об'єднаних сил Збройних Сил України «За службу та звитягу» III ступеня (2021). Нагороджена медаллю Українського фонду культури «За подвижництво в культурі» (2001), міжнародними відзнаками Асамблеї ділових кіл України «Золотий Меркурій» — за розвиток вітчизняних засобів масової інформації (1997), «Лаври Слави» — за високий професіоналізм, активну участь у ринкових і соціальних реформах у країні (2011), почесною відзнакою «Інтелект нації» Міжнародної іміджевої програми «Лідери XXI століття» (2006) — за вагомий внесок в інтелектуальний розвиток українського суспільства та високі професійні досягнення. Має почесні грамоти: Держкомтелерадіо України (2017) — за активну роботу в громадській раді при Держкомтелерадіо, участь у формуванні й реалізації державної політики в інформаційній сфері; голови Київської міської ради і Громадського парламенту жінок України. Нагороджена почесною відзнакою Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (2013), грамотою Національної спілки краєзнавців України за значний внесок у розвиток краєзнавчого руху України (2019), спеціальною відзнакою НСЖУ з нагоди 60-річчя творчої спілки журналістів, почесним знаком Київської організації НСЖУ «За особливі заслуги» (Золота медаль «Незалежність») (2019) — за вагомий внесок у розвиток української журналістики, медаллю «За гідність та патріотизм» (2021) Київської організації НСЖУ — за вагомий внесок у державотворення та розвиток української журналістики. Очолюваний Л. Мех Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива» нагороджено: Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003) за вагомий внесок у розвиток української журналістики, активне формування позитивного іміджу України як демократичної держави; грамотою Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (2008); дипломами в номінації «Журналістська акція року» Міжнародного відкритого творчого конкурсу журналістів «Срібне перо» (тричі), дипломом Національного конкурсу «Благодійна Україна — 2019», Спеціальною відзнакою НСЖУ (2021). Захоплення Література, подорожі, догляд за присадибною ділянкою і будинком Чубука-Подільського в Переяславі на Київщині. Примітки . Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014. . Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014. Наказ Держкомтелерадіо України від 09 грудня 2011 року [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] [[11 червня 2016 Архівовано] з першоджерела {{{2}}}.] . Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 30 квітня 2015. . Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022. Затверджено склад журі Творчого конкурсу НСЖУ «Інформаційна передова-2022». Процитовано 14 листопада 2022. . Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014. . Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014. . Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014. . Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 28 грудня 2014. . Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 28 грудня 2014. . Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 28 грудня 2014. . nsju.org. 25 квітня 2018. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018. . 20 хвилин. 26 квітня 2018. Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 27 квітня 2018. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. Див. фото [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] (стаття «Соловецьке братство») . Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 15 січня 2016. . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 березня 2016. . Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 22 серпня 2016. . Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2014. . Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014. Джерела та література Енциклопедія для видавця та журналіста / Ю. В. Бондар, М. Ф. Головатий, М. І. Сенченко ; МАУП, Книжкова палата України. — Київ: Персонал, 2010. Людмила Мех. Як народилося професійне свято / Слово — зброя? — Київ: ЕксОб, 2009. — C. 303—306. Золоте перо. Людмила Мех / авт.-упоряд., ред. Шевченко С. В.]. — К. : Експрес-Поліграф, 2012. — 295 с., [24] арк. іл. — Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель часу: Книга присвячена 90-річчю з дня народження М. І. Сікорського: [кол. монографія] / [упоряд. О. М. Жам]. — Переяслав-Хмельницький: НІЕЗ «Переяслав», 2013. Людмила Мех. Він умів відділяти зерно від полови / Вогонь його серця: спогади про Анатолія Москаленка. — Київ: Експрес-об'ява, 2014. — С. 148—151. Шевченки кличуть на толоку // Урядовий кур'єр, № 53(4204), 23.03.2010. Толока Шевченків // Українське слово, № 50 (3509), 15—21.12.2010. Людмила Мех. Команда Євгена Вербила: часи становлення Спілки / Журналіст України: альманах. — Київ, 2019. — С. 95—97. Сергій Шевченко. Будинок на Буртах (Переяславське відкриття). — Літературні джерела Київщини: антологія. — Київ : Видавництво Ліра-К, 2021. — С. 842—850. — . Посилання Сайт Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива»: mediafond.com.ua [ 18 грудня 2014 у Wayback Machine.]