Хуньчунь

Хуньчунь (спрощ.: 珲春; піньїнь: Húnchūn; кор. 훈춘) — міський повіт у Яньбянь-Корейській автономній префектурі провінції Цзілінь (КНР), розташований на правому березі річки біля кордону з Приморським краєм (Росія) та КНДР.

Хуньчунь спр. китайська: 珲春市 (14 червня 1988) кор. 훈춘시
Основні дані
42°52′04″ пн. ш. 130°21′30″ сх. д. / 42.867880000027774656° пн. ш. 130.35845000002777283° сх. д. / 42.867880000027774656; 130.35845000002777283Координати: 42°52′04″ пн. ш. 130°21′30″ сх. д. / 42.867880000027774656° пн. ш. 130.35845000002777283° сх. д. / 42.867880000027774656; 130.35845000002777283
Країна	Китай
Регіон	Цзілінь
Поділ	Q13895388?, Q11082249?, ^d, Q13895497?, ^d, ^d, Q11105179?, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Q13896005?, Q13896054?
Площа	5141,29 км²
Населення	225 454 осіб (2010)
Висота НРМ	41 м
Міста-побратими	(Сакай-Мінато), Чеджу (17 жовтня 2007)^[1], (Хітачі-Ота)
Часовий пояс
GeoNames	2036653
OSM	r2761936  ·R
Поштові індекси	133300
Міська влада
Мапа
Хуньчунь Хуньчунь (Китайська Народна Республіка)
Хуньчунь Хуньчунь (Цзілінь)
Хуньчунь у Вікісховищі

Історія

1889 року було створено Хуньчуньську управу. Адміністративний центр управи було огороджено високою глиняною зубчастою стіною завтовшки 6,4 метра, с барбетами, бійницями та глибоким ровом, оскільки слугував ставкою військового губернатора (фудутуна). Біля міста було розбито укріплений табір.

Під час боксерського повстання, попри гарне озброєння й численний гарнізон, Хуньчунь у серпні 1900 року захопили російські війська під командуванням генерала .

На початку XX століття місто вело торгівлю з Приамурським краєм і Кореєю. Хуньчунь був центром найму китайських кулі (робітників) на промисли: (трепанговий) і морської капусти.

1902 року Хуньчуньську управу було об'єднано з Яньцзіським комісаріатом, а 1910 року було створено окремий Хуньчуньський комісаріат. Після Синьхайської революції в країні було проведено адміністративну реформу, й 1913 року Хуньчуньський комісаріат було переформовано на повіт Хуньчунь.

В серпні 1945 року Хуньчунь було звільнено від японської окупації. Після завершення Другої світової війни уряд Китаю здійснив адміністративно-територіальний переділ Північного Сходу, й повіт Хуньчунь увійшов до складу провінції Гірин. Під час громадянської війни Хуньчунь опинився на території, яку контролювали китайські комуністи, та став одним з основних центрів виробництва зброї на північному сході Китаю.

1952 року було створено Яньбянь-Корейський автономний район (від 1955 — Яньбянь-Корейська автономна префектура), і повіт Хуньчунь увійшов до його складу. 1988 року повіт Хуньчунь було переформовано на міський повіт.

Населення

Населення міста зросло з 5 тисяч осіб наприкінці XIX століття до 280 тисяч відповідно до перепису 2010 року. Етнічний склад населення міста здавна має змішаний характер. Корейці складають близько половини населення міста (47,9 %), численною є етнічна група китайців (42,8 % населення). Окрім них у місті зберігається й 20-тисячна маньчжурська громада (9,3 %), що є автохтонним населенням тих місць до початку масової китайсько-корейської міграції кінця XIX століття. Як офіційні використовуються китайська та корейська мови.

Адміністративний поділ

Міський повіт поділяється на 4 вуличні комітети, 4 селища, 3 волості, 2 національні волості й 1 прикордонну економічну зону співробітництва.

Економіка

Від початку 1990-их років китайський уряд інвестував значні кошти для перетворення Хуньчуня на регіональний економічний центр. 9 березня 1992 року китайський парламент ухвалив рішення про створення Хуньчуньської прикордонної економічної зони співробітництва. За підтримки Державної ради та провінційного уряду Цзіліню впродовж 1990-их років у Хуньчунь було вкладено понад 4 млрд юанів.

Транспорт

Автовокзал Хуньчуня

На початку 1990-их років уряд провінції Цзілінь схвалив створення залізничної гілки та автомагістралі до Хуньчуня. Місто було зв'язано мостом із північнокорейським містом . Вперше такий міст було збудовано під час японської окупації 1938 року. 2010 міст було включено до програми модернізації інфраструктури міста Расон, підписаної між урядами КНР і Північної Кореї.

Виділена швидкісна залізниця Чанчунь—Гірин—Хуньчунь

Окрім того, нова залізнична магістраль пов'язала Хуньчунь з Махаліним (станція на гілці  — , за 41 км до станції Хасан) почала функціонувати з лютого 2000 року.

Зведено й 2015 року введено в експлуатацію швидкісну пасажирську залізницю від Чанчуня через Гірин на Хуньчунь. Змі змальовують ту залізницю як «найкрасивішу в Маньчжурії» (через ландшафт, яким її прокладено) та як "найшвидший шлях до Владивостока» (4 години потягом від Шеньяна до Хуньчуня, потім 4 години автобусом до Владивостока).

Клімат

Клімат міста є помірним мусонним. Зима холодна та сонячна, з малою кількістю опадів і низькою вологістю повітря. Літо спекотне й дощове, з високою вологістю повітря.

Клімат Хуньчуня (норма 1981—2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	9,2	12,4	20,3	33,6	33,4	36,9	35,6	36,2	31,3	27,3	19,3	9,9	36,9
Середній максимум, °C	−5,3	−0,7	5,8	14,4	19,7	22,3	25,0	26,6	22,6	15,6	4,9	−3,2	12,3
Середня температура, °C	−10,8	−6,8	−0,3	7,4	12,9	16,9	20,5	21,8	16,3	8,7	−0,8	−8,2	6,5
Середній мінімум, °C	−15,7	−12,4	−5,9	1,4	7,5	13,0	17,4	18,2	11,1	2,9	−5,4	−12,6	1,6
Абсолютний мінімум, °C	−27,7	−27,9	−24,1	−7,3	−0,8	5,6	8,9	8,7	−1,7	−9,2	−21,2	−23,4	−27,9
Норма опадів, мм	9	9	13	40	68	94	140	118	75	35	16	9	626
Вологість повітря, %	53	52	54	60	68	79	84	82	75	63	57	55	65
Джерело:

Примітки

1. https://www.jeju.go.kr/jeju/peace/spread/exchange.htm
2. . Архів оригіналу за 24 грудня 2013.
3. . Архів оригіналу за 24 грудня 2013.
4. . Office of the TCDC/ECDC Network in China. Архів оригіналу за 24 квітня 2003.
5. . Архів оригіналу за 19 квітня 2010.
6. Kawamura, Kazumi. . The Economic Research Institute for Northeast Asia. Архів оригіналу за 6 травня 2014.
7. . Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 10 травня 2020.
8. . Архів оригіналу за 23 вересня 2017.

Посилання

• [1] [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.]