Ixtoc I — колишня нафтова свердловина, створена напівзануреною нафторозвідувальною платформою Sedco 135. Містилася в затоці Кампече на півдні Мексиканської затоки, близько 100 км на північний захід від міста [en], на глибині близько 50 м. Аварія на свердловині 3 червня 1979 призвела до одного з найбільших нафтових розливів у історії видобування нафти.
Розлив нафти на Ixtoc I | |
---|---|
Тип | нафтова платформа нафтове родовище |
Країна | Мексика |
Місце | Мексиканська затока |
Дата | 3 червня 1979 |
Географічні координати | 19°24′50″ пн. ш. 92°19′50″ зх. д. / 19.41389000002777721° пн. ш. 92.3305600000277877° зх. д. |
Розлив нафти на Ixtoc I |
Аварія
Компанія Pemex (Petróleos Mexicanos), що належить уряду Мексики, бурила нафтову свердловину на глибині понад 3 км, коли в буровій установці Sedco 135 зупинилася циркуляція (тиск у стояку) бурового розчину. У сучасних системах роторного буріння буровий розчин проганяється в низ свердловини і потім повертається на поверхню через мережу спеціалізованих бурильних труб. Метою цієї дії є підтримання тиску в буровому валу та контроль за поверненням розчину, що витісняє газ із пласта.
Через зупинку циркуляції розчину та низки неправильних технічних рішень, нафта з родовища під великим натиском прорвалася на поверхню затоки, спалахнула і вибухнула, коли вступила в контакт з газовими випарами від двигуна, що забезпечує електроенергією бурову вежу на борту платформи. Платформа Sedco 135 спалахнула і впала в море після декількох годин безперервної пожежі.
Витік
На початковому етапі розливу зі свердловини витікало близько 30 000 барелів (5000 м3) нафти на добу. У липні 1979 року за допомогою закачування бурового розчину в свердловину викид знижено до 3000 м3, а в серпні — до 2000 м3 на добу. Для зменшення забруднення розпилювалися хімічні диспергатори ([en]). Нафта продовжувала текти протягом 290 днів. Остаточно зупинити витік вдалося лише 23 березня 1980 року за допомогою буріння додаткових свердловин поряд з аварійною.
Боротьба із забрудненням
Попри те, що аварія сталася біля берегів Мексики, переважні течії несли нафту в напрямку Техаського узбережжя. Уряд США мав два місяці, щоб установити бонові загородження та вжити інших заходів для захисту. Pemex витратила близько $100 млн на очищення нафти, щоб уникнути великих позовів щодо компенсації збитків.
Вплив на екологічну обстановку
Нафтою, яка витекла з аварійної свердловини, забруднено значну частину прибережної зони в Мексиканській затоці, а також великі прибережні зони, які здебільшого складаються з піщаних пляжів і безліч малих островів, що оточують великі мілководні лагуни.
За приблизними підрахунками на мексиканські пляжі на початок вересня 1979 року викинуто близько 6000 т нафти. Дослідження на узбережжі Техасу показали, що на ньому осіло близько 4000 т нафти, або близько 1 % від загального викиду свердловини. Приблизно 120 000 т або 25 % опустилося на дно Мексиканської затоки.
Нафта вплинула на прибережну фауну й істотно знизила комерційний видобуток ракоподібних, найбільш експлуатованих у Мексиканській затоці: коричневих (Farfantepenaeus aztecus), рожевих (Farfantepenaeus duorarum) і білих креветок (Litopenaeus setiferus). На межі зникнення опинилися місця гніздування птахів. Загинуло безліч морських черепах та кладок їхніх яєць на узбережжі.
У забруднених районах на північ і на південь від місця аварії мексиканська влада заборонила або обмежила риболовлю. Улов риби та восьминогів знизився на 50-70 % від рівнів 1978 року. Для деяких великих порід тварин знадобилися роки, щоб оговтатися від нафтового розливу.
Див. також
Література
- "The Ixtoc I Oil Spill: A Flawed Response to an Unprecedented Disaster" by Richard A. Schwartz, 1985.
- "Ixtoc I Oil Spill: A Preliminary Scientific Assessment of the Impacts" by Committee on the Ixtoc I Oil Spill, 1981.
- "The environmental consequences of the Ixtoc-I oil spill: a perspective on long-term impacts" by Kenneth Lee Buja and Nancy L. Nelson, 1982.
- "Offshore Blowouts: Causes and Control" by James A. Pardue and Joseph A. Sutterlin, 1990.
- "Oil Spills and Gas Leaks: Environmental Response, Prevention and Cost Recovery" by Stephen M. Testa and Thomas D. Evans, 2014.
Примітки
- Nicholas P. Cheremisinoff, Anton Davletshin. Emergency Response Management of Offshore Oil Spills: Guidelines for Emergency Responders. — John Wiley & Sons, 2010. — P. 529.
- Julian Miglierini. Mexicans still haunted by 1979 Ixtoc spill (англ.). BBC News. оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 9 червня 2014.
- Ixtoc Oil Spill. https://sites.google.com/ (рос.). оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 4 червня 2019.
- IXTOC I. https://incidentnews.noaa.gov/ (рос.). оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019.
- The environmental legacy of the Ixtoc-I oil spill in Campeche Sound, southwestern Gulf of Mexico. https://www.frontiersin.org/ (рос.). оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019.
- Jernelöv, Arne; Lindén, Olof. The Caribbean: Ixtoc I: A Case Study of the World's Largest Oil Spill // Ambio : журнал. — Allen Press for the Royal Swedish Academy of Sciences, 1981. — Vol. 10, no. 6 (26 June). — P. 299—306.
Посилання
- Фотогалерея від Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ixtoc I kolishnya naftova sverdlovina stvorena napivzanurenoyu naftorozviduvalnoyu platformoyu Sedco 135 Mistilasya v zatoci Kampeche na pivdni Meksikanskoyi zatoki blizko 100 km na pivnichnij zahid vid mista en na glibini blizko 50 m Avariya na sverdlovini 3 chervnya 1979 prizvela do odnogo z najbilshih naftovih rozliviv u istoriyi vidobuvannya nafti Rozliv nafti na Ixtoc ITipnaftova platforma naftove rodovisheKrayina MeksikaMisceMeksikanska zatokaData3 chervnya 1979Geografichni koordinati19 24 50 pn sh 92 19 50 zh d 19 41389000002777721 pn sh 92 3305600000277877 zh d 19 41389000002777721 92 3305600000277877Rozliv nafti na Ixtoc IAvariyaKompaniya Pemex Petroleos Mexicanos sho nalezhit uryadu Meksiki burila naftovu sverdlovinu na glibini ponad 3 km koli v burovij ustanovci Sedco 135 zupinilasya cirkulyaciya tisk u stoyaku burovogo rozchinu U suchasnih sistemah rotornogo burinnya burovij rozchin proganyayetsya v niz sverdlovini i potim povertayetsya na poverhnyu cherez merezhu specializovanih burilnih trub Metoyu ciyeyi diyi ye pidtrimannya tisku v burovomu valu ta kontrol za povernennyam rozchinu sho vitisnyaye gaz iz plasta Cherez zupinku cirkulyaciyi rozchinu ta nizki nepravilnih tehnichnih rishen nafta z rodovisha pid velikim natiskom prorvalasya na poverhnyu zatoki spalahnula i vibuhnula koli vstupila v kontakt z gazovimi viparami vid dviguna sho zabezpechuye elektroenergiyeyu burovu vezhu na bortu platformi Platforma Sedco 135 spalahnula i vpala v more pislya dekilkoh godin bezperervnoyi pozhezhi VitikNa pochatkovomu etapi rozlivu zi sverdlovini vitikalo blizko 30 000 bareliv 5000 m3 nafti na dobu U lipni 1979 roku za dopomogoyu zakachuvannya burovogo rozchinu v sverdlovinu vikid znizheno do 3000 m3 a v serpni do 2000 m3 na dobu Dlya zmenshennya zabrudnennya rozpilyuvalisya himichni dispergatori en Nafta prodovzhuvala tekti protyagom 290 dniv Ostatochno zupiniti vitik vdalosya lishe 23 bereznya 1980 roku za dopomogoyu burinnya dodatkovih sverdlovin poryad z avarijnoyu Borotba iz zabrudnennyamPopri te sho avariya stalasya bilya beregiv Meksiki perevazhni techiyi nesli naftu v napryamku Tehaskogo uzberezhzhya Uryad SShA mav dva misyaci shob ustanoviti bonovi zagorodzhennya ta vzhiti inshih zahodiv dlya zahistu Pemex vitratila blizko 100 mln na ochishennya nafti shob uniknuti velikih pozoviv shodo kompensaciyi zbitkiv Vpliv na ekologichnu obstanovkuNaftoyu yaka vitekla z avarijnoyi sverdlovini zabrudneno znachnu chastinu priberezhnoyi zoni v Meksikanskij zatoci a takozh veliki priberezhni zoni yaki zdebilshogo skladayutsya z pishanih plyazhiv i bezlich malih ostroviv sho otochuyut veliki milkovodni laguni Za pribliznimi pidrahunkami na meksikanski plyazhi na pochatok veresnya 1979 roku vikinuto blizko 6000 t nafti Doslidzhennya na uzberezhzhi Tehasu pokazali sho na nomu osilo blizko 4000 t nafti abo blizko 1 vid zagalnogo vikidu sverdlovini Priblizno 120 000 t abo 25 opustilosya na dno Meksikanskoyi zatoki Nafta vplinula na priberezhnu faunu j istotno znizila komercijnij vidobutok rakopodibnih najbilsh ekspluatovanih u Meksikanskij zatoci korichnevih Farfantepenaeus aztecus rozhevih Farfantepenaeus duorarum i bilih krevetok Litopenaeus setiferus Na mezhi zniknennya opinilisya miscya gnizduvannya ptahiv Zaginulo bezlich morskih cherepah ta kladok yihnih yayec na uzberezhzhi U zabrudnenih rajonah na pivnich i na pivden vid miscya avariyi meksikanska vlada zaboronila abo obmezhila ribolovlyu Ulov ribi ta vosminogiv znizivsya na 50 70 vid rivniv 1978 roku Dlya deyakih velikih porid tvarin znadobilisya roki shob ogovtatisya vid naftovogo rozlivu Div takozhRozliv nafti na Deepwater HorizonLiteratura The Ixtoc I Oil Spill A Flawed Response to an Unprecedented Disaster by Richard A Schwartz 1985 Ixtoc I Oil Spill A Preliminary Scientific Assessment of the Impacts by Committee on the Ixtoc I Oil Spill 1981 The environmental consequences of the Ixtoc I oil spill a perspective on long term impacts by Kenneth Lee Buja and Nancy L Nelson 1982 Offshore Blowouts Causes and Control by James A Pardue and Joseph A Sutterlin 1990 Oil Spills and Gas Leaks Environmental Response Prevention and Cost Recovery by Stephen M Testa and Thomas D Evans 2014 PrimitkiNicholas P Cheremisinoff Anton Davletshin Emergency Response Management of Offshore Oil Spills Guidelines for Emergency Responders John Wiley amp Sons 2010 P 529 Julian Miglierini Mexicans still haunted by 1979 Ixtoc spill angl BBC News originalu za 26 chervnya 2014 Procitovano 9 chervnya 2014 Ixtoc Oil Spill https sites google com ros originalu za 8 zhovtnya 2020 Procitovano 4 chervnya 2019 IXTOC I https incidentnews noaa gov ros originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 4 chervnya 2019 The environmental legacy of the Ixtoc I oil spill in Campeche Sound southwestern Gulf of Mexico https www frontiersin org ros originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 4 chervnya 2019 Jernelov Arne Linden Olof The Caribbean Ixtoc I A Case Study of the World s Largest Oil Spill Ambio zhurnal Allen Press for the Royal Swedish Academy of Sciences 1981 Vol 10 no 6 26 June P 299 306 PosilannyaFotogalereya vid Nacionalnogo upravlinnya okeanichnih i atmosfernih doslidzhen SShA angl