Топорі́вці — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
село Топорівці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Івано-Франківська область | ||||
Район | Коломийський район | ||||
Громада | Городенківська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA26080030330081494 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1412 | ||||
Населення | 2710 ▬ 01.01.(2022) | ||||
Площа | 19,345 км² | ||||
Густота населення | 140,1 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 78162 | ||||
Телефонний код | +380 03430 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°34′20″ пн. ш. 25°28′58″ сх. д. / 48.57222° пн. ш. 25.48278° сх. д.Координати: 48°34′20″ пн. ш. 25°28′58″ сх. д. / 48.57222° пн. ш. 25.48278° сх. д. | ||||
Водойми | Белелуйка | ||||
Відстань до обласного центру | 97 км | ||||
Відстань до районного центру | 21 км | ||||
Найближча залізнична станція | Городенка | ||||
Відстань до залізничної станції | 23 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77 | ||||
Карта | |||||
Топорівці | |||||
Топорівці | |||||
Мапа | |||||
Топорівці у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.
Заселення
Місцевість, яку займає нині село Топорівці, колись в давнину була лісовим масивом. В основному тут росли тополі. Тополиний ліс простягався аж до урочища «Щербунчина» і навіть сягав задубрівських горбів. Ліси простягалися в сторону Торговиці, до Глушкова, Ясенева-Пільного. Можливо, і далі. Лише на заході тополині ліси частково переходили в дубові бори (урочище «Кадубо»).
Урочища «Зброди», «Панське», «Попова», «Ксьондзька», «Осоки», «Кут» — все це було єдиною болотистою місцевістю, а «Ставище» — залите водою. Річок тоді ще не було. Зі сторони Торговиці і Вікна вода проникала в це болото і великий став, а зі сторони Красноставців ця вода витікала. Болота були непроходимі, дуже зарослі очеретом. В тих лісах часто бували буреломи та зливи, дощі — і всі ті дерева й сушняк поступово зносилися у болота. В лісах тоді водилося багато дичини. Свідченням цього є наші торфовища. Очерети, знесені водою дерева, мертві звірі — все це роками накопичувалось і при відповідних умовах перегнивало. Таким чином, утворилися торф'яні шари в землі. Зверху вони покриті землею. Це свідчить про те, що коли лісів ставало все менше і менше, вода зносила з горбів землю — і все це покривалось десятки, сотні років. Коли уже в наші часи заготовляли торф, то в окремих місцях викопували рештки дерев, рештки кістяків. Значить, не все перегнило, процеси ще тривали, в результаті чого виділявся газ (а газ наші діди називали духом, звідси й місцева назва торфу «Доховина»). В наші часи були випадки, коли окремі ґазди вискакували із ям, бо не було чим дихати, від тих газів можна було навіть знепритомніти.
Вціліла жменька людей — втікачів від монголо-татар опинилася в тополиному лісі, в районі трьох водяних джерел (дзюркачів). Непрохідний ліс (за теперішнім потоком болота «Осоки», де стоїть млин, за дорогою аж до «Прорізу»), було залито водою.
Такі умови сприяли тому, щоб ці люди тут осіли. Так заснувалось перше поселення. Дерева корчували, будували житла, а землю обробляли. Коли зустрічали цих поселенців і питали, звідки вони, ті відповідали: «А звідти, де високі тополі!». Тому й така ймовірність, що те поселення назвали Тополі.
Село розвивалось, розбудовувалось. Тому тут почали осідати біженці з інших місцевостей. В селі побудували невелику церкву. Свідченням цього був цвинтар на «Колопнищах». Там донедавна ще стояв хрест, і старожили ще його пам'ятають.
Як жили тоді села, хто були ті люди? Історія не залишила нам ніяких слідів.
Географія і топоніміка Топорівців
Село Топорівці, розташоване в південних широтах помірного поясу, зазнає впливу повітряних мас, що приходять з північного заходу. Це переважно північно-західні вітри, менше їх східного та південно-східного напрямків. Абсолютний максимум температури +35°С, абсолютний мінімум — 28°С. Середня тривалість морозного повітря (періоду) 160–165 днів, вегетаційного 210–220 днів. Найпізніші приморозки можуть спостерігатися в третій декаді травня. Перші приморозки настають у другій декаді вересня. Середньорічна кількість опадів 710–720 мм.
Знаходиться село на віддалі від Городенки, районного центру, за 12 км, від Снятина — за 20 км. Воно розташоване переважно в долині. Південно-східна і північно-західна частини села — на вищій, горбистій місцевості.
Топорівці межують: на півночі — із Глушковом. на північному заході — Торговицею, на південному заході — Задубрівцями, на півдні — Красноставцями, на південному сході — Підвисокою (всі три останні села є Снятинського району), на північному сході — із Ясеновом-Пільним.
Головна вулиця через село прямує із сходу — з села Підвисоке і на захід — в село Торговицю. При в'їзді в Топорівці зі сходу — направо відгалужується дорога в урочище «Козинець», де з'єднується із дорогою Снятин — Городенка. У центрі села відгалужується дорога на південь, яка веде в село Красноставці. Дальше дорога спадає вниз і перетинає річку-потічок Вікнянку, яка зараз осушена. Зразу за мостом, на північ, відгалужується дорога на Глушків, на Городенку. Це колись була головна дорога до повітового центру.
На південному заході відгалужується ця дорога від центральної дороги села на Задубрівці, хоча у XIII–XV століттях вона була головним шляхом на Ганьківці; а пізніше від гостинця відгалужилась дорога на Торговицю. Але часи змінились, і дорога на Торговицю стала однією із центральних.
У населений пункт впадають дві невеличкі річки-рівці: Тополівка і Вікнянка. В північній частині села зливаються і утворюють річку Белелуйку, яка пливе через Топорівці, Красноставці, Белелую, Устя і в кінці села Устя впадає у річку Прут. У селі є ще кілька потічків-рівців, які своїми водами підтримують рівень води в Белелуйці. Ці потічки майже ніколи не висихають.
Село потопає у зелені садів, добротних ланів, маєвих квітів. Як колись, так і тепер, Топорівці є одним із наймальовничіших сіл Городенківщини.
Вони багаті рослинністю. На городах, подвір'ях, крім плодових дерев, росте багато верб, білих акацій (в селі говорять «лакації»), ясенів, лип, беріз, берестів, тополь, дубів, каштанів і інших дерев.
Церква
Топорівська церква має велике значення в історичному, культурному, моральному і духовному розвитку села. Через церкву ми пов'язані з історією і культурою всієї України і українського народу.
Перша церква побудована в селі Тополі (Топорівці) при першому заселенні, приблизно в 1240 — 1250-х роках. Свідченням цього є те, що в урочищі «Колопнище», старожили ще пам'ятають невелику могилу і закопаний старий хрест.
Друга церква була побудована при новому поселенні в урочищі, де теперішня «Сливкова».
Наступна церква побудована вже суто в селі Топорівці, біля сучасної пошти, на місці колишніх спортивних, шкільних майданчиків. Так як село Топорівці засноване приблизно у 1380 році, тоді ж була побудована і церква. Скільки існувала церква на тому місці невідомо. Село часто піддавалось нападам молдованів, турків, татар і відповідно то знищувалось, то знову відбудовувалось. Так само нищилась і знову відбудовувалась церква. Скільки на цьому місці було побудовано і відбудовано церков — сьогодні важко сказати. Архіви таких даних нам не зберегли. Зрозуміло одне, що впродовж 300 років (1380–1700 рр.) до топорівської парохії належали майже всі навколишні села. Але коли австрійці робили зйомку села в 1779 році, то церква в селі вже була на теперішньому місці. Так, що на цьому місці теперішня церква, мабуть, є третьою. «Успіння Пресвятої Богородиці» — так охристили церкву яка збереглася до наших днів.
Села-сусіди
Сусідами Топорівців є такі села: Торговиця, Глушків, Ясенів-Пільний, Підвисоке, Красноставці, Задубрівці.
Відомі люди
- Стефанів Гнат — командант Української Галицької Армії
- Гумінілович Степан Володимирович — український музикант, композитор, диригент хорів, старшина дивізії «Галичина» та Першої Української Дивізії Української Національної Армії.
- Стефурак Степан Степанович (* 4 серпня 1995 — † 22 вересня 2014) — боєць 5-го Окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу. Загинув у боротьбі з окупаційними російськими військами біля селища Піски під Донецьком.
Галерея
- Футбольний стадіон у Топорівцях
- Пам'ятник Т. Г. Шевченкові
- Школа
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2021.
- Степан Стефурак. Ми не забудемо!
Джерела
- Д. Мохорука. Село моє Топорівці
- Toporowce, wś, pow. horodeński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 400. (пол.) — S. 400. (пол.)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Topori vci selo v Ukrayini u Gorodenkivskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Toporivci Gerb Toporivciv Kolomijskij rajon Prapor Toporivciv Kolomijskij rajon Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Gromada Gorodenkivska miska gromada Kod KATOTTG UA26080030330081494 Osnovni dani Zasnovane 1412 Naselennya 2710 01 01 2022 Plosha 19 345 km Gustota naselennya 140 1 osib km Poshtovij indeks 78162 Telefonnij kod 380 03430 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 34 20 pn sh 25 28 58 sh d 48 57222 pn sh 25 48278 sh d 48 57222 25 48278 Koordinati 48 34 20 pn sh 25 28 58 sh d 48 57222 pn sh 25 48278 sh d 48 57222 25 48278 Vodojmi Belelujka Vidstan do oblasnogo centru 97 km Vidstan do rajonnogo centru 21 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Gorodenka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 23 km Misceva vlada Adresa radi 78103 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Gorodenka vul Shevchenka Tarasa bud 77 Karta Toporivci Toporivci Mapa Toporivci u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Toporivci Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Gorodenkivskoyi miskoyi gromadi ZaselennyaMiscevist yaku zajmaye nini selo Toporivci kolis v davninu bula lisovim masivom V osnovnomu tut rosli topoli Topolinij lis prostyagavsya azh do urochisha Sherbunchina i navit syagav zadubrivskih gorbiv Lisi prostyagalisya v storonu Torgovici do Glushkova Yaseneva Pilnogo Mozhlivo i dali Lishe na zahodi topolini lisi chastkovo perehodili v dubovi bori urochishe Kadubo Urochisha Zbrodi Panske Popova Ksondzka Osoki Kut vse ce bulo yedinoyu bolotistoyu miscevistyu a Stavishe zalite vodoyu Richok todi she ne bulo Zi storoni Torgovici i Vikna voda pronikala v ce boloto i velikij stav a zi storoni Krasnostavciv cya voda vitikala Bolota buli neprohodimi duzhe zarosli ocheretom V tih lisah chasto buvali burelomi ta zlivi doshi i vsi ti dereva j sushnyak postupovo znosilisya u bolota V lisah todi vodilosya bagato dichini Svidchennyam cogo ye nashi torfovisha Ochereti zneseni vodoyu dereva mertvi zviri vse ce rokami nakopichuvalos i pri vidpovidnih umovah peregnivalo Takim chinom utvorilisya torf yani shari v zemli Zverhu voni pokriti zemleyu Ce svidchit pro te sho koli lisiv stavalo vse menshe i menshe voda znosila z gorbiv zemlyu i vse ce pokrivalos desyatki sotni rokiv Koli uzhe v nashi chasi zagotovlyali torf to v okremih miscyah vikopuvali reshtki derev reshtki kistyakiv Znachit ne vse peregnilo procesi she trivali v rezultati chogo vidilyavsya gaz a gaz nashi didi nazivali duhom zvidsi j misceva nazva torfu Dohovina V nashi chasi buli vipadki koli okremi gazdi viskakuvali iz yam bo ne bulo chim dihati vid tih gaziv mozhna bulo navit znepritomniti Vcilila zhmenka lyudej vtikachiv vid mongolo tatar opinilasya v topolinomu lisi v rajoni troh vodyanih dzherel dzyurkachiv Neprohidnij lis za teperishnim potokom bolota Osoki de stoyit mlin za dorogoyu azh do Prorizu bulo zalito vodoyu Taki umovi spriyali tomu shob ci lyudi tut osili Tak zasnuvalos pershe poselennya Dereva korchuvali buduvali zhitla a zemlyu obroblyali Koli zustrichali cih poselenciv i pitali zvidki voni ti vidpovidali A zvidti de visoki topoli Tomu j taka jmovirnist sho te poselennya nazvali Topoli Selo rozvivalos rozbudovuvalos Tomu tut pochali osidati bizhenci z inshih miscevostej V seli pobuduvali neveliku cerkvu Svidchennyam cogo buv cvintar na Kolopnishah Tam donedavna she stoyav hrest i starozhili she jogo pam yatayut Yak zhili todi sela hto buli ti lyudi Istoriya ne zalishila nam niyakih slidiv Geografiya i toponimika ToporivcivSelo Toporivci roztashovane v pivdennih shirotah pomirnogo poyasu zaznaye vplivu povitryanih mas sho prihodyat z pivnichnogo zahodu Ce perevazhno pivnichno zahidni vitri menshe yih shidnogo ta pivdenno shidnogo napryamkiv Absolyutnij maksimum temperaturi 35 S absolyutnij minimum 28 S Serednya trivalist moroznogo povitrya periodu 160 165 dniv vegetacijnogo 210 220 dniv Najpiznishi primorozki mozhut sposterigatisya v tretij dekadi travnya Pershi primorozki nastayut u drugij dekadi veresnya Serednorichna kilkist opadiv 710 720 mm Znahoditsya selo na viddali vid Gorodenki rajonnogo centru za 12 km vid Snyatina za 20 km Vono roztashovane perevazhno v dolini Pivdenno shidna i pivnichno zahidna chastini sela na vishij gorbistij miscevosti Toporivci mezhuyut na pivnochi iz Glushkovom na pivnichnomu zahodi Torgoviceyu na pivdennomu zahodi Zadubrivcyami na pivdni Krasnostavcyami na pivdennomu shodi Pidvisokoyu vsi tri ostanni sela ye Snyatinskogo rajonu na pivnichnomu shodi iz Yasenovom Pilnim Golovna vulicya cherez selo pryamuye iz shodu z sela Pidvisoke i na zahid v selo Torgovicyu Pri v yizdi v Toporivci zi shodu napravo vidgaluzhuyetsya doroga v urochishe Kozinec de z yednuyetsya iz dorogoyu Snyatin Gorodenka U centri sela vidgaluzhuyetsya doroga na pivden yaka vede v selo Krasnostavci Dalshe doroga spadaye vniz i peretinaye richku potichok Viknyanku yaka zaraz osushena Zrazu za mostom na pivnich vidgaluzhuyetsya doroga na Glushkiv na Gorodenku Ce kolis bula golovna doroga do povitovogo centru Na pivdennomu zahodi vidgaluzhuyetsya cya doroga vid centralnoyi dorogi sela na Zadubrivci hocha u XIII XV stolittyah vona bula golovnim shlyahom na Gankivci a piznishe vid gostincya vidgaluzhilas doroga na Torgovicyu Ale chasi zminilis i doroga na Torgovicyu stala odniyeyu iz centralnih U naselenij punkt vpadayut dvi nevelichki richki rivci Topolivka i Viknyanka V pivnichnij chastini sela zlivayutsya i utvoryuyut richku Belelujku yaka plive cherez Toporivci Krasnostavci Beleluyu Ustya i v kinci sela Ustya vpadaye u richku Prut U seli ye she kilka potichkiv rivciv yaki svoyimi vodami pidtrimuyut riven vodi v Belelujci Ci potichki majzhe nikoli ne visihayut Selo potopaye u zeleni sadiv dobrotnih laniv mayevih kvitiv Yak kolis tak i teper Toporivci ye odnim iz najmalovnichishih sil Gorodenkivshini Voni bagati roslinnistyu Na gorodah podvir yah krim plodovih derev roste bagato verb bilih akacij v seli govoryat lakaciyi yaseniv lip beriz berestiv topol dubiv kashtaniv i inshih derev CerkvaToporivska cerkva maye velike znachennya v istorichnomu kulturnomu moralnomu i duhovnomu rozvitku sela Cherez cerkvu mi pov yazani z istoriyeyu i kulturoyu vsiyeyi Ukrayini i ukrayinskogo narodu Persha cerkva pobudovana v seli Topoli Toporivci pri pershomu zaselenni priblizno v 1240 1250 h rokah Svidchennyam cogo ye te sho v urochishi Kolopnishe starozhili she pam yatayut neveliku mogilu i zakopanij starij hrest Druga cerkva bula pobudovana pri novomu poselenni v urochishi de teperishnya Slivkova Nastupna cerkva pobudovana vzhe suto v seli Toporivci bilya suchasnoyi poshti na misci kolishnih sportivnih shkilnih majdanchikiv Tak yak selo Toporivci zasnovane priblizno u 1380 roci todi zh bula pobudovana i cerkva Skilki isnuvala cerkva na tomu misci nevidomo Selo chasto piddavalos napadam moldovaniv turkiv tatar i vidpovidno to znishuvalos to znovu vidbudovuvalos Tak samo nishilas i znovu vidbudovuvalas cerkva Skilki na comu misci bulo pobudovano i vidbudovano cerkov sogodni vazhko skazati Arhivi takih danih nam ne zberegli Zrozumilo odne sho vprodovzh 300 rokiv 1380 1700 rr do toporivskoyi parohiyi nalezhali majzhe vsi navkolishni sela Ale koli avstrijci robili zjomku sela v 1779 roci to cerkva v seli vzhe bula na teperishnomu misci Tak sho na comu misci teperishnya cerkva mabut ye tretoyu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici tak ohristili cerkvu yaka zbereglasya do nashih dniv Sela susidiSusidami Toporivciv ye taki sela Torgovicya Glushkiv Yaseniv Pilnij Pidvisoke Krasnostavci Zadubrivci Vidomi lyudiStefaniv Gnat komandant Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi Guminilovich Stepan Volodimirovich ukrayinskij muzikant kompozitor dirigent horiv starshina diviziyi Galichina ta Pershoyi Ukrayinskoyi Diviziyi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Armiyi Stefurak Stepan Stepanovich 4 serpnya 1995 22 veresnya 2014 boyec 5 go Okremogo bataljonu Dobrovolchogo Ukrayinskogo Korpusu Zaginuv u borotbi z okupacijnimi rosijskimi vijskami bilya selisha Piski pid Doneckom GalereyaFutbolnij stadion u Toporivcyah Pam yatnik T G Shevchenkovi ShkolaPrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 12 listopada 2021 Stepan Stefurak Mi ne zabudemo DzherelaD Mohoruka Selo moye Toporivci Toporowce ws pow horodenski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 400 pol S 400 pol Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2010 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2010