Симула (англ. Simula) — спільна назва двох мов програмування, Симула, та Симула 67, розроблених в 1960-ті роки в Норвезькому центрі комп'ютерних досліджень в Осло, Олє-Йоханом Далєм та Крістеном Нуґардом. З точки зору синтаксису, мова програмування Симула є розширенням Алгола 60.
Simula | |
---|---|
Парадигма | об'єктно-орієнтоване програмування, процедурне програмування, імперативне програмування і структурне програмування |
Дата появи | 1962 |
Творці | Уле-Юган Дал |
Розробник | Крістен Нюґор |
Останній реліз | Standard SIMULA (25 серпня 1986)[1] |
Система типізації | статична і d |
Під впливом від | d, d і АЛГОЛ |
Операційна система | UNIX-подібні операційні системи, Windows, d, TOPS-10 і d |
|
В Симула 67 було додано об'єкти, класи, підкласи, віртуальні методи, співпрограми, симуляцію дискретних подій, та автоматичне прибирання пам'ятті.
Симула — перша об'єктно-орієнтована мова програмування. Відповідно до назви, Симулу було створено для проведення симуляцій, і потреби цієї предметної галузі створили основу для багатьох із можливостей сучасних об'єктно-орієнтованих мов програмування.
Симула знайшла застосування у великій кількості реалізацій, таких як симуляція прототипів VLSI, процесів, протоколів, алгоритмів, та інших, таких як комп'ютерна верстка, графіка та освіта.
Див. також
- https://portablesimula.github.io/github.io/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simula angl Simula spilna nazva dvoh mov programuvannya Simula ta Simula 67 rozroblenih v 1960 ti roki v Norvezkomu centri komp yuternih doslidzhen v Oslo Olye Johanom Dalyem ta Kristenom Nugardom Z tochki zoru sintaksisu mova programuvannya Simula ye rozshirennyam Algola 60 SimulaParadigmaob yektno oriyentovane programuvannya procedurne programuvannya imperativne programuvannya i strukturne programuvannyaData poyavi1962TvorciUle Yugan DalRozrobnikKristen NyugorOstannij relizStandard SIMULA 25 serpnya 1986 1 Sistema tipizaciyistatichna i dPid vplivom vidd d i ALGOLOperacijna sistemaUNIX podibni operacijni sistemi Windows d TOPS 10 i d Mediafajli u Vikishovishi V Simula 67 bulo dodano ob yekti klasi pidklasi virtualni metodi spivprogrami simulyaciyu diskretnih podij ta avtomatichne pribirannya pam yatti Simula persha ob yektno oriyentovana mova programuvannya Vidpovidno do nazvi Simulu bulo stvoreno dlya provedennya simulyacij i potrebi ciyeyi predmetnoyi galuzi stvorili osnovu dlya bagatoh iz mozhlivostej suchasnih ob yektno oriyentovanih mov programuvannya Simula znajshla zastosuvannya u velikij kilkosti realizacij takih yak simulyaciya prototipiv VLSI procesiv protokoliv algoritmiv ta inshih takih yak komp yuterna verstka grafika ta osvita Div takozhOb yektno oriyentovane programuvannya https portablesimula github io github io