Пришляк Євген Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пришляк.

Пришляк Євген Степанович (псевдо: «Чернець», «Чорнота», «Ярема»)(нар. 13 грудня 1913, м. Миколаїв, Львівська область — пом. 3 грудня 1987, там само) — український військовик, крайовий референт СБ Львівського краю (поч. 1945 — 05.1951), крайовий провідник ОУН Львівського краю (05.1951 — 22.01.1952).

Євген Пришляк
Крайовий провідник ОУН Львівського краю
Загальна інформація
Народження	13 грудня 1913(1913-12-13) м. Миколаїв тепер Львівська область
Смерть	3 грудня 1987(1987-12-03) (73 роки) м. Миколаїв, Львівська область
Поховання	Личаківський цвинтар^[1]
Псевдо	«Чернець», «Чорнота», «Ярема»
Військова служба
Роки служби	1941—1952
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА  ОУНР
Війни / битви	Друга світова війна
Командування
грудень 1942 — поч. 1945 Комендант боївки референтури СБ «Дрогобицького обласного проводу» поч. 1945 — вересень 1945 Референт СБ «Самбірського окружного проводу» вересень 1945 — поч. 1947 Референт СБ «Дрогобицького обласного проводу» поч. 1947 — поч. 1949 Референт СБ «Городоцького окружного проводу» поч. 1949 — квітень 1951 Крайовий референт СБ «Львівського краю» квітень 1951 — 22 січня 1952 Крайовий провідник ОУН «Львівського краю»
Нагороди та відзнаки
Медаль «За боротьбу в особливо важких умовах»

Життєпис

Зиновій Тершаковець, Ярослав Дякон, Євген Пришляк. Великдень 02.05.1948 р.

Євген Пришляк народився 13 грудня 1913 року в м. Миколаєві над Дністром. З родини землевласника, власника цементного заводу.

До ОУН вступив у 1929, будучи учнем школи. Закінчив Торговельну школу у Львові (1930).

У березні 1936 року засуджений до 6 років позбавлення волі.

Надгробок подружжя Пришляків на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові

Учасник Похідних груп ОУН (1941–1942). У грудні 1942 р. арештований німцями, викуплений з львівської в'язниці. Комендант боївки референтури СБ Дрогобицького обласного проводу, від початку 1945 р. — референт СБ Самбірського окружного, з вересня 1945 р. — Дрогобицького обласного, з початку 1947 р. — Городоцького окружного проводів.

З початку 1949 р. — референт СБ Львівського крайового проводу, а з травня 1951 р. — його керівник.

22 січня 1952 року в с. Лани Щирецького району Львівської області у непритомному стані був захоплений і 12 листопада 1952 р у криївці військами МГБ. Засуджений до смерті із заміною на 25 років ув'язнення. Відбув 11 років у Володимирській в'язниці та 14 років — у таборах. Брав участь в акціях протесту в Пермському таборі № 35. Звільнився 25 січня 1977 р.

Родина

Дружина Пришляка — Наталія Гавикович, ухилилася від спроб МДБ використати її для виводу чоловіка з підпілля й загинула в бою з оперативно-військовою групою.

Брат, Ярослав Пришляк, референт СБ Львівського обласного проводу, В еміграції — один з лідерів української громади Бельгії.

Після звільнення з таборів одружився з Євгенією Рудик.

Див. також

• Лицарі ОУН та УПА

Примітки

1. Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 26. — 416 с.
   d:Track:Q36036d:Track:Q64523177d:Track:Q20067115
2. У Львівському Інформаційно-довідковому залі представили нові документи^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Джерела

• Пришляк Ярослав Степанович. Два брати ідеалісти: біографії, спогади, нариси, епізоди із життя й праці. Нью-Йорк; Монтреаль: Вид. Американсько-Української Фундації «Воля», 1990. 318 c.
• Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920–1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 ст.

Посилання

• ПРОТОКОЛ ДОПИТУ ОБВИНУВАЧЕНОГО ПРИШЛЯКА ЄВГЕНА СТЕПАНОВИЧА ПРО ЛІКВІДАЦІЮ СБ ОУНІВЦІВ І РАДЯНСЬКИХ ГРОМАДЯН У 1949-1950 ВІД 30 ЛИПНЯ 1952 РОКУ