Волкенштейн Людмила Олександрівна (уродж. Олександрова) (18 вересня 1857, Київ — 10 січня 1906, Владивосток) — російська революціонерка українського походження.
Волкенштейн Людмила Олександрівна | |
---|---|
Народилася | 18 (30) вересня 1857 або 30 вересня 1855 Київ, Російська імперія[1] |
Померла | 10 (23) січня 1906 або 23 січня 1906 Владивосток, Російська імперія |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | революціонерка |
Галузь | політика[2] |
Знання мов | російська[2] |
|
Біографія
Народилася в дворянській сім'ї. Її батько — Олександр Петрович Олександров, син дрібнопомісного дворянина, був головним лісничим в київському лісництві. Мати — Євдокія Карпівна (уроджена Крижанівська) була достатньо багата, їй належало декілька будинків в Києві.
Через рік після закінчення гімназії Людмила Волкенштейн вступила в шлюб з , молодим земським лікарем. Літом 1877 року його арештували за пропагандистську діяльність і засудили на процесі "193-х". Волкенштейн поїхала за чоловіком у Петербург, де відбувався суд. Цей факт став переломним в подальшій долі: відмовилась від спокійного сімейного життя і незворотньо приєдналась до революційної діяльності. Брала участь в підготовці замаху на харківського губернатора, князя Кропоткіна, відомого жорстокістю і деспотизмом. Після вдалого виконання терористичного акту Григорієм Гольденбергом була змушена виїхати за кордон, хоч її участь полягала лише в утриманні конспіративної квартири.
Декілька років провела в Швейцарії, Франції, Італії, Болгарії, але не могла спокійно спостерігати за драматичними подіями на Батьківщині.
В 1884 році повернулась у Петербург, де й була арештована по доносу і засуджена за відомим «процесом 14-ти». Серед засуджених були три жінки, в тому числі і Віра Фігнер.
Рішенням суду від 28 вересня 1884 року Людмилу Волкенштейн засудили до смертної кари. Від подачі прохання про помилування вона категорично відмовилась. Смертний вирок замінили відбуванням покарання в одній з найстрашніших тюрем – Шлісельбурзі. 12 жовтня разом з іншими засудженими розміщена в одиночну камеру, де знаходилась майже 13 років.
Віра Фігнер писала про Людмилу Волкенштейн в своїх спогадах:
«Місія і роль Людмили Олександрівни була велика, і багато сердець назавжди зберегли її образ і зберігає про неї гарячий спогад повний вдячності…».
В 1896 році через коронацію Миколи II Волкенштейн звільнили зі Шлісельбурга і відправили в заслання на Сахалін.
23 листопада 1896 року Людмилу Волкенштейн перевели в Петропавловськ, де вона пробула до березня 1897 р. в очікуванні відправлення в Одесу. Тут зустрілася з 19-річним сином, який навчався в Петербурзі, востаннє бачила його дворічним, коли, тікаючи від можливого арешту за кордон, залишила сина матері.
В березні 1897 р., в пересильній тюрмі Одеси, після довгої розлуки зустрілася з чоловіком. В спогадах він писав: «Я не міг надивитися на милі риси обличчя, яке стало таким серйозним, з різко вираженою печаткою продуманого, вистражданого». Він прийняв тверде рішення поїхати з Людмилою на Сахалін, покинувши свою нову жінку в Полтаві.
2 листопада 1897 р., через 52 дня важкого морського шляху Людмила Волкенштейн з групою каторжан прибула в сахалінський порт Корсаков. Вона поселилась у доктора Н. В. Кирилова. Маючи фельдшерську освіту і практичний досвід, оттримала роботу в Корсаківській лікарні та завідувала аптекою.
Весною 1899 р., після п'ятимісячного шляху прибув Олександр Волкенштейн і приступив до роботи епідеміологічного лікаря, а потім завідував лазаретом в в'язниці. Тут він продовжив свою переписку з Левом Толстим, з яким познайомився ще в 1894 р. В 1900 р. Людмила з чоловіком змушені переїхати в , так як через людяне і демократичне спілкування з пацієнтами-каторжанами в них склались неприязні стосунки з начальством.
Після довгих клопотів отримавши дозвіл на виїзд, в вересні 1902 р. Волкенштейни переїхали в Владивосток. Коли почалася і різко зросла потреба в медпрацівниках, Волкенштейн пішла працювати фельдшеркою. Разом з чоловіком вона організувала курси медичних сестер.
Після закінчення війни в місті було неспокійно. Особливо напруженим стало положення після публікації р., в місті проходили часті мітинги і збори, створювалися різноманітні об'єднання і союзи. Активну роль в суспільному житті Владивостоку грав Союз лікарів, видним діячем якого був чоловік Людмили. Вона неодноразово виступала з засудженням царської політики в російсько-японській війні, результатом якої стала загибель великої кількості матросів і солдат.
10 січня 1906 р. відбувся загальний мітинг, де в останній раз виступила Людмила Волкенштейн. Після його закінчення учасники великою колоною направились до будівлі штабу. Коли демонстранти вийшли на площу, з трьох сторін по них вдарили кулеметні черги. Серед перших загиблих була Людмила Волкенштейн.
- Онук — Волкенштейн Сергій Сергійович, Герой Радянського Союзу, генерал-майор артилерії.
Джерела
- В. М. Волковинський. Волкенштейн Людмила Олександрівна [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 613. — .
- С. М. Булах. Волкенштейн Людмила Олександрівна [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Віртуальний музей «Народної волі» [ 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Біографія на Хроносі [ 5 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Волкенштейн Людмила Александровна [ 6 липня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Волкенштейн Людмила Александровна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volkenshtejn Lyudmila Oleksandrivna urodzh Oleksandrova 18 veresnya 1857 Kiyiv 10 sichnya 1906 Vladivostok rosijska revolyucionerka ukrayinskogo pohodzhennya Volkenshtejn Lyudmila OleksandrivnaNarodilasya18 30 veresnya 1857 abo 30 veresnya 1855 1855 09 30 Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pomerla10 23 sichnya 1906 abo 23 sichnya 1906 1906 01 23 Vladivostok Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistrevolyucionerkaGaluzpolitika 2 Znannya movrosijska 2 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Volkenshtejn BiografiyaNarodilasya v dvoryanskij sim yi Yiyi batko Oleksandr Petrovich Oleksandrov sin dribnopomisnogo dvoryanina buv golovnim lisnichim v kiyivskomu lisnictvi Mati Yevdokiya Karpivna urodzhena Krizhanivska bula dostatno bagata yij nalezhalo dekilka budinkiv v Kiyevi Cherez rik pislya zakinchennya gimnaziyi Lyudmila Volkenshtejn vstupila v shlyub z molodim zemskim likarem Litom 1877 roku jogo areshtuvali za propagandistsku diyalnist i zasudili na procesi 193 h Volkenshtejn poyihala za cholovikom u Peterburg de vidbuvavsya sud Cej fakt stav perelomnim v podalshij doli vidmovilas vid spokijnogo simejnogo zhittya i nezvorotno priyednalas do revolyucijnoyi diyalnosti Brala uchast v pidgotovci zamahu na harkivskogo gubernatora knyazya Kropotkina vidomogo zhorstokistyu i despotizmom Pislya vdalogo vikonannya teroristichnogo aktu Grigoriyem Goldenbergom bula zmushena viyihati za kordon hoch yiyi uchast polyagala lishe v utrimanni konspirativnoyi kvartiri Dekilka rokiv provela v Shvejcariyi Franciyi Italiyi Bolgariyi ale ne mogla spokijno sposterigati za dramatichnimi podiyami na Batkivshini V 1884 roci povernulas u Peterburg de j bula areshtovana po donosu i zasudzhena za vidomim procesom 14 ti Sered zasudzhenih buli tri zhinki v tomu chisli i Vira Figner Rishennyam sudu vid 28 veresnya 1884 roku Lyudmilu Volkenshtejn zasudili do smertnoyi kari Vid podachi prohannya pro pomiluvannya vona kategorichno vidmovilas Smertnij virok zaminili vidbuvannyam pokarannya v odnij z najstrashnishih tyurem Shliselburzi 12 zhovtnya razom z inshimi zasudzhenimi rozmishena v odinochnu kameru de znahodilas majzhe 13 rokiv Vira Figner pisala pro Lyudmilu Volkenshtejn v svoyih spogadah Misiya i rol Lyudmili Oleksandrivni bula velika i bagato serdec nazavzhdi zberegli yiyi obraz i zberigaye pro neyi garyachij spogad povnij vdyachnosti V 1896 roci cherez koronaciyu Mikoli II Volkenshtejn zvilnili zi Shliselburga i vidpravili v zaslannya na Sahalin 23 listopada 1896 roku Lyudmilu Volkenshtejn pereveli v Petropavlovsk de vona probula do bereznya 1897 r v ochikuvanni vidpravlennya v Odesu Tut zustrilasya z 19 richnim sinom yakij navchavsya v Peterburzi vostannye bachila jogo dvorichnim koli tikayuchi vid mozhlivogo areshtu za kordon zalishila sina materi V berezni 1897 r v peresilnij tyurmi Odesi pislya dovgoyi rozluki zustrilasya z cholovikom V spogadah vin pisav Ya ne mig nadivitisya na mili risi oblichchya yake stalo takim serjoznim z rizko virazhenoyu pechatkoyu produmanogo vistrazhdanogo Vin prijnyav tverde rishennya poyihati z Lyudmiloyu na Sahalin pokinuvshi svoyu novu zhinku v Poltavi 2 listopada 1897 r cherez 52 dnya vazhkogo morskogo shlyahu Lyudmila Volkenshtejn z grupoyu katorzhan pribula v sahalinskij port Korsakov Vona poselilas u doktora N V Kirilova Mayuchi feldshersku osvitu i praktichnij dosvid ottrimala robotu v Korsakivskij likarni ta zaviduvala aptekoyu Vesnoyu 1899 r pislya p yatimisyachnogo shlyahu pribuv Oleksandr Volkenshtejn i pristupiv do roboti epidemiologichnogo likarya a potim zaviduvav lazaretom v v yaznici Tut vin prodovzhiv svoyu perepisku z Levom Tolstim z yakim poznajomivsya she v 1894 r V 1900 r Lyudmila z cholovikom zmusheni pereyihati v tak yak cherez lyudyane i demokratichne spilkuvannya z paciyentami katorzhanami v nih sklalis nepriyazni stosunki z nachalstvom Pislya dovgih klopotiv otrimavshi dozvil na viyizd v veresni 1902 r Volkenshtejni pereyihali v Vladivostok Koli pochalasya i rizko zrosla potreba v medpracivnikah Volkenshtejn pishla pracyuvati feldsherkoyu Razom z cholovikom vona organizuvala kursi medichnih sester Pislya zakinchennya vijni v misti bulo nespokijno Osoblivo napruzhenim stalo polozhennya pislya publikaciyi r v misti prohodili chasti mitingi i zbori stvoryuvalisya riznomanitni ob yednannya i soyuzi Aktivnu rol v suspilnomu zhitti Vladivostoku grav Soyuz likariv vidnim diyachem yakogo buv cholovik Lyudmili Vona neodnorazovo vistupala z zasudzhennyam carskoyi politiki v rosijsko yaponskij vijni rezultatom yakoyi stala zagibel velikoyi kilkosti matrosiv i soldat 10 sichnya 1906 r vidbuvsya zagalnij miting de v ostannij raz vistupila Lyudmila Volkenshtejn Pislya jogo zakinchennya uchasniki velikoyu kolonoyu napravilis do budivli shtabu Koli demonstranti vijshli na ploshu z troh storin po nih vdarili kulemetni chergi Sered pershih zagiblih bula Lyudmila Volkenshtejn Onuk Volkenshtejn Sergij Sergijovich Geroj Radyanskogo Soyuzu general major artileriyi DzherelaV M Volkovinskij Volkenshtejn Lyudmila Oleksandrivna 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 613 ISBN 966 00 0734 5 S M Bulah Volkenshtejn Lyudmila Oleksandrivna 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaVirtualnij muzej Narodnoyi voli 12 lyutogo 2010 u Wayback Machine Biografiya na Hronosi 5 veresnya 2008 u Wayback Machine Volkenshtejn Lyudmila Aleksandrovna 6 lipnya 2008 u Wayback Machine ros Volkenshtejn Lyudmila Aleksandrovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863