Носова хустка

Носова хустка (носова хусточка, носовичок) як модний аксесуар з'явилась в Італії в період Ренесансу з подальшим розповсюдженням у Франції, Німеччині, Іспанії. Протягом XVI—XVII століть ці хустки слугували декоративним елементом одягу. Власне гігієнічну функцію носових хустинок стали застосовувати у XVIII столітті, а в XIX столітті носовик стає популярним, якщо не обов'язковим елементом серед широких верств населення у Європі та Америці.

Основні тканини:

• бавовна, тонка бавовна (батист);
• шовк.

Основні техніки:

• гаптована;
• вишивана;
• мальована.

Основні мотиви оформлення:

• рослинний, квітковий;
• геометричний, орнаментальний.

Слід зазначити, що в сучасній українській мові маємо вживати слово «носовичок», а не сліпо кальковане з російської «носова хустина». З появою у ХХ сторіччі паперових носовичків інтерес до класичних носових хусток впав, тим не менш вони лишились обов'язковим елементом вечірнього, парадного вбрання, а також є виявленням хороших манер та смаку у звичайному повсякденному користуванні.

Чоловіча хустка

Чоловіча носова хустка — один з найголовніших аксесуарів чоловічого костюму, що доповнює Вважається, що чоловік повинен мати із собою дві хустки — одну для себе, а другу, чисту, для дами.

Правило 1. Попри те, що доволі часто в комплекті з продається також хустка, вона ніколи не має бути схожа на краватку.

Правило 2. Не використовувати хустку для будь-яких цілей, окрім декоративних. Тобто, хустка лишається в нагрудній кишені . Для інших цілей доцільно мати другу хустку в кишені штанів.

Класичні методи складання чоловічої хустки:

• квадрат
• фужер
• гострий край

Засіб для накривання речей

В поемі Гоголя «Мертві душі» в томі 2 розділі 1 Чічіков користується великими носовими хустками для покриття свого одягу й взуття.

Посилання

Як правильно складати носову хустину для чоловічого костюму [ 23 квітня 2010 у Wayback Machine.]