ГЕС Jenpeg — гідроелектростанція у канадській провінції Манітоба. Знаходячись перед ГЕС Келсі, становить верхній ступінь каскаду на річці Нельсон, яка дренує озеро Вінніпег та тече до Гудзонової затоки.
ГЕС Jenpeg | |
---|---|
54°32′ пн. ш. 98°01′ зх. д. / 54.533° пн. ш. 98.017° зх. д.Координати: 54°32′ пн. ш. 98°01′ зх. д. / 54.533° пн. ш. 98.017° зх. д. | |
Країна | Канада |
Стан | діюча |
Річка | Нельсон |
Каскад | каскад на Нельсон |
Початок будівництва | 1972 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1979 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 115 МВт |
Тип ГЕС | руслово-греблева |
Розрахований напір | 7,3 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | бульбові |
Кількість та марка турбін | 6 |
Витрата через турбіни | 425 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 6 |
Основні споруди | |
Тип греблі | земляна + бетонна |
Висота греблі | 24 (земляна) м |
Довжина греблі | 260 + 248 м |
ЛЕП | 230 |
Власник | Manitoba Hydro |
ГЕС Дженпег | |
Мапа | |
Станція Jenpeg є складовою великого гідротехнічного проекту, основною метою якого було попередити повені на озері Вінніпег, збільшивши пропускну здатність верхньої ділянки Нельсон. Остання за кілька кілометрів після витоку потрапляє у озеро Плейгрін-Лейк, після чого на ділянці між ним та озером Кросс-Лейк розділяється на два русла: Вест-Ченнел прямує через Норт-Плейгрін-Лейк, тоді як Іст-Ченнел проходить через Пайпстоун-Лейк. За проектом проклали три канали, два з яких забезпечили новий шлях проходження води паралельно Вест-Ченнел:
- за десяток кілометрів на захід від природного витоку Нельсон перемичку між озерами Вінніпег та Плейгрін-Лейк прорізали Двомильним каналом з шириною по дну 112 метрів;
- на північно-західному узбережжі Плейгрін-Лейк бере початок Восьмимильний канал з шириною по дну від 130 до 300 метрів котрий виводить у озеро Кіскіттогісу-Лейк. Останнє природним шляхом дренувалось до Вест-Ченнел на завершальній ділянці останнього між озерами Норт-Плейгрін-Лейк та Кросс-Лейк;
- одну з двох проток, котрі сполучають Кіскіттогісу-Лейк з Вест-Ченнел — Омінавін-Ченнел — поглибили та перетворили на канал довжиною 2,3 км з шириною по дну 344 метра.
Всі три канали, споруджені у 1970—1976 роках, мають глибину у 7,6 метра, а об'єм вийнятої при їх спорудженні породи становив 37 млн м3.
Переток води по Іст-Ченнел залишили нерегульованим, тоді як на виході Вест-Ченнел у Кросс-Лейк в 1972—1979 роках спорудили ГЕС Jenpeg. Для цього звели земляну греблю висотою 24 метри та довжиною 260 метрів, ліворуч від якої знаходяться бетоні секції — машинний зал (169 метрів) та водопропускні шлюзи (79 метрів). Ця споруда утримує водойму з припустимим коливанням рівня у операційному режимі між позначками 214 та 217,5 метра НРМ, а створений нею підпір розповсюджується і на розташовані вище озера Плейгрін-Лейк та Кіскіттогісу-Лейк. При високому рівні води з останнього міг би відбуватись реверсний відтік до розташованого західніше Кіскітто-Лейк, для попередження якого протоку між ними перекрили греблею висотою 15 метрів та довжиною 600 метрів. Крім того, сідловини між цими озерами закрили за допомогою 16 дамб загальною довжиною 14 км, що дозволяє забезпечити регулювання рівня у Кіскітто-Лейк в природному режимі.
Основне обладнання станції Jenpeg становлять шість бульбових турбін загальною потужністю 115 МВт, які використовують напір у 7,3 метра. Гідроагрегати були постачені з Радянського Союзу через компанію Енергомаш-Експорт.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 230 кВ.
Можливо також відзначити, що на впадаючих в озеро Вінніпег річках Вінніпег та Саскачеван створені власні каскади, останніми станціями в яких є ГЕС Пайн-Фолс та ГЕС Гранд-Рапідс відповідно.
Примітки
- . heritage.apegm.mb.ca. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2017.
- . www.hydro.mb.ca (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- . www.sciencedirect.com. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Jenpeg gidroelektrostanciya u kanadskij provinciyi Manitoba Znahodyachis pered GES Kelsi stanovit verhnij stupin kaskadu na richci Nelson yaka drenuye ozero Vinnipeg ta teche do Gudzonovoyi zatoki GES Jenpeg54 32 pn sh 98 01 zh d 54 533 pn sh 98 017 zh d 54 533 98 017 Koordinati 54 32 pn sh 98 01 zh d 54 533 pn sh 98 017 zh d 54 533 98 017Krayina KanadaStandiyuchaRichkaNelsonKaskadkaskad na NelsonPochatok budivnictva1972Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1979Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist115 MVtTip GESruslovo greblevaRozrahovanij napir7 3 mHarakteristiki obladnannyaTip turbinbulboviKilkist ta marka turbin6Vitrata cherez turbini425 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv6Osnovni sporudiTip greblizemlyana betonnaVisota grebli24 zemlyana mDovzhina grebli260 248 mLEP230VlasnikManitoba HydroGES DzhenpegMapa Stanciya Jenpeg ye skladovoyu velikogo gidrotehnichnogo proektu osnovnoyu metoyu yakogo bulo poperediti poveni na ozeri Vinnipeg zbilshivshi propusknu zdatnist verhnoyi dilyanki Nelson Ostannya za kilka kilometriv pislya vitoku potraplyaye u ozero Plejgrin Lejk pislya chogo na dilyanci mizh nim ta ozerom Kross Lejk rozdilyayetsya na dva rusla Vest Chennel pryamuye cherez Nort Plejgrin Lejk todi yak Ist Chennel prohodit cherez Pajpstoun Lejk Za proektom proklali tri kanali dva z yakih zabezpechili novij shlyah prohodzhennya vodi paralelno Vest Chennel za desyatok kilometriv na zahid vid prirodnogo vitoku Nelson peremichku mizh ozerami Vinnipeg ta Plejgrin Lejk prorizali Dvomilnim kanalom z shirinoyu po dnu 112 metriv na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Plejgrin Lejk bere pochatok Vosmimilnij kanal z shirinoyu po dnu vid 130 do 300 metriv kotrij vivodit u ozero Kiskittogisu Lejk Ostannye prirodnim shlyahom drenuvalos do Vest Chennel na zavershalnij dilyanci ostannogo mizh ozerami Nort Plejgrin Lejk ta Kross Lejk odnu z dvoh protok kotri spoluchayut Kiskittogisu Lejk z Vest Chennel Ominavin Chennel poglibili ta peretvorili na kanal dovzhinoyu 2 3 km z shirinoyu po dnu 344 metra Vsi tri kanali sporudzheni u 1970 1976 rokah mayut glibinu u 7 6 metra a ob yem vijnyatoyi pri yih sporudzhenni porodi stanoviv 37 mln m3 Peretok vodi po Ist Chennel zalishili neregulovanim todi yak na vihodi Vest Chennel u Kross Lejk v 1972 1979 rokah sporudili GES Jenpeg Dlya cogo zveli zemlyanu greblyu visotoyu 24 metri ta dovzhinoyu 260 metriv livoruch vid yakoyi znahodyatsya betoni sekciyi mashinnij zal 169 metriv ta vodopropuskni shlyuzi 79 metriv Cya sporuda utrimuye vodojmu z pripustimim kolivannyam rivnya u operacijnomu rezhimi mizh poznachkami 214 ta 217 5 metra NRM a stvorenij neyu pidpir rozpovsyudzhuyetsya i na roztashovani vishe ozera Plejgrin Lejk ta Kiskittogisu Lejk Pri visokomu rivni vodi z ostannogo mig bi vidbuvatis reversnij vidtik do roztashovanogo zahidnishe Kiskitto Lejk dlya poperedzhennya yakogo protoku mizh nimi perekrili grebleyu visotoyu 15 metriv ta dovzhinoyu 600 metriv Krim togo sidlovini mizh cimi ozerami zakrili za dopomogoyu 16 damb zagalnoyu dovzhinoyu 14 km sho dozvolyaye zabezpechiti regulyuvannya rivnya u Kiskitto Lejk v prirodnomu rezhimi Osnovne obladnannya stanciyi Jenpeg stanovlyat shist bulbovih turbin zagalnoyu potuzhnistyu 115 MVt yaki vikoristovuyut napir u 7 3 metra Gidroagregati buli postacheni z Radyanskogo Soyuzu cherez kompaniyu Energomash Eksport Vidacha produkciyi vidbuvayetsya po LEP sho pracyuye pid naprugoyu 230 kV Mozhlivo takozh vidznachiti sho na vpadayuchih v ozero Vinnipeg richkah Vinnipeg ta Saskachevan stvoreni vlasni kaskadi ostannimi stanciyami v yakih ye GES Pajn Fols ta GES Grand Rapids vidpovidno Primitki heritage apegm mb ca Arhiv originalu za 12 lyutogo 2019 Procitovano 10 lyutogo 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 5 listopada 2017 www hydro mb ca angl Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 10 lyutogo 2019 www sciencedirect com Arhiv originalu za 29 lipnya 2019 Procitovano 10 lyutogo 2019