Берегоукрі́пні спору́ди — інженерні споруди для захисту берегів річок, водоймищ, озер і морів від пошкоджень хвилями, течією, кригою, суднами і плотами та від руйнувань атмосферними факторами. Будуються головним чином на судноплавних річках, переважно у вигляді кріплення укосів. В багатих на ліс районах застосовують дерев'яні підводні укріплення у вигляді ряду паль, а з боку берега споруджують стінки з пластин, обаполів або дощок простір між стінкою і берегом заповнюється ґрунтом.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHhMekUzTDBSdmJHOXpjMlV0ZDJGc2JDNXFjR2N2TWpBd2NIZ3RSRzlzYjNOelpTMTNZV3hzTG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWlMMkppTDFObFlYZGhiR3gyWlc1MGJtOXlMbXB3Wnk4eU1EQndlQzFUWldGM1lXeHNkbVZ1ZEc1dmNpNXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODVMems1TDFOcFkybHNhV0V4TG1wd1p5OHlNREJ3ZUMxVGFXTnBiR2xoTVM1cWNHYz0uanBn.jpg)
Головні вимоги до річкових берегоукріпних споруди:
- простота конструкцій,
- еластичність закріплення захисного покриву,
- максимальне використання місцевих будівельних матеріалів (хмизу, каменю, моху, лози тощо),
- безпечність для судноплавства.
У зоні великих міст і портів надводні укоси найкраще закріплювати залізобетонними або бетонними плитами. Конструкції та матеріали морських, водоймищних і озерних споруд вибирають залежно від характеру берега та порід, з яких він складається. Високі скелясті береги закріплюють бетонним облицюванням на висоту прибою з обробкою зовнішньої поверхні каменем твердих порід. Іноді перед стінкою в море накидають бетонні масиви вагою 40—60 т, призначення яких — розбивати та гасити енергію хвиль. Для берегів з м'яких порід застосовуються берегоукріпні споруди двох видів:
- Пасивні — призначення яких обмежується лише протидіянням розмиву. Залежно від крутизни берега, роблять або як хвилевідбійну стінку, або вкривають берег бруківкою — великим камінням, (габіонами), а також бетонними і залізобетонними плитами.
- Активні — що сприяють відкладанню наносів і утворенню пологих хвилеприбійних терас — пляжів, де найкраще гаситься енергія хвиль. Поперечні — (група поперечних дамб, розміщених по береговій лінії) і поздовжні — берегові захисні хвилеломи.
Берегове укріплення дніпровського типу: бруківка по шару щебеню, кам'яна накидь, підводний хмизовий тюфяк з кам'яною засипкою у плотові клітки.
Берегові захисні розташовують вздовж берегової лінії на глибині 2,5—3,0 м. Найкращий ефект дають комбіновані берегоукріпні споруди, наприклад і затоплений береговий хвилелом, хвилерізи.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- (рос.) (Терпугов М. В.) Регуляционные сооружения для малых и средних рек Украины. — К., 1948.
- (рос.) Божич П. К., Джунковский П. Н. Морское волнение и его действие на сооружения и берега. — М., 1949.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет