Їньсюй (кит. 殷墟, піньїнь: Yīnxū, акад. Їньсюй, буквально «Їньські руїни») — головний археологічний пам'ятник найдавнішої китайської держави Шан-Їнь. Розташований поблизу сучасного м. Аньян (провінція Хенань). Починаючи з 1928 року там майже безперервно (за винятком періоду антияпонської і громадянської воєн) здійснюються масштабні пошукові роботи. Натепер розкрито археологічний комплекс загальною площею у 24 км². Він складається з двох основних частин: Сяотунь — руїни столиці Шан-Їнь (місто Шан), і Сібейган — кладовище з царськими усипальницями і похованнями знаті, які перебувають відповідно на південному та північному берегах р.Хуанхе. Велика ймовірність, що таке їх розташування було обумовлено їньськими анімістичними уявленнями стосовно наявності спеціальної перешкоди між світом живих і царством мертвих.
Їньсюй | |
---|---|
Yin Xu | |
Світова спадщина | |
36°08′22″ пн. ш. 114°18′11″ сх. д. / 36.13944444447177773° пн. ш. 114.30305555558777542° сх. д. | |
Країна | КНР |
Тип | Культурний |
(Критерії) | ii, iii, iv, vi |
Об'єкт № | 1114 |
Регіон | Азія і Океанія |
Зареєстровано: | 2006 (30 сесія) |
Їньсюй у Вікісховищі |
Опис
Заснування
За легендою з метою захисту людей від постійних паводків 18-й ван династії Шан на ім'я Пань Ґен переніс свою столицю до м. Беймен, яке перейменував в Їнь. після цього династію стали назвивати Їнь або Шан-Їнь.
Побудова
Місто Шан мало чітке планування з поділом на житлові та ремісничі квартали. У його центрі виявлені залишки 53-х будівель, що утворюють три архітектурні ансамблі. Два з них імовірно були палацами ванів У-діна (1250—1192 роки до н. е., 21-й цар їньскої династії) та Цзу-цзя (1172—1139 роки до н. е.), третій (17 невеликих за розміром будівель на площі в 17,5 м²) — храмовим комплексом. Об'єднання в одному семіотичному просторі палацу і храму обумовлюється виконанням володарем функцій світського й теократичного лідера.
Поховання
Цвинтар складається з декількох сотень поховань знаті та дев'яти царських усипальниць — по кількості пізньоїньських ванів. Одна з них, що призначалася, для останнього їньського царя (Чжоу-сінь або Ді-синь, 1075—1046 рр.. До н. е.), так і залишилася незавершеною.
Царські усипальниці являють собою значні архітектурно—інженерні споруди, що мають єдине планування і конструкцію. Вони складаються з похоронної камери, що знаходиться на глибині більше 10 м від земної поверхні, і чотирьох підземних галерей-проходів, які йдуть від похоронної камери. Вони орієнтовані чітко за частинами світу. Південний прохід, як правило, довше трьох інших. Найвеличніша усипальниця (імовірно, вана У-діна) має похоронну камеру, площею 105,6 м² (17,9 м з півночі на південь і 5,9 м з заходу на схід) і розташовану на 12-метровій глибині. У всіх усипальницях стіни похоронних камер були зроблені з ущільненої глини і облицьовані дерев'яними панелями, прикрашеними, судячи з уцілілих фрагментів, інкрустаціями і розписами. На жаль, за цими фрагментами неможливо встановити чи були такі розписи орнаментального або живописного характеру.
Царські усипальниці і багато поховання знаті містять в собі рештки співпохованих людей різної статі і віку у кількості від декількох десятків до декількох сотень людей, зокрема виявлено 400 скелетів в усипальниці У-діна.
Рештки зазвичай розташовані біля похоронної камери — по чотирьох частинах світла від неї — і в проходах. У декількох випадках черепи розміщені окремо від скелетів і можуть утворювати подобу групових композицій. У тій же усипальні У-діна знаходилися 59 обезголовлених кістяків, що лежали групами в 11 рядів. Ще 73 черепа, розділені на 27 груп, розташовувалися вздовж проходів. Не виключено, що розчленовані тіла означали людські жертви, принесені під час похорону, а цілісні — людей, які повинні були увійти у пошану або стати слугами покійних володарів у їх загробному житті. Встановлено, що серед вбитих були і чоловіки, і жінки, і навіть підлітки (юнаки і дівчата). Хтось із них, можливо, належав до місцевого населення і був в служінні у царів і аристократів за їхнього життя. Але здебільшого це були полонені, захоплені під час численних походів їньської армії проти сусідніх народів. Полонені, особливо вожді, приносилися в жертву і при здійсненні інших обрядів. Існує навіть точка зору, що іньци вели зовнішні війни не стільки для захоплення чужих територій (їм у той час вже вистачало й власних земель), скільки для отримання полонених, щоб виконувати масові криваві жертвопринесення.
Окрім рештків людей, в похованнях нерідко присутні скелети собак, які могли наділятися функціями провідників або вартою покійних в потойбічному світі, або охоронців могил.
Фу Хао
Переважна більшість розкритих царських усипальниць і поховань знаті виявилися розграбованими або пошкодженими, тому число виявлених у них артефактів відносно невелике. На сьогоднішній день відомо лише одне поховання з повним похоронним інвентарем. Це — усипальниця Фу Хао (таке ім'я відлито на декількох бронзовому посуді, що перебував в ній), другої (з 64-х дружин і наложниць) дружини вана У-діна.
Вона розташована поза загальним кладовищем, на північно—східних околицях столиці Шан. Підземна частина усипальниці являє собою невелику за площею земляну яму (5,6 м з півночі на південь і 4 м зі сходу на захід), що йде вглиб на 7,5 м. Тіло покоїлося у двох вставлених одна в одній дерев'яних трунах (3х1, 3 і 5х3, 4 м), верхня з яких мала лакове покриття. У могилі знаходилися скелети 16 осіб та 4 собак, які були розташовані по чотирьом сторонам світа від труни.
Похоронний інвентар Фу Хао складався з 7000 раковин каурі, що були у той час засобом грошового обігу, і 1928 предметів: бронзові вироби (440), зокрема зброя (130), посуд (220) набір з 50 великих і малих дзвонів і дзеркала (3); нефритові вироби та необроблені шматки нефриту (790), зокрема ритуально—церемоніальні диски-бі, «кубки»-цун (14) і прикраси; вироби з кістки (560); набір статуеток (людей, тварин і птахів) з нефриту, каміння та бронзи.
Ще однією унікальною особливістю усипальниці Фу Хао є наявність надземної частини. Над нею було споруджено будівлю, яке слугувало поминальним храмом або на кшталт надгробного пам'ятника.
Че-ма кен
Окрім власне поховань, на території комплексу (в околицях міста) були виявлені специфічні поховання, звані Че-ма кен («яма з колісницею та кіньми»). У них знаходяться справжня колісниця і пара скелетів коней, доповнені в деяких випадках людським скелетом. Більшість дослідників сходяться на думці, що ці поховання мали суто ритуальний характер, хоча їх справжній зміст поки що не піддається розшифровці.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Джерела
- Robert Bageley: Shang Archeology. In The Cambridge History of Ancient China: From the Origins of Civilization to 221 B.C. Cambridge University Press 1999,
Координати: 36°07′17″ пн. ш. 114°19′01″ сх. д. / 36.12139° пн. ш. 114.31694° сх. д.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Їньсюй |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yinsyuj kit 殷墟 pinyin Yinxu akad Yinsyuj bukvalno Yinski ruyini golovnij arheologichnij pam yatnik najdavnishoyi kitajskoyi derzhavi Shan Yin Roztashovanij poblizu suchasnogo m Anyan provinciya Henan Pochinayuchi z 1928 roku tam majzhe bezperervno za vinyatkom periodu antiyaponskoyi i gromadyanskoyi voyen zdijsnyuyutsya masshtabni poshukovi roboti Nateper rozkrito arheologichnij kompleks zagalnoyu plosheyu u 24 km Vin skladayetsya z dvoh osnovnih chastin Syaotun ruyini stolici Shan Yin misto Shan i Sibejgan kladovishe z carskimi usipalnicyami i pohovannyami znati yaki perebuvayut vidpovidno na pivdennomu ta pivnichnomu beregah r Huanhe Velika jmovirnist sho take yih roztashuvannya bulo obumovleno yinskimi animistichnimi uyavlennyami stosovno nayavnosti specialnoyi pereshkodi mizh svitom zhivih i carstvom mertvih YinsyujYin Xu Svitova spadshina36 08 22 pn sh 114 18 11 sh d 36 13944444447177773 pn sh 114 30305555558777542 sh d 36 13944444447177773 114 30305555558777542Krayina KNRTipKulturnijKriteriyiii iii iv viOb yekt 1114RegionAziya i OkeaniyaZareyestrovano 2006 30 sesiya Roztashuvannya na karti Kitayu Yinsyuj u VikishovishiOpisZasnuvannya Za legendoyu z metoyu zahistu lyudej vid postijnih pavodkiv 18 j van dinastiyi Shan na im ya Pan Gen perenis svoyu stolicyu do m Bejmen yake perejmenuvav v Yin pislya cogo dinastiyu stali nazvivati Yin abo Shan Yin Pobudova Misto Shan malo chitke planuvannya z podilom na zhitlovi ta remisnichi kvartali U jogo centri viyavleni zalishki 53 h budivel sho utvoryuyut tri arhitekturni ansambli Dva z nih imovirno buli palacami vaniv U dina 1250 1192 roki do n e 21 j car yinskoyi dinastiyi ta Czu czya 1172 1139 roki do n e tretij 17 nevelikih za rozmirom budivel na ploshi v 17 5 m hramovim kompleksom Ob yednannya v odnomu semiotichnomu prostori palacu i hramu obumovlyuyetsya vikonannyam volodarem funkcij svitskogo j teokratichnogo lidera Pohovannya Cvintar skladayetsya z dekilkoh soten pohovan znati ta dev yati carskih usipalnic po kilkosti piznoyinskih vaniv Odna z nih sho priznachalasya dlya ostannogo yinskogo carya Chzhou sin abo Di sin 1075 1046 rr Do n e tak i zalishilasya nezavershenoyu Carski usipalnici yavlyayut soboyu znachni arhitekturno inzhenerni sporudi sho mayut yedine planuvannya i konstrukciyu Voni skladayutsya z pohoronnoyi kameri sho znahoditsya na glibini bilshe 10 m vid zemnoyi poverhni i chotiroh pidzemnih galerej prohodiv yaki jdut vid pohoronnoyi kameri Voni oriyentovani chitko za chastinami svitu Pivdennij prohid yak pravilo dovshe troh inshih Najvelichnisha usipalnicya imovirno vana U dina maye pohoronnu kameru plosheyu 105 6 m 17 9 m z pivnochi na pivden i 5 9 m z zahodu na shid i roztashovanu na 12 metrovij glibini U vsih usipalnicyah stini pohoronnih kamer buli zrobleni z ushilnenoyi glini i oblicovani derev yanimi panelyami prikrashenimi sudyachi z ucililih fragmentiv inkrustaciyami i rozpisami Na zhal za cimi fragmentami nemozhlivo vstanoviti chi buli taki rozpisi ornamentalnogo abo zhivopisnogo harakteru Carski usipalnici i bagato pohovannya znati mistyat v sobi reshtki spivpohovanih lyudej riznoyi stati i viku u kilkosti vid dekilkoh desyatkiv do dekilkoh soten lyudej zokrema viyavleno 400 skeletiv v usipalnici U dina Reshtki zazvichaj roztashovani bilya pohoronnoyi kameri po chotiroh chastinah svitla vid neyi i v prohodah U dekilkoh vipadkah cherepi rozmisheni okremo vid skeletiv i mozhut utvoryuvati podobu grupovih kompozicij U tij zhe usipalni U dina znahodilisya 59 obezgolovlenih kistyakiv sho lezhali grupami v 11 ryadiv She 73 cherepa rozdileni na 27 grup roztashovuvalisya vzdovzh prohodiv Ne viklyucheno sho rozchlenovani tila oznachali lyudski zhertvi prineseni pid chas pohoronu a cilisni lyudej yaki povinni buli uvijti u poshanu abo stati slugami pokijnih volodariv u yih zagrobnomu zhitti Vstanovleno sho sered vbitih buli i choloviki i zhinki i navit pidlitki yunaki i divchata Htos iz nih mozhlivo nalezhav do miscevogo naselennya i buv v sluzhinni u cariv i aristokrativ za yihnogo zhittya Ale zdebilshogo ce buli poloneni zahopleni pid chas chislennih pohodiv yinskoyi armiyi proti susidnih narodiv Poloneni osoblivo vozhdi prinosilisya v zhertvu i pri zdijsnenni inshih obryadiv Isnuye navit tochka zoru sho inci veli zovnishni vijni ne stilki dlya zahoplennya chuzhih teritorij yim u toj chas vzhe vistachalo j vlasnih zemel skilki dlya otrimannya polonenih shob vikonuvati masovi krivavi zhertvoprinesennya Okrim reshtkiv lyudej v pohovannyah neridko prisutni skeleti sobak yaki mogli nadilyatisya funkciyami providnikiv abo vartoyu pokijnih v potojbichnomu sviti abo ohoronciv mogil Fu HaoPerevazhna bilshist rozkritih carskih usipalnic i pohovan znati viyavilisya rozgrabovanimi abo poshkodzhenimi tomu chislo viyavlenih u nih artefaktiv vidnosno nevelike Na sogodnishnij den vidomo lishe odne pohovannya z povnim pohoronnim inventarem Ce usipalnicya Fu Hao take im ya vidlito na dekilkoh bronzovomu posudi sho perebuvav v nij drugoyi z 64 h druzhin i nalozhnic druzhini vana U dina Vona roztashovana poza zagalnim kladovishem na pivnichno shidnih okolicyah stolici Shan Pidzemna chastina usipalnici yavlyaye soboyu neveliku za plosheyu zemlyanu yamu 5 6 m z pivnochi na pivden i 4 m zi shodu na zahid sho jde vglib na 7 5 m Tilo pokoyilosya u dvoh vstavlenih odna v odnij derev yanih trunah 3h1 3 i 5h3 4 m verhnya z yakih mala lakove pokrittya U mogili znahodilisya skeleti 16 osib ta 4 sobak yaki buli roztashovani po chotirom storonam svita vid truni Pohoronnij inventar Fu Hao skladavsya z 7000 rakovin kauri sho buli u toj chas zasobom groshovogo obigu i 1928 predmetiv bronzovi virobi 440 zokrema zbroya 130 posud 220 nabir z 50 velikih i malih dzvoniv i dzerkala 3 nefritovi virobi ta neobrobleni shmatki nefritu 790 zokrema ritualno ceremonialni diski bi kubki cun 14 i prikrasi virobi z kistki 560 nabir statuetok lyudej tvarin i ptahiv z nefritu kaminnya ta bronzi She odniyeyu unikalnoyu osoblivistyu usipalnici Fu Hao ye nayavnist nadzemnoyi chastini Nad neyu bulo sporudzheno budivlyu yake sluguvalo pominalnim hramom abo na kshtalt nadgrobnogo pam yatnika Che ma kenOkrim vlasne pohovan na teritoriyi kompleksu v okolicyah mista buli viyavleni specifichni pohovannya zvani Che ma ken yama z kolisniceyu ta kinmi U nih znahodyatsya spravzhnya kolisnicya i para skeletiv konej dopovneni v deyakih vipadkah lyudskim skeletom Bilshist doslidnikiv shodyatsya na dumci sho ci pohovannya mali suto ritualnij harakter hocha yih spravzhnij zmist poki sho ne piddayetsya rozshifrovci Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuDzherelaRobert Bageley Shang Archeology In The Cambridge History of Ancient China From the Origins of Civilization to 221 B C Cambridge University Press 1999 ISBN 0 521 47030 7 Koordinati 36 07 17 pn sh 114 19 01 sh d 36 12139 pn sh 114 31694 sh d 36 12139 114 31694 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yinsyuj