Ла́сиця мала́, або ла́ска (Mustela nivalis) — ссавець, представник родини Мустелових (Mustelidae), найменший вид роду мустела (Mustela), найменша форма з надвиду «ласиць» (Mustela nivalis s. lato).
Ласиця мала Період існування: пізній плейстоцен — наш час | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Родина: | Мустелові (Mustelidae) |
Рід: | Mustela |
Вид: | Ласиця мала (M. nivalis) |
Біноміальна назва | |
Mustela nivalis | |
Мапа поширення виду Mustela nivalis |
Населяє широкий діапазон середовищ існування, включаючи ліси, сільськогосподарські угіддя, трав'яні поля і луки, прибережні ліси, полезахисні смуги, альпійські луки і ліси, чагарники, степи і напівпустелі, прерії і прибережні дюни. Вид зустрічається від рівня моря до, принаймні, 3860 м.
Походження назви
Mustela походить від лат. mustel, що перекладається як «мисливець на мишей» (mus = миша). nivalis походить від лат. nix, у родовому відмінку лат. nivis — «снігова». Мова йде про біле хутро, яке носять взимку північні популяції цього виду.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тулуба: 114—260 мм, нижня межа ваги: 25 грамів.
Опис. M. nivalis має довге струнке тіло і короткі кінцівки, довгу шию і плоску вузьку голову, великі чорні очі і досить великі округлі вуха; вібриси довгі. Літній волосяний покрив близько 10 мм в довжину і в цілому шоколадно-коричневий на спині. Білий низ часто має коричневі плями або клапті. Лінія переходу між верхнім, коричневим і нижнім білим кольорами рівна в більшості форм і нерівна в деяких європейських і американських форм. Зимовий волосяний покрив становить близько 15-16 мм в довжину і абсолютно білий в північних популяцій, але залишається коричневим у південних популяцій. На кожній лапі 5 пальців. Пальці закінчуються гострими невтяжними вигнутими пазурами; підошви, за винятком подушечок вкриті волоссям. Велика індивідуальна та географічна мінливість існує в багатьох параметрах в залежності від статі, віку і пори року, у тому числі щодо кольору шерсті, положення розподільної лінії між коричневим та білим хутром, способу линяння, розміщення зубів, довжини хвоста і задніх ступнів, відносних вимірювань черепа і розмірів тіла. Статевий диморфізм у розмірах виразний, тим більше у великих підвидів.
Поведінка
Робить нори у щілинах між корінням дерев, в порожнинах дерев, що впали або в покинутих норах інших видів. Мала ласиця —денний хижак дрібних ссавців (особливо гризунів), хоча також час від часу харчуються яйцями птахів, ящірками, жабами, (саламандрами), рибами, хробаками і падлом. Може зберігати продукти протягом зими.
Стараються уникати відкритих просторів, де вони найвразливіші для хижаків.Самці й самиці живуть окремо протягом року, за винятком періоду розмноження. Зазвичай рухається швидко і невпинно, досліджуючи усі дірки і щілини вздовж регулярних маршрутів полювання, часто стає вертикально на задні лапи щоб придивитися і прислухатись чи нема поблизу можливих жертв або хижаків. Може лазити по деревах, щоб досліджувати гнізда птахів і вивірок; здібний, але повільний плавець. Активність проявляє і вдень і вночі протягом усього року, потрапляє в пастки в будь-який час, але частіше протягом дня. Поведінка вбивства є вродженою, молоді екземпляри, розлучені зі своєю матерями і одноплемінниками перед тим як їхні очі відкрилися, вбивали мишей у 50-60-денному віці, без попереднього досвіду. M. nivalis реагує на рухи здобичі, як на стимул для атаки. Поведінка вбивства не залежить від насичення, і M. nivalis вбиває рухомих жертв поки занадто втомиться, щоб убивати більше. Вбивчий укус припадає на потилицю і проникає в основу черепа або горла. M. nivalis починає їсти, поїдаючи мозок і голову, потім, якщо ще не ситий, переходить далі. Передню частину черепа, ноги і живіт, як правило, не їдять.
Сховища
Нори не є постійними. У межах своєї території, кожен M. nivalis використовує кілька нір або інших тимчасових притулків, звідки може полювати, відпочивати, ховатися від хижаків, або уникати непогоди.
Життєвий цикл
Середня тривалість життя в дикій природі від 0,79 до 1,16 років. У неволі живе 7-10 років.
Генетика
Каріотип M. nivalis має диплоїдне число, 2n=42 хромосоми і фундаментальне число, FN=70.
Загрози та охорона
Загрози включають випадкові отруєння і переслідування. Цей вид трапляється на багатьох природоохоронних територіях. Його включено до Додатка III Бернської конвенції та знаходиться під захистом на національному і субнаціональному законодавстві (наприклад, провінція Сичуань, Китай).
Примітки
- Вебсайт [ 2012-04-30 у Wayback Machine.] МСОП
- Steven R. Sheffield and Carolyn M. King Mustela nivalis / Mammalian Species No. 454, 1994, pp. 1-10
- Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p.141
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет