Уті́ка (фінік. , лат. Utica) — стародавнє місто у Північній Африці (руїни якого розташовані біля сучасного поселення у Тунісі), у давнину — самостійне місто-держава.
Утіка
Координати 37°03′23″ пн. ш. 10°03′44″ сх. д. / 37.05652777780577622° пн. ш. 10.06225833336077891° сх. д.Координати: 37°03′23″ пн. ш. 10°03′44″ сх. д. / 37.05652777780577622° пн. ш. 10.06225833336077891° сх. д.
Утіка у Вікісховищі |
Засноване біля фінікійцями. Перша назва міста невідома, ім'я Утіка (фінікійською — «старе (місто)») воно швидше за все отримало лише після заснування Карфагена (назва якого фінікійською відповідно означає «нове місто»). Суперництво з сусідом завершилося на початку V ст. до н. е. входженням Утіки до складу карфагенської держави — із збереженням певної політичної автономії, але водночас із цілковитим підпорядкуванням господарським інтересам Карфагена.
Під час Третьої Пунічної війни підтримала римлян, і після руйнування Карфагена (146 р. до н. е.) була перетворена ними на столицю римської провінції Африка. Після будівництва Юлії Карфагенської поступилася цим статусом на її користь.
Остаточно занепала у II—III ст. внаслідок занесення міської гавані мулом від сусідньої річки Меджерда. У 439 р. Утіку захопив Гейзеріх, що включив її до складу свого Африканського королівства, у 534 р. — візантійці. У 698 р. місто була здобуто і остаточно зруйноване арабами.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Utica |
Примітки
- Любкер Ф. Utica // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1434.
Посилання
Утіка на The Princeton Encyclopedia of Classical Sites(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uti ka finik lat Utica starodavnye misto u Pivnichnij Africi ruyini yakogo roztashovani bilya suchasnogo poselennya u Tunisi u davninu samostijne misto derzhava Utika Koordinati 37 03 23 pn sh 10 03 44 sh d 37 05652777780577622 pn sh 10 06225833336077891 sh d 37 05652777780577622 10 06225833336077891 Koordinati 37 03 23 pn sh 10 03 44 sh d 37 05652777780577622 pn sh 10 06225833336077891 sh d 37 05652777780577622 10 06225833336077891 Krayina Tunis TunisAdminodinicya BizertaData zasnuvannya 12 stolittya do n e Telefonnij kod 72 Bizerta GeoNames 2464204OSM 1435827 R Bizerta UtikaUtika Tunis Utika u Vikishovishi Zasnovane bilya finikijcyami Persha nazva mista nevidoma im ya Utika finikijskoyu stare misto vono shvidshe za vse otrimalo lishe pislya zasnuvannya Karfagena nazva yakogo finikijskoyu vidpovidno oznachaye nove misto Supernictvo z susidom zavershilosya na pochatku V st do n e vhodzhennyam Utiki do skladu karfagenskoyi derzhavi iz zberezhennyam pevnoyi politichnoyi avtonomiyi ale vodnochas iz cilkovitim pidporyadkuvannyam gospodarskim interesam Karfagena Pid chas Tretoyi Punichnoyi vijni pidtrimala rimlyan i pislya rujnuvannya Karfagena 146 r do n e bula peretvorena nimi na stolicyu rimskoyi provinciyi Afrika Pislya budivnictva Yuliyi Karfagenskoyi postupilasya cim statusom na yiyi korist Ostatochno zanepala u II III st vnaslidok zanesennya miskoyi gavani mulom vid susidnoyi richki Medzherda U 439 r Utiku zahopiv Gejzerih sho vklyuchiv yiyi do skladu svogo Afrikanskogo korolivstva u 534 r vizantijci U 698 r misto bula zdobuto i ostatochno zrujnovane arabami Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category UticaPrimitkiLyubker F Utica Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1434 d Track Q4249594d Track Q45269110d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210PosilannyaUtika na The Princeton Encyclopedia of Classical Sites angl