Шуринівська волость

Шуринівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Шуринівка.

Шуринівська волость
Центр	Шуринівка
Площа	35 719 (1880)
Населення	6284 осіб (1880)
Густота	16.1 осіб / км²

Станом на 1880 рік складалася 35 поселень, 22 сільських громад. Населення — 6284 особи (3203 чоловічої статі та 3081 — жіночої), 951 дворове господарство.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	6807	3392
Приватної власності	28839	7686
Іншої власності	73	53
Загалом	35719	10931

Поселення волості на 1880 рік:

• Шуринівка — колишня власницька слобода при річці Ліва за 25 верст від повітового міста, 510 осіб, 93 двори, 2 православні церкви.
• Ново-Нікольська — колишня власницька слобода, 470 осіб, 85 дворів, православна церква, торжок.
•  — колишня власницька слобода, 64 особи, 12 дворів, православна церква.
• Плесна й Плоский — колишня власницька слобода і хутір, 163 особи, 35 дворів, православна церква, школа.
•  — колишній власницький хутір при річці Ліва, 1108 осіб, 164 двори, 16 вітряних млинів.
•  — колишній власницький хутір при річці Ліва, 987 осіб, 147 дворів.

За даними 1900 року у волості налічувалось 109 поселень із переважно українським населенням, 80 будівель й установ, 1036 дворових господарств, населення становило 6703 особи (3414 чоловічої статі та 3289 — жіночої).

1915 року волосним урядником був Федір Гнатович Шибанов, старшиною — Макар Григорович Сибіркин, волосним писарем — Іван Єгорович Мокров.

Примітки

1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 172-173.
2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5352-5460)
4. рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)

Джерела

• рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.