Олександр Люціановіч Бельгард (4 жовтня 1902, Ландварово — 1992) — український радянський учений, фахівець з екології, геоботаніки, степового лісорозведення, доктор біологічних наук, доктор сільськогосподарських наук, професор Дніпропетровського державного університету. Заснував кафедру геоботаніки, ґрунтознавства та екології університету, під його керівництвом створено постійно діючу Комплексну експедицію ДДУ з вивчення лісів степової зони і Присамарський біосферний стаціонар ДДУ. Автор вчення про ліси степової зони, з 1971 року розроблена ним дисципліна «Степове лісознавство» увійшла до програми багатьох вищих навчальних закладів СРСР.
Олександр Люціанович Бельгард | |
---|---|
Народився | 4 жовтня 1902 Лентварис |
Помер | 1992 Дніпропетровськ, Україна |
Місце проживання | СРСР (УРСР) |
Країна | СРСР |
Діяльність | ботанік |
Alma mater | Дніпровський університет |
Галузь | екологія, ґрунтознавство, геоботаніка, лісівництво |
Заклад | Дніпропетровський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук, доктор сільськогосподарських наук |
Науковий керівник | Г. М. Висоцький |
Аспіранти, докторанти | d |
Відомий завдяки: | розробка вчення «Степове лісознавство», створення Присамарського біосферного стационару та Комплексної експедиції Дніпропетровського університету, педагогічна діяльність |
Нагороди |
Біографія
Олександр Люціановіч Бельгард народився 4 жовтня 1902 року в селищі Ландварово Віленської губернії Росії (нині Лентварис, Литва, Тракайський район). Батько його був робітником, майстром на дротяно-цвяховому заводі.
1915 року у зв'язку з наступом німецьких військ завод евакуйовано до Катеринослава (нині Дніпро), і сім'я Бельгардів переїхала із заводом.
1920 року Олександр Люціановіч закінчив школу, а в 1921 — короткострокові лісові курси. Після курсів брав участь в роботах по реєстрації та влаштуванню лісового фонду.
1927 року закінчив біологічний факультет Дніпропетровського інституту народної освіти (нині Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара) і продовжив навчання в аспірантурі Українського інституту прикладної ботаніки. В аспірантурі О. Л. Бельгард спеціалізувався на лісовій геоботаніці, його науковим керівником став Г. М. Висоцький. Одночасно в 1927—1930 роках О. Л. Бельгард викладав біологічні дисципліни у вечірній професійно-технічній школі при заводі ім. Петровського. Після аспірантури обійняв посаду асистента в Інституті соціального виховання, а потім доцента в Інституті професійної освіти, одночасно викладав ботаніку в Дніпропетровській вищій сільськогосподарській школі.
1932 року організував біологічну станцію на березі річки Самари, у селі Андріївка Новомосковського району. Тут були започатковані дослідження Самарського бору і лісів Присамар'я, що тривають досі. Згодом біостанція стала міжнародним біосферним стаціонаром Комплексної експедиції Дніпропетровського університету. У 1933 році став завідувачем кафедри геоботаніки і вищих рослин Дніпропетровського державного університету, в 1934-му затверджений у вченому званні доцента. У 1935—1936 - виконував обов'язки декана біологічного факультету. У 1937 році захистив дисертацію «Геоботанічний нарис Новомосковського бору», і йому було присуджено вчений ступінь кандидата біологічних наук.
З серпня 1941 по квітень 1944 року О. Л. Бельгард разом із колективом біологічного факультету перебував в евакуації в станиці Краснодарського краю, тут він викладав біологію в середній школі. Повернувшись з евакуації, Олександр Люціановіч продовжив працювати завідувачем кафедри геоботаніки, а з осені 1944 — за сумісництвом у Дніпропетровському ботсаду. У 1947—1949 роках знову виконував обов'язки декана біофаку.
25 грудня 1947 О. Л. Бельгард захистив докторську дисертацію, а в грудні 1948 йому присуджено науковий ступінь доктора біологічних наук та вчене звання професора.
У 1949 році О. Л. Бельгард організував Комплексну експедицію ДДУ, що займається дослідженнями природних і штучних лісів степової зони, експедиція проводить дослідження на великій території — від Приазов'я до Молдови.
Внесок у науку
Олександр Люціановіч Бельгард відомий як учений, який зробив великий внесок у теорію лісорозведення, його називають творцем нового вчення — «Степове лісознавство». Ця розробка стала узагальненням багаторічних досліджень, проведених Комплексною експедицією і Присамарським біосферним стаціонаром. Після виходу у світ монографії «Степове лісознавство» (1971) однойменний курс введено в низці ВНЗ СРСР, таких, як Дніпропетровський, Куйбишевський, Якутський університети та інших.
Наукові розробки вченого стали основою для подальшого розвитку степового лісознавства, лісової геоботаніки і лісової біогеоценології. Він розробив штучних лісів степу, засновану на трьох факторах — типі лісорослинних умов, типі екологічної структури і типі деревостою. Ця система типології лісів використовується на практиці при лісорозведенні в степовій зоні України. Одним з найважливіших відкриттів О. Л. Бельгарда називають запропонований ним метод екологічного аналізу рослинного покриву, заснований на розробленій ним же схемі життєвих форм — екоморф. Ідеї О. Л. Бельгарда успішно розвивають його послідовники — Я. П. Дідух, П. Г. Плюта та інші.
Визнання
У 2002 році біостанції ДНУ, що знаходиться у селі Андріївка Новомосковського району Дніпропетровської області присвоєно назву «Присамарський біосферний стаціонар ДНУ ім. О. Л. Бельгарда» (з 2010 року — міжнародний Науково-навчальний центр «Присамарський біосферний біогеоценологічний стаціонар ім. О. Л. Бельгарда»).
2012 року видано збірник спогадів про вченого "Він був поетом лісу" (упорядники Олег Григоренко, Петро Чегорка).
Джерела
- Белова Н. А., Травлеев А. П. Пути к объективной оценке жизненности лесного биогеоценоза (К 100-летию со дня рождения А. Л. Бельгарда) // Екологія та ноосферологія. — 2002. — Т. 12, вип. 3—4. — С. 4—7.
- Энциклопедия лесного хозяйства. — Москва : изд. ВНИИЛМ, 2006. — Т. 1. — С. 45. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Lyucianovich Belgard 4 zhovtnya 1902 Landvarovo 1992 ukrayinskij radyanskij uchenij fahivec z ekologiyi geobotaniki stepovogo lisorozvedennya doktor biologichnih nauk doktor silskogospodarskih nauk profesor Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu Zasnuvav kafedru geobotaniki gruntoznavstva ta ekologiyi universitetu pid jogo kerivnictvom stvoreno postijno diyuchu Kompleksnu ekspediciyu DDU z vivchennya lisiv stepovoyi zoni i Prisamarskij biosfernij stacionar DDU Avtor vchennya pro lisi stepovoyi zoni z 1971 roku rozroblena nim disciplina Stepove lisoznavstvo uvijshla do programi bagatoh vishih navchalnih zakladiv SRSR Oleksandr Lyucianovich BelgardNarodivsya4 zhovtnya 1902 1902 10 04 LentvarisPomer1992 1992 Dnipropetrovsk UkrayinaMisce prozhivannyaSRSR URSR Krayina SRSRDiyalnistbotanikAlma materDniprovskij universitetGaluzekologiya gruntoznavstvo geobotanika lisivnictvoZakladDnipropetrovskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih nauk doktor silskogospodarskih naukNaukovij kerivnikG M VisockijAspiranti doktorantidVidomij zavdyaki rozrobka vchennya Stepove lisoznavstvo stvorennya Prisamarskogo biosfernogo stacionaru ta Kompleksnoyi ekspediciyi Dnipropetrovskogo universitetu pedagogichna diyalnistNagorodiBiografiyaOleksandr Lyucianovich Belgard narodivsya 4 zhovtnya 1902 roku v selishi Landvarovo Vilenskoyi guberniyi Rosiyi nini Lentvaris Litva Trakajskij rajon Batko jogo buv robitnikom majstrom na drotyano cvyahovomu zavodi 1915 roku u zv yazku z nastupom nimeckih vijsk zavod evakujovano do Katerinoslava nini Dnipro i sim ya Belgardiv pereyihala iz zavodom 1920 roku Oleksandr Lyucianovich zakinchiv shkolu a v 1921 korotkostrokovi lisovi kursi Pislya kursiv brav uchast v robotah po reyestraciyi ta vlashtuvannyu lisovogo fondu 1927 roku zakinchiv biologichnij fakultet Dnipropetrovskogo institutu narodnoyi osviti nini Dniprovskij nacionalnij universitet imeni Olesya Gonchara i prodovzhiv navchannya v aspiranturi Ukrayinskogo institutu prikladnoyi botaniki V aspiranturi O L Belgard specializuvavsya na lisovij geobotanici jogo naukovim kerivnikom stav G M Visockij Odnochasno v 1927 1930 rokah O L Belgard vikladav biologichni disciplini u vechirnij profesijno tehnichnij shkoli pri zavodi im Petrovskogo Pislya aspiranturi obijnyav posadu asistenta v Instituti socialnogo vihovannya a potim docenta v Instituti profesijnoyi osviti odnochasno vikladav botaniku v Dnipropetrovskij vishij silskogospodarskij shkoli 1932 roku organizuvav biologichnu stanciyu na berezi richki Samari u seli Andriyivka Novomoskovskogo rajonu Tut buli zapochatkovani doslidzhennya Samarskogo boru i lisiv Prisamar ya sho trivayut dosi Zgodom biostanciya stala mizhnarodnim biosfernim stacionarom Kompleksnoyi ekspediciyi Dnipropetrovskogo universitetu U 1933 roci stav zaviduvachem kafedri geobotaniki i vishih roslin Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu v 1934 mu zatverdzhenij u vchenomu zvanni docenta U 1935 1936 vikonuvav obov yazki dekana biologichnogo fakultetu U 1937 roci zahistiv disertaciyu Geobotanichnij naris Novomoskovskogo boru i jomu bulo prisudzheno vchenij stupin kandidata biologichnih nauk Z serpnya 1941 po kviten 1944 roku O L Belgard razom iz kolektivom biologichnogo fakultetu perebuvav v evakuaciyi v stanici Krasnodarskogo krayu tut vin vikladav biologiyu v serednij shkoli Povernuvshis z evakuaciyi Oleksandr Lyucianovich prodovzhiv pracyuvati zaviduvachem kafedri geobotaniki a z oseni 1944 za sumisnictvom u Dnipropetrovskomu botsadu U 1947 1949 rokah znovu vikonuvav obov yazki dekana biofaku 25 grudnya 1947 O L Belgard zahistiv doktorsku disertaciyu a v grudni 1948 jomu prisudzheno naukovij stupin doktora biologichnih nauk ta vchene zvannya profesora U 1949 roci O L Belgard organizuvav Kompleksnu ekspediciyu DDU sho zajmayetsya doslidzhennyami prirodnih i shtuchnih lisiv stepovoyi zoni ekspediciya provodit doslidzhennya na velikij teritoriyi vid Priazov ya do Moldovi Vnesok u naukuOleksandr Lyucianovich Belgard vidomij yak uchenij yakij zrobiv velikij vnesok u teoriyu lisorozvedennya jogo nazivayut tvorcem novogo vchennya Stepove lisoznavstvo Cya rozrobka stala uzagalnennyam bagatorichnih doslidzhen provedenih Kompleksnoyu ekspediciyeyu i Prisamarskim biosfernim stacionarom Pislya vihodu u svit monografiyi Stepove lisoznavstvo 1971 odnojmennij kurs vvedeno v nizci VNZ SRSR takih yak Dnipropetrovskij Kujbishevskij Yakutskij universiteti ta inshih Naukovi rozrobki vchenogo stali osnovoyu dlya podalshogo rozvitku stepovogo lisoznavstva lisovoyi geobotaniki i lisovoyi biogeocenologiyi Vin rozrobiv shtuchnih lisiv stepu zasnovanu na troh faktorah tipi lisoroslinnih umov tipi ekologichnoyi strukturi i tipi derevostoyu Cya sistema tipologiyi lisiv vikoristovuyetsya na praktici pri lisorozvedenni v stepovij zoni Ukrayini Odnim z najvazhlivishih vidkrittiv O L Belgarda nazivayut zaproponovanij nim metod ekologichnogo analizu roslinnogo pokrivu zasnovanij na rozroblenij nim zhe shemi zhittyevih form ekomorf Ideyi O L Belgarda uspishno rozvivayut jogo poslidovniki Ya P Diduh P G Plyuta ta inshi ViznannyaU 2002 roci biostanciyi DNU sho znahoditsya u seli Andriyivka Novomoskovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti prisvoyeno nazvu Prisamarskij biosfernij stacionar DNU im O L Belgarda z 2010 roku mizhnarodnij Naukovo navchalnij centr Prisamarskij biosfernij biogeocenologichnij stacionar im O L Belgarda 2012 roku vidano zbirnik spogadiv pro vchenogo Vin buv poetom lisu uporyadniki Oleg Grigorenko Petro Chegorka DzherelaBelova N A Travleev A P Puti k obektivnoj ocenke zhiznennosti lesnogo biogeocenoza K 100 letiyu so dnya rozhdeniya A L Belgarda Ekologiya ta noosferologiya 2002 T 12 vip 3 4 S 4 7 Enciklopediya lesnogo hozyajstva Moskva izd VNIILM 2006 T 1 S 45 ISBN 5 94737 022 0