Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан-Батист Пуен дю Сабль (фр. Jean-Baptiste Point(e) du Sable, Jean Baptiste DuSable; 1745, Сен-Марк — 28 серпня 1818, Сент-Чарлз) — чорношкірий трапер, який першим оселився і мешкав понад 20 років на місці, де тепер розташоване місто Чикаго. Коли він побудував там свій будинок, місце було безлюдною та дикою територією. Нині його шанують як засновника міста Чикаго, а пам'ятний знак на його честь стоїть у центрі міста, оточений хмарочосами.
| Жан-Батист Пуен дю Сабль | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1745[3][4] Сен-Марк (Гаїті), Сан-Домінго |
| Помер | 28 серпня 1818[1] Сент-Чарлз, d |
| Країна |  Королівство Франція |
| Діяльність | торговець, піонер |
| Знання мов | французька, іспанська і англійська |
| |
Біографія
Молодість
Його батьком був, імовірно, французький моряк, а матір'ю — чорношкіра гаїтянка, рабиня, походженням з Африки. Жан-Батист народився вільним, навчався у Франції, а на початку 1770-х рр. приплив до Нового Орлеана та річкою Міссісіпі дістався до Піорії. Встановив добрі стосунки з індіанцями племені потаватомі та одружився з жінкою з цього племені на ім'я Кіттігава (у хрещенні Кетрин). Мали двох дітей, сина Жана та дочку Сюзан. Їхній шлюб зареєстрував католицький священник у Кагокії 27 жовтня 1778 року, хоча незадовго до того вони побралися за індіанським звичаєм. У місці, де вони жили, згодом виникло поселення, яке з часом стало містом Чикаго.
Британський полон
Дю Сабль жив та утримував родину прикордонною торгівлею між французами, американцями та індіанцями, постачаючи першим шкіри та хутро, а другим порох, вогнепальну зброю та алкоголь. Під час війни за незалежність США, у серпні 1779 року, його заарештували британці за підозрою у шпигунстві та утримували у форті Мішілімакінак (Мічиган). Комендант форту Арнт Скайлер де Пейстр записав у своїх записках, що Батист Пуен дю Сабль був «красивий негр, добре освічений».
У 1780—1784 роках Дю Сабль провадив на території, яку контролювали британці, торгову факторію Pinery (Сосновий бор) на річці Сент Клер (нині — територія штату Мічиган).
Багатий купець
По закінченню війни, в середині 1784 року Дю Сабль повернувся на землі племені потаватомі до своєї старої факторії в гирлі річки Чикаго на її північному березі. Найстаріша згадка про ту факторію стосується 10 травня 1790 року, коли експедиція Г'ю Геварда виміняла своє каное на пирогу у Пуен дю Сабля і докупила собі хліб, муку и свиняче м'ясо.
Дю Сабль був поважною особою і багатим торговцем. Його будинок мав пишний, просторий салон із великим кам'яним комином, п'ятьма кімнатами, пекарню, рибарню, ковальню, хліви, окремі будівлі для слуг, обгороджений садок і город, понад 800 акрів землі. У будинку були картини, дзеркала та меблі з горіхового дерева. 17 травня 1800 року Дю Сабль продав весь маєток Жану Ле Ліму за 6000 ліврів та перебрався до Сент-Чарлзу. Три роки по тому маєток перекупив Джон Кінзі.
Власник парому
Місто Сент-Чарлз нині розташоване у штаті Міссурі, але тоді входило у склад Іспанської Луїзіани. Дю Сабль володів іспанською, французскою, англійською мовами та кількома індіанськими, що стало йому в пригоді у торгівлі. Іспанський колоніальний губернатор доручив йому обслуговування переправи через річку Міссурі.
Що могло бути причиною переїзду, невідомо. Незадовго до переїзду померла його дружина. Дочка вийшла заміж за француза і переїхала до Луїзіани, де працював і його син, який переїхав туди ще раніше. Очевидно, Дю Сабль бажав бути ближче до родини та в місці, де переважно мешкали французи. 1805 року Дю Сабль придбав будинок на вулицях Секонд і Клей у блоку № 72, а також цілий міський блок № 96. 1814 року його син помер і був похований на цвинтарі Борромео у Сент-Чарлзі.
Доля його дочки Сюзан та онучки невідома, але, ймовірно, він був зовсім на самоті, коли 1813 року переписав свій маєток на сусідку, Юлалі Барада, батько якої, Луї Барада, був м'ясником, пекарем і багатим землевласником у місті Сент-Чарлз, в обмін на обіцянку, що вона буде турбуватися про нього, а також влаштує його поховання на католицькому цвинтарі у Сент-Чарлзі.
Дю Сабль помер у Сент-Чарлзі 28 серпня 1818 року і був похований у неозначеній могилі на цвинтарі Борромео. Парафіяльна метрика не зазначає ані його походження, ані батьків, ані родичів, ані присутніх на похованні, і містить лише слово «негр».
Пам'ять
- 12 жовтня 1968 р. був урочисто відкритий гранітний знак на місці, де, можливо, був похований Жан-Батист Пуен дю Сабль.
- 25 жовтня 1968 р. Жан-Батист Пуен дю Сабль був визнаний штатом Іллінойс і містом Чикаго як засновник міста Чикаго.
- Багато установ і місць у Чикаго мають ім'я Жана-Батиста Пуен дю Сабля.
Література
- Baumann, Timothy E. The Du Sable Grave Project in St. Charles, Missouri. //The Missouri Archaeologist, December 2005, vol. 66, pp. 59–76. Одчитане: February 27, 2014.
- Jean-Baptist-Point Du Sable. //Encyclopaedia Britannica. [ 12 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Early Chicago: Jean Baptiste DuSable. //wttw.com [ 21 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Keating, Ann Durkin (2005). Chicagoland: City and Suburbs in the Railroad Age. The University of Chicago Press. .
- Meehan, Thomas A. Jean Baptiste Point du Sable, the First Chicagoan. // Journal of the Illinois State Historical Society (1908—1984). Vol. 56, No. 3, Emancipation Centennial Issue (Autumn, 1963), pp. 439—453. [ 18 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Peyster, Arent Schuyler de. Miscellanies. Dumfries and Galloway Courier Office, 1813. Одчитане: August 25, 2010
- Quaife, Milo Milton (1933). Checagou From Indian Wigwam To Modern City 1673—1835. The University of Chicago Press. Одчитане: August 26, 2010.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Lindberg R. C. du Sable, Jean Baptiste Point (1745?–28 August 1818), explorer and merchant // American National Biography Online / S. Ware — [New York]: Oxford University Press, 2017. — ISSN 1470-6229 — doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.2000302
- Find a Grave — 1996.
- BlackPast.org — 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Batist Puen dyu Sabl fr Jean Baptiste Point e du Sable Jean Baptiste DuSable 1745 Sen Mark 28 serpnya 1818 Sent Charlz chornoshkirij traper yakij pershim oselivsya i meshkav ponad 20 rokiv na misci de teper roztashovane misto Chikago Koli vin pobuduvav tam svij budinok misce bulo bezlyudnoyu ta dikoyu teritoriyeyu Nini jogo shanuyut yak zasnovnika mista Chikago a pam yatnij znak na jogo chest stoyit u centri mista otochenij hmarochosami Zhan Batist Puen dyu SablNarodivsya1745 3 4 Sen Mark Gayiti San DomingoPomer28 serpnya 1818 1818 08 28 1 Sent Charlz dKrayina Korolivstvo FranciyaDiyalnisttorgovec pionerZnannya movfrancuzka ispanska i anglijska Mediafajli u Vikishovishi Pam yatnij znak zasnovniku mista Chikago Zh B Puen dyu SablyuBiografiyaMolodist Jogo batkom buv imovirno francuzkij moryak a matir yu chornoshkira gayityanka rabinya pohodzhennyam z Afriki Zhan Batist narodivsya vilnim navchavsya u Franciyi a na pochatku 1770 h rr pripliv do Novogo Orleana ta richkoyu Missisipi distavsya do Pioriyi Vstanoviv dobri stosunki z indiancyami plemeni potavatomi ta odruzhivsya z zhinkoyu z cogo plemeni na im ya Kittigava u hreshenni Ketrin Mali dvoh ditej sina Zhana ta dochku Syuzan Yihnij shlyub zareyestruvav katolickij svyashennik u Kagokiyi 27 zhovtnya 1778 roku hocha nezadovgo do togo voni pobralisya za indianskim zvichayem U misci de voni zhili zgodom viniklo poselennya yake z chasom stalo mistom Chikago Britanskij polon Dyu Sabl zhiv ta utrimuvav rodinu prikordonnoyu torgivleyu mizh francuzami amerikancyami ta indiancyami postachayuchi pershim shkiri ta hutro a drugim poroh vognepalnu zbroyu ta alkogol Pid chas vijni za nezalezhnist SShA u serpni 1779 roku jogo zaareshtuvali britanci za pidozroyu u shpigunstvi ta utrimuvali u forti Mishilimakinak Michigan Komendant fortu Arnt Skajler de Pejstr zapisav u svoyih zapiskah sho Batist Puen dyu Sabl buv krasivij negr dobre osvichenij U 1780 1784 rokah Dyu Sabl provadiv na teritoriyi yaku kontrolyuvali britanci torgovu faktoriyu Pinery Sosnovij bor na richci Sent Kler nini teritoriya shtatu Michigan Bagatij kupec Po zakinchennyu vijni v seredini 1784 roku Dyu Sabl povernuvsya na zemli plemeni potavatomi do svoyeyi staroyi faktoriyi v girli richki Chikago na yiyi pivnichnomu berezi Najstarisha zgadka pro tu faktoriyu stosuyetsya 10 travnya 1790 roku koli ekspediciya G yu Gevarda viminyala svoye kanoe na pirogu u Puen dyu Sablya i dokupila sobi hlib muku i svinyache m yaso Dyu Sabl buv povazhnoyu osoboyu i bagatim torgovcem Jogo budinok mav pishnij prostorij salon iz velikim kam yanim kominom p yatma kimnatami pekarnyu ribarnyu kovalnyu hlivi okremi budivli dlya slug obgorodzhenij sadok i gorod ponad 800 akriv zemli U budinku buli kartini dzerkala ta mebli z gorihovogo dereva 17 travnya 1800 roku Dyu Sabl prodav ves mayetok Zhanu Le Limu za 6000 livriv ta perebravsya do Sent Charlzu Tri roki po tomu mayetok perekupiv Dzhon Kinzi Vlasnik paromu Misto Sent Charlz nini roztashovane u shtati Missuri ale todi vhodilo u sklad Ispanskoyi Luyiziani Dyu Sabl volodiv ispanskoyu francuzskoyu anglijskoyu movami ta kilkoma indianskimi sho stalo jomu v prigodi u torgivli Ispanskij kolonialnij gubernator doruchiv jomu obslugovuvannya perepravi cherez richku Missuri Sho moglo buti prichinoyu pereyizdu nevidomo Nezadovgo do pereyizdu pomerla jogo druzhina Dochka vijshla zamizh za francuza i pereyihala do Luyiziani de pracyuvav i jogo sin yakij pereyihav tudi she ranishe Ochevidno Dyu Sabl bazhav buti blizhche do rodini ta v misci de perevazhno meshkali francuzi 1805 roku Dyu Sabl pridbav budinok na vulicyah Sekond i Klej u bloku 72 a takozh cilij miskij blok 96 1814 roku jogo sin pomer i buv pohovanij na cvintari Borromeo u Sent Charlzi Dolya jogo dochki Syuzan ta onuchki nevidoma ale jmovirno vin buv zovsim na samoti koli 1813 roku perepisav svij mayetok na susidku Yulali Barada batko yakoyi Luyi Barada buv m yasnikom pekarem i bagatim zemlevlasnikom u misti Sent Charlz v obmin na obicyanku sho vona bude turbuvatisya pro nogo a takozh vlashtuye jogo pohovannya na katolickomu cvintari u Sent Charlzi Dyu Sabl pomer u Sent Charlzi 28 serpnya 1818 roku i buv pohovanij u neoznachenij mogili na cvintari Borromeo Parafiyalna metrika ne zaznachaye ani jogo pohodzhennya ani batkiv ani rodichiv ani prisutnih na pohovanni i mistit lishe slovo negr Pam yat12 zhovtnya 1968 r buv urochisto vidkritij granitnij znak na misci de mozhlivo buv pohovanij Zhan Batist Puen dyu Sabl 25 zhovtnya 1968 r Zhan Batist Puen dyu Sabl buv viznanij shtatom Illinojs i mistom Chikago yak zasnovnik mista Chikago Bagato ustanov i misc u Chikago mayut im ya Zhana Batista Puen dyu Sablya LiteraturaBaumann Timothy E The Du Sable Grave Project in St Charles Missouri The Missouri Archaeologist December 2005 vol 66 pp 59 76 Odchitane February 27 2014 Jean Baptist Point Du Sable Encyclopaedia Britannica 12 chervnya 2020 u Wayback Machine Early Chicago Jean Baptiste DuSable wttw com 21 serpnya 2018 u Wayback Machine Keating Ann Durkin 2005 Chicagoland City and Suburbs in the Railroad Age The University of Chicago Press ISBN 0 226 42882 6 Meehan Thomas A Jean Baptiste Point du Sable the First Chicagoan Journal of the Illinois State Historical Society 1908 1984 Vol 56 No 3 Emancipation Centennial Issue Autumn 1963 pp 439 453 18 chervnya 2020 u Wayback Machine Peyster Arent Schuyler de Miscellanies Dumfries and Galloway Courier Office 1813 Odchitane August 25 2010 Quaife Milo Milton 1933 Checagou From Indian Wigwam To Modern City 1673 1835 The University of Chicago Press Odchitane August 26 2010 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lindberg R C du Sable Jean Baptiste Point 1745 28 August 1818 explorer and merchant American National Biography Online S Ware New York Oxford University Press 2017 ISSN 1470 6229 doi 10 1093 ANB 9780198606697 ARTICLE 2000302 d Track Q16983137d Track Q20824348d Track Q103855588 Find a Grave 1996 d Track Q63056 BlackPast org 2004 d Track Q30049687