Петро Захарович Ванченко, справжнє прізвище — Івашенко, (11 січня 1898, село Жуки поблизу Полтави — 10 березня 1937) — український письменник і актор. Жертва Сталінських репресій.
Життєпис
Народився в селянській сім'ї.
Скінчивши земську початкову школу, пішов у найми, потім узяли його писарем до Тахтаулівської волості, а звідти — до контори кочубеївської економії.
Успішно закінчив . В роки громадянської війни він захищав радянську владу, допомагав партизанам у боротьбі проти німців-окупантів.
Актор
Захопився театром. Грав у Полтавському театрі «Жовтень». Брав участь у спектаклях «Тарас Бульба», «Маруся Богуславка», «Циганка Аза» та ін. У 1920-х роках був секретарем Спілки працівників мистецтва.
Письменник
Творча діяльність розпочалась оповіданням «Вночі», надрукованим 1924 року в додатку до газети «Вісті». Відтоді Ванченко друкується в харківських журналах, зокрема у «Всесвіті». У третьому номері цього часопису за 1926 поруч із оповіданням «Шахтар» вміщено портрет молодого письменника. Наступного року там же друкують гумористичне оповідання «Герой», манерою письма близьке до чеховських творів.
Перша збірка Ванченкових оповідань «Жива реклама» вийшла 1928 року у видавництві «Плужанин».
Одночасно з'являється в друці й більша розміром книжка «Мужність». Далі виходять збірки «Обов'язок» (1929), «Повість без назви» і «Клопіт цирульника Еміля Термана» (1930), нарешті, остання — «Онопрій Кудь» (1933).
1971 року ця повість у перекладі Г. Малютіної на російську мову вийшла в Москві (упорядник Кость Трофимов). За відомостями, одержаними свого часу від критика Г. Майфета, що був іще до арешту в творчих стосунках з П. Ванченком, повість «Онопрій Кудь» виходила також у німецькому перекладі.
До особливих цінностей художнього письма П. Ванченка належить блискуче володіння живою образною мовою, котру письменник щедро почерпнув з фольклорної криниці.
Арешт і загибель
Заарештовано Ванченка 6 грудня 1934 року (так званий «кіровський набір»). Звинувачено «в належності до „терористичної організації“, яка намічала вчинити ряд терористичних акцій над вождями партії і уряду», що письменник заперечив.
У Харківськім облуправлінні НКВС у січні 1935 року винесено постанову щодо Ванченкового «Оповідання про гніду кобилу», яке кваліфіковано як «злісний пасквіль на радянську владу». Разом з іншими 15 особами (серед них — полтавці О. Ковінька, Г. Майфет, В. Вражливий) Ванченка засуджено на 10 років позбавлення волі. Перебував на Соловках, звідки не повернувся.
В 1956 році реабілітовано .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vanchenko Petro Zaharovich Vanchenko spravzhnye prizvishe Ivashenko 11 sichnya 1898 18980111 selo Zhuki poblizu Poltavi 10 bereznya 1937 ukrayinskij pismennik i aktor Zhertva Stalinskih represij ZhittyepisNarodivsya v selyanskij sim yi Skinchivshi zemsku pochatkovu shkolu pishov u najmi potim uzyali jogo pisarem do Tahtaulivskoyi volosti a zvidti do kontori kochubeyivskoyi ekonomiyi Uspishno zakinchiv V roki gromadyanskoyi vijni vin zahishav radyansku vladu dopomagav partizanam u borotbi proti nimciv okupantiv AktorZahopivsya teatrom Grav u Poltavskomu teatri Zhovten Brav uchast u spektaklyah Taras Bulba Marusya Boguslavka Ciganka Aza ta in U 1920 h rokah buv sekretarem Spilki pracivnikiv mistectva PismennikTvorcha diyalnist rozpochalas opovidannyam Vnochi nadrukovanim 1924 roku v dodatku do gazeti Visti Vidtodi Vanchenko drukuyetsya v harkivskih zhurnalah zokrema u Vsesviti U tretomu nomeri cogo chasopisu za 1926 poruch iz opovidannyam Shahtar vmisheno portret molodogo pismennika Nastupnogo roku tam zhe drukuyut gumoristichne opovidannya Geroj maneroyu pisma blizke do chehovskih tvoriv Persha zbirka Vanchenkovih opovidan Zhiva reklama vijshla 1928 roku u vidavnictvi Pluzhanin Odnochasno z yavlyayetsya v druci j bilsha rozmirom knizhka Muzhnist Dali vihodyat zbirki Obov yazok 1929 Povist bez nazvi i Klopit cirulnika Emilya Termana 1930 nareshti ostannya Onoprij Kud 1933 1971 roku cya povist u perekladi G Malyutinoyi na rosijsku movu vijshla v Moskvi uporyadnik Kost Trofimov Za vidomostyami oderzhanimi svogo chasu vid kritika G Majfeta sho buv ishe do areshtu v tvorchih stosunkah z P Vanchenkom povist Onoprij Kud vihodila takozh u nimeckomu perekladi Do osoblivih cinnostej hudozhnogo pisma P Vanchenka nalezhit bliskuche volodinnya zhivoyu obraznoyu movoyu kotru pismennik shedro pocherpnuv z folklornoyi krinici Aresht i zagibelZaareshtovano Vanchenka 6 grudnya 1934 roku tak zvanij kirovskij nabir Zvinuvacheno v nalezhnosti do teroristichnoyi organizaciyi yaka namichala vchiniti ryad teroristichnih akcij nad vozhdyami partiyi i uryadu sho pismennik zaperechiv U Harkivskim oblupravlinni NKVS u sichni 1935 roku vineseno postanovu shodo Vanchenkovogo Opovidannya pro gnidu kobilu yake kvalifikovano yak zlisnij paskvil na radyansku vladu Razom z inshimi 15 osobami sered nih poltavci O Kovinka G Majfet V Vrazhlivij Vanchenka zasudzheno na 10 rokiv pozbavlennya voli Perebuvav na Solovkah zvidki ne povernuvsya V 1956 roci reabilitovano Posilannya 1