Інгеборг Верн Бугге (5 березня 1899, Осло — 26 січня 1991, Нака (Швеція), лен Стокгольм) — шведська архітекторка, одна з перших формально дипломованих жінок-архітекторів у Швеції. Проєктувала житлові будинки та школи, працювала над проєктами реконструкції церков.
Інгеборг Верн Бугге | |
---|---|
Народилася | 5 березня 1899[1] Осло, Норвегія[2] |
Померла | 26 січня 1991[1] (91 рік) Нака (Швеція), лен Стокгольм, Швеція[3] |
Країна | Швеція |
Діяльність | архітекторка |
Alma mater | Королівський технологічний інститут |
Мати | d |
|
Біографія
Інгеборг Верн Бугге народилася 1899 року в Осло у родині судновласника Дагфінна Багге та Елізабет Верн. Після розлучення батьків вона переїхала з матір'ю та братом до Гетеборга в 1902 році, а звідти — до Стокгольма. Закінчила заклад загальної середньої освіти в 1918 році з найкращими оцінками з англійської мови, філософії, шведської мови та малювання.
Навчання
Вона почала вивчати архітектуру в Королівському технологічному інституті в 1919 році після того, як була прийнята як «спеціальна студентка», оскільки жінок на той час зазвичай не приймали до закладів вищої освіти До цього часу вона вже кілька місяців практикувала архітектуру у фірмі Folke Bensow і завдяки своїм навичкам розпочала навчання на другому курсі. Вона була четвертою жінкою, яку коли-небудь допустили, після Агнес Магнелл, Анни Бранзелл і Сігне Крістенсен. Закінчила навчання в 1922 році.
Після закінчення виїхала на навчання до Італії, Швейцарії та Німеччини. За це вона отримала стипендію від Фредріки-Бремер-Фьорбундет. Коли вона повернулася до Швеції, вона працювала на кількох різних архітекторів, зокрема на Фольке Бенсоу (1923), Карла Бергстена (1924—1926), Evert Milles. (1927) та Karl Güettler (1928). У 1926—1928 рр. вивчала архітектуру в Королівському інституті мистецтв у професора Рагнара Естберга. Вона була першою жінкою, яка відвідала курс і отримала найвищу оцінку. Вона також була першою жінкою, яка отримала ліцензію на архітектуру в Швеції.
Робота
У 1929 році вона разом з іншим випускником Королівського технологічного інституту Кєрстіном Йоранссон-Люнгманом заснувала власне архітектурне бюро. Фірма працювала до 1936 року. Двоє архітекторів були особливо стурбовані складними умовами праці для жінок вдома і критично ставилися до маленьких кухонь, показаних під час Стокгольмської виставки в 1930 році. Разом вони опублікували книгу на цю тему в 1936 році. Партнерство з Göransson-Ljungman завершилося в 1936 році, після чого Верн Бугге продовжувала керувати фірмою сама. Деякий час вона займалася питаннями проєктування домашніх будинків, а також їздила до Швеції, щоб вивчати умови життя на фермах.
Вона також викладала у сільській місцевості на курсах, організованих Фредрікою-Бремер-Фьорбундет та Шведською ремісничою асоціації. Крім того, Інгеборг Верн Бугге писала книги та статті. У 1953 році Багге прийняв роботу в будівельній раді в культурному агентстві і зосередився на реставрації церков та інших споруд, як-от Китайський павільйон в Дротнінгхольмі. Вона була членом ряду товариств та організацій, у тому числі Шведська технологічна асоціація, Шведська асоціація архітекторів, а також жіноча асоціація Nya Idun. Вона працювала в Організації Об'єднаних Націй у Парижі в 1953 році і була членом муніципальної ради муніципалітету Нака в 1955—1969 роках. У 1974 році вийшла на пенсію.
Примітки
- Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
- Arkitekter verksamma i Sverige — 2015.
- Öhrström, Kerstin; Andersson, Sigrid (1988). (Swedish) . Projekt Runenberg. с. 477. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
- Werner, 2006, с. 114.
- Lundahl, 1992, с. 130—133.
- Barr, Bjorn (11 березня 2014). (Swedish) . Arkitektur- och designcentrum Skeppsholmen. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2022.
- Werner, 2006, с. 296.
- Pred, 2014, с. 164.
- Janfalk, Susanna (3 серпня 2013). (Swedish) . Arkitekturmuseet: Digitalt Museum. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
- . digitaltmuseum.org (швед.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 22 квітня 2022.
Бібліографія
- Lundahl, Gunilla, ред. (1992). (Swedish) . Stockholm: Statens råd för byggnadsforskning. ISBN . Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
- Pred, Allan (25 лютого 2014). . New York, New York: Taylor & Francis. ISBN . Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
- Werner, Helena (2006). (Swedish) . Göteborg: Acta Universitatis Gothoburgensis. ISBN . Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
Примітки
- Інгеборг Верн Бугге [ 19 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Svenskt kvinnobiografiskt lexikon
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ingeborg Vern Bugge 5 bereznya 1899 1899 03 05 Oslo 26 sichnya 1991 1991 01 26 Naka Shveciya len Stokgolm shvedska arhitektorka odna z pershih formalno diplomovanih zhinok arhitektoriv u Shveciyi Proyektuvala zhitlovi budinki ta shkoli pracyuvala nad proyektami rekonstrukciyi cerkov Ingeborg Vern BuggeNarodilasya5 bereznya 1899 1899 03 05 1 Oslo Norvegiya 2 Pomerla26 sichnya 1991 1991 01 26 1 91 rik Naka Shveciya len Stokgolm Shveciya 3 Krayina ShveciyaDiyalnistarhitektorkaAlma materKorolivskij tehnologichnij institutMatid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaIngeborg Vern Bugge narodilasya 1899 roku v Oslo u rodini sudnovlasnika Dagfinna Bagge ta Elizabet Vern Pislya rozluchennya batkiv vona pereyihala z matir yu ta bratom do Geteborga v 1902 roci a zvidti do Stokgolma Zakinchila zaklad zagalnoyi serednoyi osviti v 1918 roci z najkrashimi ocinkami z anglijskoyi movi filosofiyi shvedskoyi movi ta malyuvannya Navchannya Vona pochala vivchati arhitekturu v Korolivskomu tehnologichnomu instituti v 1919 roci pislya togo yak bula prijnyata yak specialna studentka oskilki zhinok na toj chas zazvichaj ne prijmali do zakladiv vishoyi osviti Do cogo chasu vona vzhe kilka misyaciv praktikuvala arhitekturu u firmi Folke Bensow i zavdyaki svoyim navichkam rozpochala navchannya na drugomu kursi Vona bula chetvertoyu zhinkoyu yaku koli nebud dopustili pislya Agnes Magnell Anni Branzell i Signe Kristensen Zakinchila navchannya v 1922 roci Pislya zakinchennya viyihala na navchannya do Italiyi Shvejcariyi ta Nimechchini Za ce vona otrimala stipendiyu vid Fredriki Bremer Forbundet Koli vona povernulasya do Shveciyi vona pracyuvala na kilkoh riznih arhitektoriv zokrema na Folke Bensou 1923 Karla Bergstena 1924 1926 Evert Milles 1927 ta Karl Guettler 1928 U 1926 1928 rr vivchala arhitekturu v Korolivskomu instituti mistectv u profesora Ragnara Estberga Vona bula pershoyu zhinkoyu yaka vidvidala kurs i otrimala najvishu ocinku Vona takozh bula pershoyu zhinkoyu yaka otrimala licenziyu na arhitekturu v Shveciyi Robota U 1929 roci vona razom z inshim vipusknikom Korolivskogo tehnologichnogo institutu Kyerstinom Joransson Lyungmanom zasnuvala vlasne arhitekturne byuro Firma pracyuvala do 1936 roku Dvoye arhitektoriv buli osoblivo sturbovani skladnimi umovami praci dlya zhinok vdoma i kritichno stavilisya do malenkih kuhon pokazanih pid chas Stokgolmskoyi vistavki v 1930 roci Razom voni opublikuvali knigu na cyu temu v 1936 roci Partnerstvo z Goransson Ljungman zavershilosya v 1936 roci pislya chogo Vern Bugge prodovzhuvala keruvati firmoyu sama Deyakij chas vona zajmalasya pitannyami proyektuvannya domashnih budinkiv a takozh yizdila do Shveciyi shob vivchati umovi zhittya na fermah Vona takozh vikladala u silskij miscevosti na kursah organizovanih Fredrikoyu Bremer Forbundet ta Shvedskoyu remisnichoyu asociaciyi Krim togo Ingeborg Vern Bugge pisala knigi ta statti U 1953 roci Bagge prijnyav robotu v budivelnij radi v kulturnomu agentstvi i zoseredivsya na restavraciyi cerkov ta inshih sporud yak ot Kitajskij paviljon v Drotningholmi Vona bula chlenom ryadu tovaristv ta organizacij u tomu chisli Shvedska tehnologichna asociaciya Shvedska asociaciya arhitektoriv a takozh zhinocha asociaciya Nya Idun Vona pracyuvala v Organizaciyi Ob yednanih Nacij u Parizhi v 1953 roci i bula chlenom municipalnoyi radi municipalitetu Naka v 1955 1969 rokah U 1974 roci vijshla na pensiyu PrimitkiArkitekter verksamma i Sverige 2014 d Track Q16323066d Track Q17373699 Arkitekter verksamma i Sverige 2015 d Track Q16323066d Track Q17373699 Arkitekter verksamma i Sverige 2015 d Track Q16323066d Track Q17373699 KulturNav Swedish Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Ohrstrom Kerstin Andersson Sigrid 1988 Swedish Projekt Runenberg s 477 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 15 grudnya 2015 Werner 2006 s 114 Lundahl 1992 s 130 133 Barr Bjorn 11 bereznya 2014 Swedish Arkitektur och designcentrum Skeppsholmen Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 22 kvitnya 2022 Werner 2006 s 296 Pred 2014 s 164 Janfalk Susanna 3 serpnya 2013 Swedish Arkitekturmuseet Digitalt Museum Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 15 grudnya 2015 digitaltmuseum org shved Arhiv originalu za 5 lyutogo 2020 Procitovano 22 kvitnya 2022 BibliografiyaLundahl Gunilla red 1992 Swedish Stockholm Statens rad for byggnadsforskning ISBN 91 540 5413 3 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2022 Pred Allan 25 lyutogo 2014 New York New York Taylor amp Francis ISBN 978 1 317 83560 8 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2022 Werner Helena 2006 Swedish Goteborg Acta Universitatis Gothoburgensis ISBN 91 7346 571 2 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2022 PrimitkiIngeborg Vern Bugge 19 chervnya 2021 u Wayback Machine na sajti Svenskt kvinnobiografiskt lexikon