Революція 1905—1907 в Україні — перша загальнонародна демократична революція, котру традиційно називають першою російською революцією; найбільш активними її учасниками на території українських земель стали проросійськи налаштовані політичні сили. Політичними факторами стали:
- архаїчність державного управління у формі самодержавства;
- недоліки державної «бюрократичної машини»;
- поглиблення «кризи еліт»;
- відсутність політичних свобод для підданих імперії.
Економічними чинниками революції були:
- наявність залишків кріпосництва на селі;
- необхідність зміни форм селянського землекористування;
- економічна криза 1900–03 та ін.
Причинами соціально-психологічного характеру стали:
- посилення протистояння між працею і капіталом;
- селянськими товарними і технологічно застарілими поміщицькими господарствами;
- протиріччя між центром та окраїнами, державним централізмом та місцевим патріотизмом;
- зростання національної самосвідомості окраїн і національних рухів, революційний романтизм, психологічне піднесення.
Важливим зовнішньополітичним чинником стала поразка імперії Романових в російсько-японській війні 1904—1905.
Революційні течії в Україні
Революція 1905–07 в Україні мала ряд окремих революційних течій:
1) рушійною силою революції стало селянство, котре прагнуло завершення аграрної революції. Рух селян був досить незалежним, оскільки його учасники керувалися власними інтересами, використовували свої засоби боротьби;
2) найбільш активною частиною революц. процесу було робітництво. Очікування робітників були пов'язані з екон. вимогами, а також з усвідомленням необхідності впровадження політ. свобод;
3) складовою революції лишався ліберально-опозиційний рух. Прагнення його учасників були втілені в програми та парламентську діяльність рос. ліберальних партій, які відстоювали ідеологію та інтереси підприємців і дворянства, котре стало на шлях вдосконалення своїх госп-в шляхом збільшення їх товаризації;
4) значну частину опозиції становили нац. рухи на теренах укр. земель. Соціально-політ. прагнення їх представників (українців, поляків та ін.) орієнтувалися на набуття автономії, розвиток нац. к-р, громад. установ;
5) самостійною силою виступили представники соціал-демократ. руху: Партії соціалістів-революціонерів (есерів), Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків та меншовиків), єврейс. партії Бунд, Польс. соціал-демократ. партії, Революційної української партії, котра з кінця 1905 перейменувала себе на Українську соціал-демократичну робітничу партію, Української народної партії, "Української соціал-демократичної спілки", котра належала до меншовицької фракції РСДРП;
6) помітним потоком виступив консервативно-монархічний табір, який уособлював контрреволюцію. Його учасники ("Союз русского народа" та чорносотенний рух; див. "Чорна сотня") прагнули зберегти самодержавство, архаїчну станову структуру, всевладдя бюрократії.
Етапи революції в Україні
У своєму розвиткові революція 1905–1907 в Україні пройшла кілька етапів, кожний з яких мав свої характерні особливості.
Перший етап – піднесення (січень–жовтень 1905)
Початок революції поклали події в Санкт-Петербурзі 9 січня 1905 – "Кривава неділя". Багатотисячна мирна демонстрація робітників, яку очолював правосл. священик Г.Гапон, була розстріляна перед царським палацом. Ці події спричинили хвилю страйків по всій країні. Згодом рос. імп. Микола II публічно проголосив намір піклуватися про "робочий люд", пообіцяв пом'якшити цензурні правила, розширити права земського і міськ. самоврядування, розробити проєкт скликання народних представників для законодавчих пропозицій, а наприкінці січня – на початку лютого 1905 утворив комісію "для невідкладного з'ясування причин невдоволення робітників". Під впливом цих подій застрайкували робітники Києва, Харкова, Катеринослава (нині м. Дніпро), Одеси. Протягом січня–березня 1905 в губерніях Сх. України страйкувало майже 170 тис. осіб. У багатьох місцях підприємці та царські власті змушені були піти на поступки: поліпшити умови праці, збільшити заробітну плату, скоротити робочий день тощо. Масові сел. заворушення в Україні розпочалися навесні 1905 у вигляді порубок лісів, займання й обробки поміщицьких земель, вимог зниження орендної плати, недозволеного випасу худоби; захоплення збіжжя, реманенту та провіанту в поміщиків та цукрозаводчиків. Влітку сел. виступи досягли свого апогею. У цей час виникла і перша суспільно-політ. орг-ція селян – Всерос. сел. спілка. У серпні сел. виступи послабилися, а у вересні 1905 розпочався спад.
Незадоволення виявляла інтеліґенція. Духовенство вимагало відновлення виборного патріарха замість церк. синоду. Активною силою в революції виступило студентство, адже повернення ун-там права внутр. автономії перетворило їх на центри опозиції і справжні "острови" свободи слова. Не залишилися осторонь військові, з'їзд козац. офіцерів звернувся до царя із проханням надати конституцію. Навесні 1905 відбулося повстання на Чорномор. флоті на панцернику "Князь Потьомкін Таврійський" під кер-вом матросів Г.Вакуленчука та П.Матюшенка. У цілому революція на 1-му етапі мала такі риси: зростання масової боротьби; посилення її політ. характеру; політизація нар. мас; активізація процесу самоорганізації сусп-ва; поширення заворушень серед селян та в армії; переплетення робітничого, селянського та національно-визвольних рухів.
Другий етап – кульмінація (жовтень–грудень 1905)
Другий етап характеризувався зростанням виступів. Значного розмаху набув страйковий рух, який нараховував до 120 тис. робітників. Під впливом революц. подій 17 жовтня 1905 цар підписав Маніфест (див. Маніфест 17 жовтня 1905; у написанні брав участь прем'єр-міністр С.Вітте), що започатковував основи парламентаризму – свободу слова, зібрань, орг-цій; дума з дорадчого органу перетворювалася на законодавчий. Проголошувалася амністія всім політичним в'язням.
Як результат почали виникати перші в Росії політ. партії ліберальної орієнтації – конституційні демократи (кадети; див. Конституційно-демократична партія) та октябристи. Після завершення загальнонац. страйку урядово-монархічні сили перейшли в наступ. Виник чорносотенний рух, який об'єднав дрібних торговців, нижчі поліцейські чини, прикажчиків, службовців, збіднілих панків, монархічно налаштованих селян. Чорносотенці розпочали наступ на революцію організацією погромів єврейських і переслідуванням активних учасників подій на місцях – політ. активістів, радикальної інтелігенції. Робітники почали створювати для захисту від "чорної сотні" озброєні дружини. Маніфест 17 жовтня 1905 не зачіпав аграрного питання. 3 листопада 1905 було скасовано викупні платежі 1861 і розширено повноваження Селянського поземельного банку щодо продажу селянам землі. Із жовтня 1905 розпочався новий спалах сел. війни. Масовими стали напади на маєтки та їх підпали. Свідченням активної масової самоорганізації сусп-ва стало утворення профспілок. Першою виникла профспілка працівників Пд.-Зх. залізниці. У ході революції осередками професійного руху стали Миколаїв, Одеса, Київ, Катеринослав, Харків та ін. міста. Наприкінці 1905 в Україні існувало майже 80 професійних об'єднань. На 2-му етапі революц. боротьба мала такі риси: коротка стабілізація та певне розмежування політ. сил після публікації царського Маніфесту 17 жовтня 1905; діалог та легальна взаємодія між опозицією та владними структурами; активне формування багатопарт. системи; посилення пропаганди та агітації крайньо-лівих партій – більшовиків та есерів; організація лівими силами хвилі збройних повстань у грудні 1905.
Третій етап – спад (січень 1906 – червень 1907)
Третій етап характеризувався зростанням конфронтації частини адм. еліти та держ. машини, поступовим згортанням революц. боротьби і збільшенням репресій. Завдяки прийняттю 15 грудня 1905 закону про вибори до Державної думи Російської імперії було закладено підвалини системи парламентаризму. 27 квітня 1906 розпочала роботу 1-ша Держ. дума, котра була досить опозиційною. Осн. питанням у Думі було аграрне, навколо нього велася жорстока боротьба. Конфронтація між Думою та урядом призвела до її розпуску царем. Були призначені нові вибори, прем'єр-міністром став П.Столипін, котрий контролював також мін-во внутр. справ. Запущений ним репресивний механізм спрямовувався проти свободи слова, на заборону профспілок та арешт активістів. Робітників-страйкарів звільняли та включали до "чорних списків" (ті, хто до них потрапляв, не могли знайти роботу). Радикальним реакційним заходом влади стало введення військово-польових судів, якими було заслухано 1100 справ, з яких 950 із вироком смертної кари, 85 – заслання, каторжні роботи в Сибіру. Урядовий терор провокував терористичні дії революц. табору. Жертвою есерів-терористів став і сам П.Столипін та його родина. У лютому 1907 розпочала роботу 2-га Держ. дума, яка була більш революційною, ніж попередня, що призвело до її розпуску 3 червня 1907. Почалася нова хвиля репресій, деякі радикальні депутати були заарештовані, соціал-демократ. фракція засуджена до заслання в Сибір. Розпуск 2-ї Думи і проголошення нового виборчого закону, за яким 51 % місць у Думі відводився дворянам-землевласникам, перебували у протиріччі з Осн. законом. 1 листопада 1907 відкрилася 3-тя Держ. дума. Соціальний склад депутатів суттєво відрізнявся від Думи 1-го та 2-го скликань, що давало підстави вважати її "чорносотенно-кадетською". Гол. постаттю революції в цей період був П.Столипін, який виступав рушієм та ідеологом реформ.
Останній етап
Останній етап революції характеризувався: посиленням репресій; помітним зменшенням масштабів та інтенсивності робітн. страйків і сел. виступів; переходом більшості політ. партій у підпілля; поширенням серед революціонерів терористичних форм боротьби; спробами опозиції продовжити антиімперську боротьбу парламентськими методами у стінах Держ думи; переходом реакції в наступ. Революція 1905–07 не вирішила всіх проблем України, але відкрила українцям, хоч і на короткий проміжок часу, шлях до політ та національно-культурні єдності, покращила соціально-економічний стан її населення.
Джерела та література
- Молчанов В.Б. Революція 1905-1907 в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — 944 с. : іл. — .
Література
- Лось Ф.Є. Революція 1905–1907 рр. на Україні. К., 1955
- Великие незабываемые дни: Сборник воспоминаний участников революции 1905 –1907 годов. М., 1970
- Сарбей В.Г. Національне відродження України: Україна крізь віки, т. 9. К., 1999
- Бойко О.Д. Історія України: Посібник. К., 2002
- Реєнт О.П. Україна в імперську добу (XIX – початок ХХ ст.). К., 2003.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Revolyuciya 1905 1907 v Ukrayini persha zagalnonarodna demokratichna revolyuciya kotru tradicijno nazivayut pershoyu rosijskoyu revolyuciyeyu najbilsh aktivnimi yiyi uchasnikami na teritoriyi ukrayinskih zemel stali prorosijski nalashtovani politichni sili Politichnimi faktorami stali arhayichnist derzhavnogo upravlinnya u formi samoderzhavstva nedoliki derzhavnoyi byurokratichnoyi mashini pogliblennya krizi elit vidsutnist politichnih svobod dlya piddanih imperiyi Ekonomichnimi chinnikami revolyuciyi buli nayavnist zalishkiv kriposnictva na seli neobhidnist zmini form selyanskogo zemlekoristuvannya ekonomichna kriza 1900 03 ta in Prichinami socialno psihologichnogo harakteru stali posilennya protistoyannya mizh praceyu i kapitalom selyanskimi tovarnimi i tehnologichno zastarilimi pomishickimi gospodarstvami protirichchya mizh centrom ta okrayinami derzhavnim centralizmom ta miscevim patriotizmom zrostannya nacionalnoyi samosvidomosti okrayin i nacionalnih ruhiv revolyucijnij romantizm psihologichne pidnesennya Vazhlivim zovnishnopolitichnim chinnikom stala porazka imperiyi Romanovih v rosijsko yaponskij vijni 1904 1905 Revolyucijni techiyi v UkrayiniRevolyuciya 1905 07 v Ukrayini mala ryad okremih revolyucijnih techij 1 rushijnoyu siloyu revolyuciyi stalo selyanstvo kotre pragnulo zavershennya agrarnoyi revolyuciyi Ruh selyan buv dosit nezalezhnim oskilki jogo uchasniki keruvalisya vlasnimi interesami vikoristovuvali svoyi zasobi borotbi 2 najbilsh aktivnoyu chastinoyu revolyuc procesu bulo robitnictvo Ochikuvannya robitnikiv buli pov yazani z ekon vimogami a takozh z usvidomlennyam neobhidnosti vprovadzhennya polit svobod 3 skladovoyu revolyuciyi lishavsya liberalno opozicijnij ruh Pragnennya jogo uchasnikiv buli vtileni v programi ta parlamentsku diyalnist ros liberalnih partij yaki vidstoyuvali ideologiyu ta interesi pidpriyemciv i dvoryanstva kotre stalo na shlyah vdoskonalennya svoyih gosp v shlyahom zbilshennya yih tovarizaciyi 4 znachnu chastinu opoziciyi stanovili nac ruhi na terenah ukr zemel Socialno polit pragnennya yih predstavnikiv ukrayinciv polyakiv ta in oriyentuvalisya na nabuttya avtonomiyi rozvitok nac k r gromad ustanov 5 samostijnoyu siloyu vistupili predstavniki social demokrat ruhu Partiyi socialistiv revolyucioneriv eseriv Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi bilshovikiv ta menshovikiv yevrejs partiyi Bund Pols social demokrat partiyi Revolyucijnoyi ukrayinskoyi partiyi kotra z kincya 1905 perejmenuvala sebe na Ukrayinsku social demokratichnu robitnichu partiyu Ukrayinskoyi narodnoyi partiyi Ukrayinskoyi social demokratichnoyi spilki kotra nalezhala do menshovickoyi frakciyi RSDRP 6 pomitnim potokom vistupiv konservativno monarhichnij tabir yakij uosoblyuvav kontrrevolyuciyu Jogo uchasniki Soyuz russkogo naroda ta chornosotennij ruh div Chorna sotnya pragnuli zberegti samoderzhavstvo arhayichnu stanovu strukturu vsevladdya byurokratiyi Etapi revolyuciyi v UkrayiniU svoyemu rozvitkovi revolyuciya 1905 1907 v Ukrayini projshla kilka etapiv kozhnij z yakih mav svoyi harakterni osoblivosti Pershij etap pidnesennya sichen zhovten 1905 Pochatok revolyuciyi poklali podiyi v Sankt Peterburzi 9 sichnya 1905 Krivava nedilya Bagatotisyachna mirna demonstraciya robitnikiv yaku ocholyuvav pravosl svyashenik G Gapon bula rozstrilyana pered carskim palacom Ci podiyi sprichinili hvilyu strajkiv po vsij krayini Zgodom ros imp Mikola II publichno progolosiv namir pikluvatisya pro robochij lyud poobicyav pom yakshiti cenzurni pravila rozshiriti prava zemskogo i misk samovryaduvannya rozrobiti proyekt sklikannya narodnih predstavnikiv dlya zakonodavchih propozicij a naprikinci sichnya na pochatku lyutogo 1905 utvoriv komisiyu dlya nevidkladnogo z yasuvannya prichin nevdovolennya robitnikiv Pid vplivom cih podij zastrajkuvali robitniki Kiyeva Harkova Katerinoslava nini m Dnipro Odesi Protyagom sichnya bereznya 1905 v guberniyah Sh Ukrayini strajkuvalo majzhe 170 tis osib U bagatoh miscyah pidpriyemci ta carski vlasti zmusheni buli piti na postupki polipshiti umovi praci zbilshiti zarobitnu platu skorotiti robochij den tosho Masovi sel zavorushennya v Ukrayini rozpochalisya navesni 1905 u viglyadi porubok lisiv zajmannya j obrobki pomishickih zemel vimog znizhennya orendnoyi plati nedozvolenogo vipasu hudobi zahoplennya zbizhzhya remanentu ta proviantu v pomishikiv ta cukrozavodchikiv Vlitku sel vistupi dosyagli svogo apogeyu U cej chas vinikla i persha suspilno polit org ciya selyan Vseros sel spilka U serpni sel vistupi poslabilisya a u veresni 1905 rozpochavsya spad Nezadovolennya viyavlyala inteligenciya Duhovenstvo vimagalo vidnovlennya vibornogo patriarha zamist cerk sinodu Aktivnoyu siloyu v revolyuciyi vistupilo studentstvo adzhe povernennya un tam prava vnutr avtonomiyi peretvorilo yih na centri opoziciyi i spravzhni ostrovi svobodi slova Ne zalishilisya ostoron vijskovi z yizd kozac oficeriv zvernuvsya do carya iz prohannyam nadati konstituciyu Navesni 1905 vidbulosya povstannya na Chornomor floti na pancerniku Knyaz Potomkin Tavrijskij pid ker vom matrosiv G Vakulenchuka ta P Matyushenka U cilomu revolyuciya na 1 mu etapi mala taki risi zrostannya masovoyi borotbi posilennya yiyi polit harakteru politizaciya nar mas aktivizaciya procesu samoorganizaciyi susp va poshirennya zavorushen sered selyan ta v armiyi perepletennya robitnichogo selyanskogo ta nacionalno vizvolnih ruhiv Drugij etap kulminaciya zhovten gruden 1905 Drugij etap harakterizuvavsya zrostannyam vistupiv Znachnogo rozmahu nabuv strajkovij ruh yakij narahovuvav do 120 tis robitnikiv Pid vplivom revolyuc podij 17 zhovtnya 1905 car pidpisav Manifest div Manifest 17 zhovtnya 1905 u napisanni brav uchast prem yer ministr S Vitte sho zapochatkovuvav osnovi parlamentarizmu svobodu slova zibran org cij duma z doradchogo organu peretvoryuvalasya na zakonodavchij Progoloshuvalasya amnistiya vsim politichnim v yaznyam Yak rezultat pochali vinikati pershi v Rosiyi polit partiyi liberalnoyi oriyentaciyi konstitucijni demokrati kadeti div Konstitucijno demokratichna partiya ta oktyabristi Pislya zavershennya zagalnonac strajku uryadovo monarhichni sili perejshli v nastup Vinik chornosotennij ruh yakij ob yednav dribnih torgovciv nizhchi policejski chini prikazhchikiv sluzhbovciv zbidnilih pankiv monarhichno nalashtovanih selyan Chornosotenci rozpochali nastup na revolyuciyu organizaciyeyu pogromiv yevrejskih i peresliduvannyam aktivnih uchasnikiv podij na miscyah polit aktivistiv radikalnoyi inteligenciyi Robitniki pochali stvoryuvati dlya zahistu vid chornoyi sotni ozbroyeni druzhini Manifest 17 zhovtnya 1905 ne zachipav agrarnogo pitannya 3 listopada 1905 bulo skasovano vikupni platezhi 1861 i rozshireno povnovazhennya Selyanskogo pozemelnogo banku shodo prodazhu selyanam zemli Iz zhovtnya 1905 rozpochavsya novij spalah sel vijni Masovimi stali napadi na mayetki ta yih pidpali Svidchennyam aktivnoyi masovoyi samoorganizaciyi susp va stalo utvorennya profspilok Pershoyu vinikla profspilka pracivnikiv Pd Zh zaliznici U hodi revolyuciyi oseredkami profesijnogo ruhu stali Mikolayiv Odesa Kiyiv Katerinoslav Harkiv ta in mista Naprikinci 1905 v Ukrayini isnuvalo majzhe 80 profesijnih ob yednan Na 2 mu etapi revolyuc borotba mala taki risi korotka stabilizaciya ta pevne rozmezhuvannya polit sil pislya publikaciyi carskogo Manifestu 17 zhovtnya 1905 dialog ta legalna vzayemodiya mizh opoziciyeyu ta vladnimi strukturami aktivne formuvannya bagatopart sistemi posilennya propagandi ta agitaciyi krajno livih partij bilshovikiv ta eseriv organizaciya livimi silami hvili zbrojnih povstan u grudni 1905 Tretij etap spad sichen 1906 cherven 1907 Tretij etap harakterizuvavsya zrostannyam konfrontaciyi chastini adm eliti ta derzh mashini postupovim zgortannyam revolyuc borotbi i zbilshennyam represij Zavdyaki prijnyattyu 15 grudnya 1905 zakonu pro vibori do Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi bulo zakladeno pidvalini sistemi parlamentarizmu 27 kvitnya 1906 rozpochala robotu 1 sha Derzh duma kotra bula dosit opozicijnoyu Osn pitannyam u Dumi bulo agrarne navkolo nogo velasya zhorstoka borotba Konfrontaciya mizh Dumoyu ta uryadom prizvela do yiyi rozpusku carem Buli priznacheni novi vibori prem yer ministrom stav P Stolipin kotrij kontrolyuvav takozh min vo vnutr sprav Zapushenij nim represivnij mehanizm spryamovuvavsya proti svobodi slova na zaboronu profspilok ta aresht aktivistiv Robitnikiv strajkariv zvilnyali ta vklyuchali do chornih spiskiv ti hto do nih potraplyav ne mogli znajti robotu Radikalnim reakcijnim zahodom vladi stalo vvedennya vijskovo polovih sudiv yakimi bulo zasluhano 1100 sprav z yakih 950 iz virokom smertnoyi kari 85 zaslannya katorzhni roboti v Sibiru Uryadovij teror provokuvav teroristichni diyi revolyuc taboru Zhertvoyu eseriv teroristiv stav i sam P Stolipin ta jogo rodina U lyutomu 1907 rozpochala robotu 2 ga Derzh duma yaka bula bilsh revolyucijnoyu nizh poperednya sho prizvelo do yiyi rozpusku 3 chervnya 1907 Pochalasya nova hvilya represij deyaki radikalni deputati buli zaareshtovani social demokrat frakciya zasudzhena do zaslannya v Sibir Rozpusk 2 yi Dumi i progoloshennya novogo viborchogo zakonu za yakim 51 misc u Dumi vidvodivsya dvoryanam zemlevlasnikam perebuvali u protirichchi z Osn zakonom 1 listopada 1907 vidkrilasya 3 tya Derzh duma Socialnij sklad deputativ suttyevo vidriznyavsya vid Dumi 1 go ta 2 go sklikan sho davalo pidstavi vvazhati yiyi chornosotenno kadetskoyu Gol postattyu revolyuciyi v cej period buv P Stolipin yakij vistupav rushiyem ta ideologom reform Ostannij etap Ostannij etap revolyuciyi harakterizuvavsya posilennyam represij pomitnim zmenshennyam masshtabiv ta intensivnosti robitn strajkiv i sel vistupiv perehodom bilshosti polit partij u pidpillya poshirennyam sered revolyucioneriv teroristichnih form borotbi sprobami opoziciyi prodovzhiti antiimpersku borotbu parlamentskimi metodami u stinah Derzh dumi perehodom reakciyi v nastup Revolyuciya 1905 07 ne virishila vsih problem Ukrayini ale vidkrila ukrayincyam hoch i na korotkij promizhok chasu shlyah do polit ta nacionalno kulturni yednosti pokrashila socialno ekonomichnij stan yiyi naselennya Dzherela ta literaturaMolchanov V B Revolyuciya 1905 1907 v Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Los F Ye Revolyuciya 1905 1907 rr na Ukrayini K 1955 Velikie nezabyvaemye dni Sbornik vospominanij uchastnikov revolyucii 1905 1907 godov M 1970 Sarbej V G Nacionalne vidrodzhennya Ukrayini Ukrayina kriz viki t 9 K 1999 Bojko O D Istoriya Ukrayini Posibnik K 2002 Reyent O P Ukrayina v impersku dobu XIX pochatok HH st K 2003