Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Олександрович Лейтнер (рос. Александр Александрович Лейтнер) (1864 рік, Гольдінген Курляндська губернія — 1923 рік) — російський інженер, винахідник, підприємець, один з піонерів російського велосипедного та автобудування.
| Лейтнер Олександр Олександрович | |
|---|---|
| рос. Александр Александрович Лейтнер | |
 | |
| Народився | 1864 Кулдіга, Курляндська губернія, Російська імперія |
| Помер | 2 грудня 1923 Італія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | винахідник, інженер, підприємець |
| |
Початковий досвід
Олександр Лейтнер народився в Курляндії(сьогодні тер. Латвії, в прибалтійсько-німецькій родині. З ранніх років виявив зацікавленість до новітніх європейських розробок в області велосипедобудування. Для того, щоб підкріпити свій інтерес освітою в необхідній сфері, Лейтнер пішов на науку на початку 80-х років XIX ст. в реальне училище, яке закінчив у 1883. Відразу після закінчення навчального закладу відправився отримувати практичні навички до майстерні , яка розташовувалася в Ризі. Потім, з метою отримання необхідного підприємницького та конструкторського досвіду молодий Лейтнер вирішив відправитися у тривалу подорож основними центрам велобудування у Європі. У першу чергу Лейтнер «осів» у на фабриці в місті Ліоні, яка на той момент набула слави абсолютного центру французького машинобудування. Спочатку Лейтнер намагався отримати необхідні знання в галузі точної механіки, вивчаючи теорію виготовлення точного електротехнічного інструменту, але незабаром почав тяжіти до практичної діяльності в інженерному аспекті, яка могла принести йому в майбутньому відчутний комерційний інтерес. Саме для цього Лейтнер відправився у нову подорож до британського індустріального центру у Ковентрі, де захопився стратегією виробництва велосипедів. Там він провів стільки часу, скільки йому було достатньо для повноцінного освоєння технологій виготовлення велосипедів.
Винаходи та виробництво
Повернувшись до Риги, Олександр Лейтнер, якому виповнився 21 рік, заснував на вулиці Гертрудінській 9 вересня 1886 підприємство, де налагодив на основі отриманого за кордоном підприємницького та технічного досвіду першого в історії Російської імперії виробництво велосипеда — цю знаменну дату можна вважати своєрідним днем народження російського велосипеда. Це сталося якраз за 10 років до появи перового автомобіля на вулицях Ліфляндської столиці. Відомо, що на фабриці Лейтнера працювало всього четверо робітників, які під безпосереднім керівництвом інженера вручну виготовили 19 пробних моделей, які знайшли своїх покупців з фінансовою користю для виробників. Ця модифікація велосипеда в розмовній мові отримала назву «павук» (за подібністю). Переднє колесо було набагато більше заднього і оснащено радіальними спицями. Попри те, що вони були порівняно маломаневрені, внаслідок чого часто переверталися на поворотах, ці велосипеди можна дуло розігнати на досить пристойну швидкість. Природно, ця модель, що стала незабаром популярною, також отримала назву «Россия» (Росія). У рік вдавалося зробити більше 20 одиниць, а в 1890 році стався справжній підйом у виробництві, так як фабричне підприємство Лейтнера з маленького приміщення на вул. Гертрудінській перебирається у просторіше приміщення на . Попит на виробництво універсальних, але індивідуальних засобів пересування різко зростав, особливо в заможному середовищі столичних бюргерів, що й зумовило розширення велосипедного виробництва. У 1890 році, вже в новому будинку, інженер та підприємець Лейтнер перетворює свою фабрику в велике підприємство , де виробництво набуває широкого розмаху: на рік з'являється більше 500 велосипедів. 1895 для промислового виробництва Лейтнера також став знаковим, тому що під його пильним керівництвом було проведено випробування моторного велосипеда, а число випущених на рік велосипедів за п'ять років збільшилася до 1500—2000 одиниць. У цьому ж році фірма і виробництво перемістилося в спеціально відбудоване та обладнане заводське приміщення на за адресою 129—131. Тепер на фабриці працювало понад 300 робітників, у тому числі нові сили залучалися завдяки вмілій політиці збільшення заробітної плати. А Олександр Лейтнер, провівши випробування моторного велосипеда, судячи з усього, німецького походження, проаналізував результати і прийшов до висновку, що вік транспортних засобів, які приводяться в дію м'язових зусиллям людини, відходить у минуле, а на зміну йому приходять кошти з повноцінними механічними двигунами .
Технічні та комерційні досягнення
Через чотири роки, в 1899, фабрика «Росія» набирає обертів і приступає до виробництва моторів під маркою свого підприємства, а також виробництво двох-і триколісних моторних велосипедів, оснащених моторами, зробленими на його фабриці. Велосипед Лейтнера удостоївся почесної премії на Міжнародній виставці у Глазго, що відбулася в 1901 році. У цьому ж році фірма Лейтнера представила на суд громадськості на в павільйонах на території «перший автомобіль, всі складові частини якого виготовлені в Росії», як було заявлено в офіційному переліку експонатів. Їх виробництво було розпочато Лейтнером, який тонко відчував еволюцію запитів та забагаток публіки, ще в 1899 році. Разом з тим Лейтнера постійно мав намір здійснити план з виробництва вантажних автомобілів, але незабаром відмовився від цієї ідеї через трудоємність виготовлення, але приступив до серійного випуску мотоциклів в 1903 році. З цього випуску зберігся єдиний екземпляр, який свого часу реставрував член Клубу антикварних автомобілів Латвійської РСР . Загалом, вироби підприємства Лейтнера користувалися підвищеним попитом не тільки в самій Росії, але і в країнах Європи: Фінляндії, Німеччині, Бельгії, а сам Лейтнер був щасливий, що реалізував справу свого життя завдяки своєму безперечному підприємницькому таланту, безцінному вмінню обачно витрачати зароблені кошти та невтомній тязі до всіляких технічних інновацій. У той же час продукція Лейтнера у зв'язку з дорогою собівартістю і необхідністю компенсації та відтворення капіталу в 1900—1905 роки страждала від неконкурентоспроможності в ціновому плані, так як споживач мав можливість широкого вибору між іноземними моделями, в надлишку заполонили автомобільний ринок Росії початку 20 століття. Для велосипеда подібна економічна проблема виявилася практично неактуальною, таким чином, вже до початку Першої світової війни в рік підприємство видавало на-гора вже близько 5000 велосипедів.
Евакуація підприємства
Вже у воєнний час, в період з 1914 по 1918 компанія «Лейтнера і Ко» отримала від уряду великим замовлення на виробництво велосипедів (на цьому були сконцентровані всі зусилля підприємства) і деталей для автомобілів і для авіаційних двигунів. У 1915 році у зв'язку з наближенням лінії фронту і з початком нагальною евакуацією безлічі промислових підприємств (таких знаменитих на всю Росію, як «Фенікс», «Руссо-Балт», «Мотор»), освітніх установ (Ризький політехнічний інститут і пам'ятників культури (наприклад, ), фабрика Лейтнера емігрувала до нашого міста Харків і пізніше стала основою для Харківського велосипедного та авторемонтного заводів.
| Ця стаття не містить . (травень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Oleksandrovich Lejtner ros Aleksandr Aleksandrovich Lejtner 1864 rik Goldingen Kurlyandska guberniya 1923 rik rosijskij inzhener vinahidnik pidpriyemec odin z pioneriv rosijskogo velosipednogo ta avtobuduvannya Lejtner Oleksandr Oleksandrovichros Aleksandr Aleksandrovich LejtnerNarodivsya1864 Kuldiga Kurlyandska guberniya Rosijska imperiyaPomer2 grudnya 1923 1923 12 02 ItaliyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistvinahidnik inzhener pidpriyemec Mediafajli u VikishovishiPochatkovij dosvidOleksandr Lejtner narodivsya v Kurlyandiyi sogodni ter Latviyi v pribaltijsko nimeckij rodini Z rannih rokiv viyaviv zacikavlenist do novitnih yevropejskih rozrobok v oblasti velosipedobuduvannya Dlya togo shob pidkripiti svij interes osvitoyu v neobhidnij sferi Lejtner pishov na nauku na pochatku 80 h rokiv XIX st v realne uchilishe yake zakinchiv u 1883 Vidrazu pislya zakinchennya navchalnogo zakladu vidpravivsya otrimuvati praktichni navichki do majsterni yaka roztashovuvalasya v Rizi Potim z metoyu otrimannya neobhidnogo pidpriyemnickogo ta konstruktorskogo dosvidu molodij Lejtner virishiv vidpravitisya u trivalu podorozh osnovnimi centram velobuduvannya u Yevropi U pershu chergu Lejtner osiv u na fabrici v misti Lioni yaka na toj moment nabula slavi absolyutnogo centru francuzkogo mashinobuduvannya Spochatku Lejtner namagavsya otrimati neobhidni znannya v galuzi tochnoyi mehaniki vivchayuchi teoriyu vigotovlennya tochnogo elektrotehnichnogo instrumentu ale nezabarom pochav tyazhiti do praktichnoyi diyalnosti v inzhenernomu aspekti yaka mogla prinesti jomu v majbutnomu vidchutnij komercijnij interes Same dlya cogo Lejtner vidpravivsya u novu podorozh do britanskogo industrialnogo centru u Koventri de zahopivsya strategiyeyu virobnictva velosipediv Tam vin proviv stilki chasu skilki jomu bulo dostatno dlya povnocinnogo osvoyennya tehnologij vigotovlennya velosipediv Vinahodi ta virobnictvoPovernuvshis do Rigi Oleksandr Lejtner yakomu vipovnivsya 21 rik zasnuvav na vulici Gertrudinskij 9 veresnya 1886 pidpriyemstvo de nalagodiv na osnovi otrimanogo za kordonom pidpriyemnickogo ta tehnichnogo dosvidu pershogo v istoriyi Rosijskoyi imperiyi virobnictvo velosipeda cyu znamennu datu mozhna vvazhati svoyeridnim dnem narodzhennya rosijskogo velosipeda Ce stalosya yakraz za 10 rokiv do poyavi perovogo avtomobilya na vulicyah Liflyandskoyi stolici Vidomo sho na fabrici Lejtnera pracyuvalo vsogo chetvero robitnikiv yaki pid bezposerednim kerivnictvom inzhenera vruchnu vigotovili 19 probnih modelej yaki znajshli svoyih pokupciv z finansovoyu koristyu dlya virobnikiv Cya modifikaciya velosipeda v rozmovnij movi otrimala nazvu pavuk za podibnistyu Perednye koleso bulo nabagato bilshe zadnogo i osnasheno radialnimi spicyami Popri te sho voni buli porivnyano malomanevreni vnaslidok chogo chasto perevertalisya na povorotah ci velosipedi mozhna dulo rozignati na dosit pristojnu shvidkist Prirodno cya model sho stala nezabarom populyarnoyu takozh otrimala nazvu Rossiya Rosiya U rik vdavalosya zrobiti bilshe 20 odinic a v 1890 roci stavsya spravzhnij pidjom u virobnictvi tak yak fabrichne pidpriyemstvo Lejtnera z malenkogo primishennya na vul Gertrudinskij perebirayetsya u prostorishe primishennya na Popit na virobnictvo universalnih ale individualnih zasobiv peresuvannya rizko zrostav osoblivo v zamozhnomu seredovishi stolichnih byurgeriv sho j zumovilo rozshirennya velosipednogo virobnictva U 1890 roci vzhe v novomu budinku inzhener ta pidpriyemec Lejtner peretvoryuye svoyu fabriku v velike pidpriyemstvo de virobnictvo nabuvaye shirokogo rozmahu na rik z yavlyayetsya bilshe 500 velosipediv 1895 dlya promislovogo virobnictva Lejtnera takozh stav znakovim tomu sho pid jogo pilnim kerivnictvom bulo provedeno viprobuvannya motornogo velosipeda a chislo vipushenih na rik velosipediv za p yat rokiv zbilshilasya do 1500 2000 odinic U comu zh roci firma i virobnictvo peremistilosya v specialno vidbudovane ta obladnane zavodske primishennya na za adresoyu 129 131 Teper na fabrici pracyuvalo ponad 300 robitnikiv u tomu chisli novi sili zaluchalisya zavdyaki vmilij politici zbilshennya zarobitnoyi plati A Oleksandr Lejtner provivshi viprobuvannya motornogo velosipeda sudyachi z usogo nimeckogo pohodzhennya proanalizuvav rezultati i prijshov do visnovku sho vik transportnih zasobiv yaki privodyatsya v diyu m yazovih zusillyam lyudini vidhodit u minule a na zminu jomu prihodyat koshti z povnocinnimi mehanichnimi dvigunami Tehnichni ta komercijni dosyagnennyaCherez chotiri roki v 1899 fabrika Rosiya nabiraye obertiv i pristupaye do virobnictva motoriv pid markoyu svogo pidpriyemstva a takozh virobnictvo dvoh i trikolisnih motornih velosipediv osnashenih motorami zroblenimi na jogo fabrici Velosiped Lejtnera udostoyivsya pochesnoyi premiyi na Mizhnarodnij vistavci u Glazgo sho vidbulasya v 1901 roci U comu zh roci firma Lejtnera predstavila na sud gromadskosti na v paviljonah na teritoriyi pershij avtomobil vsi skladovi chastini yakogo vigotovleni v Rosiyi yak bulo zayavleno v oficijnomu pereliku eksponativ Yih virobnictvo bulo rozpochato Lejtnerom yakij tonko vidchuvav evolyuciyu zapitiv ta zabagatok publiki she v 1899 roci Razom z tim Lejtnera postijno mav namir zdijsniti plan z virobnictva vantazhnih avtomobiliv ale nezabarom vidmovivsya vid ciyeyi ideyi cherez trudoyemnist vigotovlennya ale pristupiv do serijnogo vipusku motocikliv v 1903 roci Z cogo vipusku zberigsya yedinij ekzemplyar yakij svogo chasu restavruvav chlen Klubu antikvarnih avtomobiliv Latvijskoyi RSR Zagalom virobi pidpriyemstva Lejtnera koristuvalisya pidvishenim popitom ne tilki v samij Rosiyi ale i v krayinah Yevropi Finlyandiyi Nimechchini Belgiyi a sam Lejtner buv shaslivij sho realizuvav spravu svogo zhittya zavdyaki svoyemu bezperechnomu pidpriyemnickomu talantu bezcinnomu vminnyu obachno vitrachati zarobleni koshti ta nevtomnij tyazi do vsilyakih tehnichnih innovacij U toj zhe chas produkciya Lejtnera u zv yazku z dorogoyu sobivartistyu i neobhidnistyu kompensaciyi ta vidtvorennya kapitalu v 1900 1905 roki strazhdala vid nekonkurentospromozhnosti v cinovomu plani tak yak spozhivach mav mozhlivist shirokogo viboru mizh inozemnimi modelyami v nadlishku zapolonili avtomobilnij rinok Rosiyi pochatku 20 stolittya Dlya velosipeda podibna ekonomichna problema viyavilasya praktichno neaktualnoyu takim chinom vzhe do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni v rik pidpriyemstvo vidavalo na gora vzhe blizko 5000 velosipediv Evakuaciya pidpriyemstvaVzhe u voyennij chas v period z 1914 po 1918 kompaniya Lejtnera i Ko otrimala vid uryadu velikim zamovlennya na virobnictvo velosipediv na comu buli skoncentrovani vsi zusillya pidpriyemstva i detalej dlya avtomobiliv i dlya aviacijnih dviguniv U 1915 roci u zv yazku z nablizhennyam liniyi frontu i z pochatkom nagalnoyu evakuaciyeyu bezlichi promislovih pidpriyemstv takih znamenitih na vsyu Rosiyu yak Feniks Russo Balt Motor osvitnih ustanov Rizkij politehnichnij institut i pam yatnikiv kulturi napriklad fabrika Lejtnera emigruvala do nashogo mista Harkiv i piznishe stala osnovoyu dlya Harkivskogo velosipednogo ta avtoremontnogo zavodiv Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2020