Домашин

Дома́шин — село в Україні, у Закарпатській області, Ужгородському районі. Населення становить 550 осіб. Орган місцевого самоврядування — Солянська сільська рада, якій підпорядковані села (Сіль) та Домашин.

село Домашин
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Громада	(Костринська сільська громада)
Основні дані
Засноване	1550-ті
Населення	550
Поштовий індекс	89021
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°58′09″ пн. ш. 22°33′07″ сх. д. / 48.96917° пн. ш. 22.55194° сх. д. / 48.96917; 22.55194Координати: 48°58′09″ пн. ш. 22°33′07″ сх. д. / 48.96917° пн. ш. 22.55194° сх. д. / 48.96917; 22.55194
Середня висота над рівнем моря	349 м
Водойми	потічок Домашин
Відстань до обласного центру	55,4 км
Відстань до районного центру	13,2 км
Найближча залізнична станція	(Соля)
Відстань до залізничної станції	2 км
Місцева влада
Адреса ради	89021, Закарпатська обл., Великоберезнянський р-н, с. Сіль, буд. 69
Сільський голова	Опаленик Василь Юрійович
Карта
Домашин
Домашин
Мапа
Домашин у Вікісховищі

Див. також: (Домашин)

Назва

Існує така легенда про походження назви села: Колись давно на місці села жила жінка, у неї був один-єдиний син, якого вона дуже любила. Сталося так, що його забрали на війну, з якої він, на жаль, не повернувся. З горя жінка збожеволіла і ходила по селу і питала «чи дома син?». Пройшло багато років, жінка постаріла, у неї випав зуб і питання про сина звучало так: « чи дома шин?», після цього село й назвали Домашин. Ймовірно, назву село отримало від прізвища Шолтиса або від назви урочища.

Географія

Село розташоване у долині потічка Домашин, що впадає в річку Уж.

Історія

Село заснував шолтис з переселенцями у 1550-х роках.

Населення

Протягом 1567—1751 років чисельність населення коливалася в межах 19 родин. У 1599 році спостерігалося вимирання населення через невідому й донині хворобу. За переписом населення 1851 року населення Домашина складало: 192 греко-католики та 16 юдеїв.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 576 осіб, з яких 268 чоловіків та 308 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 507 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	547	99.46%
російська	2	0.36%
білоруська	1	0.18%
Усього	550	100%

Церква святого архістратига Михаїла

Попередниця сучасної церкви святого архістратига Михаїла була споруджена в селі у 1751 році. Вона була з трьома дзвонами та прикрашена старими мальованими образами. У 1830 році в церкві було вже три дзвони, відлиті у м. Ґеївцях майстром Немешем Ласло Шандором. 1907 року відбулася реконструкція церкви і можливо тоді, зі старої взято найменший з трьох дзвонів та встановлено на вежу-дзвінницю нової. Стіни були обшиті вертикально дошками та декоровані ромбами з дощечок. Вежа каркасної конструкції з вікнами-голосницями вкрита чотирисхилим наметом з невеликим бароковим завершенням. Вівтарна частина — п'ятистінна з круглим віконцем на кожній стіні. Всередині бабинець та нава складають один об'єм. Іконостас — з початку XX століття. Поверх старих ікон прикріплено нові на полотні. На образі святого Миколи є дата — «AΩЛГ (1833) місяця марта».

До 1946 року храм належав українській греко-католицькій церкві. З приходом радянської влади, греко-католицький храм відібрали та передали у користування московського патріархату, який утворився на теренах Закарпаття після закінчення другої світової війни.

У 2007 році місцевою релігійною громадою було прийнято рішення збудувати в селі нову церкву, але не на новому місці, а на старому, де раніше стояла попередниця. Кам'яна мурована церква була збудована над дерев'яною церквою, «поглинувши» її. У 2011 році вона була освячена на честь святого Архістратига Михаїла. Коли будівництво було завершено, дерев'яну церкву всередині кам'яного храму розібрали і винесли на сміття. Дерев'яна церква перестала існувати. Сучасна дерев'яна церква належить до малих церков, що нагадує форму мурованих базилічних церков. Вежа в неї каркасної форми з вікнами-голосниками, вкрита чотирисхилим наметом з невеликим бароковим зміщенням.

Новозбудований храм належить місцевій православній релігійній громаді святого Михайла Великоберезнянського благочиння Мукачівської єпархії УПЦ (МП). Парохом церкви є протоієрей Олександр Пилип.

Туристичні місця

- потік Домашин

- водоспад

- хребет Стінка

Примітки

1. . Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
2. . Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
3. . Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
7. Сирохман М. Домашин… Церква св. арх. Михайла… — С. 94.
8. Разрушенная церковь в селе Домашин [ 23 червня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
9. . Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
10. . Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.

Джерела

• Сирохман М. Домашин Великоберезнянський район. Церква святого архістратига Михайла (1907) // Церкви України: Закарпаття / М. Сирохман. — Львів : МС, 2000. — С. 94.
• Слободян В. Дерев’яна церква св. Михаїла 1907 р. // Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель / М. Сирохман. — Львів : Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996. — Т. 4. — С. 86.