Гідротермальне родовище (англ. hydrothermal deposits, нім. hydrothermale Lagerstätten f pl) — поклади корисних копалин, що утворюються з осадів гарячих водних (гідротермальних) розчинів які циркулюють в надрах Землі.
Джерелами гідротермальних розчинів можуть бути:
- магматична вода, що виділяється в надрах Землі з магматичних розплавів у процесі їх застигання і формування вивержених порід;
- метаморфічна вода, що вивільняється в глибоких зонах земної кори з водомістких мінералів при їх перекристалізації;
- зв'язана (похована) вода в порах морських осадових порід, яка починає рухатися внаслідок зміщень в земній корі або під впливом внутрішньоземного тепла;
- метеорна вода, яка проникає по водопроникних пластах у глибини Землі.
Утворення гідротермальних родовищ охоплює великий проміжок часу (від сотень тисяч до десятків мільйонів років), який розпадається на послідовні етапи і стадії. Гідротермальні родовища формувалися в широкому інтервалі глибин — від поверхні Землі до глибини понад 10 км; оптимальні умови для їх утворення визначаються глибиною від декілька сотень м до 5 км. Початкова температура цього процесу 700—600 °C, яка, поступово знижуючись, досягала 50-25 °C. Найпоширеніші форми гідротермальних тіл — жили, шток-верки, пластоподібні і поклади з неправильними контурами. Вони досягають довжини декілька км, при ширині від декілька см до десятків м.
Класифікація
За складом цінних мінералів виділяють:
- сульфідні, що формують родовища руд міді, цинку, свинцю, молібдену, бісмуту, нікелю, кобальту та ін.;
- оксидні — типові для родовищ руд заліза, вольфраму, танталу, ніобію, олова, урану;
- карбонатні — властиві деяким родовищ руд заліза і марганцю;
- самородні — для золота і срібла;
- силікатні, які утворюють родовища неметалічних корисних копалин (азбест, слюди) і деяких род. руд рідкісних металів (берилій, літій, торій, рідкісноземельні елементи).
За глибиною і температурою утворення поділяють на:
- гіпотермальні,
- мезотермальні,
- епітермальні.
Згідно з ін. класифікацією виділяють:
- плутоногенні,
- вулканогенні,
- магматогенні.
Джерела
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Gidrogeotermalne rodovishe Gidrotermalne rodovishe angl hydrothermal deposits nim hydrothermale Lagerstatten f pl pokladi korisnih kopalin sho utvoryuyutsya z osadiv garyachih vodnih gidrotermalnih rozchiniv yaki cirkulyuyut v nadrah Zemli Dzherelami gidrotermalnih rozchiniv mozhut buti magmatichna voda sho vidilyayetsya v nadrah Zemli z magmatichnih rozplaviv u procesi yih zastigannya i formuvannya viverzhenih porid metamorfichna voda sho vivilnyayetsya v glibokih zonah zemnoyi kori z vodomistkih mineraliv pri yih perekristalizaciyi zv yazana pohovana voda v porah morskih osadovih porid yaka pochinaye ruhatisya vnaslidok zmishen v zemnij kori abo pid vplivom vnutrishnozemnogo tepla meteorna voda yaka pronikaye po vodoproniknih plastah u glibini Zemli Utvorennya gidrotermalnih rodovish ohoplyuye velikij promizhok chasu vid soten tisyach do desyatkiv miljoniv rokiv yakij rozpadayetsya na poslidovni etapi i stadiyi Gidrotermalni rodovisha formuvalisya v shirokomu intervali glibin vid poverhni Zemli do glibini ponad 10 km optimalni umovi dlya yih utvorennya viznachayutsya glibinoyu vid dekilka soten m do 5 km Pochatkova temperatura cogo procesu 700 600 C yaka postupovo znizhuyuchis dosyagala 50 25 C Najposhirenishi formi gidrotermalnih til zhili shtok verki plastopodibni i pokladi z nepravilnimi konturami Voni dosyagayut dovzhini dekilka km pri shirini vid dekilka sm do desyatkiv m KlasifikaciyaZa skladom cinnih mineraliv vidilyayut sulfidni sho formuyut rodovisha rud midi cinku svincyu molibdenu bismutu nikelyu kobaltu ta in oksidni tipovi dlya rodovish rud zaliza volframu tantalu niobiyu olova uranu karbonatni vlastivi deyakim rodovish rud zaliza i margancyu samorodni dlya zolota i sribla silikatni yaki utvoryuyut rodovisha nemetalichnih korisnih kopalin azbest slyudi i deyakih rod rud ridkisnih metaliv berilij litij torij ridkisnozemelni elementi Za glibinoyu i temperaturoyu utvorennya podilyayut na gipotermalni mezotermalni epitermalni Zgidno z in klasifikaciyeyu vidilyayut plutonogenni vulkanogenni magmatogenni DzherelaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Posilannya