Залишкова намагніченість

Залишко́ва намагні́ченість — намагніченість речовини при нульовій напруженості зовнішнього магнітного поля. Властива для феромагнетиків. Залежить не лише від магнітних властивостей речовини, а й від характеру попередньої дії на неї магнітного поля.

Серія кривих гістерезису для текстурованої електросталі (B_R позначає залишкову намагніченість, а H_C позначає коерцетивну силу).

Залишкову намагніченість можна зменшити нагріванням, механічними струсами, вібраціями тощо. При нагріванні тіла до температури, вищої за точку Кюрі, його залишкова намагніченість зникає.

Застосовують у системах запису та зберігання інформації, при виготовленні так званих постійних магнітів тощо.

Див. також

• Феромагнетизм
• Гістерезис

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.