Екзосфера від дав гр ἐξω зовні та σφαῖρα куля зовнішня частина атмосфери планети де частинки атоми молекули рухаються ба

Екзосфера (від дав.-гр. ἐξω — «зовні» та σφαῖρα — «куля») — зовнішня частина атмосфери планети, де частинки (атоми, молекули) рухаються балістичними траєкторіями і їхніми зіткненнями можна знехтувати. Іноді екзосферу називають короною планети.

Висоту найнижчого рівня екзосфери (рівень екзобази, h₀) визначають з умови рівності довжини вільного пробігу висоті однорідної атмосфери. Для Венери та Марса h₀=200÷300 км, для Титана h₀=1600 км.

Екзосфера Землі починається на висоті приблизно 550 км, але її межа може підніматися чи опускатися залежно від зміни густини. Складається здебільшого з водню та гелію. Концентрація частинок n₀<10⁷ см⁻³.

Примітки

Коментарі

Для Землі висота однорідної атмосфери становить 8,37 км, для Венери — 15 км, для Марса — 10 км, для Юпітера — 24 км

Джерела

Джерела

Екзосфера // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 147. — .

Це незавершена стаття з метеорології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Для Землі висота однорідної атмосфери становить 8,37 км, для Венери — 15 км, для Марса — 10 км, для Юпітера — 24 км