Високі Скельки, Висока, Високі Скелі (пол. Wysokie Skałki, словац. Vysoké Skalky), 1049,9 м — гора в Малих П'єнінах, розташована на польсько-словацькому кордоні; в той же час найвища гора всіх П'єнін і П'єнінського Скельного Поясу. Раніше ця вершина мала і інші місцеві назви: Памярки, Кічера. Назва Памярки, яку вживають місцеві жителі (лемки), ймовірно, походить від колись існуючої тут тріангуляційної вежі, назва «Кічера» від полонини Кічера, розташованої нижче вершини, на південно-західній стороні гори. Не менш часто використовувалася назва «Висока». Гора належить до Корони Польських Гір.
Високі Скельки | ||||
| ||||
49°22′49″ пн. ш. 20°33′19″ сх. д. / 49.38027777780577310° пн. ш. 20.55527777780577736° сх. д.Координати: 49°22′49″ пн. ш. 20°33′19″ сх. д. / 49.38027777780577310° пн. ш. 20.55527777780577736° сх. д. | ||||
Країна | Словаччина і Республіка Польща | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Стара Любовня | |||
Система | П'єніни | |||
Тип | гора | |||
Висота | 1050 м | |||
Високі Скельки Високі Скельки (Словаччина) | ||||
Високі Скельки у Вікісховищі |
Високі Скелі розташовані на головному хребті Малих П'єнін, між вершиною Борсучина (939 м), від якої вона відокремлена перевалом Стачурувки (908 м), Капраловою Високою (935 м) та Смерековою (1014 м). З півдня Висока (і П'єніни взагалі) межує з Списька Маґура (масив Вітряного Верха), від якої її відокремлює перевал Корбалова (730 м), через який пролягає національна дорога II категорії № 543 від Червоного Кляштору до місцевості Гнєздне (на перевалі придорожній хрест). Вся гірська територія захищена законом. Південні схили, що спускаються в долину Горбалового Потоку, лежать в межах словацького П'єнінського національного парку, на північно-західному схилі (польська сторона) у 1961 році був створений природний заповідник «Високі Скелі». Захисту підлягає невелика, єдина існуюча зараз в П'єнінах частина гірського ялинового бору. На Високих Скелях, а також на прикордонних скелях, розташованих на схід від них, у 1981 р. підтверджено існування рідкісних у Польщі видів рослин — європейська клопа та перука .
Вершина Високі Скелі (Висока) вже була вказана в старих історичних джерелах. На ній навіть проводилися гірничні пошукові роботи, і тоді вже було відомо, що це найвища вершина П'єнін. У гірничому документі від 1739 року ми читаємо:«Ця гора є найвищою серед інших гір і круглою, на якій скеля, як замок. Доступ до неї занадто прикрий, заледве пішохід може взійти». Також її вже давно відвідують туристи. У 1929 році занотоване перше зимове сходження, котре здійснив Мар'ян Готкевич зі своїми супутниками.
Вершина складається з червоного крихітного вапняку . Зі східної та південно-східної сторони вона створює круті скельні урвища висотою 5–20 м, із заходу на його хребті є кілька скелястих горбів та виступаючих скель: Szurdakowa Skała та Fidrykowa Skała. На перевалі Капралова Висока раніше була галявина, зараз вона вкрита лісом. Вся гора вкрита лісом, лише сама верхівка є скельним куполом, що виступає над лінією ялинового лісу. Звідти відкриваються вражаючі види на Татри, Баб'я (гора), Пасмо Радзейової, Списька Маґура, Левоцькі гори і П'єніни.
Туристичні маршрути
- — проходить від Явірки через Ущелина Гомоле і Поляна під Високою,
- — проходить по Хребту Малих П'єнін від Щавниця через Шафранувку, Дурбашка, Високі Скелі, Вєрхлічка і перевал Роздзєла на Великий Рогач .
Обидва ці маршрути зустрічаються нижче перевалу Капралова Висока. Сліпа гілка туристичної стежки веде від неї до вершини Високі Скелі. Цей заключний відрізок траси деякий час був закритий, але зараз пік знову відкритий для туристів. Спочатку стежка пролягає через ліс, а потім по крутому схилу, іноді за допомогою залізних, обрамлених сходів, різко веде вгору, досягаючи скельного верху. У тому місці ми стикаємося з невеликою оглядовою галереєю, убезпечену сталевими поручнями. Далі на трохи більш скелястій місцевості стежка веде до наступних сходів, які ведуть до скелястого куполу вершини Високі Скелі. На вершині оглядова галерея убезпечена поручнями.
Примітки
- Urzędowa polska nazwa szczytu stosowana w oficjalnych publikacjach, m.in.: Państwowy Rejestr Nazw Geograficznych (dostępny w serwisie www.geoportal.gov.pl); Nazwy geograficzne Rzeczypospolitej Polskiej, Ministerstwo Gospodarki Przestrzennej i Budownictwa, Główny Geodeta Kraju, Warszawa 1991; Nazewnictwo geograficzne świata. Zeszyt 11. Europa, Część I Główny Urząd Geodezji i Kartografii, Warszawa 2009; Mapa topograficzna Polski 1:50.000 ark. 184.4 Szczawnica-Krościenko; Mapa topograficzna Polski 1:25.000 ark. 183.44 Wysokie Skałki; Mapa topograficzna Polski 1:10.000 ark. 183.441P Jaworki Płd.; Baza Danych Ogólnogeograficznych 1:250.000 ark. 2049
- Nazwa nieoficjalna stosowana powszechnie w przewodnikach i na mapach turystycznych
- Geoportal 2 | iMap
- Czerwona księga Karpat Polskich. Kraków: Instytut Botaniki PAN. 2008. ISBN .
Бібліографія
Посилання
- Висока в туристичному блозі — поїздка з дітьми, інформація, фотографії [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Високі Скельки // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 140. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Visoki Skelki Visoka Visoki Skeli pol Wysokie Skalki slovac Vysoke Skalky 1049 9 m gora v Malih P yeninah roztashovana na polsko slovackomu kordoni v toj zhe chas najvisha gora vsih P yenin i P yeninskogo Skelnogo Poyasu Ranishe cya vershina mala i inshi miscevi nazvi Pamyarki Kichera Nazva Pamyarki yaku vzhivayut miscevi zhiteli lemki jmovirno pohodit vid kolis isnuyuchoyi tut triangulyacijnoyi vezhi nazva Kichera vid polonini Kichera roztashovanoyi nizhche vershini na pivdenno zahidnij storoni gori Ne mensh chasto vikoristovuvalasya nazva Visoka Gora nalezhit do Koroni Polskih Gir Visoki Skelki49 22 49 pn sh 20 33 19 sh d 49 38027777780577310 pn sh 20 55527777780577736 sh d 49 38027777780577310 20 55527777780577736 Koordinati 49 22 49 pn sh 20 33 19 sh d 49 38027777780577310 pn sh 20 55527777780577736 sh d 49 38027777780577310 20 55527777780577736Krayina Slovachchina i Respublika PolshaRegion Stara LyubovnyaSistema P yeniniTip goraVisota 1050 mVisoki SkelkiVisoki Skelki Slovachchina Visoki Skelki u Vikishovishi Visoki Skelki Visoka z pivdennoyi slovackoyi storoni Visoki Skelki Visoka Borsuchini ta Durbashka Visoki Skeli roztashovani na golovnomu hrebti Malih P yenin mizh vershinoyu Borsuchina 939 m vid yakoyi vona vidokremlena perevalom Stachuruvki 908 m Kapralovoyu Visokoyu 935 m ta Smerekovoyu 1014 m Z pivdnya Visoka i P yenini vzagali mezhuye z Spiska Magura masiv Vitryanogo Verha vid yakoyi yiyi vidokremlyuye pereval Korbalova 730 m cherez yakij prolyagaye nacionalna doroga II kategoriyi 543 vid Chervonogo Klyashtoru do miscevosti Gnyezdne na perevali pridorozhnij hrest Vsya girska teritoriya zahishena zakonom Pivdenni shili sho spuskayutsya v dolinu Gorbalovogo Potoku lezhat v mezhah slovackogo P yeninskogo nacionalnogo parku na pivnichno zahidnomu shili polska storona u 1961 roci buv stvorenij prirodnij zapovidnik Visoki Skeli Zahistu pidlyagaye nevelika yedina isnuyucha zaraz v P yeninah chastina girskogo yalinovogo boru Na Visokih Skelyah a takozh na prikordonnih skelyah roztashovanih na shid vid nih u 1981 r pidtverdzheno isnuvannya ridkisnih u Polshi vidiv roslin yevropejska klopa ta peruka Vershina Visoki Skeli Visoka vzhe bula vkazana v starih istorichnih dzherelah Na nij navit provodilisya girnichni poshukovi roboti i todi vzhe bulo vidomo sho ce najvisha vershina P yenin U girnichomu dokumenti vid 1739 roku mi chitayemo Cya gora ye najvishoyu sered inshih gir i krugloyu na yakij skelya yak zamok Dostup do neyi zanadto prikrij zaledve pishohid mozhe vzijti Takozh yiyi vzhe davno vidviduyut turisti U 1929 roci zanotovane pershe zimove shodzhennya kotre zdijsniv Mar yan Gotkevich zi svoyimi suputnikami Vershina skladayetsya z chervonogo krihitnogo vapnyaku Zi shidnoyi ta pivdenno shidnoyi storoni vona stvoryuye kruti skelni urvisha visotoyu 5 20 m iz zahodu na jogo hrebti ye kilka skelyastih gorbiv ta vistupayuchih skel Szurdakowa Skala ta Fidrykowa Skala Na perevali Kapralova Visoka ranishe bula galyavina zaraz vona vkrita lisom Vsya gora vkrita lisom lishe sama verhivka ye skelnim kupolom sho vistupaye nad liniyeyu yalinovogo lisu Zvidti vidkrivayutsya vrazhayuchi vidi na Tatri Bab ya gora Pasmo Radzejovoyi Spiska Magura Levocki gori i P yenini Turistichni marshruti prohodit vid Yavirki cherez Ushelina Gomole i Polyana pid Visokoyu prohodit po Hrebtu Malih P yenin vid Shavnicya cherez Shafranuvku Durbashka Visoki Skeli Vyerhlichka i pereval Rozdzyela na Velikij Rogach Obidva ci marshruti zustrichayutsya nizhche perevalu Kapralova Visoka Slipa gilka turistichnoyi stezhki vede vid neyi do vershini Visoki Skeli Cej zaklyuchnij vidrizok trasi deyakij chas buv zakritij ale zaraz pik znovu vidkritij dlya turistiv Spochatku stezhka prolyagaye cherez lis a potim po krutomu shilu inodi za dopomogoyu zaliznih obramlenih shodiv rizko vede vgoru dosyagayuchi skelnogo verhu U tomu misci mi stikayemosya z nevelikoyu oglyadovoyu galereyeyu ubezpechenu stalevimi poruchnyami Dali na trohi bilsh skelyastij miscevosti stezhka vede do nastupnih shodiv yaki vedut do skelyastogo kupolu vershini Visoki Skeli Na vershini oglyadova galereya ubezpechena poruchnyami Panorama v pivnichnomu ta shidnomu napryamkahPrimitkiUrzedowa polska nazwa szczytu stosowana w oficjalnych publikacjach m in Panstwowy Rejestr Nazw Geograficznych dostepny w serwisie www geoportal gov pl Nazwy geograficzne Rzeczypospolitej Polskiej Ministerstwo Gospodarki Przestrzennej i Budownictwa Glowny Geodeta Kraju Warszawa 1991 Nazewnictwo geograficzne swiata Zeszyt 11 Europa Czesc I Glowny Urzad Geodezji i Kartografii Warszawa 2009 Mapa topograficzna Polski 1 50 000 ark 184 4 Szczawnica Kroscienko Mapa topograficzna Polski 1 25 000 ark 183 44 Wysokie Skalki Mapa topograficzna Polski 1 10 000 ark 183 441P Jaworki Pld Baza Danych Ogolnogeograficznych 1 250 000 ark 2049 Nazwa nieoficjalna stosowana powszechnie w przewodnikach i na mapach turystycznych Geoportal 2 iMap Czerwona ksiega Karpat Polskich Krakow Instytut Botaniki PAN 2008 ISBN 978 83 89648 71 6 BibliografiyaPieniny Przewodnik Wyd IX Latchorzew Wyd Trawers 2006 ISBN 83 915859 4 8 Pieninski Park Narodowy Pieniny polskie i slowackie Mapa 1 25 000 1 15 000 Krakow Wyd Kartograficzne Polkart Anna Siwicka 2006 07 ISBN 83 87873 07 1 PosilannyaVisoka v turistichnomu blozi poyizdka z ditmi informaciya fotografiyi 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Visoki Skelki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 140 pol