Філі́пп Гарре́ль (фр. Philippe Garrel; нар. 6 квітня 1948, Париж, Франція) — французький актор, кінорежисер, сценарист та продюсер. Син актора Моріса Гарреля та батько Луї Гарреля.
Філіпп Гаррель | |
---|---|
Philippe Garrel | |
![]() | |
Дата народження | 6 квітня 1948 (76 років) |
Місце народження | Париж, Франція |
Громадянство | |
Професія | режисер, сценарист |
Роки активності | 1964 — наш час |
Член у | d |
Діти | Луї Гаррель, d і d |
IMDb | ID 308042 |
Нагороди та премії | |
![]() |
Біографія
Філіпп Гаррель народився 6 квітня 1948 року в західному передмісті Парижа Булонь-Біянкур в сім'ї відомого французького актора Моріса Гарреля. Вирішивши піти стопами батька, Філіпп рано захопився кінематографом і уже в 16-річному віці зняв за власним сценарієм свій перший фільм — «Діти, що розсварилися» (1964). У 1967 році він поставив дебютний повнометражний фільм «Марі на пам'ять».
У 1970-і роки Філіпп Гаррель знімав , досліджував різні візуальні стилі, а починаючи з 1979 року випустив серію сюжетних автобіографічних фільмів.
У 1982 році Гаррель поставив фільм «Таємна дитина» за який він отримав приз імені Жана Віго. У 1984 році він отримав приз «Перспективи кіно» 37-го Каннського кінофестивалю за фільм «Свобода, ніч».
У 1991 фільм Філіппа Гарреля «Я більше не чую гітари» було номіновано на «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю (отримав «Срібного лева»). У 1998 році режисер зняв зірку французького кіно Катрін Деньов у стрічці «Вітер в ночі» (номінувався на «Золотого лева»). У 2000-му ще одну номінацію і Приз ФІПРЕССІ Гаррелю принесла «Дика невинність». У 2005 він отримав «Срібного лева» за («Постійних коханців»). У 2011-м його фільм «Те літо пристрасті», головні ролі в якому зіграли (Моніка Белуччі) та син режисера Луї Гаррель, увійшов до конкурсної програми Венеційського кінофестивалю.
Філіпп Гаррель викладає в державній кіношколі La Femis у Парижі.
Приватне життя
З 1969 до 1979 року Філіпп Гаррель перебував у романтичних стосунках з німецькою акторкою і співачкою, зіркою групи Velvet Underground Ніко. Вони познайомилися під час запису пісні «The Falconer» для саундтреку фільму Гарреля «Незаймане ложе». Гаррель зняв Ніко у семи своїх фільмах.
Філіпп Гаррель та акторка — батьки Луї Гарреля (нар. 1983) та Естер Гаррель. Філіпп почав знімати сина у своїх фільмах починаючи з 1988 року, коли він з'явився в епізоді «Запасних поцілунків».
Вибрана фільмографія
- Режисер
- 1964: Діти, що розсварилися / Les enfants désaccordés (короткометражний)
- 1967: Марі на пам'ть / Marie pour mémoire
- 1968: Викривач / Le révélateur
- 1969: Незаймане ложе / Le lit de la vierge
- 1972: Внутрішня рана / La cicatrice intérieure
- 1974: Високе усамітнення / Les hautes solitudes
- 1975: Ангел пролетів / Un ange passe
- 1976: Кришталева колиска / Le berceau de cristal
- 1978: Подорож до саду покійних / Voyage au jardin des morts (короткометражний)
- 1979: Блакитні витоки / Le bleu des origines
- 1979: / L'enfant secret
- 1983: Свобода, ніч / Liberté, la nuit
- 1985: Вона провела стільки часу у світлі софітів... / Elle a passé tant d'heures sous les sunlights...
- 1989: Рятівні поцілунки / Les baisers de secours
- 1991: / J'entends plus la guitare
- 1993: Народження кохання / La naissance de l'amour
- 1996: Серце примари / Le coeur fantôme
- 1999: (Вітер вночі) / Le vent de la nuit
- 2001: / Sauvage innocence
- 2005: (Постійні коханці) / Les amants réguliers
- 2008: / La frontière de l'aube
- 2011: (То літо пристрасті) / Un été brûlant
- 2013: / La jalousie
- 2015: (У тіні жінок) / L'Ombre des femmes
- 2017: (Коханець на день) / L'Amant d'un jour
Нагороди і номінації
Рік | Категорія | Номінант | Результат | |
---|---|---|---|---|
Венеційський кінофестиваль | ||||
1991 | Золотий лев | Номінація | ||
Срібний лев | Перемога | |||
1999 | Золотий лев | (Вітер вночі) | Номінація | |
2001 | Номінація | |||
Приз ФІПРЕССІ | Перемога | |||
2005 | Золотий лев | (Постійні коханці) | Номінація | |
Срібний лев | Перемога | |||
2011 | Золотий лев | Номінація | ||
2013 | Номінація | |||
Каннський кінофестиваль | ||||
1984 | Приз конкурсу «Перспективи кіно» | Свобода, ніч | Перемога | |
2008 | Золота пальмова гілка | Номінація | ||
Європейська кіноакадемія | ||||
2006 | Приз ФІПРЕССІ | (Постійні коханці) | Перемога | |
Приз Жана Віго | ||||
1982 | Найкращий художній фільм | Перемога | ||
Приз Луї Деллюка | ||||
2005 | (Постійні коханці) | Перемога | ||
Премія «Люм'єр» | ||||
2005 | Найкращий режисер | (Постійні коханці) | Перемога | |
2016 | Найкращий режисер | (У тіні жінок) | Номінація | |
2018 | Найкращий режисер | Коханець на день | Номінація |
Література
- Courant G. Philippe Garrel. Paris: Studio 43, 1983
- Salvarore R.M. Traiettorie dello sguardo: il cinema di Philippe Garrel. Padova: Il poligrafo, 2002
- Casas K. Philippe Garrel: el cine revelado. San Sebastián: Festival Internacional de Cine de Donostia, 2008
- Domenici V. Il corpo e l'immagine: il primo cinema di Philippe Garrel. Roma: Armando, 2008
Громадська позиція
У липні 2018 підтримав петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова
Примітки
- “La cicatrice intérieure” : le film-trip ultime de Philippe Garrel - Les Inrocks. https://www.lesinrocks.com/ (fr-FR) . Процитовано 10 березня 2023.
- Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018
Посилання
- Філіпп Гаррель на сайті IMDb (англ.)
- Біографія Філіппа Гарреля [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Cinémathèque française(фр.)
- Філіпп Гаррель на сайті AlloCiné (фр.)
- Филипп Гаррель. «Практика себя» [ 19 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет