Залужний Іван Анікейович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залужний.

Іван Анікейович Залужний (нар. 10 травня 1918, Кисличувата, Українська Держава — 31 жовтня 2021, Запоріжжя) — радянський військовик, капітан I рангу морської піхоти ВМФ СРСР, учасник Другої світової війни. Кавалер ордену Червоного прапора, двох орденів Вітчизняної війни II ст., ордена Червоної зірки, ордена Богдана Хмельницького III ст. та ордена «За мужність» III ст. Майстер спорту СРСР.

Залужний Іван Анікейович
Капітан 1-го рангу
Загальна інформація
Народження	10 травня 1918(1918-05-10) Кисличувата, Катеринославська губернія, Українська Держава
Смерть	31 жовтня 2021(2021-10-31) (103 роки) Запоріжжя
Військова служба
Приналежність	СРСР
Вид ЗС	ВМФ СРСР
Рід військ	Морська піхота
Війни / битви	• Друга світова війна • Битва за Сейсін
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників» Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «Ветеран праці» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Медаль Жукова Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Майстер спорту СРСР

Життєпис

Іван Залужний народився у Кисличуватій, що на той час була частиною Томаківки (Катеринославська губернія). 1938 року був призваний до Червоної армії. За успішну службу відзначений почесним . У віці 23 років удостоєний звання лейтенанта. Учасник німецько-радянської війни. У 1944 році вступив до лав ВКП(б). Під час радянсько-японської війни командував пульвзводом . Героїчно проявив себе при звільненні міста Сейсін, за що був нагороджений Орденом Червоного Прапора. Дослужився до звання капітана 1-го рангу.

Окрім військової справи, відзначився ще й на спортивному та трудовому поприщі. Здобув почесне звання Майстра спорту СРСР зі стрільби, входив до колегії спортивних арбітрів РРФСР. Відзначений нагородою та медаллю «Ветеран праці».

У серпні 2014 року на похоронах свого єдиного онука Івана Гутніка-Залужного, вбитого російсько-терористичними військами під час війни на сході України, виголосив промову до своїх бойових побратимів, закликаючи їх зупинити Путіна та не допустити ескалації конфлікту. У квітні 2015 року було опубліковано відео до 70-річчя перемоги над нацизмом, що розповідав історію Івана Залужного та його онука.

Помер 31 жовтня 2021 року в Запоріжжі.

15 лютого 2022 року, напередодні Дня Єдності, під час позачергового засідання Запорізької обласної ради депутати ухвалили рішення «Про присвоєння звання Почесний громадянин Запорізької області» Івану Анікейовичу Залужному (посмертно).

Відзнаки та нагороди

Україна

• Орден Богдана Хмельницького III ст.
• Орден «За мужність» III ст. (12 травня 2018) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у період Другої світової війни 1939—1945 років, вагомий внесок у розвиток ветеранського руху та патріотичне виховання молоді
• Медаль «Захиснику Вітчизни»
• Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»

СРСР

• Орден Червоного Прапора (30 вересня 1945)
• Орден Вітчизняної війни II ст. (23 грудня 1985)
• Орден Вітчизняної війни II ст.
• Орден Червоної Зірки
• Медаль «За бойові заслуги»
• Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Медаль «40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Медаль «За перемогу над Японією»
• Медаль «Ветеран праці»
• Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
• Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
• Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
• Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
• Медаль «За бездоганну службу» I ст.

Росія

• Медаль Жукова
• Ювілейна медаль «50 років Перемоги у великій вітчизняній війні 1941—1945»
• Ювілейна медаль «60 років Перемоги у великій вітчизняній війні 1941—1945»
• Ювілейна медаль «300 років Російському флоту»

Спортивні досягнення

• Майстер спорту СРСР зі стрільби

Сім'я

• Донька — Залужна Галина Іванівна, керівник проектної фірми. У середині 80-их років XX сторіччя займалася відновленням інфраструктури в Афганістані під час Афганської війни.
• Онук — Гутник-Залужний Іван Вікторович (1990—2014), український військовик, командир запорізького взводу Національної гвардії. Загинув під час війни на сході України.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
2. Ветеран ВОВ — Путину: «Что ж ты делаешь!?» Дед погибшего, Запорожье 14.08.2014 на YouTube (рос.)
3. 96-річний Іван Залужний: «В смерті внука не звинувачую рядових росіян. Це наказ одного диктатора» [ 5 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
4. Вічна слава Героям! Ветеран Іван Залужний втратив внука у війні на сході України на YouTube
5. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
6. Символічна подія: депутати облради присвоїли звання Почесного громадянина Запорізької області (посмертно) легендарному захисникові України [ 21 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Запорізька ОДА', 2022-02-16
7. Ветерану Івану Залужному посмертно надали звання «Почесний громадянин Запорізької області» [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Актуально, 2022-02-17 (рос.)
8. Указ Президента України від 12 травня 2018 року № 122/2018 «Про нагородження І.Залужного орденом "За мужність"»
9. Картка нагороди (рос.) . «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 4 травня 2015.
10. Картка нагороди (рос.) . «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 3 травня 2015.
11. (рос.) . «Факты и комментарии». Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 3 травня 2015.

Джерела

• У Запоріжжі помер легендарний ветеран Другої світової Іван Залужний [ 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 31.10.2021

Посилання

• Хоробрі серця. Солдатські матері. Галина Залужна на YouTube
• . Телеканал «24». Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 5 травня 2015.
• . Офіційне інтернет-представництво Президента України. 12 травня 2018. Архів оригіналу за 12 травня 2018. Процитовано 12 травня 2018.