Чотирирічний план нім Vierjahresplan був створений для підвищення економічної сили автаркії і переведення нацистської Ні

Чотирирічний план (нім. Vierjahresplan) був створений для підвищення економічної сили, автаркії і переведення нацистської Німеччини на військові рейки.

Указ Фюрера і Райхсканцлера Адольфа Гітлера про введення в дію чотирирічного плану. 18 жовтня 1936 року

Reichsgesetzblatt (Імперський юридичний вісник) від 24 березня 1933 року *Gesetz zur Behebung der Not von Volk und Reich*

Поняття «Чотирирічний план» виникло безпосередньо після приходу націонал-соціалістів до влади у Німеччині й спочатку було одним з політичних лозунгів пропаганди рейхсканцлера Адольфа Гітлера у 1933 році («Дайте мені чотири роки!») Відразу після призначення рейхсканцлером Гітлер заявив 2 лютого 1933 року: «Упродовж чотирьох років безробіття повинно бути ліквідовано! (нім. Binnen vier Jahren muß die Arbeitslosigkeit beseitigt sein!)» Як розвиток цих заяв 24 березня 1933 року був прийнятий Закон про ліквідацію бідування народу та держави. Поняття «Чотирирічний план» також належало до заяви Гітлера від 2 лютого 1933 року й торкалося відродження економіки й соціальної сфери Німеччини.

Власне ж «Чотирирічний план» почав розроблятися з квітня — травня 1936 року всередині величезного бюрократичного апарату міністра-президента Пруссії Германа Геринга й був офіційно проголошений на з'їзді НСРПН 1936 року у Нюрнберзі. Цей план вже був пов'язаний з проектом створення замкненої (автаркічної) економіки і переозброєнням німецької промисловості. 18 жовтня того ж року Герман Геринг став офіційно призначеним уповноваженим по чотирирічному плану, і при ньому було створене спеціальне , що увібрало у себе значне число чиновників уряду Пруссії, що працювали над ним до цього. У 1940 році Чотирирічний план був продовжений ще на чотири роки.

Примітки

. www.dhm.de. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 4 березня 2020.
. alex.onb.ac.at. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 4 березня 2020.
Benz, Wolfgang. (2007). Enzyklopädie des Nationalsozialismus (вид. 5., aktualisierte und erw. Aufl., aktualisierte Neuausg). München: Dt. Taschenbuch-Verl. ISBN . OCLC 237018788.

Література

Wolfgang Michalka (Hg.): Deutsche Geschichte 1933—1945. Dokumente zur Innen- und Außenpolitik (= Fischer 50234 Die Zeit des Nationalsozialismus). Frankfurt am Main 1999,
Dietmar Petzina: Autarkiepolitik im Dritten Reich. Der nationalsozialistische Vierjahresplan (= Schriftenreihe der Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. Bd. 16). Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1968 (Zugleich: Mannheim, Wirtschaftshochschule, Diss., 1965: Der nationalsozialistische Vierjahresplan von 1936)
Wolfgang Schieder: Spanischer Bürgerkrieg und Vierjahresplan. Zur Struktur nationalsozialistischer Außenpolitik. In: Ulrich Engelhardt, Volker Sellin, Horst Stuke (Hg.): Soziale Bewegung und politische Verfassung. Beiträge zur Geschichte der modernen Welt. Festschrift für Werner Conze zum 31. Dezember 1975 (= Industrielle Welt. Sonderband). Ernst Klett, Stuttgart 1976, , S. 832—856.
Arthur Schweitzer: Der ursprüngliche Vierjahresplan. Jahrbücher für Nationalökonomie und Statistik, Bd. 168 (1956), S. 348—396
Wilhelm Treue: Dokumentation: Hitlers Denkschrift zum Vierjahresplan 1936. Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte, Jg. 3, Heft 2, 1955, S. 184—210, online (PDF; 5 MB)
Anton Zischka: Wissenschaft bricht Monopole. Goldmann, Leipzig u. a. 1936

[1] . www.dhm.de. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 4 березня 2020.

[2] . alex.onb.ac.at. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 4 березня 2020.

[:0-3] Benz, Wolfgang. (2007). Enzyklopädie des Nationalsozialismus (вид. 5., aktualisierte und erw. Aufl., aktualisierte Neuausg). München: Dt. Taschenbuch-Verl. ISBN . OCLC 237018788.