Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ukrcenter Примітки Кушніров Арон ДавидовичАрн КушніровичІм я при народженніКушнірович Арон ДавидовичНародився7 січня 189

Кушніров Арон Давидович

Кушніров Арон Давидович
Арн Кушнірович
image
Ім'я при народженніКушнірович Арон Давидович
Народився7 січня 1890(1890-01-07)
Будаївка
Помер7 вересня 1949(1949-09-07) (59 років)
Москва
·злоякісна пухлина
Громадянствоimage Російська імперія → image СРСР
Діяльністьдраматург, письменник, перекладач
Мова творівїдиш
Роки активності1920—1948
Нагороди
image
Георгіївський хрест 1 ступеня
image
Георгіївський хрест 2 ступеня
image
Георгіївський хрест 3 ступеня
image
Георгіївський хрест 4 ступеня
image
image
Медаль «За бойові заслуги»
image Кушніров Арон Давидович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Аро́н Дави́дович Ку́шніров (Арн Кушнірович) (* 7 січня 1890, Боярка, Київська губернія — † 7 вересня 1949, Москва) — єврейський драматург, поет, прозаїк та перекладач радянських часів. Нагороджений орденом Червоної Зірки (жовтень 1944) та медалями.

Життєпис

Походить з родини службовців. 1910 року у нього народився син (загине в часі нацистсько-радянської війни).

Учасник Першої світової війни з 1914 року — солдат, нагороджений георгіївськими хрестами та медалями. В 1917 році стає повним Георгіївським кавалером.

1918 року добровольцем вступив в РСЧА.

1922 року переїздить до Москви, де входить до складу журналу «Štrom».

У 1925 році пориває з естетським журналом «Štrom», який в тій порі об'єднував майже всю єврейську радянську літературу. Того ж року засновує єврейську секцію .

Протягом 1926—1927 років разом з (М. Літваковим) очолював літературну групу «Юнгвалд».

В 1928 році брав активну участь у роботі мінського журналу «Штерн».

Був редактором видання «Совєтіш».

Брав участь в Іспанській громадянській війні.

З 4 липня 1941 року воював на нацистсько-радянській війні, політрук в складі Західного фронту.

В жовтні 1941 — жовтні 1942 років — у редакції , по тому — в червоноармійській газеті 5-ї армії.

1942 року фронтового політрука приймають до лав ВКП(б).

В часі війни був редактором видання «Ейнікайт».

Контужений, з січня 1944 визнаний умовно-придатним до стройової служби.

Літом 1944 року введений до складу (Єврейського антифашистського комітету) — разом з Брегманом, І. Юзефовичем, Львом Шейніним, Шпігельгласом, Г. Жицом.

1945 року демобілізувався — капітан-політрук.

Протягом 1947—1948 років працював редактором видання «Геймланд».

Літературна діяльність

Свої твори писав на їдиш. Серед випущених друком його творів:

  • перший твір — «Знов прийшов день небезпек» — в виданні «Боротьба проти польської шляхти», 1920,
  • збірники революційно-публіцистичних віршів — «Вент» («Стіни») — 1921,
  • лірична поема «Азкоре» («Поминальна») — 1922,
  • оповідання «Діти єдиного народу» в збірнику «Жовтень» — про дітей-сиріт часів Громадянської війни, 1925,
  • цикл віршів «Поїзд» — заклик до «завоювання незавойованих 5/6 світу», 1926,
  • збірка «Шумування», 1927,
  • «Бройз» («Бродіння») — 1929,
  • віршована драма «Гірш Лекерт» — 1929, в 1930 році перекладена на російську мову Едуардом Багрицьким,
  • в бібліотеці «Вогника» — у збірці з творами Д. Гофштейна, П. Маркіша, І. Фефера, І. Харіка, О. Шварцмана, 1932,
  • оповідання «Тверда земля», «Новий трактор», видавництво «Емес», 1939, драматична поема «Австрійська ніч», вірші «Червоноармійці»,
  • драма «Схід і Захід», 1940,
  • поетичний збірник «Геклібене верк» («Вибрані твори») — 1947,
  • «Фотер-командир» («Батько-командир») — 1948.

Перекладав на їдиш, зокрема, «Слово о полку Ігоревім», вірші Лермонтова, Некрасова, «Сперанцу» , п'єсу «Овече джерело» Лопе де Веги, твори Вільяма Шекспіра, поему Максима Горького «Дівчина та смерть», твори Тараса Шевченка та Лесі Українки.

В театрах мали успіх його п'єси:

  • «Дер уртейл кумт» («Приговор слідує»),
  • «Фолк» («Народ»).

Джерела

Посилання

  1. Наголос подано за Кушніров Арон Давидович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 6. — 1981.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Ukrcenter Primitki Kushnirov Aron DavidovichArn KushnirovichIm ya pri narodzhenniKushnirovich Aron DavidovichNarodivsya7 sichnya 1890 1890 01 07 BudayivkaPomer7 veresnya 1949 1949 09 07 59 rokiv Moskva zloyakisna puhlinaGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRDiyalnistdramaturg pismennik perekladachMova tvorivyidishRoki aktivnosti1920 1948NagorodiGeorgiyivskij hrest 1 stupenya Georgiyivskij hrest 2 stupenya Georgiyivskij hrest 3 stupenya Georgiyivskij hrest 4 stupenya Medal Za bojovi zaslugi Kushnirov Aron Davidovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kushnirov U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aro n Davi dovich Ku shnirov Arn Kushnirovich 7 sichnya 1890 Boyarka Kiyivska guberniya 7 veresnya 1949 Moskva yevrejskij dramaturg poet prozayik ta perekladach radyanskih chasiv Nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki zhovten 1944 ta medalyami ZhittyepisPohodit z rodini sluzhbovciv 1910 roku u nogo narodivsya sin zagine v chasi nacistsko radyanskoyi vijni Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni z 1914 roku soldat nagorodzhenij georgiyivskimi hrestami ta medalyami V 1917 roci staye povnim Georgiyivskim kavalerom 1918 roku dobrovolcem vstupiv v RSChA 1922 roku pereyizdit do Moskvi de vhodit do skladu zhurnalu Strom U 1925 roci porivaye z estetskim zhurnalom Strom yakij v tij pori ob yednuvav majzhe vsyu yevrejsku radyansku literaturu Togo zh roku zasnovuye yevrejsku sekciyu Protyagom 1926 1927 rokiv razom z M Litvakovim ocholyuvav literaturnu grupu Yungvald V 1928 roci brav aktivnu uchast u roboti minskogo zhurnalu Shtern Buv redaktorom vidannya Sovyetish Brav uchast v Ispanskij gromadyanskij vijni Z 4 lipnya 1941 roku voyuvav na nacistsko radyanskij vijni politruk v skladi Zahidnogo frontu V zhovtni 1941 zhovtni 1942 rokiv u redakciyi po tomu v chervonoarmijskij gazeti 5 yi armiyi 1942 roku frontovogo politruka prijmayut do lav VKP b V chasi vijni buv redaktorom vidannya Ejnikajt Kontuzhenij z sichnya 1944 viznanij umovno pridatnim do strojovoyi sluzhbi Litom 1944 roku vvedenij do skladu Yevrejskogo antifashistskogo komitetu razom z Bregmanom I Yuzefovichem Lvom Shejninim Shpigelglasom G Zhicom 1945 roku demobilizuvavsya kapitan politruk Protyagom 1947 1948 rokiv pracyuvav redaktorom vidannya Gejmland Literaturna diyalnistSvoyi tvori pisav na yidish Sered vipushenih drukom jogo tvoriv pershij tvir Znov prijshov den nebezpek v vidanni Borotba proti polskoyi shlyahti 1920 zbirniki revolyucijno publicistichnih virshiv Vent Stini 1921 lirichna poema Azkore Pominalna 1922 opovidannya Diti yedinogo narodu v zbirniku Zhovten pro ditej sirit chasiv Gromadyanskoyi vijni 1925 cikl virshiv Poyizd zaklik do zavoyuvannya nezavojovanih 5 6 svitu 1926 zbirka Shumuvannya 1927 Brojz Brodinnya 1929 virshovana drama Girsh Lekert 1929 v 1930 roci perekladena na rosijsku movu Eduardom Bagrickim v biblioteci Vognika u zbirci z tvorami D Gofshtejna P Markisha I Fefera I Harika O Shvarcmana 1932 opovidannya Tverda zemlya Novij traktor vidavnictvo Emes 1939 dramatichna poema Avstrijska nich virshi Chervonoarmijci drama Shid i Zahid 1940 poetichnij zbirnik Geklibene verk Vibrani tvori 1947 Foter komandir Batko komandir 1948 Perekladav na yidish zokrema Slovo o polku Igorevim virshi Lermontova Nekrasova Sperancu p yesu Oveche dzherelo Lope de Vegi tvori Vilyama Shekspira poemu Maksima Gorkogo Divchina ta smert tvori Tarasa Shevchenka ta Lesi Ukrayinki V teatrah mali uspih jogo p yesi Der urtejl kumt Prigovor sliduye Folk Narod Dzherela ros http www pseudology org evrei Kushnirov AD htm 21 travnya 2013 u Wayback Machine Rosijska yevrejska enciklopediya ros 21 sichnya 2014 u Wayback Machine URE 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine http forum patriotcenter ru index php topic 45911 0 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine http www podvignaroda ru id 2188789 amp tab navDetailManAward Arhivovano 8 lyutogo 2012 u WebCite PosilannyaNagolos podano za Kushnirov Aron Davidovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T 6 1981
Топ