Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Братійчу́к Мо́тря Василівна (нар. 8 вересня 1927, с. Верба Вербської гміни Дубенського повіту Волинського воєводства, Польща — пом. 4 квітня 2001, м. Ужгород, Україна) — український астроном, кандидат фізико-математичних наук, професор кафедри оптики Ужгородського університету. Засновник лабораторії космічних досліджень при цьому університеті.
| Братійчук Мотря Василівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 8 вересня 1927 с. Верба Вербської гміни Дубенського повіту Волинського воєводства, Польща |
| Померла | 4 квітня 2001 (73 роки) |
| Місце проживання | Ужгород |
| Країна |  Польща →  Україна |
| Діяльність | астроном, викладачка університету |
| Alma mater | КДУ ім. Т. Шевченка (1952) |
| Галузь | астрофізика |
| Заклад | Ужгородський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | кандидат фізико-математичних наук |
| Членство | МАС Українська астрономічна асоціація |
Біографія
Мотря Братійчук народилася 8 вересня 1927 року в сільській родині Марії та Василя Братійчуків, у селі Верба, яке тоді належало до Дубенського повіту Волинського воєводства Польщі, тепер — Дубенський район Рівненської області.
Батько був грамотною людиною, авторитетною у сільській громаді. 1939 року Василя Братійчука було зараховано до куркулів і, щоб уникнути заслання у Сибір, він спробував втекти на захід. При переході кордону його затримали і відправили в один із таборів ГУЛАГу, де Василь і загинув.
Після закінчення середньої школи № 1 в місті Дубно Мотря вступила на фізичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, де навчалася з 1947 по 1952 рік. Після закінчення навчання вступила до аспірантури за спеціальністю Астрофізика.
Здобувши вищу освіту у 1952 році, рік працювала вчителем у середній школі № 97 м. Києва, навчалася в аспірантурі. Готувала дитячі програми на Київському радіо з астрономічних тем.
1956 року Мотря закінчила аспірантуру Київського державного університету і переїхала до Ужгорода, де почала працювати викладачем в Ужгородському університеті. Читаючи розділи з загального курсу фізики, вона з великим ентузіазмом і захопленням взялася за організацію і проведення в Ужгороді оптичних спостережень нових в історії людства космічних тіл — штучних супутників Землі. Вже 6 жовтня 1957 року рукотворне космічне чудо вперше з Землі побачили в Ужгороді та Ленінграді. І першу точку сліду супутника на карту зоряного неба наніс тодішній студент, а пізніше професор фізфаку УжДУ І. Алєксахін.
Успіхи молодого колективу помітили у Москві. В 60-ті роки Ужгородську станцію спостережень кілька разів відвідали академіки М. Келдиш і Л. Арцимович. Після чого Постановою ДКНТ при Раді Міністрів СРСР вона була розширена до провідної лабораторії і увійшла організаційно до складу ПНДЛ ФЕЗ УжДУ.
Паралельно на кафедрі оптики УжДУ започаткували спеціалізацію «Астрофізика» і відповідно аспірантуру. Програми всіх спецкурсів на перших порах розроблялися лише М. В. Братійчук. З часом до педагогічної роботи була залучена її перша учениця І.Швалагін, пізніше ще кілька підготовлених нею співробітників лабораторії.
Навесні 1957 року, перед запуском першого штучного супутника Землі, Мотрі Братійчук доручили створити станцію оптичних спостережень за штучними небесними тілами об'єктами, вона ж стала першим керівником станції. Згодом, 1969 року, станцію реорганізували у лабораторію космічних досліджень штучних небесних тіл. Мотря Братійчук залишалася керівником цієї лабораторії до останніх років життя. Ця станція, а також лабораторія космічних досліджень, виконали великий обсяг робіт з розпізнавання штучних супутників Землі, запровадили сучасні методи розв'язання важливих прикладних і фундаментальних завдань астрономії, геофізики, геодинаміки, геодезії, фізики атмосфери. Під керівництвом М. Братійчук колектив Лабораторії Космічних Досліджень пройшов шлях від проведення найпростіших візуальних до складних комплексних і лазерних спостережень різноманітних космічних об'єктів з наступним використанням власних методик їх обробки, інтерпретації і впровадження в розв'язок фундаментальних і прикладних задач. На кінець XX століття ЛКД УжНУ стала єдиним колективом із всієї мережі оптичних спостережень на теренах колишнього СРСР, що проводила спостереження ШСЗ в комплексі на такому рівні. А їх наземні лазерні і поляризаційні спостереження, проведені в Ужгороді, були в Україні взагалі першими. Вона очолювала заклад протягом 44 років і завдяки їй свого часу лабораторія отримала низку надпотужних телескопів та іншого обладнання. Наразі на фасаді обсерваторії їй встановлено меморіальну плиту.
Мотря Братійчук здійснювала одне відкриття за іншим. Особливо після того, як очолила лабораторію космічних досліджень при Ужгородському університеті. Ці відкриття ставали основою наукових праць, нових лекційних тем. Під керівництвом Мотрі Василівни співробітники лабораторії виконали десятки наукових тем, опублікували понад півтисячі наукових робіт. А сама керівник лабораторії є автором 113 наукових статей, багатьох посібників з астрофізики.
1959 року Братійчук захистила кандидатську дисертацію, захист відбувся у Головній астрономічній лабораторії АН СРСР в Пулково. 1963 року вона отримала вчене знання доцента.
У 1966 році Мотря Братійчук вирушає в експедицію до Сибіру, паралельно з якою пробує знайти сліди батька. Там вона зустрілася з багатьма депортованими українцями, та могили найріднішої людини не знайшла. Повернувшись, вчена, яка розумілась на мистецтві, історії, любила музику, літературу, організувала студентський клуб «Еврика». Але тодішня влада побачила у ньому вільнодумство, тож його закрили.
З ініціативи Братійчук 1969 року в Ужгородському університеті на базі лабораторії космічних досліджень відкривають спеціалізацію і аспірантуру по астрофізиці.
1987 року на 19-тій генеральні асамблеї 1985 року Мотрю Братійчук обрали індивідуальним членом Міжнародного Астрономічного Союзу.
1991 року Братійчук отримала вчене звання професора.
Мотря Братійчук також є почесним членом Української астрономічної асоціації і лауреатом премії асоціації «За видатний внесок у розвиток астрономії в Україні» та премії Астроради АН СРСР ім. Фіолетової, членом товариства Авіації і Космонавтики.
Померла Мотря Василівна 4 квітня 2001 року в місті Ужгород, похована у рідному селі поруч з могилою матері. На могилі — пам'ятник: по орбіті навколо Землі летить штучний супутник, розроблений дубенським художником Василем Захаровим.
Наукові інтереси
Наукова тематика праць Мотрі Братійчук стосується аналізу комплексних спостережень штучних супутників Землі, прогнозування змін їхнього руху під впливом природних факторів і виявлення таких факторів, розпізнавання космічних об'єктів, дослідження змін їхніх оптичних характеристик. Також вона досліджувала вплив атмосфери на проходження світлового та радіовипромінювання від супутника до спостерігача.
Увічнення пам'яті
На честь М. В. Братійчук названо астероїд 3372 Братійчук. Згадану планету, яка нагадує астероїд, відкрила не сама Мотря Василівна, а професор М. С. Черних із Кримської астрофізичної обсерваторії. Втім, вона до цього відкриття також має безпосереднє відношення, бо першою вирахувала орбіту нового космічного тіла, теоретично довела його існування. А вже практику довершили кримські колеги. Вони першими зауважили, що найдоречніше назвати зоряне видиво ім'ям людини, котра усіма своїми помислами прагнула осягнути небеса, котра без них не уявляла свого земного буття. М. Братійчук стала єдиною серед українських учених-жінок на честь кого назвали планету.
У квітні 2002 року вдячні учні та колеги на свої кошти відкрили учителю, науковцю, просвітителю і просто красивій жінці на стіні павільйону першого в Ужгороді телескопу меморіальну дошку.
В Ужгороді заснували регіональну премію імені Братійчук для молодих учених-астрофізиків.
Примітки
- . www.astrosvit.in.ua. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- . Club-tourist (амер.). Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- Шлях у вічність. www.astrosvit.in.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- uzhgorod.net.ua (ru-RU) . Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- . www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- . www.volyn.com.ua. 14 березня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- https://www.iau.org/administration/membership/individual/6259/
- . Закарпаття онлайн. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
- . Рівне-Ракурс (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
Джерела
- Братійчук Мотря Василівна // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 59. — .
- Яноші, Василь. Прізвищем землячки планету нарекли : [арх. 2 жовтня 2019] // Ракурс : газета. — Рівне, 2008. — Вип. 368 (30 жовтня).
- Шендеровський, Василь. Дорога у вічність. Її іменем названо малу планету № 3372 // Нехай не гасне світ науки. — К. : ВД «Простір», 2011. — Кн. 3. — С. 24—29. — .
- Видатні закарпатці. Братійчук Мотря Василівна. Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ф. Потушняка. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- А. О. Корсунь. Братійчук Мотря Василівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Цуга, Ірен. Мотря Братійчук: жінка й астероїд : [арх. 2 жовтня 2019] // Україна молода. — 2003. — Вип. 197 (24 жовтня).
- Єпішев, Віталій Петрович. Шлях у вічність: до 80-річчя з дня народження фундатора лабораторії космічних досліджень Ужгородського національного університету професора Мотрі Братійчук. Український астрономічний портал. Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- Про М. В. Братійчук [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Вербської сільської ради.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bratijchu k Mo trya Vasilivna nar 8 veresnya 1927 19270908 s Verba Verbskoyi gmini Dubenskogo povitu Volinskogo voyevodstva Polsha pom 4 kvitnya 2001 m Uzhgorod Ukrayina ukrayinskij astronom kandidat fiziko matematichnih nauk profesor kafedri optiki Uzhgorodskogo universitetu Zasnovnik laboratoriyi kosmichnih doslidzhen pri comu universiteti Bratijchuk Motrya VasilivnaNarodilasya8 veresnya 1927 1927 09 08 s Verba Verbskoyi gmini Dubenskogo povitu Volinskogo voyevodstva PolshaPomerla4 kvitnya 2001 2001 04 04 73 roki Misce prozhivannyaUzhgorodKrayina Polsha UkrayinaDiyalnistastronom vikladachka universitetuAlma materKDU im T Shevchenka 1952 GaluzastrofizikaZakladUzhgorodskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinkandidat fiziko matematichnih naukChlenstvoMAS Ukrayinska astronomichna asociaciyaBiografiyaMotrya Bratijchuk narodilasya 8 veresnya 1927 roku v silskij rodini Mariyi ta Vasilya Bratijchukiv u seli Verba yake todi nalezhalo do Dubenskogo povitu Volinskogo voyevodstva Polshi teper Dubenskij rajon Rivnenskoyi oblasti Batko buv gramotnoyu lyudinoyu avtoritetnoyu u silskij gromadi 1939 roku Vasilya Bratijchuka bulo zarahovano do kurkuliv i shob uniknuti zaslannya u Sibir vin sprobuvav vtekti na zahid Pri perehodi kordonu jogo zatrimali i vidpravili v odin iz taboriv GULAGu de Vasil i zaginuv Pislya zakinchennya serednoyi shkoli 1 v misti Dubno Motrya vstupila na fizichnij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T G Shevchenka de navchalasya z 1947 po 1952 rik Pislya zakinchennya navchannya vstupila do aspiranturi za specialnistyu Astrofizika Zdobuvshi vishu osvitu u 1952 roci rik pracyuvala vchitelem u serednij shkoli 97 m Kiyeva navchalasya v aspiranturi Gotuvala dityachi programi na Kiyivskomu radio z astronomichnih tem 1956 roku Motrya zakinchila aspiranturu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu i pereyihala do Uzhgoroda de pochala pracyuvati vikladachem v Uzhgorodskomu universiteti Chitayuchi rozdili z zagalnogo kursu fiziki vona z velikim entuziazmom i zahoplennyam vzyalasya za organizaciyu i provedennya v Uzhgorodi optichnih sposterezhen novih v istoriyi lyudstva kosmichnih til shtuchnih suputnikiv Zemli Vzhe 6 zhovtnya 1957 roku rukotvorne kosmichne chudo vpershe z Zemli pobachili v Uzhgorodi ta Leningradi I pershu tochku slidu suputnika na kartu zoryanogo neba nanis todishnij student a piznishe profesor fizfaku UzhDU I Alyeksahin Uspihi molodogo kolektivu pomitili u Moskvi V 60 ti roki Uzhgorodsku stanciyu sposterezhen kilka raziv vidvidali akademiki M Keldish i L Arcimovich Pislya chogo Postanovoyu DKNT pri Radi Ministriv SRSR vona bula rozshirena do providnoyi laboratoriyi i uvijshla organizacijno do skladu PNDL FEZ UzhDU Paralelno na kafedri optiki UzhDU zapochatkuvali specializaciyu Astrofizika i vidpovidno aspiranturu Programi vsih speckursiv na pershih porah rozroblyalisya lishe M V Bratijchuk Z chasom do pedagogichnoyi roboti bula zaluchena yiyi persha uchenicya I Shvalagin piznishe she kilka pidgotovlenih neyu spivrobitnikiv laboratoriyi Navesni 1957 roku pered zapuskom pershogo shtuchnogo suputnika Zemli Motri Bratijchuk doruchili stvoriti stanciyu optichnih sposterezhen za shtuchnimi nebesnimi tilami ob yektami vona zh stala pershim kerivnikom stanciyi Zgodom 1969 roku stanciyu reorganizuvali u laboratoriyu kosmichnih doslidzhen shtuchnih nebesnih til Motrya Bratijchuk zalishalasya kerivnikom ciyeyi laboratoriyi do ostannih rokiv zhittya Cya stanciya a takozh laboratoriya kosmichnih doslidzhen vikonali velikij obsyag robit z rozpiznavannya shtuchnih suputnikiv Zemli zaprovadili suchasni metodi rozv yazannya vazhlivih prikladnih i fundamentalnih zavdan astronomiyi geofiziki geodinamiki geodeziyi fiziki atmosferi Pid kerivnictvom M Bratijchuk kolektiv Laboratoriyi Kosmichnih Doslidzhen projshov shlyah vid provedennya najprostishih vizualnih do skladnih kompleksnih i lazernih sposterezhen riznomanitnih kosmichnih ob yektiv z nastupnim vikoristannyam vlasnih metodik yih obrobki interpretaciyi i vprovadzhennya v rozv yazok fundamentalnih i prikladnih zadach Na kinec XX stolittya LKD UzhNU stala yedinim kolektivom iz vsiyeyi merezhi optichnih sposterezhen na terenah kolishnogo SRSR sho provodila sposterezhennya ShSZ v kompleksi na takomu rivni A yih nazemni lazerni i polyarizacijni sposterezhennya provedeni v Uzhgorodi buli v Ukrayini vzagali pershimi Vona ocholyuvala zaklad protyagom 44 rokiv i zavdyaki yij svogo chasu laboratoriya otrimala nizku nadpotuzhnih teleskopiv ta inshogo obladnannya Narazi na fasadi observatoriyi yij vstanovleno memorialnu plitu Motrya Bratijchuk zdijsnyuvala odne vidkrittya za inshim Osoblivo pislya togo yak ocholila laboratoriyu kosmichnih doslidzhen pri Uzhgorodskomu universiteti Ci vidkrittya stavali osnovoyu naukovih prac novih lekcijnih tem Pid kerivnictvom Motri Vasilivni spivrobitniki laboratoriyi vikonali desyatki naukovih tem opublikuvali ponad pivtisyachi naukovih robit A sama kerivnik laboratoriyi ye avtorom 113 naukovih statej bagatoh posibnikiv z astrofiziki 1959 roku Bratijchuk zahistila kandidatsku disertaciyu zahist vidbuvsya u Golovnij astronomichnij laboratoriyi AN SRSR v Pulkovo 1963 roku vona otrimala vchene znannya docenta U 1966 roci Motrya Bratijchuk virushaye v ekspediciyu do Sibiru paralelno z yakoyu probuye znajti slidi batka Tam vona zustrilasya z bagatma deportovanimi ukrayincyami ta mogili najridnishoyi lyudini ne znajshla Povernuvshis vchena yaka rozumilas na mistectvi istoriyi lyubila muziku literaturu organizuvala studentskij klub Evrika Ale todishnya vlada pobachila u nomu vilnodumstvo tozh jogo zakrili Z iniciativi Bratijchuk 1969 roku v Uzhgorodskomu universiteti na bazi laboratoriyi kosmichnih doslidzhen vidkrivayut specializaciyu i aspiranturu po astrofizici 1987 roku na 19 tij generalni asambleyi 1985 roku Motryu Bratijchuk obrali individualnim chlenom Mizhnarodnogo Astronomichnogo Soyuzu 1991 roku Bratijchuk otrimala vchene zvannya profesora Motrya Bratijchuk takozh ye pochesnim chlenom Ukrayinskoyi astronomichnoyi asociaciyi i laureatom premiyi asociaciyi Za vidatnij vnesok u rozvitok astronomiyi v Ukrayini ta premiyi Astroradi AN SRSR im Fioletovoyi chlenom tovaristva Aviaciyi i Kosmonavtiki Pomerla Motrya Vasilivna 4 kvitnya 2001 roku v misti Uzhgorod pohovana u ridnomu seli poruch z mogiloyu materi Na mogili pam yatnik po orbiti navkolo Zemli letit shtuchnij suputnik rozroblenij dubenskim hudozhnikom Vasilem Zaharovim Naukovi interesiNaukova tematika prac Motri Bratijchuk stosuyetsya analizu kompleksnih sposterezhen shtuchnih suputnikiv Zemli prognozuvannya zmin yihnogo ruhu pid vplivom prirodnih faktoriv i viyavlennya takih faktoriv rozpiznavannya kosmichnih ob yektiv doslidzhennya zmin yihnih optichnih harakteristik Takozh vona doslidzhuvala vpliv atmosferi na prohodzhennya svitlovogo ta radioviprominyuvannya vid suputnika do sposterigacha Uvichnennya pam yatiNa chest M V Bratijchuk nazvano asteroyid 3372 Bratijchuk Zgadanu planetu yaka nagaduye asteroyid vidkrila ne sama Motrya Vasilivna a profesor M S Chernih iz Krimskoyi astrofizichnoyi observatoriyi Vtim vona do cogo vidkrittya takozh maye bezposerednye vidnoshennya bo pershoyu virahuvala orbitu novogo kosmichnogo tila teoretichno dovela jogo isnuvannya A vzhe praktiku dovershili krimski kolegi Voni pershimi zauvazhili sho najdorechnishe nazvati zoryane vidivo im yam lyudini kotra usima svoyimi pomislami pragnula osyagnuti nebesa kotra bez nih ne uyavlyala svogo zemnogo buttya M Bratijchuk stala yedinoyu sered ukrayinskih uchenih zhinok na chest kogo nazvali planetu U kvitni 2002 roku vdyachni uchni ta kolegi na svoyi koshti vidkrili uchitelyu naukovcyu prosvititelyu i prosto krasivij zhinci na stini paviljonu pershogo v Uzhgorodi teleskopu memorialnu doshku V Uzhgorodi zasnuvali regionalnu premiyu imeni Bratijchuk dlya molodih uchenih astrofizikiv Primitki www astrosvit in ua Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Club tourist amer Arhiv originalu za 19 sichnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Shlyah u vichnist www astrosvit in ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 uzhgorod net ua ru RU Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 www golos com ua ukr Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 www volyn com ua 14 bereznya 2018 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 https www iau org administration membership individual 6259 Zakarpattya onlajn Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Rivne Rakurs ukr Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 DzherelaBratijchuk Motrya Vasilivna Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 59 ISBN 966 613 263 X Yanoshi Vasil Prizvishem zemlyachki planetu narekli arh 2 zhovtnya 2019 Rakurs gazeta Rivne 2008 Vip 368 30 zhovtnya Shenderovskij Vasil Doroga u vichnist Yiyi imenem nazvano malu planetu 3372 Nehaj ne gasne svit nauki K VD Prostir 2011 Kn 3 S 24 29 ISBN 978 966 2068 25 2 Vidatni zakarpatci Bratijchuk Motrya Vasilivna Zakarpatska oblasna universalna naukova biblioteka im F Potushnyaka Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2019 Procitovano 4 zhovtnya 2019 A O Korsun Bratijchuk Motrya Vasilivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaCuga Iren Motrya Bratijchuk zhinka j asteroyid arh 2 zhovtnya 2019 Ukrayina moloda 2003 Vip 197 24 zhovtnya Yepishev Vitalij Petrovich Shlyah u vichnist do 80 richchya z dnya narodzhennya fundatora laboratoriyi kosmichnih doslidzhen Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu profesora Motri Bratijchuk Ukrayinskij astronomichnij portal Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2019 Procitovano 4 zhovtnya 2019 Pro M V Bratijchuk 1 lipnya 2020 u Wayback Machine na sajti Verbskoyi silskoyi radi