Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Олесандр Савич Кухар-Онишко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 7 серпня 1923 Павликівці | |||
| Помер | 1998 Миколаїв | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | Літературознавець, доцент, професор | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
Олесандр Савич Кухар-Онишко (7 серпня 1923, с. Павликівці Трительницької волості Проскурівського повіту (нині Хмельницька область) — 1998, Миколаїв) — відомий знавець і послідник української прози, зокрема романної, доцент і професор кафедри української літератури Миколаївського педінституту імені В.Бєлінського. Батько Наталії Олександрівни Кухар-Онишко (головний зберігач фонду Миколаївського обласного краєзнавчого музею).
Дитячі роки
Народився у сім'ї селянина. Батько, 1899 року народження, у дитинстві не здобув освіти, але все життя тягнувся до книги, мав гарний почерк здобув гарні знання самоосвітою з історії і літератури, пробував писати вірші, грав у духовому оркестрі і володів нотною грамотою. Виписував поштою ноти з різних музичних центрів — Київ, Москва, Ленінград. Під час військової служби у м. Проскурів (тепер Хмельницький) грав у музвзводі. Працював здебільшого на конторських роботах — касир, рахівник податковий інспектор. Мати працювала в дит'яслах, які влаштовувались в школі під час літніх канікул. А коли ясла не працювали, вона була ланковою. Сапала буряки, проривала, а восени треба було їх викопати, обчистити і вивести на завод. Після жнив починала роботу на молотарці.
«Народився я, як свідчить запис у „Свідоцтві про народження“ 2 серпня 1923 року. Але мама мені говорила, що запис зробили такий з якихось меркантильних міркувань (щоб меншим був податок), а насправді я народився сьомого серпня, і цю дату вважаю більш достовірною».
Найперші спогади про батька у малого Сави, коли він у довгій «кавалерійській» шинелі приходив з роботи, обідав чи вечеряв і сідав біля скрині щось писати. Сашко вилазив до нього на руки, придивлявся до букв і цифр, запитував про їх значення і кожну цифру називав по-своєму. Книг у родині було небагато, бібліотеки в селі не було, то десь книги позичали і передавали один одному завзяті читачі. Ще в молодших класах Сава почув від батька історію Чіпки, про пригоди Дон Кіхота, збірку новел Г.Косинки «Циркуль».
Приязні стосунки склалися в Олександра з Лолієм Осецьким і Юльчиком Кухарем. Цьому посприяло те, що батьки грали в одному оркестрі. Старший Осецький, який був душею оркестру, пристрасно закоханий в музику, виписував чимало нот, але на ім'я батька Сави, бо жінка лаяла його за зайві витрати на ноти. Всі нотні зошити і папки зберігалися у хаті Онишків, де по неділях збиралися музиканти і розучували нові музичні твори. Знайомство зі школою почалося задовго до того, як Сава прийшов у перший клас. Щоліта в шкільному приміщенні відкривалися дитячі ясла, де мати впродовж десяти років по закінченню курсів у Проскурові завідувала ними.
Навчання
При вступі Сашка до школи вона поступово перетворювалася з початкової в семирічну. Працювало тоді в школі два вчителя: Андрій Максимович Лисенко і Павло Лукич Волошин, який був репресований у 1937 році працюючи в селі Жучківці. Звинувачений у тому, що передплачував газету «Українські робітничі вісті», що видавалася в США українською мовою. Четвертий клас вчився Олександр не в основній школі, а в хаті Петра Муца. В середніх класах Сашко почав цікавитися книгами зарубіжних письменників, перечитав найбільш відомі твори Мольєра, Беранже, Шекспіра, Гюго. І коли, одного разу, водицькі студенти привезли п'єсу «Скупого» Мольєра, то, знаючи вже весь текст, він був інтерпретатором того, що відбувалося на сцені. Навчання Олександрові давалося без особливих труднощів, бо він прагнув якнайбільше знати про навколишній світ і багато читав, відвідував різні збори і прислухався до старших. Хоч в селі тоді не було радіо і телевізорів, інформацію про світ приносили тільки газети, Сашко орієнтувався в «політиці», досконало знав карту Європи і не раз з сестрою Марією екзаменували один одного по карті. Починаючи з п'ятого класу систематично виступав від піонерів на урочистих мітингах, в шкільній самодіяльності. До кожного з революційних свят випускав стінгазету класу. Вчителі не втручалися в цю самодіяльність. У школі була непогана бібліотека пригодницької літератури, Сашкові були до вподоби «Дерсу Узала» В.Арсеньєва і «80 тисяч льє під водою» Жуля Верна. У 1932 році сім'я переселилася у нову хату, яку заклали на тому ж подвір'ї на дві половини, бо й сім'я мала два номери. Баба Лікерка і Лукіян за соціальним станом числилися бідняками, а батьки Сашка, він і сестричка — були записані в середняки. У новій просторій хаті в неділю збиралися музиканти — Осецький і Кухар Степан.
У 1937 році Олександр закінчив Павликовецьку неповно-середню школу і подався до Фельштина, типового єврейського містечка Поділля, де була найближча середня школа — 12 кілометрів пішки. Якщо в семирічці улюбленим предметом Сашка була література, то у восьмому класі він захопився історією, бо дуже цікаво викладав уроки Віктор Володимирович Крикливий, молодий вчитель і директор школи. Знання математики, особливо тригонометрії і усного рахунку, якого Сашка вчив батько, дуже знадобилися в артилерійському училищі і під час служби в армії. У 1942 році, коли дивізію було відведено в тил на поповнення, проводилися штабні навчання. Начальник штабу з кадрових, але мало освічених, офіцерів саджав його біля себе, давав завдання командирам батарей і взводів, чекав поки Олександр виконає те завдання, а потім за його розв'язкою перевіряв офіцерів. Порадившись з батьками, Сашко у серпні 1940 року обрав найближчий педагогічний інститут у Вінниці і успішно склав усі екзамени. Але навчання не склалося. На початку жовтня вийшла Постанова ЦК ВКП(б) і Ради Народних комісарів, які «враховуючи побажання трудящих», постановили ліквідувати у вузах стипендії і встановити плату за навчання у вузах і середніх навчальних закладах. Тому вирішив наступного року піти на заочний відділ, а цього року — їхати додому. Після того, як Олександр залишив інститут, не одразу вдалося знайти своє місце в житті. Батько через свої зв'язки знайшов місце діловода в Гелетинецькій середній школі, що на той час мала тільки восьмий і дев'ятий класи. В школі запропонували ще півставки бібліотекаря.
Рік роботи в школі дали деякий досвід бухгалтерської роботи, що теж пригодилося в житті, побачив зблизька вчителів, які досі здавалися йому людьми якоїсь незвичайної долі. Також дуже часто турбував райвійськкомат, який ніяк не міг примиритися з тим, що всіх однокласників Сашка вже забрали в армію, а він ще тішиться свободою. У десятому класі, коли треба було оформляти допризивні документи і одержувати паспорт, за Олександром прізвище Кухар-Онишко. Десь у сьомому класі він вичитав в газеті прізвище Онішко і категорично відкинув зрусифіковане закінчення -ов. Одночасно згадувалися і Онисими, і Анісими. Вже після війни, коли він закінчив Камянець-Подільські обласні партійні курси, то серед відмінників навчання назвали Кухаря Онисима. Кореспондент, що готував замітку сприйняв другу половину прізвища, як ім'я. У червні 1941 року Олександр виїздить на вступні екзамени до Першого Київського Червонопрапорного артилерійського училища імені С. М. Кірова. Але насправді планував провалитися на іспитах, бо військова справа його не приваблювала, а ще була надія влітку десь вступити на заочне навчання.
О. С. Кухар-Онишко і війна
"21 червня вранці ми вже були в Києві. Думали поставити десь речі, та походити по столиці. Але за ворота училища нас вже не випустили. Так закрилась за нами брама минулого, мирного життя і почалося нове. На довгі чотири роки нависло над нами слово «війна». Спочатку використовували курсантів для патрулювання у вечірній і нічний час на вулицях Києва — завдання слідкувати за світломаскуванням і затримувати підозрілих людей. Повідомлення з фронтів йшли тривожні. За кілька днів німцями була захоплена вся Західна Україна і Західна Білорусь.
Дуже здивували Олександра Уральські гори. Досі гори він бачив тільки на картинках. А тут — стрімкі скелі над залізничним полотном закривають небо, холодний, неживий камінь. Наші Карпати зелені, покриті лісом і травою, а Урал — голий камінь. Майже місяць тривала подорож до Красноярська, в якому вони нарешті опинилися. Тим часом коротка сибірська осінь несподівано перейшла в зиму. Вже в жовтні засипало снігом, а курсанти ходили в пілотках і шинелях. Та фронтові потрібні були солдати. Німці вже були під Москвою. Повантажили в «теплушки» і повезли на захід. Спочатку ми всі подумали: на фронт! Та вже на другий день дороги ешелон повернув на південь. В Алма-Аті виявилось, що з військових училищ формують курсантські ударні бригади для фронту. Олександр попав у 39-у бригаду, в дивізіон 76-мм гармат, в взвод управління. Призначили його радистом, хоч він зроду радіосправою не займався. Насамперед треба було вивчити азбуку морзе та оволодіти роботою на переносній радіостанції.
5 грудня 1941 року — ця дата врізалася в пам'ять Сашка назавжди — в Альма-Аті йшов холодний неприємний дощ, а хлопці вантажилися в ешелон. Цього разу їхали у штабному вагоні. Бригада їхала кількома ешелонами. Сумнівів не було — їх везуть рятувати Москву. Вони ще тоді не знали, що 6 грудня почнеться успішна контратака наших військ під Москвою, і Москва буде врятована від вторгнення ворога..
О. С. Кухар-Онишко і Миколаїв
Олександр Савич працював у Миколаївському державному педагогічному інституті на посаді старшого викладача, пізніше — доцента, професора (1992), завідувача кафедри (1979–1990). Викладав курси української радянської літератури і теорії літератури. Здійснював велику наукову роботу, став автором близько 300 публікацій у наукових збірниках і журналах. Опублікував монографію «Індивідуальний стиль письменника: генезис, структура, типи» (1985). О. С. Кухар-Онишко був співавтором ряду підручників з історії і теорії літератури, членом редколегії збірника «Українське літературознавство», співавтором програми з теорії літератури. За ініціативи О. С. Кухар-Онишка було проведено ряд наукових конференцій: «Виховання патріотизму й любові до праці засобами літератури», «Шевченко і театр», «100-річчя театру Корифеїв», «Івану Григурку — 50», «Культура півдня України» та ін..
Нагороди
Як «ударника навчання» ще малого Сашка кілька разів у школі нагороджували — преміювали. Першою нагородою ще в 5 класі була скромна носова хустинка. Олександр Савич нагороджений орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни II ступеня та багатьма медалями
Примітки
- О. С. Кухар-Онишко «Родовід» (З історії роду) — Миколаїв., 2004. — 96 С.
- Факультет філології та журналістики МНУ ім. В. О. Сухомлинсього: історія, сьогодення, перспективи розвитку — Миколаїв, «Іліон»., 2012. 293 С.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Olesandr Savich Kuhar OnishkoNarodivsya7 serpnya 1923 1923 08 07 PavlikivciPomer1998 1998 MikolayivGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistLiteraturoznavec docent profesorNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Onishko Olesandr Savich Kuhar Onishko 7 serpnya 1923 s Pavlikivci Tritelnickoyi volosti Proskurivskogo povitu nini Hmelnicka oblast 1998 Mikolayiv vidomij znavec i poslidnik ukrayinskoyi prozi zokrema romannoyi docent i profesor kafedri ukrayinskoyi literaturi Mikolayivskogo pedinstitutu imeni V Byelinskogo Batko Nataliyi Oleksandrivni Kuhar Onishko golovnij zberigach fondu Mikolayivskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Dityachi rokiNarodivsya u sim yi selyanina Batko 1899 roku narodzhennya u ditinstvi ne zdobuv osviti ale vse zhittya tyagnuvsya do knigi mav garnij pocherk zdobuv garni znannya samoosvitoyu z istoriyi i literaturi probuvav pisati virshi grav u duhovomu orkestri i volodiv notnoyu gramotoyu Vipisuvav poshtoyu noti z riznih muzichnih centriv Kiyiv Moskva Leningrad Pid chas vijskovoyi sluzhbi u m Proskuriv teper Hmelnickij grav u muzvzvodi Pracyuvav zdebilshogo na kontorskih robotah kasir rahivnik podatkovij inspektor Mati pracyuvala v dit yaslah yaki vlashtovuvalis v shkoli pid chas litnih kanikul A koli yasla ne pracyuvali vona bula lankovoyu Sapala buryaki prorivala a voseni treba bulo yih vikopati obchistiti i vivesti na zavod Pislya zhniv pochinala robotu na molotarci Narodivsya ya yak svidchit zapis u Svidoctvi pro narodzhennya 2 serpnya 1923 roku Ale mama meni govorila sho zapis zrobili takij z yakihos merkantilnih mirkuvan shob menshim buv podatok a naspravdi ya narodivsya somogo serpnya i cyu datu vvazhayu bilsh dostovirnoyu Najpershi spogadi pro batka u malogo Savi koli vin u dovgij kavalerijskij shineli prihodiv z roboti obidav chi vecheryav i sidav bilya skrini shos pisati Sashko vilaziv do nogo na ruki pridivlyavsya do bukv i cifr zapituvav pro yih znachennya i kozhnu cifru nazivav po svoyemu Knig u rodini bulo nebagato biblioteki v seli ne bulo to des knigi pozichali i peredavali odin odnomu zavzyati chitachi She v molodshih klasah Sava pochuv vid batka istoriyu Chipki pro prigodi Don Kihota zbirku novel G Kosinki Cirkul Priyazni stosunki sklalisya v Oleksandra z Loliyem Oseckim i Yulchikom Kuharem Comu pospriyalo te sho batki grali v odnomu orkestri Starshij Oseckij yakij buv dusheyu orkestru pristrasno zakohanij v muziku vipisuvav chimalo not ale na im ya batka Savi bo zhinka layala jogo za zajvi vitrati na noti Vsi notni zoshiti i papki zberigalisya u hati Onishkiv de po nedilyah zbiralisya muzikanti i rozuchuvali novi muzichni tvori Znajomstvo zi shkoloyu pochalosya zadovgo do togo yak Sava prijshov u pershij klas Sholita v shkilnomu primishenni vidkrivalisya dityachi yasla de mati vprodovzh desyati rokiv po zakinchennyu kursiv u Proskurovi zaviduvala nimi NavchannyaPri vstupi Sashka do shkoli vona postupovo peretvoryuvalasya z pochatkovoyi v semirichnu Pracyuvalo todi v shkoli dva vchitelya Andrij Maksimovich Lisenko i Pavlo Lukich Voloshin yakij buv represovanij u 1937 roci pracyuyuchi v seli Zhuchkivci Zvinuvachenij u tomu sho peredplachuvav gazetu Ukrayinski robitnichi visti sho vidavalasya v SShA ukrayinskoyu movoyu Chetvertij klas vchivsya Oleksandr ne v osnovnij shkoli a v hati Petra Muca V serednih klasah Sashko pochav cikavitisya knigami zarubizhnih pismennikiv perechitav najbilsh vidomi tvori Molyera Beranzhe Shekspira Gyugo I koli odnogo razu vodicki studenti privezli p yesu Skupogo Molyera to znayuchi vzhe ves tekst vin buv interpretatorom togo sho vidbuvalosya na sceni Navchannya Oleksandrovi davalosya bez osoblivih trudnoshiv bo vin pragnuv yaknajbilshe znati pro navkolishnij svit i bagato chitav vidviduvav rizni zbori i prisluhavsya do starshih Hoch v seli todi ne bulo radio i televizoriv informaciyu pro svit prinosili tilki gazeti Sashko oriyentuvavsya v politici doskonalo znav kartu Yevropi i ne raz z sestroyu Mariyeyu ekzamenuvali odin odnogo po karti Pochinayuchi z p yatogo klasu sistematichno vistupav vid pioneriv na urochistih mitingah v shkilnij samodiyalnosti Do kozhnogo z revolyucijnih svyat vipuskav stingazetu klasu Vchiteli ne vtruchalisya v cyu samodiyalnist U shkoli bula nepogana biblioteka prigodnickoyi literaturi Sashkovi buli do vpodobi Dersu Uzala V Arsenyeva i 80 tisyach lye pid vodoyu Zhulya Verna U 1932 roci sim ya pereselilasya u novu hatu yaku zaklali na tomu zh podvir yi na dvi polovini bo j sim ya mala dva nomeri Baba Likerka i Lukiyan za socialnim stanom chislilisya bidnyakami a batki Sashka vin i sestrichka buli zapisani v serednyaki U novij prostorij hati v nedilyu zbiralisya muzikanti Oseckij i Kuhar Stepan U 1937 roci Oleksandr zakinchiv Pavlikovecku nepovno serednyu shkolu i podavsya do Felshtina tipovogo yevrejskogo mistechka Podillya de bula najblizhcha serednya shkola 12 kilometriv pishki Yaksho v semirichci ulyublenim predmetom Sashka bula literatura to u vosmomu klasi vin zahopivsya istoriyeyu bo duzhe cikavo vikladav uroki Viktor Volodimirovich Kriklivij molodij vchitel i direktor shkoli Znannya matematiki osoblivo trigonometriyi i usnogo rahunku yakogo Sashka vchiv batko duzhe znadobilisya v artilerijskomu uchilishi i pid chas sluzhbi v armiyi U 1942 roci koli diviziyu bulo vidvedeno v til na popovnennya provodilisya shtabni navchannya Nachalnik shtabu z kadrovih ale malo osvichenih oficeriv sadzhav jogo bilya sebe davav zavdannya komandiram batarej i vzvodiv chekav poki Oleksandr vikonaye te zavdannya a potim za jogo rozv yazkoyu pereviryav oficeriv Poradivshis z batkami Sashko u serpni 1940 roku obrav najblizhchij pedagogichnij institut u Vinnici i uspishno sklav usi ekzameni Ale navchannya ne sklalosya Na pochatku zhovtnya vijshla Postanova CK VKP b i Radi Narodnih komisariv yaki vrahovuyuchi pobazhannya trudyashih postanovili likviduvati u vuzah stipendiyi i vstanoviti platu za navchannya u vuzah i serednih navchalnih zakladah Tomu virishiv nastupnogo roku piti na zaochnij viddil a cogo roku yihati dodomu Pislya togo yak Oleksandr zalishiv institut ne odrazu vdalosya znajti svoye misce v zhitti Batko cherez svoyi zv yazki znajshov misce dilovoda v Geletineckij serednij shkoli sho na toj chas mala tilki vosmij i dev yatij klasi V shkoli zaproponuvali she pivstavki bibliotekarya Rik roboti v shkoli dali deyakij dosvid buhgalterskoyi roboti sho tezh prigodilosya v zhitti pobachiv zblizka vchiteliv yaki dosi zdavalisya jomu lyudmi yakoyis nezvichajnoyi doli Takozh duzhe chasto turbuvav rajvijskkomat yakij niyak ne mig primiritisya z tim sho vsih odnoklasnikiv Sashka vzhe zabrali v armiyu a vin she tishitsya svobodoyu U desyatomu klasi koli treba bulo oformlyati doprizivni dokumenti i oderzhuvati pasport za Oleksandrom prizvishe Kuhar Onishko Des u somomu klasi vin vichitav v gazeti prizvishe Onishko i kategorichno vidkinuv zrusifikovane zakinchennya ov Odnochasno zgaduvalisya i Onisimi i Anisimi Vzhe pislya vijni koli vin zakinchiv Kamyanec Podilski oblasni partijni kursi to sered vidminnikiv navchannya nazvali Kuharya Onisima Korespondent sho gotuvav zamitku sprijnyav drugu polovinu prizvisha yak im ya U chervni 1941 roku Oleksandr viyizdit na vstupni ekzameni do Pershogo Kiyivskogo Chervonoprapornogo artilerijskogo uchilisha imeni S M Kirova Ale naspravdi planuvav provalitisya na ispitah bo vijskova sprava jogo ne privablyuvala a she bula nadiya vlitku des vstupiti na zaochne navchannya O S Kuhar Onishko i vijna 21 chervnya vranci mi vzhe buli v Kiyevi Dumali postaviti des rechi ta pohoditi po stolici Ale za vorota uchilisha nas vzhe ne vipustili Tak zakrilas za nami brama minulogo mirnogo zhittya i pochalosya nove Na dovgi chotiri roki navislo nad nami slovo vijna Spochatku vikoristovuvali kursantiv dlya patrulyuvannya u vechirnij i nichnij chas na vulicyah Kiyeva zavdannya slidkuvati za svitlomaskuvannyam i zatrimuvati pidozrilih lyudej Povidomlennya z frontiv jshli trivozhni Za kilka dniv nimcyami bula zahoplena vsya Zahidna Ukrayina i Zahidna Bilorus Duzhe zdivuvali Oleksandra Uralski gori Dosi gori vin bachiv tilki na kartinkah A tut strimki skeli nad zaliznichnim polotnom zakrivayut nebo holodnij nezhivij kamin Nashi Karpati zeleni pokriti lisom i travoyu a Ural golij kamin Majzhe misyac trivala podorozh do Krasnoyarska v yakomu voni nareshti opinilisya Tim chasom korotka sibirska osin nespodivano perejshla v zimu Vzhe v zhovtni zasipalo snigom a kursanti hodili v pilotkah i shinelyah Ta frontovi potribni buli soldati Nimci vzhe buli pid Moskvoyu Povantazhili v teplushki i povezli na zahid Spochatku mi vsi podumali na front Ta vzhe na drugij den dorogi eshelon povernuv na pivden V Alma Ati viyavilos sho z vijskovih uchilish formuyut kursantski udarni brigadi dlya frontu Oleksandr popav u 39 u brigadu v divizion 76 mm garmat v vzvod upravlinnya Priznachili jogo radistom hoch vin zrodu radiospravoyu ne zajmavsya Nasampered treba bulo vivchiti azbuku morze ta ovoloditi robotoyu na perenosnij radiostanciyi 5 grudnya 1941 roku cya data vrizalasya v pam yat Sashka nazavzhdi v Alma Ati jshov holodnij nepriyemnij dosh a hlopci vantazhilisya v eshelon Cogo razu yihali u shtabnomu vagoni Brigada yihala kilkoma eshelonami Sumniviv ne bulo yih vezut ryatuvati Moskvu Voni she todi ne znali sho 6 grudnya pochnetsya uspishna kontrataka nashih vijsk pid Moskvoyu i Moskva bude vryatovana vid vtorgnennya voroga O S Kuhar Onishko i MikolayivOleksandr Savich pracyuvav u Mikolayivskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti na posadi starshogo vikladacha piznishe docenta profesora 1992 zaviduvacha kafedri 1979 1990 Vikladav kursi ukrayinskoyi radyanskoyi literaturi i teoriyi literaturi Zdijsnyuvav veliku naukovu robotu stav avtorom blizko 300 publikacij u naukovih zbirnikah i zhurnalah Opublikuvav monografiyu Individualnij stil pismennika genezis struktura tipi 1985 O S Kuhar Onishko buv spivavtorom ryadu pidruchnikiv z istoriyi i teoriyi literaturi chlenom redkolegiyi zbirnika Ukrayinske literaturoznavstvo spivavtorom programi z teoriyi literaturi Za iniciativi O S Kuhar Onishka bulo provedeno ryad naukovih konferencij Vihovannya patriotizmu j lyubovi do praci zasobami literaturi Shevchenko i teatr 100 richchya teatru Korifeyiv Ivanu Grigurku 50 Kultura pivdnya Ukrayini ta in NagorodiYak udarnika navchannya she malogo Sashka kilka raziv u shkoli nagorodzhuvali premiyuvali Pershoyu nagorodoyu she v 5 klasi bula skromna nosova hustinka Oleksandr Savich nagorodzhenij ordenami Chervonoyi zirki Vitchiznyanoyi vijni II stupenya ta bagatma medalyamiPrimitkiO S Kuhar Onishko Rodovid Z istoriyi rodu Mikolayiv 2004 96 S Fakultet filologiyi ta zhurnalistiki MNU im V O Suhomlinsogo istoriya sogodennya perspektivi rozvitku Mikolayiv Ilion 2012 293 S