Південнобалті́йські побере́жжя (пол. Pobrzeża Południowobałtyckie,нім. Südliche Ostseeküste) (313) — пояс завширшки від декількох до десятків кілометрів, що тягнеться вздовж південного узбережжя Балтійського моря - від Кільської бухти до Віслинської затоки. Прибережні ландшафти цього поясу поділяються на: дюнні, дельтові, озерно-болотні та височинні (приморські скелі). Крім прибережних ландшафтів, регіон також включає моренні рівнини, порізані мережею післяльодовикових долин (урстромталів (англ.).), розташовані нижче 100 м над рівнем моря, з кількома пагорбами та підвищеннями до 198,5 м (гора Срібна).
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODJMelkxTDFCdlluSjZaU1ZETlNWQ1EyRmZVRzhsUXpVbE9ESjFaRzVwYjNkdlltRWxRelVsT0RKMGVXTnJhV1V1Y0c1bkx6SXlNSEI0TFZCdlluSjZaU1ZETlNWQ1EyRmZVRzhsUXpVbE9ESjFaRzVwYjNkdlltRWxRelVsT0RKMGVXTnJhV1V1Y0c1bi5wbmc=.png)
Близькість моря істотно впливає на клімат цього регіону — для нього характерна м'яка зима і не дуже жарке літо. Середньорічна кількість опадів перевищує 600 мм. У рослинних угрупованнях цієї території зустрічаються атлантичні види.
Південне узбережжя Балтійського моря - дуже привабливий регіон як природничо, так і туристично. У межах цього регіону створено два приморських національних парки, п'ять ландшафтних парків і кілька десятків заповідників.
Фізико-географічна підпровінція Південнобалтійських побереж займає 19 000 квадратних метрів у межах Польщі. Воно поділене на три макрорегіони: Щецинське побережжя, (Кошалінське побережжя) та (Ґданське побережжя).
Щецинське побережжя охоплює територію навколо Щецинської затоки, гирла Одри та берегів Поморської бухти. У Польщі воно займає приблизно 8 тис. км². У його межах одинадцять мезорегіонів: , , , яку також називають Поліцькою рівниною, , , , , , , і .
Кошалінське побережжя межує із заходу з Тшебятовським побережжям і Ґрифіцькою рівниною, а зі сходу з Сважевською кемпою та Пуцькою кемпою. Воно займає площу приблизно 6,5 тисяч квадратних метрів і поділяється на шість мезорегіонів: , , , , та .
Ґданське побережжя огинає Ґданську бухту на південь від лінії, що з’єднує мис Розеве на заході з Самбійським півостровом на сході. Характерною особливістю цього регіону є наявність окремих височинних ділянок висотою в кілька десятків метрів, розділених долинними формами (так званими «кемпами»), а також косою і великою дельтою Вісли. Завдяки своєму розташуванню клімат регіону дещо більш континентальний, взимку холодніше, ніж в інших макрорегіонах Південного побережжя Балтійського моря. Ґданське побережжя охоплює приблизно 4,5 тис км² і поділяється на сім мезорегіонів: , Гельську косу, Віслинську косу, (Віслинські Жулави), , та .
Див. також
Бібліографія
- J. Kondracki, Geografia regionalna Polski, PWN, Warszawa 2002 (ISBN 83-01-13897-1) (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет