Гододін — пікто-бритська держава на території сучасної Шотландії, що утворилася в середині V століття після розпаду бритської держави Ебраук. Тривалий час вела війни проти Берніції, Стратклайду та Дал Ріади. Зрештою розділена між королівствами Нортумбрія і Стратклайд.
Gododdin Гододін | |||||||||||
| |||||||||||
Столиця | Дун-Ейденн Дун Барр Байл-Адайнн | ||||||||||
Мови | піктська кумбрійська | ||||||||||
Форма правління | монархія | ||||||||||
король | |||||||||||
- 470-490 | |||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засноване | 470 | ||||||||||
- Підкорення Нортумбрією та Стратклайдом | VII ст. н.е. | ||||||||||
| |||||||||||
|
Історія
Утворення
З I ст. н. е. тут мешкало плем'я піктів-вотадінів. III ст. на берегах затоки Ферт-оф-Форт (схід римської Каледонії) утворилося протодержава (племінне утворення) Манау Гододін. Напевне воно перебувало під впливом Римської імперії, незважаючи на те, що римляни залишили Каледонію у II ст. З кінця III ст. пікти з цього племенніго утворення почали здійснювати набіги наБританію, часто прориваючи вал Адріана.
Після відходу римлян з Британії у 400 році вотадіни Манау Гододіна продовжили напади на північну Британію. Проте невдовзі стикнулися з наступом бритів, що утворили державу Ебраук. Невдовзі землі вотадінів увійшли до складу цього королівства.
Близько 470 року в результаті чергового розподілу Ебрауку вотадіни здобули незалежність, утворивши державу Гододін.
Розвиток
Його головними містами були Вайл-Адайнн (сучасний Хаддінгтон), Дун-Ейденн (сучасний Единбург), Дунн-Барр (сучасний Данбар). Королем незалежного Гододіна став , відомий в артуровскіх легендах під ім'ям Лот. За його імені Гододін також стали називати Лотіан.
Протягом всієї своєї недовгої історії Гододін вів безперервні війни з сусідами і не мав стійкою династії правителів. Близько 560 року після зречення короля Гвалхмея, влада на півдні Гододіна захопив вигнаний англами з Брінейха Морган ап Кінгар. Водночас північна частина Гододіна навколо столиці Дун-Ейденн була захоплена Алт-Клуітом, де представник знаті Клідно створив королівство Дін-Ейдін. Проте невдовзі між ними утворилось на кшалт унії.
У 585 році Гододі уклав союз з державами Регед, Дал Ріада і Стратклайд, утворивши потужну коаліцію, спрямовану проти королівства Берніція, де панували англи. Військо коаліції захопило столицю Берніції — Бамбург. Після чого союзники погнали англів до берега Північного моря на острів Ліндісфарн. При облозі тамтешньої фортеці Коледог Багатий (за іншими відомостями Морган I, але це викликає сумнів дослідників), король Гододіну, посварився з Урієном, королем Регеда, який претендував на верховенство над усіма державами Північної Британії, і вбив його. В результаті коаліція розпалася.
Занепад
Розпад коаліції призвело до війни між бритами і піктами, що зрештою допомогло наступу Берніції на Гододін. Війська Гододіну деякий час чинили опір англам, але у 598 (або 600) року у битві при Катреті війська Коледого та його союзників від Етельфріта, короля Берніції. Проте Морган II продовжував боротьбу. Після його смерті близько 550 року територію було підкорено Берніцією
Протягом 550-650-х років точилася боротьба між Стратклайдом, Дал Ріадою піктами і Берніцією за ці землі. У 638 році ченці о. Іони згадують облогу Дун-Ейденна Домналлом, королем Дал Ріади, але не уточнюють, чи була облога успішної чи ні. Пізніше ця територія увійшла до складу англського королівства Нортумбрия. На цих землях керували елдормени, що призначалися королями. В цей час назва Гододін остаточно поступається Лотіану.
У 685 році у битві Нехтансмере король піктів Бруде III завдав поразки Егфріту, королю Нортумбрії, захопивши північну частину Лотіану. У 895 році була завойована військами Йорвіку. У 1018 році Лотіан і долина річки Туїд перейшли у володіння королів Шотландії. Зараз нагадує лише назва — Лотіан.
Королі
- , король у 470—490 роках
- , король у 490-?
- невідомі королі до 560 року
- , король у 560—580 роках
- , король у 580-бл.610 роках
- , король у 610—640/650 роках
Географія та кордони
Охоплювала Лотіан, землі сучасної області Скоттиш-Бордерс між Фортом і Туїда, область Клакманнаншир На заході і півдні держава межувало з королівствами Стратклайд і Брінейх.
Населення
Спочатку тут переважну частину складали вотадіни. З середини VI ст. у південній частині вже переважну частину складали брити. Після переходу Гододіна під владу Берніціі населення починає витіснятися англами.
Релігія
Протягом усієї історії Гододіна тривалий час населення зберігало поганство. Лише з кінця VI ст. починається християнізація, що завершилася вже за часів панування тут Нортумбрії. Втім перевагу тут мала кельтська церква.
Джерела
- Jackson, Kenneth The Gododdin: The Oldest Scottish poem, 1969
- Stuart Piggott (1982): Scotland Before History (Edinburgh: University Press)
- Davies, Norman. «The Germanico-Celtic Isles.» The Isles: A History. Oxford: Oxford UP, 1999. 165—166, 185—187, 195, 207. Print.
- Woolf, Alex, ed. (2013). Beyond the Gododdin: Dark Age Scotland in Medieval Wales. Proceedings of a Day Conference Held on 19 February 2005. St Andrews, UK: The Committee for Dark Age Studies, University of St Andrews. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gododin pikto britska derzhava na teritoriyi suchasnoyi Shotlandiyi sho utvorilasya v seredini V stolittya pislya rozpadu britskoyi derzhavi Ebrauk Trivalij chas vela vijni proti Berniciyi Stratklajdu ta Dal Riadi Zreshtoyu rozdilena mizh korolivstvami Nortumbriya i Stratklajd Gododdin Gododin 470 VII st n e Lotian istorichni kordoni na karti Stolicya Dun Ejdenn Dun Barr Bajl Adajnn Movi piktska kumbrijska Forma pravlinnya monarhiya korol 470 490 Istoriya Zasnovane 470 Pidkorennya Nortumbriyeyu ta Stratklajdom VII st n e Poperednik Nastupnik Ebrauk korolivstvo Nortumbriya Stratklajd Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GododinIstoriyaUtvorennya Z I st n e tut meshkalo plem ya piktiv votadiniv III st na beregah zatoki Fert of Fort shid rimskoyi Kaledoniyi utvorilosya protoderzhava pleminne utvorennya Manau Gododin Napevne vono perebuvalo pid vplivom Rimskoyi imperiyi nezvazhayuchi na te sho rimlyani zalishili Kaledoniyu u II st Z kincya III st pikti z cogo plemennigo utvorennya pochali zdijsnyuvati nabigi naBritaniyu chasto prorivayuchi val Adriana Pislya vidhodu rimlyan z Britaniyi u 400 roci votadini Manau Gododina prodovzhili napadi na pivnichnu Britaniyu Prote nevdovzi stiknulisya z nastupom britiv sho utvorili derzhavu Ebrauk Nevdovzi zemli votadiniv uvijshli do skladu cogo korolivstva Blizko 470 roku v rezultati chergovogo rozpodilu Ebrauku votadini zdobuli nezalezhnist utvorivshi derzhavu Gododin Rozvitok Jogo golovnimi mistami buli Vajl Adajnn suchasnij Haddington Dun Ejdenn suchasnij Edinburg Dunn Barr suchasnij Danbar Korolem nezalezhnogo Gododina stav vidomij v arturovskih legendah pid im yam Lot Za jogo imeni Gododin takozh stali nazivati Lotian Protyagom vsiyeyi svoyeyi nedovgoyi istoriyi Gododin viv bezperervni vijni z susidami i ne mav stijkoyu dinastiyi praviteliv Blizko 560 roku pislya zrechennya korolya Gvalhmeya vlada na pivdni Gododina zahopiv vignanij anglami z Brinejha Morgan ap Kingar Vodnochas pivnichna chastina Gododina navkolo stolici Dun Ejdenn bula zahoplena Alt Kluitom de predstavnik znati Klidno stvoriv korolivstvo Din Ejdin Prote nevdovzi mizh nimi utvorilos na kshalt uniyi U 585 roci Gododi uklav soyuz z derzhavami Reged Dal Riada i Stratklajd utvorivshi potuzhnu koaliciyu spryamovanu proti korolivstva Berniciya de panuvali angli Vijsko koaliciyi zahopilo stolicyu Berniciyi Bamburg Pislya chogo soyuzniki pognali angliv do berega Pivnichnogo morya na ostriv Lindisfarn Pri oblozi tamteshnoyi forteci Koledog Bagatij za inshimi vidomostyami Morgan I ale ce viklikaye sumniv doslidnikiv korol Gododinu posvarivsya z Uriyenom korolem Regeda yakij pretenduvav na verhovenstvo nad usima derzhavami Pivnichnoyi Britaniyi i vbiv jogo V rezultati koaliciya rozpalasya Zanepad Rozpad koaliciyi prizvelo do vijni mizh britami i piktami sho zreshtoyu dopomoglo nastupu Berniciyi na Gododin Vijska Gododinu deyakij chas chinili opir anglam ale u 598 abo 600 roku u bitvi pri Katreti vijska Koledogo ta jogo soyuznikiv vid Etelfrita korolya Berniciyi Prote Morgan II prodovzhuvav borotbu Pislya jogo smerti blizko 550 roku teritoriyu bulo pidkoreno Berniciyeyu Protyagom 550 650 h rokiv tochilasya borotba mizh Stratklajdom Dal Riadoyu piktami i Berniciyeyu za ci zemli U 638 roci chenci o Ioni zgaduyut oblogu Dun Ejdenna Domnallom korolem Dal Riadi ale ne utochnyuyut chi bula obloga uspishnoyi chi ni Piznishe cya teritoriya uvijshla do skladu anglskogo korolivstva Nortumbriya Na cih zemlyah keruvali eldormeni sho priznachalisya korolyami V cej chas nazva Gododin ostatochno postupayetsya Lotianu U 685 roci u bitvi Nehtansmere korol piktiv Brude III zavdav porazki Egfritu korolyu Nortumbriyi zahopivshi pivnichnu chastinu Lotianu U 895 roci bula zavojovana vijskami Jorviku U 1018 roci Lotian i dolina richki Tuyid perejshli u volodinnya koroliv Shotlandiyi Zaraz nagaduye lishe nazva Lotian Koroli korol u 470 490 rokah korol u 490 nevidomi koroli do 560 roku korol u 560 580 rokah korol u 580 bl 610 rokah korol u 610 640 650 rokahGeografiya ta kordoniOhoplyuvala Lotian zemli suchasnoyi oblasti Skottish Borders mizh Fortom i Tuyida oblast Klakmannanshir Na zahodi i pivdni derzhava mezhuvalo z korolivstvami Stratklajd i Brinejh NaselennyaSpochatku tut perevazhnu chastinu skladali votadini Z seredini VI st u pivdennij chastini vzhe perevazhnu chastinu skladali briti Pislya perehodu Gododina pid vladu Bernicii naselennya pochinaye vitisnyatisya anglami ReligiyaProtyagom usiyeyi istoriyi Gododina trivalij chas naselennya zberigalo poganstvo Lishe z kincya VI st pochinayetsya hristiyanizaciya sho zavershilasya vzhe za chasiv panuvannya tut Nortumbriyi Vtim perevagu tut mala keltska cerkva DzherelaJackson Kenneth The Gododdin The Oldest Scottish poem 1969 Stuart Piggott 1982 Scotland Before History Edinburgh University Press ISBN 0 85224 348 0 Davies Norman The Germanico Celtic Isles The Isles A History Oxford Oxford UP 1999 165 166 185 187 195 207 Print Woolf Alex ed 2013 Beyond the Gododdin Dark Age Scotland in Medieval Wales Proceedings of a Day Conference Held on 19 February 2005 St Andrews UK The Committee for Dark Age Studies University of St Andrews ISBN 978 0 9512573 8 8