Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна палиць нім Stecklikrieg громадянський конфлікт який відбувся в Швейцарії в 1802 році і призвів до розпаду Гельветі

Війна палиць

Війна палиць

Війна палиць (нім. Stecklikrieg) — громадянський конфлікт, який відбувся в Швейцарії в 1802 році і призвів до розпаду Гельветійської Республіки, відновлення французької окупації Швейцарії та, врешті-решт, до Акту посередництва, продиктованого Наполеоном 19 лютого 1803 року. Конфлікт відбувався між повстанцями, переважно з сільського населення, та урядовими силами Гельветійської Республіки. Цей конфлікт отримав назву «війна палиць» через те, що повстанці використовували підручні інструменти, найчастіше палиці.

Війна палиць
нім. Stecklikrieg
image
Смерть лейтенанта Рудольфа фон Вердта 18 вересня 1802 року, один з епізодів Війни палиць. Малюнок художника Карла Людвіга Цеендера.

Смерть лейтенанта Рудольфа фон Вердта 18 вересня 1802 року, один з епізодів Війни палиць. Малюнок художника Карла Людвіга Цеендера.
Дата: серпень–жовтень 1802 року
Місце: Гельветійська Республіка (Швейцарія)
Результат: Перемога федералістів,
розпуск Гельветійської республіки,
повторна окупація Швейцарії наполеонівською Францією,
Акт посередництва 1803 року
Сторони
image Урядові війська Гельветійської республіки image Федералісти:

Перебіг війни

Після Луневільського мирного договору французькі війська залишили Швейцарію влітку 1802 року, що призвело до швидкої дестабілізації країни. Ця нестабільність досягла максимуму коли відбулось відкрите повстання, яке виникло в Центральній Швейцарії і було зосереджене навколо міст Цюрих і Берн, а також сільських частин швейцарського плато в кантонах Аргау і Золотурн. Війна розпочалася із сутички на перевалі Ренг в гірському масиві Пілатус 28 серпня 1802 року, після чого у вересні відбулися артилерійські атаки урядових військ на Берн і Цюрих, а 3 жовтня відбулася сутичка в місті Фау в кантоні Во. Після кількох кровопролитних зіткнень повстанців з недооснащеними та маломотивованими урядовими силами Гельветичної республіки, 18 вересня центральний уряд зазнав поразки і був змушений відступити від Берна до Лозани, а потім і повністю припинив своє існування. Владу в країні взяв на себе тимчасовий уряд («Tagsatzung») в кантоні Швіц на чолі з [en].

Наполеон був занепокоєний тим, що нестабільність у Швейцарії може негативно вплинути на Європу в цілому, і був уповноважений вести переговори про врегулювання між ворогуючими сторонами. В ініційованому ним Акті про посередництво були надані поступки вимогам повстанців. За цим актом Швейцарія відмовилась від централізованої структури Гельветської Республіки на користь більш федеративного устрою. Також, в цьому акті було заявлено що Швейцарія має бути федеративною, і що спроби нав'язати там будь-яку іншу систему є нерозумними і протиприродніми.

Реакція Британії

Французьке вторгнення являло собою порушення Ам'єнського договору, і воно було використане Великою Британією як привід для відновлення війни проти Франції 18 травня 1803 року. Втручання Франції до внутрішніх справ швейцарців спонукало британців посилити свою роль в континентальній політиці. Попри те, що британці часто намагалися залишатися осторонь внутрішньої боротьби на континенті, дії наполеонівської Франції загрожували порушити наявний порядок, а разом із ним економічне панування Великої Британії. Хоча Акт посередництва, нав'язаний внаслідок французького вторгнення, не сильно змінював наявний у Швейцарії порядок, але відновлення значної частини традицій та форм урядування в Швейцарії, які існували ще до вторгнення Французької Республіки, технічно, було порушенням Ам'єнського договору, який забороняв Франції втручатись в справи інших держав.

Примітки

  1. AN, Jürg Stüssi-Lauterburg /. . HLS-DHS-DSS.CH (фр.). Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 12 грудня 2016.
  2. Switzerland, Markus G. Jud, Lucerne. . swiss-government-politics.all-about-switzerland.info. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  3. . HLS-DHS-DSS.CH (фр.). Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  4. PM, Andreas Fankhauser /. . HLS-DHS-DSS.CH (фр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 12 грудня 2016.
  5. Englund, Steven (2008). Monstre sacré: the question of cultural imperialism and the Napoleonic Empire. The Historical Journal. 51 (1): 215—250. doi:10.1017/S0018246X07006656.
  6. . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2016.

Посилання

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vijna palic nim Stecklikrieg gromadyanskij konflikt yakij vidbuvsya v Shvejcariyi v 1802 roci i prizviv do rozpadu Gelvetijskoyi Respubliki vidnovlennya francuzkoyi okupaciyi Shvejcariyi ta vreshti resht do Aktu poserednictva prodiktovanogo Napoleonom 19 lyutogo 1803 roku Konflikt vidbuvavsya mizh povstancyami perevazhno z silskogo naselennya ta uryadovimi silami Gelvetijskoyi Respubliki Cej konflikt otrimav nazvu vijna palic cherez te sho povstanci vikoristovuvali pidruchni instrumenti najchastishe palici Vijna palic nim Stecklikrieg Smert lejtenanta Rudolfa fon Verdta 18 veresnya 1802 roku odin z epizodiv Vijni palic Malyunok hudozhnika Karla Lyudviga Ceendera Smert lejtenanta Rudolfa fon Verdta 18 veresnya 1802 roku odin z epizodiv Vijni palic Malyunok hudozhnika Karla Lyudviga Ceendera Data serpen zhovten 1802 roku Misce Gelvetijska Respublika Shvejcariya Rezultat Peremoga federalistiv rozpusk Gelvetijskoyi respubliki povtorna okupaciya Shvejcariyi napoleonivskoyu Franciyeyu Akt poserednictva 1803 roku Storoni Uryadovi vijska Gelvetijskoyi respubliki Federalisti Cyurih Bern Lyucern Uri Shvic Nidvalden Obvalden Glarus Zoloturn Appencell Ausserroden Appencell Innerroden AargauPerebig vijniPislya Lunevilskogo mirnogo dogovoru francuzki vijska zalishili Shvejcariyu vlitku 1802 roku sho prizvelo do shvidkoyi destabilizaciyi krayini Cya nestabilnist dosyagla maksimumu koli vidbulos vidkrite povstannya yake viniklo v Centralnij Shvejcariyi i bulo zoseredzhene navkolo mist Cyurih i Bern a takozh silskih chastin shvejcarskogo plato v kantonah Argau i Zoloturn Vijna rozpochalasya iz sutichki na perevali Reng v girskomu masivi Pilatus 28 serpnya 1802 roku pislya chogo u veresni vidbulisya artilerijski ataki uryadovih vijsk na Bern i Cyurih a 3 zhovtnya vidbulasya sutichka v misti Fau v kantoni Vo Pislya kilkoh krovoprolitnih zitknen povstanciv z nedoosnashenimi ta malomotivovanimi uryadovimi silami Gelvetichnoyi respubliki 18 veresnya centralnij uryad zaznav porazki i buv zmushenij vidstupiti vid Berna do Lozani a potim i povnistyu pripiniv svoye isnuvannya Vladu v krayini vzyav na sebe timchasovij uryad Tagsatzung v kantoni Shvic na choli z en Napoleon buv zanepokoyenij tim sho nestabilnist u Shvejcariyi mozhe negativno vplinuti na Yevropu v cilomu i buv upovnovazhenij vesti peregovori pro vregulyuvannya mizh voroguyuchimi storonami V inicijovanomu nim Akti pro poserednictvo buli nadani postupki vimogam povstanciv Za cim aktom Shvejcariya vidmovilas vid centralizovanoyi strukturi Gelvetskoyi Respubliki na korist bilsh federativnogo ustroyu Takozh v comu akti bulo zayavleno sho Shvejcariya maye buti federativnoyu i sho sprobi nav yazati tam bud yaku inshu sistemu ye nerozumnimi i protiprirodnimi Reakciya BritaniyiFrancuzke vtorgnennya yavlyalo soboyu porushennya Am yenskogo dogovoru i vono bulo vikoristane Velikoyu Britaniyeyu yak privid dlya vidnovlennya vijni proti Franciyi 18 travnya 1803 roku Vtruchannya Franciyi do vnutrishnih sprav shvejcarciv sponukalo britanciv posiliti svoyu rol v kontinentalnij politici Popri te sho britanci chasto namagalisya zalishatisya ostoron vnutrishnoyi borotbi na kontinenti diyi napoleonivskoyi Franciyi zagrozhuvali porushiti nayavnij poryadok a razom iz nim ekonomichne panuvannya Velikoyi Britaniyi Hocha Akt poserednictva nav yazanij vnaslidok francuzkogo vtorgnennya ne silno zminyuvav nayavnij u Shvejcariyi poryadok ale vidnovlennya znachnoyi chastini tradicij ta form uryaduvannya v Shvejcariyi yaki isnuvali she do vtorgnennya Francuzkoyi Respubliki tehnichno bulo porushennyam Am yenskogo dogovoru yakij zaboronyav Franciyi vtruchatis v spravi inshih derzhav PrimitkiAN Jurg Stussi Lauterburg HLS DHS DSS CH fr Arhiv originalu za 31 sichnya 2017 Procitovano 12 grudnya 2016 Switzerland Markus G Jud Lucerne swiss government politics all about switzerland info Arhiv originalu za 20 listopada 2016 Procitovano 12 grudnya 2016 HLS DHS DSS CH fr Arhiv originalu za 5 listopada 2016 Procitovano 12 grudnya 2016 PM Andreas Fankhauser HLS DHS DSS CH fr Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 12 grudnya 2016 Englund Steven 2008 Monstre sacre the question of cultural imperialism and the Napoleonic Empire The Historical Journal 51 1 215 250 doi 10 1017 S0018246X07006656 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 26 grudnya 2021 Procitovano 12 grudnya 2016 PosilannyaStecklikrieg nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi Div takozhGelvetijska respublika Gromadyanska vijna u Shvejcariyi Istoriya Shvejcariyi

Дата публікації:
Топ