Міжво́дне (до 21.08.1945 — Ярилга́ч, крим. Yarılğaç) — село Євпаторійського району Автономної Республіки Крим. Розташоване на Тарханкутському півострові в північній частині Чорноморського району між Ярилгацькою бухтою та двома озерами лиманного типу Джарилгач і Ярилгач. Центр Міжводненської сільради. Літній сезонний кліматичний і в перспективі бальнеологічний курорт. Населення на 2006 рік — 1816 осіб.
село Міжводне | |
---|---|
Міжводне і берегова лінія Ярилгацької затоки | |
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Євпаторійський район |
Рада | Міжводненська сільська рада |
Облікова картка | Міжводне |
Основні дані | |
Населення | 1 816 (2006 р.) |
Поштовий індекс | 96420 |
Телефонний код | +380 6558 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°35′03″ пн. ш. 32°50′40″ сх. д. / 45.58417° пн. ш. 32.84444° сх. д.Координати: 45°35′03″ пн. ш. 32°50′40″ сх. д. / 45.58417° пн. ш. 32.84444° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96420 с. Міжводне, вул. Ювілейна |
Карта | |
Міжводне | |
Міжводне | |
Мапа | |
Міжводне у Вікісховищі |
Історія
Найдавніші поселення на території Міжводного датуються бронзовою добою.
Також на території та поблизу села виявлено залишки кількох еллінських поселень IV—II ст. до н. е., що входили до дальньої хори Херсонеської держави, поселення отримали умовні назви Панське 1, 2, 3, 4.
Найбільш досліджене — Панське I, комплекс із 14 садиб, що були розташовані на пересипу між Ярилгацькою бухтою й озером Панським, поселення було знищено пожежею в першій половині III ст. до н. е. в результаті набігу скіфів, проіснувавши лише 30-50 років з часу заснування. Біля неї збереглися сліди стародавньої дороги, а за нею знаходився захищений некрополь, що налічував 52 могильних пагорби. На кінець XX ст. некрополь було повністю розграбовано.
У Панському-I було знайдено кам'яний рельєф із зображенням Геракла. Наразі рельєф зберігається в Євпаторійському музеї, а територія садиби забудована. Крім того, у Міжводному було знайдено фрагменти двох половецьких статуй.
За часів Кримського ханства село отримало назву Ярилгач.
Кримськотатарське населення покинуло Ярилгач і більшість навколишніх селищ під час першої хвилі еміграції (кінець XVIII ст.), спричиненої анексією Криму Російською імперією. 1795 року землі на узбережжі Ярилгацької бухти разом з селом Ярилгач були передані полковнику Кесвогло за розпорядженням князя Потьомкіна. На російській топографічній 1817 року село позначене покинутим, на мапі 1842 року — як маленьке село (рос. малая деревня).
У XIX ст. село Ярилгач було заселено пересельцями здебільшого з Білорусі та України й аж до Другої світової війни (1940-ві) лишалося переважно білорусько-українським селом. В «Лоції Чорного та Азовського морів за 1892» зазначається: «на східному березі [Ярилгацької] затоки, на низовині за невисоким скелястим мисом Кара-Бурун, знаходиться невелике руське село Ярилгач, млини якого видно з моря».
На початку XX ст. в селі мешкало майже 500 осіб (91 двір), осторонь села також знаходилась хлібна пристань, у селищі якої також мешкало ще 55 осіб. Жителі села займалися землеробством, рибальством, розводили тарханкутських овець та крупну рогату худобу.
Селяни підтримали Жовтневий переворот і 1918 року в селі було встановлено радянську владу, до 1920 тривали бої з білогвардійцями. 1921 року чисельність населення становила 520 осіб. Результатом колективізації став голод (1921—1923), за архівними даними із 660 селян померли 160, ще 200 «розбіглися» по інших населених пунктах.
В СРСР у кінці 20-х були значно розширені політичні репресії проти селян, не оминули репресії і Ярилгач, наприклад, селяни С. Д. Сердюк та Є. П. Принь «за невиконання норм заготівлі продуктів» були позбавлені виборчих прав і оштрафовані, але оскільки грошей вони не мали, сільрада провела розпродаж їхнього майна:
Робочий кінь вартістю 15 (карбованців), курки з півнем вартістю 20 рублів, борошно пшеничне — 2 мішки вартістю 5 карбованців, жакет вартістю 5 карбованців, самовар вартістю 3 карбованці, пальто вартістю 15 карбованців, сундук вартістю 3 карбованці, мисливська рушниця вартістю 15 карбованців, ліжко вартістю 5 карбованців. |
Загальна вартість майна — 86 карбованців, у той час як штраф склав 1000 карбованців. «Позбавлення виборчих прав» означало розкуркулення і неможливість праці на державному підприємстві, а відновлення у виборчих правах було можливе лише після 5 років «суспільно корисної праці» на держпідприємстві.
В 1930-ті було розгорнуто «рішучу боротьбу за підвищення врожайності, завершення колективізації, покращення культурно-побутових умов», було створено хату-читальню, 1934 року «зліквідовано безграмотність».
Восени 1941 Червона армія покинула село і розпочалася німецька окупація Ярилгача.
В роки війни понад 200 мешканців села були в лавах Червоній армії, 76-х із них було нагороджено орденами й медалями, у тому числі льотчик отримав звання Героя Радянського союзу, 48 осіб загинули.
Окупація села завершилася 14 квітня 1944. В результаті повоєнного заселення спустілого після війни та депортацій Криму в селі з'явилися переселенці з Росії.
Указом Президії ВР РРФСР № 619/3 від 21.08.1945 селище Ярилгач було перейменовано в Міжводне (рос. Межводное), Ярилгацьку сільраду в Міжводненську.
В 1950-ті було проведено «укрупнення господарств»: на території Межводненської сільради було створено радгосп «Міжводне», основною спеціалізацією якого було вівчарство, також радгосп вирощував зернові.
1978 року (Сасик) було перетворене на техногенну затоку: вузький перешийок між лиманом і Ярилгацькою бухтою було розрито і на березі озера було побудовано оновлений .
У 1990-тих на базі радгоспу було створено кілька фермерських сільгосппідприємств.
Населення
Населення Міжводного на 2006 рік становило 1816 осіб. У літній період кількість населення села збільшується в кілька разів за рахунок відпочивальників.
Рік | Кількість населення (осіб) | Примітки |
---|---|---|
1750 | більше 0 | напередодні анексії Росією |
1817 | 0 | |
1842 | більше 0 | менше 5 дворів |
1900-ті | 500 | 91 двір |
1921 | 520 | 660 за іншими даними |
1923 | 200 | |
1926 | 431 | |
1939 | 519 | |
1989 | 651 | |
2006 | 1816 |
За даними перепису населення 2001 року рідною мовою мешканці Міжводного вказали:
Мова | Відсоток населення |
---|---|
російська | 69,44 % |
кримськотатарська | 16,35 % |
українська | 12,78 % |
вірменська | 0,61 % |
білоруська | 0,33 % |
Клімат
Клімат посушливіший, ніж в південній частині Криму. Весна розпочинається рано, температура повітря й моря швидко підвищуються.
у Міжводному розпочинається приблизно на півмісяці раніше за Південне узбережжя Криму, бо мілковода Каркінітська затока з її бухтами — Ярилгацькою, Акмечетською та Караджинською — по весні швидко прогріваються сонцем. Згідно з медичними рекомендаціями, початок купального сезону для здорових дорослих осіб визначається часом, коли температура морської води вдень стало тримається вище +17 °C, для дітей та не цілком здорових осіб — вище +20 °C. Так, у Стерегущому температура морської води сягає +17 °C приблизно 6 травня, у Міжводному — 17, у Євпаторії — 20, у Ялті — 27 травня.
Купальний сезон триває з другої половини травня до першої декади жовтня — протягом цього періоду температура води не буває нижче 17 °C. Влітку температура повітря тримається в межах +19+28 °C, останніми роками максимальна літня температура сягає +40 °C. Найтепліший місяць — червень (середня температура +23,5 °C). Спека зноситься легко через низьку вологість повітря і постійні бризи. Перша половина осені тепла й сонячна, дожді приходять в кінці жовтня — початку листопада. Перші заморозки настають приблизно у жовтні. Зима м'яка та малосніжна. Найхолодніший місяць — лютий (середня температура 0+1 °C)
Транспорт
Міжводне має регулярне автобусне сполучення з Чорноморським, Євпаторією, Сімферополем, Армянськом.
За радянських часів у селі функціонував аеропорт: літаки АН-2 виконували рейси з Міжводного до Сімферополя. У наш час летовище використовується дельтапланами місцевих турагенцій під час курортного сезону.
Найближча залізнична станція — Євпаторія (близько 82 км).
Курорт
Міжводне — літній сезонний кліматичний і в перспективі бальнеологічний курорт. Більша частина села розташована уздовж Ярилгацької бухти і майже все морське узбережжя Міжводного являє собою упорядкований піщаний пляж, що північніше переходить у каменистий. Купальний сезон: друга половина травня — перша декада жовтня (докладніше див. у розділі Клімат).
Міжводненські озера Джарилгач і Ярилгач (Карлавське) внесено до офіційного переліку лікувальних водних об'єктів як родовища лікувальних грязей, Запаси лікувальних грязей озера Джарилгач оцінено в 3100 тис. м³, озера Ярилгач — 5 тис. м³, при цьому в документі зазначається, грязі обох озер показано для зовнішнього застосування при захворюваннях органів опори і руху, центральної та периферичної нервової системи, серцево-судинної системи, органів травлення, шкіри, гінекологічних захворюваннях. 2012 року до переліку було додане також озеро Панське (запаси — 2000 тис. м³).
Пам'ятники
- Пам'ятний знак загиблим у німецько-радянській війні односельцям.
- Пам'ятний знак жертвам депортації кримськотатарського народу — відкрито 16 травня 2007, скульптор — Ільмі Аметов.
- Пам'ятник Невідомому матросу — відкрито 14 травня 2013 на узбережжі Каркінітської затоки між селами Міжводне та Сєверне.
Відомі міжводненці
- (1921 -1943) — Герой Радянського Союзу, військовий льотчик Червоної армії.
- (нар. 1986) — перша в історії України чемпіонка світу з сумо у важкій ваговій категорії.
Фотографії
- Дорожній вказівник при в’їзді до села з півдня
- Аеропорт
- Чорний мис (вид із півночі)
- Абразійна берегова лінія, західніше села
- Пам'ятник жертвам депортації
- Чорноморське шосе
- Вулиця Морська
- Траса Т-01-07, 1 км на південь від села
- Маяк на Чорному мисі
Примітки
- с Міжводне [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.], Облікова картка // Верховна Рада України
- Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] / Постанова Кабінету міністрів. — № 1576. — 28.12.1996. — Редакція від 01.01.1998.
- Див. (рос.) L-36-90: Джарылгач, Панское, Межводное [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Археологическая карта Крыма
- Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- (рос.) Панское I [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Археологическая карта Крыма
- (рос.) Межводное [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // crim.com.ua
- Античне городище Панське [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // aratta-ukraine.com
- (рос.) Некрополь Панское I [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Археологическая карта Крыма
- (рос.) Городище Панское в Межводном [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Достопримечательности Евпатории
- (рос.) Межводное [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Археологическая карта Крыма
- Фрагменти також зберігаються в Євпаторійському музеї. Див. (рос.) Межводное (2) [ 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Археологическая карта Крыма
- (рос.) Коростелева П. Г. Путеводитель по Тарханкуту / П. Г. Коростелева, Г. Н. Овчинникова, И. А. Савчук. — Симферополь: Бизнес-Информ, 2004. — 208 с.
- (рос.) Горюнова Е. А. Начало массовых политических репрессий в крымской деревне в 20-х годах ХХ века [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 31. — С. 91.
- Ibidem.
- 14 Апреля 1944 [ 31 травня 2009 у Wayback Machine.]. От Советского Информбюро // 9may.ru
- (рос.) О переименовании сельских Советов и населенных пунктов Крымской области [ 13 березня 2010 у Wayback Machine.] / Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21.08.1945 № 619/3
- (рос.) Крым: Путеводитель. — Симферополь: Таврия, 1979. — С. 200.
- (рос.) Соленое озеро Панское [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] // mejvodnoe.ru
- Розподіл населення автономної республіки крим за рідною мовою (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року) [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Головне управління статистики в Автономній республіці Крим
- (рос.) Межводное, Крым, мыс Тарханкут [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] // stragtur.com
- (рос.) Міжводне [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // surfatlas.ru
- Про затвердження переліку водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних / Постанова Кабінету міністрів України № 1499 від 11.12.1996
- Про внесення зміни до переліку водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних / Постанова Кабінету міністрів України від 6.06.2012 № 496
- (рос.) Панское (Сасык) [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Рескомводхоз АРК
- У Чорноморському районі з'явився пам'ятник Невідомому матросові [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Рада міністрів АР Крим. Офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhvo dne do 21 08 1945 Yarilga ch krim Yarilgac selo Yevpatorijskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Roztashovane na Tarhankutskomu pivostrovi v pivnichnij chastini Chornomorskogo rajonu mizh Yarilgackoyu buhtoyu ta dvoma ozerami limannogo tipu Dzharilgach i Yarilgach Centr Mizhvodnenskoyi silradi Litnij sezonnij klimatichnij i v perspektivi balneologichnij kurort Naselennya na 2006 rik 1816 osib selo Mizhvodne Mizhvodne i beregova liniya Yarilgackoyi zatokiMizhvodne i beregova liniya Yarilgackoyi zatoki Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Yevpatorijskij rajon Rada Mizhvodnenska silska rada Oblikova kartka Mizhvodne Osnovni dani Naselennya 1 816 2006 r Poshtovij indeks 96420 Telefonnij kod 380 6558 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 35 03 pn sh 32 50 40 sh d 45 58417 pn sh 32 84444 sh d 45 58417 32 84444 Koordinati 45 35 03 pn sh 32 50 40 sh d 45 58417 pn sh 32 84444 sh d 45 58417 32 84444 Misceva vlada Adresa radi 96420 s Mizhvodne vul Yuvilejna Karta Mizhvodne Mizhvodne Mapa Mizhvodne u VikishovishiIstoriyaYarilgach Yerilgach i navkolishni poselennya na rosijskij mapi 1817 roku z poznachkoyu pust Yarilgach Dzharilgach z poznachkoyu malenke selo i navkolishni poselennya na rosijskij mapi 1842 roku Najdavnishi poselennya na teritoriyi Mizhvodnogo datuyutsya bronzovoyu doboyu Takozh na teritoriyi ta poblizu sela viyavleno zalishki kilkoh ellinskih poselen IV II st do n e sho vhodili do dalnoyi hori Hersoneskoyi derzhavi poselennya otrimali umovni nazvi Panske 1 2 3 4 Najbilsh doslidzhene Panske I kompleks iz 14 sadib sho buli roztashovani na peresipu mizh Yarilgackoyu buhtoyu j ozerom Panskim poselennya bulo znisheno pozhezheyu v pershij polovini III st do n e v rezultati nabigu skifiv proisnuvavshi lishe 30 50 rokiv z chasu zasnuvannya Bilya neyi zbereglisya slidi starodavnoyi dorogi a za neyu znahodivsya zahishenij nekropol sho nalichuvav 52 mogilnih pagorbi Na kinec XX st nekropol bulo povnistyu rozgrabovano U Panskomu I bulo znajdeno kam yanij relyef iz zobrazhennyam Gerakla Narazi relyef zberigayetsya v Yevpatorijskomu muzeyi a teritoriya sadibi zabudovana Krim togo u Mizhvodnomu bulo znajdeno fragmenti dvoh poloveckih statuj Za chasiv Krimskogo hanstva selo otrimalo nazvu Yarilgach Krimskotatarske naselennya pokinulo Yarilgach i bilshist navkolishnih selish pid chas pershoyi hvili emigraciyi kinec XVIII st sprichinenoyi aneksiyeyu Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 1795 roku zemli na uzberezhzhi Yarilgackoyi buhti razom z selom Yarilgach buli peredani polkovniku Kesvoglo za rozporyadzhennyam knyazya Potomkina Na rosijskij topografichnij 1817 roku selo poznachene pokinutim na mapi 1842 roku yak malenke selo ros malaya derevnya U XIX st selo Yarilgach bulo zaseleno pereselcyami zdebilshogo z Bilorusi ta Ukrayini j azh do Drugoyi svitovoyi vijni 1940 vi lishalosya perevazhno bilorusko ukrayinskim selom V Lociyi Chornogo ta Azovskogo moriv za 1892 zaznachayetsya na shidnomu berezi Yarilgackoyi zatoki na nizovini za nevisokim skelyastim misom Kara Burun znahoditsya nevelike ruske selo Yarilgach mlini yakogo vidno z morya Na pochatku XX st v seli meshkalo majzhe 500 osib 91 dvir ostoron sela takozh znahodilas hlibna pristan u selishi yakoyi takozh meshkalo she 55 osib Zhiteli sela zajmalisya zemlerobstvom ribalstvom rozvodili tarhankutskih ovec ta krupnu rogatu hudobu Selyani pidtrimali Zhovtnevij perevorot i 1918 roku v seli bulo vstanovleno radyansku vladu do 1920 trivali boyi z bilogvardijcyami 1921 roku chiselnist naselennya stanovila 520 osib Rezultatom kolektivizaciyi stav golod 1921 1923 za arhivnimi danimi iz 660 selyan pomerli 160 she 200 rozbiglisya po inshih naselenih punktah V SRSR u kinci 20 h buli znachno rozshireni politichni represiyi proti selyan ne ominuli represiyi i Yarilgach napriklad selyani S D Serdyuk ta Ye P Prin za nevikonannya norm zagotivli produktiv buli pozbavleni viborchih prav i oshtrafovani ale oskilki groshej voni ne mali silrada provela rozprodazh yihnogo majna Robochij kin vartistyu 15 karbovanciv kurki z pivnem vartistyu 20 rubliv boroshno pshenichne 2 mishki vartistyu 5 karbovanciv zhaket vartistyu 5 karbovanciv samovar vartistyu 3 karbovanci palto vartistyu 15 karbovanciv sunduk vartistyu 3 karbovanci mislivska rushnicya vartistyu 15 karbovanciv lizhko vartistyu 5 karbovanciv Zagalna vartist majna 86 karbovanciv u toj chas yak shtraf sklav 1000 karbovanciv Pozbavlennya viborchih prav oznachalo rozkurkulennya i nemozhlivist praci na derzhavnomu pidpriyemstvi a vidnovlennya u viborchih pravah bulo mozhlive lishe pislya 5 rokiv suspilno korisnoyi praci na derzhpidpriyemstvi V 1930 ti bulo rozgornuto rishuchu borotbu za pidvishennya vrozhajnosti zavershennya kolektivizaciyi pokrashennya kulturno pobutovih umov bulo stvoreno hatu chitalnyu 1934 roku zlikvidovano bezgramotnist Voseni 1941 Chervona armiya pokinula selo i rozpochalasya nimecka okupaciya Yarilgacha V roki vijni ponad 200 meshkanciv sela buli v lavah Chervonij armiyi 76 h iz nih bulo nagorodzheno ordenami j medalyami u tomu chisli lotchik otrimav zvannya Geroya Radyanskogo soyuzu 48 osib zaginuli Okupaciya sela zavershilasya 14 kvitnya 1944 V rezultati povoyennogo zaselennya spustilogo pislya vijni ta deportacij Krimu v seli z yavilisya pereselenci z Rosiyi Ukazom Prezidiyi VR RRFSR 619 3 vid 21 08 1945 selishe Yarilgach bulo perejmenovano v Mizhvodne ros Mezhvodnoe Yarilgacku silradu v Mizhvodnensku V 1950 ti bulo provedeno ukrupnennya gospodarstv na teritoriyi Mezhvodnenskoyi silradi bulo stvoreno radgosp Mizhvodne osnovnoyu specializaciyeyu yakogo bulo vivcharstvo takozh radgosp viroshuvav zernovi 1978 roku Sasik bulo peretvorene na tehnogennu zatoku vuzkij pereshijok mizh limanom i Yarilgackoyu buhtoyu bulo rozrito i na berezi ozera bulo pobudovano onovlenij U 1990 tih na bazi radgospu bulo stvoreno kilka fermerskih silgosppidpriyemstv NaselennyaNaselennya Mizhvodnogo na 2006 rik stanovilo 1816 osib U litnij period kilkist naselennya sela zbilshuyetsya v kilka raziv za rahunok vidpochivalnikiv Rik Kilkist naselennya osib Primitki 1750 bilshe 0 naperedodni aneksiyi Rosiyeyu 1817 0 1842 bilshe 0 menshe 5 dvoriv 1900 ti 500 91 dvir 1921 520 660 za inshimi danimi 1923 200 1926 431 1939 519 1989 651 2006 1816 Za danimi perepisu naselennya 2001 roku ridnoyu movoyu meshkanci Mizhvodnogo vkazali Mova Vidsotok naselennya rosijska 69 44 krimskotatarska 16 35 ukrayinska 12 78 virmenska 0 61 biloruska 0 33 KlimatKlimat posushlivishij nizh v pivdennij chastini Krimu Vesna rozpochinayetsya rano temperatura povitrya j morya shvidko pidvishuyutsya u Mizhvodnomu rozpochinayetsya priblizno na pivmisyaci ranishe za Pivdenne uzberezhzhya Krimu bo milkovoda Karkinitska zatoka z yiyi buhtami Yarilgackoyu Akmechetskoyu ta Karadzhinskoyu po vesni shvidko progrivayutsya soncem Zgidno z medichnimi rekomendaciyami pochatok kupalnogo sezonu dlya zdorovih doroslih osib viznachayetsya chasom koli temperatura morskoyi vodi vden stalo trimayetsya vishe 17 C dlya ditej ta ne cilkom zdorovih osib vishe 20 C Tak u Steregushomu temperatura morskoyi vodi syagaye 17 C priblizno 6 travnya u Mizhvodnomu 17 u Yevpatoriyi 20 u Yalti 27 travnya Kupalnij sezon trivaye z drugoyi polovini travnya do pershoyi dekadi zhovtnya protyagom cogo periodu temperatura vodi ne buvaye nizhche 17 C Vlitku temperatura povitrya trimayetsya v mezhah 19 28 C ostannimi rokami maksimalna litnya temperatura syagaye 40 C Najteplishij misyac cherven serednya temperatura 23 5 C Speka znositsya legko cherez nizku vologist povitrya i postijni brizi Persha polovina oseni tepla j sonyachna dozhdi prihodyat v kinci zhovtnya pochatku listopada Pershi zamorozki nastayut priblizno u zhovtni Zima m yaka ta malosnizhna Najholodnishij misyac lyutij serednya temperatura 0 1 C TransportMizhvodne maye regulyarne avtobusne spoluchennya z Chornomorskim Yevpatoriyeyu Simferopolem Armyanskom Za radyanskih chasiv u seli funkcionuvav aeroport litaki AN 2 vikonuvali rejsi z Mizhvodnogo do Simferopolya U nash chas letovishe vikoristovuyetsya deltaplanami miscevih turagencij pid chas kurortnogo sezonu Najblizhcha zaliznichna stanciya Yevpatoriya blizko 82 km KurortMizhvodne litnij sezonnij klimatichnij i v perspektivi balneologichnij kurort Bilsha chastina sela roztashovana uzdovzh Yarilgackoyi buhti i majzhe vse morske uzberezhzhya Mizhvodnogo yavlyaye soboyu uporyadkovanij pishanij plyazh sho pivnichnishe perehodit u kamenistij Kupalnij sezon druga polovina travnya persha dekada zhovtnya dokladnishe div u rozdili Klimat Mizhvodnenski ozera Dzharilgach i Yarilgach Karlavske vneseno do oficijnogo pereliku likuvalnih vodnih ob yektiv yak rodovisha likuvalnih gryazej Zapasi likuvalnih gryazej ozera Dzharilgach ocineno v 3100 tis m ozera Yarilgach 5 tis m pri comu v dokumenti zaznachayetsya gryazi oboh ozer pokazano dlya zovnishnogo zastosuvannya pri zahvoryuvannyah organiv opori i ruhu centralnoyi ta periferichnoyi nervovoyi sistemi sercevo sudinnoyi sistemi organiv travlennya shkiri ginekologichnih zahvoryuvannyah 2012 roku do pereliku bulo dodane takozh ozero Panske zapasi 2000 tis m Pam yatnikiPam yatnij znak zagiblim u nimecko radyanskij vijni odnoselcyam Pam yatnij znak zhertvam deportaciyi krimskotatarskogo narodu vidkrito 16 travnya 2007 skulptor Ilmi Ametov Pam yatnik Nevidomomu matrosu vidkrito 14 travnya 2013 na uzberezhzhi Karkinitskoyi zatoki mizh selami Mizhvodne ta Syeverne Vidomi mizhvodnenci 1921 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu vijskovij lotchik Chervonoyi armiyi nar 1986 persha v istoriyi Ukrayini chempionka svitu z sumo u vazhkij vagovij kategoriyi FotografiyiDorozhnij vkazivnik pri v yizdi do sela z pivdnya Aeroport Chornij mis vid iz pivnochi Abrazijna beregova liniya zahidnishe sela Pam yatnik zhertvam deportaciyi Chornomorske shose Vulicya Morska Trasa T 01 07 1 km na pivden vid sela Mayak na Chornomu misiPrimitkis Mizhvodne 30 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Oblikova kartka Verhovna Rada Ukrayini Pro zatverdzhennya pereliku naselenih punktiv vidnesenih do kurortnih 7 bereznya 2017 u Wayback Machine Postanova Kabinetu ministriv 1576 28 12 1996 Redakciya vid 01 01 1998 Div ros L 36 90 Dzharylgach Panskoe Mezhvodnoe 3 listopada 2013 u Wayback Machine Arheologicheskaya karta Kryma Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 ros Panskoe I 3 listopada 2013 u Wayback Machine Arheologicheskaya karta Kryma ros Mezhvodnoe 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine crim com ua Antichne gorodishe Panske 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine aratta ukraine com ros Nekropol Panskoe I 3 listopada 2013 u Wayback Machine Arheologicheskaya karta Kryma ros Gorodishe Panskoe v Mezhvodnom 4 listopada 2013 u Wayback Machine Dostoprimechatelnosti Evpatorii ros Mezhvodnoe 3 listopada 2013 u Wayback Machine Arheologicheskaya karta Kryma Fragmenti takozh zberigayutsya v Yevpatorijskomu muzeyi Div ros Mezhvodnoe 2 3 listopada 2013 u Wayback Machine Arheologicheskaya karta Kryma ros Korosteleva P G Putevoditel po Tarhankutu P G Korosteleva G N Ovchinnikova I A Savchuk Simferopol Biznes Inform 2004 208 s ros Goryunova E A Nachalo massovyh politicheskih repressij v krymskoj derevne v 20 h godah HH veka 2 listopada 2013 u Wayback Machine Kultura narodov Prichernomorya 2002 31 S 91 Ibidem 14 Aprelya 1944 31 travnya 2009 u Wayback Machine Ot Sovetskogo Informbyuro 9may ru ros O pereimenovanii selskih Sovetov i naselennyh punktov Krymskoj oblasti 13 bereznya 2010 u Wayback Machine Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 21 08 1945 619 3 ros Krym Putevoditel Simferopol Tavriya 1979 S 200 ros Solenoe ozero Panskoe 4 listopada 2013 u Wayback Machine mejvodnoe ru Rozpodil naselennya avtonomnoyi respubliki krim za ridnoyu movoyu za danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku 4 listopada 2013 u Wayback Machine Golovne upravlinnya statistiki v Avtonomnij respublici Krim ros Mezhvodnoe Krym mys Tarhankut 4 listopada 2013 u Wayback Machine stragtur com ros Mizhvodne 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine surfatlas ru Pro zatverdzhennya pereliku vodnih ob yektiv sho vidnosyatsya do kategoriyi likuvalnih Postanova Kabinetu ministriv Ukrayini 1499 vid 11 12 1996 Pro vnesennya zmini do pereliku vodnih ob yektiv sho vidnosyatsya do kategoriyi likuvalnih Postanova Kabinetu ministriv Ukrayini vid 6 06 2012 496 ros Panskoe Sasyk 5 listopada 2013 u Wayback Machine Reskomvodhoz ARK U Chornomorskomu rajoni z yavivsya pam yatnik Nevidomomu matrosovi 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Rada ministriv AR Krim Oficijnij sajt