Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шляхетний дикун стереотип щодо представників нецивілізованих народів і тип персонажу художніх творів що втілює собою при

Шляхетний дикун

Шляхетний дикун — стереотип щодо представників нецивілізованих народів і тип персонажу художніх творів, що втілює собою «природну» людину, не «зіпсовану» цивілізацією. Вважається, що в суспільстві таких людей панує рівність і чесність, що вони шанують та оберігають природу, володіють таємними знаннями й магічними здібностями.

image
«Індіанець і лілія», картина Джорджа де Фореста Браша, 1887 р.

Історія

image
Абориген Сендвічевих островів, картина Роберта Дамп'є, 1825 р.

Європейська ідея «дикуна» виросла зі злиття класичної міфології з даними дослідників епохи Відродження про життя аборигенів Америки. За півтора століття після Колумба їхні спостереження, часто сумнівної достовірності, сформували уявлення, що міфічні антропофаги — плем'я, котре харчується людьми, — це жителі Карибів. Від назви племені каніба, в якого іспанці вперше спостерігали людоїдство, виникла назва «канібал».

в книзі «Історія Нової Франції» (1609) описав свої подорожі Новим світом. Того ж року в Лондоні було опубліковано уривок її англійського перекладу. З неї беруть витоки уявлення про «шляхетних дикунів» Нової Франції (сучасна східна частина Північної Америки), де люди живуть лише з тим, що Бог дав їм у природі. Цей образ відображено в п'єсі Джона Драйдена «» (1672), де герой Альманзор кидає виклик наказу короля, приходячи на допомогу беззбройним аборигенам. У романі Афри Бен «» (1688) африканський принц добровільно віддається в рабство англійцям, аби знайти та визволити кохану жінку; він освічений, володіє багатьма мовами та поводиться як джентльмен. Корінних жителів Африки в Бен описано гарними чесними людьми, нездатними прийняти брехню.

Після Лескарбо, ідея «шляхетного дикуна» тривалий час не мала значного висвітлення. Для багатьох просвітників, зокрема Жана-Жака Руссо, індіанці поставали «природними» людьми, що не знають надуманих правил і заборон, володіють вродженою мудрістю, товариськістю, рівністю, на відміну від європейців, погрузлих у обмані, забобонах і постійній ворожнечі заради особистої вигоди. Відсутність в індіанців міст сформувала думку, нібито вони не шкодять природі. Проте просвітницькі уявлення про індіанців не ставлять «дикуна» в один ряд з людиною цивілізації. «Природна людина» постає в них, і Руссо зокрема, найнижчою стадією розвитку. , Франсуа-Рене де Шатобріан дорікали Руссо за розбурхання «дикунства» революції в цивілізованому суспільстві.

Етнографічна література кінця XVIII — початку ХІХ століття демонструє протилежні погляди: «дикун» стає аналогом простого європейця, типового представника народу; з іншого боку, «дикун» втілює собою звірину сутність людини, приховану цивілізацією.

image
«Шляхетний дикун» часто ототожнюється з первісною людиною. Картина Чарльза Найта, 1920 р.

Ідея про перевагу «дикуна» над цивілізованою людиною здобула популярність у 1850-х роках, чому посприяли антропологічні та етнографічні дослідження в Новому світі, зокрема практика певний час проживати серед досліджуваного племені. В той же час ярлик «дикун» став популярним у колоніальній ідеології щодо культур, які не поділяють цінності колоніалістів, не визнають їхньої влади, а тому повинні вважатися нижчими, недорозвиненими. Тему дикунства загострив розкол Етнографічного товариства у 1863 році, коли Джеймс Гант, що стояв біля витоків расистської ідеології, фактично заснував власне товариство. Його прибічник не поділяв думки про спільне походження рас, критикуючи антропологічні теорії впродовж 1860—1864 року, які стверджували про одночасний розвиток рас і культур. У другій половині XIX століття під впливом еволюційного вчення примітивність-цивілізація асоціюється з поділом минуле-сучасне, відстале-прогресивне. Міркування Фрідріха Енгельса про розвиток форм організації суспільства протистояли їм. Мислитель вбачав у первісному ладі зразок суспільства рівних людей, якого належить прагнути цивілізації, та ставив у приклад аборигенів Австралії.

У 1966 антрополог на чиказькому симпозіумі «Людина-мисливець» розкритикував уявлення про скрутне життя племен мисливців-збирачів, зокрема бушменського племені з пустелі Калахарі. Лі зазначав, що відсоток осіб віком понад 60 років у них порівнянний з відсотком у індустріалізованих суспільствах, а праця займає лише 12-19 годин на тиждень, на відміну від скотарів і землеробів. Також, у таких племен вкрай мало конфліктів, які вирішувалися б насильством. Цитати з цієї книги стали поширеними аргументами для розвінчання уявлень про відсталість того чи іншого народу.

«Шляхетний дикун» стає популярним образом неомарксистів у 1970-і в світлі критики капіталізму. Проте більшу популярність він здобуває в русі Нью-ейдж, де різноманітним аборигенам, зокрема індіанцям, приписується володіння таємним знанням, втраченим цивілізацією, здатність зачаровувати та зцілювати. Ловець снів слугує прикладом традиційної культури, що завдяки Нью-ейдж увійшов до культури масової. В 1980-90-і ідея «шляхетного дикуна» замінюється ідеєю «екологічного дикуна» Гейла Макгрегора та Стефано Саккі — людини, котра живе в гармонії з природою, не шкодить їй, всі руйнівні дії котрої збалансовуються певною користю природі.

Критика

image
Бушмен на полюванні

Антропологи і ще в 1960-70-і критикували праці Річарда Боршея Лі за формування стереотипу про достаток і відсутність стресів у племен з архаїчним способом життя. В 1984 Лі уточнив, що вказана ним частка праці в мисливців-збирачів не включала приготування їжі та догляд за господарством, а загалом такі племена працюють по 40-44 години на тиждень. Для порівняння — пересічний працівник у США того часу витрачав приблизно стільки ж. До того ж праця мисливців-збирачів пов'язана з більшими ризиками, а смертність вища. Низкою інших дослідників підкреслювалося, що в племені кунґ трапляються голодні роки, а сусідні страждають від нестачі води. За дослідженнями Ненсі Говелл, у племенах мисливців-збирачів дитяча смертність складає 20 %, а часом досягає 34 %, а середня тривалість життя, наприклад, у пігмеїв, складає 16-24 роки. Кількість людей похилого віку в такому випадку не є показником високого рівня життя, бо близько 57 % осіб не доживають до віку 15 років. Лише ті, хто переживають цей вік, здобувають стійкість, достатню для досягнення старості. В той же час серед землеробів-скотарів 15-річного віку досягають 64-67 % дітей. Щодо конфліктів, племена справді мало вчиняють насильства всередині своїх спільнот, але вбивства представників одного племені іншим, або завдання каліцтв, доволі часті. Ще одна проблема архаїчних суспільств — нерівність у статусі й правах за ознакою статі. Вбивства дівчаток — поширена в минулому практика у мисливців-збирачів, аби заощадити ресурси. Так, у 1931 році Кнуд Расмуссен встановив, що серед інуїтів убивають до 40 % дівчаток.

Сучасні дослідження заперечують «екологічність» індіанців та інших аборигенів. Палеобіологія, археологія та ботаніка доколумбової Америки засвідчують, що корінне населення активно впливало на видовий склад полюванням і випалюванням лісів. Експлуатація природного довкілля, запроваджена європейцями, була лише інтенсивнішою і помітнішою через зростання населення. До того ж, індіанці охоче переймали у європейців їхні технології на кшталт рушниць. Сучасні племена, такі як аборигени Аляски, з огляду на дотримання традиційного способу життя, активно винищують тварин, які перебувають під загрозою вимирання і довели багато місцевих популяцій до межі зникнення. Ідея про загальне зменшення кількості представників того чи іншого виду чужа архаїчним суспільствам; якщо тварин — предметів промислу меншає, люди вважають, що ті краще ховаються, або переселилися в інше місце, але не сприймають це як ознаку загального вимирання. Такої думки, за даними Еріка Алдена Сміта 2001 року, дотримуються 81 % опитаних аборигенів. Якщо врожаї зменшуються внаслідок виснаження ґрунтів, це пояснюють поганою якістю зерна чи надприродними чинниками — шкідливою магією, невдоволенням духів. Відповідно, суттєвих об'єктивно раціональних заходів для вирішення екологічних проблем архаїчні суспільства не здійснюють.

Шляхетний дикун у масовій культурі

image
Фентезійні «шляхетні дикуни»

Одним із найвпливовіших ранніх зображень «шляхетних дикунів», розрахованих на загал, були картини , котрий у 1830-і виконав серію зображень індіанців: комачів, кайова, ото, осажів, хідатса, манданів та інших племен. Художник вважав, що тим самими він збереже пам'ять про аборигенів, чия культура приречена на загибель. Після серії виставок у США, Кетлін вирушив до Англії в 1839, де його картини здобули визнання та посприяли відвіданню Англії представниками племені айова в 1843 році. Преса та сам Кетлін підживлювали образ «шляхетних дикунів» задля ажіотажу, художник зумисне відібрав для подорожі найгарніших представників племені, що працювали з ним за винагороду. Кетлін фактично розіграв перед англійцями вражаючу виставу, де індіанці грали ролі, далекі від їх справжнього життя.

П'ятниця з роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо» (1719) має риси «шляхетного дикуна» як наївна, проте щира та відважна людина. «Останній з могікан» (1826) Джеймса Фенімора Купера представляє головного героя, індіанця Чингачгука сміливим, мудрим і справедливим воїном.

Твори Роберта Говарда про Конана-варвара зображають однойменного персонажа та численні племена як людей неабиякої відваги та розуму, що шанують честь. Конан послугував зразком для зображень варварів у фентезі взагалі, де представники архаїчних племен постають «природними» людьми, що покладаються на свою силу та честь, і цінують свободу. Як науково-фантастичний варіант виступають клінгони у франшизі «Зоряний шлях» і їх наслідування в інших франшизах — войовнича цивілізація, що ставить понад усе честь і бореться тільки з достойними супротивниками. Образ «шляхетного дикуна» через франшизу Warcraft перейшов на початково суто злих фантастичних істот — орків.

У фільмі «Мабуть боги з'їхали з глузду» (1980) та його продовженнях бушмени постають винахідливими та щирими людьми, на противагу білим. Незвичайний приклад є у фільмі «Апокаліпсис» (2006), де представники архаїчного племені протиставляються індіанцям цивілізації майя. В «Досягти Терри» (2007) земляни стикаються з інопланетянами, що відмовилися від складних технологій на користь життя серед природи. Фільм «Аватар» (2009) експлуатує образ «шляхетного дикуна», протиставляючи землян інопланетним аборигенам, які живуть у гармонії з природою.

На думку американської релігієзнавиці Маріон Боумен, популярність «шляхетного дикуна» має міфологічні корені у вірі в Золоту добу, коли людина не мала жодних турбот і жила серед природи.

Див. також

Примітки

  1. ELLINGSON, TER (2001). (вид. 1). University of California Press. doi:10.1525/j.ctt1pprf8. ISBN . Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
  2. . web.archive.org. 25 грудня 2002. Архів оригіналу за 25 грудня 2002. Процитовано 11 жовтня 2020.
  3. . www.culturalsurvival.org (англ.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
  4. Gardner, Helen. . The Conversation (англ.). Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
  5. . Quillette (en-AU) . 16 грудня 2017. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  6. Raymond, Hames (2007-09). . Annual Review of Anthropology (англ.). Т. 36, № 1. с. 177—190. doi:10.1146/annurev.anthro.35.081705.123321. ISSN 0084-6570. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  7. . kchistory.org. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  8. Bowman, Marion (1995-05). The noble savage and the global village: Cultural evolution in new age and neo‐pagan THOUGHT. Journal of Contemporary Religion (англ.). Т. 10, № 2. с. 139—149. doi:10.1080/13537909508580734. ISSN 1353-7903. Процитовано 7 жовтня 2020.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Shlyahetnij dikun stereotip shodo predstavnikiv necivilizovanih narodiv i tip personazhu hudozhnih tvoriv sho vtilyuye soboyu prirodnu lyudinu ne zipsovanu civilizaciyeyu Vvazhayetsya sho v suspilstvi takih lyudej panuye rivnist i chesnist sho voni shanuyut ta oberigayut prirodu volodiyut tayemnimi znannyami j magichnimi zdibnostyami Indianec i liliya kartina Dzhordzha de Foresta Brasha 1887 r IstoriyaAborigen Sendvichevih ostroviv kartina Roberta Damp ye 1825 r Yevropejska ideya dikuna virosla zi zlittya klasichnoyi mifologiyi z danimi doslidnikiv epohi Vidrodzhennya pro zhittya aborigeniv Ameriki Za pivtora stolittya pislya Kolumba yihni sposterezhennya chasto sumnivnoyi dostovirnosti sformuvali uyavlennya sho mifichni antropofagi plem ya kotre harchuyetsya lyudmi ce zhiteli Karibiv Vid nazvi plemeni kaniba v yakogo ispanci vpershe sposterigali lyudoyidstvo vinikla nazva kanibal v knizi Istoriya Novoyi Franciyi 1609 opisav svoyi podorozhi Novim svitom Togo zh roku v Londoni bulo opublikovano urivok yiyi anglijskogo perekladu Z neyi berut vitoki uyavlennya pro shlyahetnih dikuniv Novoyi Franciyi suchasna shidna chastina Pivnichnoyi Ameriki de lyudi zhivut lishe z tim sho Bog dav yim u prirodi Cej obraz vidobrazheno v p yesi Dzhona Drajdena 1672 de geroj Almanzor kidaye viklik nakazu korolya prihodyachi na dopomogu bezzbrojnim aborigenam U romani Afri Ben 1688 afrikanskij princ dobrovilno viddayetsya v rabstvo anglijcyam abi znajti ta vizvoliti kohanu zhinku vin osvichenij volodiye bagatma movami ta povoditsya yak dzhentlmen Korinnih zhiteliv Afriki v Ben opisano garnimi chesnimi lyudmi nezdatnimi prijnyati brehnyu Pislya Leskarbo ideya shlyahetnogo dikuna trivalij chas ne mala znachnogo visvitlennya Dlya bagatoh prosvitnikiv zokrema Zhana Zhaka Russo indianci postavali prirodnimi lyudmi sho ne znayut nadumanih pravil i zaboron volodiyut vrodzhenoyu mudristyu tovariskistyu rivnistyu na vidminu vid yevropejciv pogruzlih u obmani zabobonah i postijnij vorozhnechi zaradi osobistoyi vigodi Vidsutnist v indianciv mist sformuvala dumku nibito voni ne shkodyat prirodi Prote prosvitnicki uyavlennya pro indianciv ne stavlyat dikuna v odin ryad z lyudinoyu civilizaciyi Prirodna lyudina postaye v nih i Russo zokrema najnizhchoyu stadiyeyu rozvitku Fransua Rene de Shatobrian dorikali Russo za rozburhannya dikunstva revolyuciyi v civilizovanomu suspilstvi Etnografichna literatura kincya XVIII pochatku HIH stolittya demonstruye protilezhni poglyadi dikun staye analogom prostogo yevropejcya tipovogo predstavnika narodu z inshogo boku dikun vtilyuye soboyu zvirinu sutnist lyudini prihovanu civilizaciyeyu Shlyahetnij dikun chasto ototozhnyuyetsya z pervisnoyu lyudinoyu Kartina Charlza Najta 1920 r Ideya pro perevagu dikuna nad civilizovanoyu lyudinoyu zdobula populyarnist u 1850 h rokah chomu pospriyali antropologichni ta etnografichni doslidzhennya v Novomu sviti zokrema praktika pevnij chas prozhivati sered doslidzhuvanogo plemeni V toj zhe chas yarlik dikun stav populyarnim u kolonialnij ideologiyi shodo kultur yaki ne podilyayut cinnosti kolonialistiv ne viznayut yihnoyi vladi a tomu povinni vvazhatisya nizhchimi nedorozvinenimi Temu dikunstva zagostriv rozkol Etnografichnogo tovaristva u 1863 roci koli Dzhejms Gant sho stoyav bilya vitokiv rasistskoyi ideologiyi faktichno zasnuvav vlasne tovaristvo Jogo pribichnik ne podilyav dumki pro spilne pohodzhennya ras kritikuyuchi antropologichni teoriyi vprodovzh 1860 1864 roku yaki stverdzhuvali pro odnochasnij rozvitok ras i kultur U drugij polovini XIX stolittya pid vplivom evolyucijnogo vchennya primitivnist civilizaciya asociyuyetsya z podilom minule suchasne vidstale progresivne Mirkuvannya Fridriha Engelsa pro rozvitok form organizaciyi suspilstva protistoyali yim Mislitel vbachav u pervisnomu ladi zrazok suspilstva rivnih lyudej yakogo nalezhit pragnuti civilizaciyi ta staviv u priklad aborigeniv Avstraliyi U 1966 antropolog na chikazkomu simpoziumi Lyudina mislivec rozkritikuvav uyavlennya pro skrutne zhittya plemen mislivciv zbirachiv zokrema bushmenskogo plemeni z pusteli Kalahari Li zaznachav sho vidsotok osib vikom ponad 60 rokiv u nih porivnyannij z vidsotkom u industrializovanih suspilstvah a pracya zajmaye lishe 12 19 godin na tizhden na vidminu vid skotariv i zemlerobiv Takozh u takih plemen vkraj malo konfliktiv yaki virishuvalisya b nasilstvom Citati z ciyeyi knigi stali poshirenimi argumentami dlya rozvinchannya uyavlen pro vidstalist togo chi inshogo narodu Shlyahetnij dikun staye populyarnim obrazom neomarksistiv u 1970 i v svitli kritiki kapitalizmu Prote bilshu populyarnist vin zdobuvaye v rusi Nyu ejdzh de riznomanitnim aborigenam zokrema indiancyam pripisuyetsya volodinnya tayemnim znannyam vtrachenim civilizaciyeyu zdatnist zacharovuvati ta zcilyuvati Lovec sniv sluguye prikladom tradicijnoyi kulturi sho zavdyaki Nyu ejdzh uvijshov do kulturi masovoyi V 1980 90 i ideya shlyahetnogo dikuna zaminyuyetsya ideyeyu ekologichnogo dikuna Gejla Makgregora ta Stefano Sakki lyudini kotra zhive v garmoniyi z prirodoyu ne shkodit yij vsi rujnivni diyi kotroyi zbalansovuyutsya pevnoyu koristyu prirodi KritikaBushmen na polyuvanni Antropologi i she v 1960 70 i kritikuvali praci Richarda Borsheya Li za formuvannya stereotipu pro dostatok i vidsutnist stresiv u plemen z arhayichnim sposobom zhittya V 1984 Li utochniv sho vkazana nim chastka praci v mislivciv zbirachiv ne vklyuchala prigotuvannya yizhi ta doglyad za gospodarstvom a zagalom taki plemena pracyuyut po 40 44 godini na tizhden Dlya porivnyannya peresichnij pracivnik u SShA togo chasu vitrachav priblizno stilki zh Do togo zh pracya mislivciv zbirachiv pov yazana z bilshimi rizikami a smertnist visha Nizkoyu inshih doslidnikiv pidkreslyuvalosya sho v plemeni kung traplyayutsya golodni roki a susidni strazhdayut vid nestachi vodi Za doslidzhennyami Nensi Govell u plemenah mislivciv zbirachiv dityacha smertnist skladaye 20 a chasom dosyagaye 34 a serednya trivalist zhittya napriklad u pigmeyiv skladaye 16 24 roki Kilkist lyudej pohilogo viku v takomu vipadku ne ye pokaznikom visokogo rivnya zhittya bo blizko 57 osib ne dozhivayut do viku 15 rokiv Lishe ti hto perezhivayut cej vik zdobuvayut stijkist dostatnyu dlya dosyagnennya starosti V toj zhe chas sered zemlerobiv skotariv 15 richnogo viku dosyagayut 64 67 ditej Shodo konfliktiv plemena spravdi malo vchinyayut nasilstva vseredini svoyih spilnot ale vbivstva predstavnikiv odnogo plemeni inshim abo zavdannya kalictv dovoli chasti She odna problema arhayichnih suspilstv nerivnist u statusi j pravah za oznakoyu stati Vbivstva divchatok poshirena v minulomu praktika u mislivciv zbirachiv abi zaoshaditi resursi Tak u 1931 roci Knud Rasmussen vstanoviv sho sered inuyitiv ubivayut do 40 divchatok Suchasni doslidzhennya zaperechuyut ekologichnist indianciv ta inshih aborigeniv Paleobiologiya arheologiya ta botanika dokolumbovoyi Ameriki zasvidchuyut sho korinne naselennya aktivno vplivalo na vidovij sklad polyuvannyam i vipalyuvannyam lisiv Ekspluataciya prirodnogo dovkillya zaprovadzhena yevropejcyami bula lishe intensivnishoyu i pomitnishoyu cherez zrostannya naselennya Do togo zh indianci ohoche perejmali u yevropejciv yihni tehnologiyi na kshtalt rushnic Suchasni plemena taki yak aborigeni Alyaski z oglyadu na dotrimannya tradicijnogo sposobu zhittya aktivno vinishuyut tvarin yaki perebuvayut pid zagrozoyu vimirannya i doveli bagato miscevih populyacij do mezhi zniknennya Ideya pro zagalne zmenshennya kilkosti predstavnikiv togo chi inshogo vidu chuzha arhayichnim suspilstvam yaksho tvarin predmetiv promislu menshaye lyudi vvazhayut sho ti krashe hovayutsya abo pereselilisya v inshe misce ale ne sprijmayut ce yak oznaku zagalnogo vimirannya Takoyi dumki za danimi Erika Aldena Smita 2001 roku dotrimuyutsya 81 opitanih aborigeniv Yaksho vrozhayi zmenshuyutsya vnaslidok visnazhennya gruntiv ce poyasnyuyut poganoyu yakistyu zerna chi nadprirodnimi chinnikami shkidlivoyu magiyeyu nevdovolennyam duhiv Vidpovidno suttyevih ob yektivno racionalnih zahodiv dlya virishennya ekologichnih problem arhayichni suspilstva ne zdijsnyuyut Shlyahetnij dikun u masovij kulturiFentezijni shlyahetni dikuni Odnim iz najvplivovishih rannih zobrazhen shlyahetnih dikuniv rozrahovanih na zagal buli kartini kotrij u 1830 i vikonav seriyu zobrazhen indianciv komachiv kajova oto osazhiv hidatsa mandaniv ta inshih plemen Hudozhnik vvazhav sho tim samimi vin zberezhe pam yat pro aborigeniv chiya kultura prirechena na zagibel Pislya seriyi vistavok u SShA Ketlin virushiv do Angliyi v 1839 de jogo kartini zdobuli viznannya ta pospriyali vidvidannyu Angliyi predstavnikami plemeni ajova v 1843 roci Presa ta sam Ketlin pidzhivlyuvali obraz shlyahetnih dikuniv zadlya azhiotazhu hudozhnik zumisne vidibrav dlya podorozhi najgarnishih predstavnikiv plemeni sho pracyuvali z nim za vinagorodu Ketlin faktichno rozigrav pered anglijcyami vrazhayuchu vistavu de indianci grali roli daleki vid yih spravzhnogo zhittya P yatnicya z romanu Danielya Defo Robinzon Kruzo 1719 maye risi shlyahetnogo dikuna yak nayivna prote shira ta vidvazhna lyudina Ostannij z mogikan 1826 Dzhejmsa Fenimora Kupera predstavlyaye golovnogo geroya indiancya Chingachguka smilivim mudrim i spravedlivim voyinom Tvori Roberta Govarda pro Konana varvara zobrazhayut odnojmennogo personazha ta chislenni plemena yak lyudej neabiyakoyi vidvagi ta rozumu sho shanuyut chest Konan posluguvav zrazkom dlya zobrazhen varvariv u fentezi vzagali de predstavniki arhayichnih plemen postayut prirodnimi lyudmi sho pokladayutsya na svoyu silu ta chest i cinuyut svobodu Yak naukovo fantastichnij variant vistupayut klingoni u franshizi Zoryanij shlyah i yih nasliduvannya v inshih franshizah vojovnicha civilizaciya sho stavit ponad use chest i boretsya tilki z dostojnimi suprotivnikami Obraz shlyahetnogo dikuna cherez franshizu Warcraft perejshov na pochatkovo suto zlih fantastichnih istot orkiv U filmi Mabut bogi z yihali z gluzdu 1980 ta jogo prodovzhennyah bushmeni postayut vinahidlivimi ta shirimi lyudmi na protivagu bilim Nezvichajnij priklad ye u filmi Apokalipsis 2006 de predstavniki arhayichnogo plemeni protistavlyayutsya indiancyam civilizaciyi majya V Dosyagti Terri 2007 zemlyani stikayutsya z inoplanetyanami sho vidmovilisya vid skladnih tehnologij na korist zhittya sered prirodi Film Avatar 2009 ekspluatuye obraz shlyahetnogo dikuna protistavlyayuchi zemlyan inoplanetnim aborigenam yaki zhivut u garmoniyi z prirodoyu Na dumku amerikanskoyi religiyeznavici Marion Boumen populyarnist shlyahetnogo dikuna maye mifologichni koreni u viri v Zolotu dobu koli lyudina ne mala zhodnih turbot i zhila sered prirodi Div takozhZolota doba Ideologiya sproshennya Anarho primitivizm Ekoanarhizm Tyagar biloyi lyudiniPrimitkiELLINGSON TER 2001 vid 1 University of California Press doi 10 1525 j ctt1pprf8 ISBN 978 0 520 22268 7 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2020 Procitovano 6 zhovtnya 2020 web archive org 25 grudnya 2002 Arhiv originalu za 25 grudnya 2002 Procitovano 11 zhovtnya 2020 www culturalsurvival org angl Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2020 Procitovano 6 zhovtnya 2020 Gardner Helen The Conversation angl Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2020 Procitovano 6 zhovtnya 2020 Quillette en AU 16 grudnya 2017 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 7 zhovtnya 2020 Raymond Hames 2007 09 Annual Review of Anthropology angl T 36 1 s 177 190 doi 10 1146 annurev anthro 35 081705 123321 ISSN 0084 6570 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 7 zhovtnya 2020 kchistory org Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2020 Procitovano 7 zhovtnya 2020 Bowman Marion 1995 05 The noble savage and the global village Cultural evolution in new age and neo pagan THOUGHT Journal of Contemporary Religion angl T 10 2 s 139 149 doi 10 1080 13537909508580734 ISSN 1353 7903 Procitovano 7 zhovtnya 2020 PosilannyaNarodzhennya Shlyahetnogo dikuna 4 bereznya 2022 u Wayback Machine Explainer the myth of the Noble Savage 3 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Romanticizing the Hunter Gatherer 12 zhovtnya 2020 u Wayback Machine
Топ