Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (серпень 2013) |
Електора́льна геогра́фія Фра́нції — складова частина політичної географії, предметом вивчення якої є відміни у політичних вподобаннях жителів різних частин Франції, їх істотні і територіальні закономірності.
Партійно-політична система Франції
Партійно-політична система Франції має свої характерні риси. Особливістю політичного життя країни є наявність багатопартійності. Причинами цього були: дрібнобуржуазний характер суспільства, напружена політична історія Франції та інші фактори. Буржуазних партій було багато, які мали різні території впливу та підтримувалися різними регіонами по-різному.
Поступово відбувалося зближення партій і одночасно — поляризація політичних сил, розподіл усіх політичних партій на дві групи, два табори. Так, з'являються два угруповання, два партійних блоки — національний блок і лівий блок. Боротьба тепер іде не між окремими партіями, а між двома блоками, що нагадує деякою мірою двопартійну систему.
Національний блок увібрав до свого складу праві партії. До нього увійшли: республіканська федерація, республікансько-демократичний союз, національно-республіканська дія та ін. Лівий блок об'єднав радикалів, соціалістів, радикал-соціалістів та деякі інші партії та групи. Таким чином, у Франції відсутня двопартійна система, яка є, наприклад, в США і Великій Британії, але діє система двох партійних блоків.
В умовах багатопартійності, гострого суперництва між політичними силами особливого значення набирала боротьба за виборчі реформи.
На початку XX століття у Франції діяла мажоритарна виборча система, яка давала перевагу правим політичним партіям. Натомість у 1919 році, саме під час активного підйому революційного руху, був прийнятий Закон про зміну виборчої системи. Новий закон поєднував принципи мажоритарної системи з елементами пропорційного представництва, але при цьому зберігалися старі виборчі округи з нерівномірним розподілом населення, що давало перевагу виборцям із сільських департаментів. У 1927 році пропорційне представництво було скасовано, і Франція повернулася до звичної мажоритарної системи, суть якої полягає в тому, що вибори проводяться в два тури. В першому турі обраним вважався той кандидат у депутати, який одержував абсолютну більшість голосів виборців, а у другому турі достатньо було мати відносну більшість.
Якщо ж говорити про структуру політичних симпатій у Франції, то як показують дослідження, що проводилися у 13 державах Західної Європи в 1948—1977 р., найвищий рівень електоральної нестійкості на цей період був характерним саме для Франції. Електоральна нестійкість зумовила явище «розмерзання» партійних систем. Цей факт пов'язують із тезою про розгуртування виборців.
Структура електоральних симпатій у Франції
Розглянемо структуру електоральних симпатій у Франції на прикладі виборів до Європарламенту.
Франція має 87 місць у європейському парламенті. Якщо кількість виборців загалом у 1999 році у Франції становила 40 129 780 осіб, то в голосуванні безпосередньо взяли участь 18 765 259, що становило 52,7 % і 46,8 % осіб відповідно у 1994 та 1999 роках. На даних виборах більшість здобули наступні партії: Соціалістична партія Француа Холланде — 21,95 %,Об'єднання за Францію під керівництвом Шарля Паскуа — 13,05 % та Об'єднання за Республіку Ніколя Саркозі — 12,82 %. При цьому, якщо взяти до уваги географію політичних симпатій, то переважну більшість голосів за партію Шарля Паскуа віддали мешканці Південної і Центральної Франції, тоді як за політичну силу Ніколя Саркозі — крайні Західна та Східна Франція.
Вибори до Європейського Парламенту 2004 року у Франції були представлені наступними політичними силами: Соціалістична партія (СП), Союз за народний рух (СНР), Союз за французьку демократію (СФД), Національний фронт (НФ), Рух за Францію (РФ), Партія Зелених (ПЗ), Французька Комуністична партія (ФКП).
| Регіони | ФКП | СП | СФД | СНР | РФ | НФ |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Загалом | 5,81 | 28,89 | 11,95 | 16,64 | 7,6 | 9,81 |
| Іль-де-Франс | 6,04 | 25,02 | 12,61 | 17,79 | 6,08 | 8,58 |
| Північний Захід | 6,8 | 29,98 | 11,34 | 13,33 | 5,95 | 12,86 |
| Захід | 4,1 | 30,92 | 11,67 | 14,81 | 12,36 | 5,62 |
| Схід | 2,91 | 28,4 | 12,4 | 17,61 | 5,88 | 12,17 |
| Південний Захід | 6,46 | 30,83 | 13, 22 | 15,17 | 4,6 | 8,75 |
| Південний Схід | 5,06 | 28,62 | 11,81 | 17,71 | 6,15 | 12,18 |
| Центр | 6, 22 | 31, 23 | 9,95 | 12,36 | 6,62 | 9,64 |
Як бачимо, найпопулярнішою партією, за яку віддали 28,89 % своїх голосів виборці, була Соціалістична партія, яка мала найбільший вплив у центральній, західній та південно-західній Франції. Наступна політична партія — Союз за Народний Рух — отримала 16,64 % голосів. Практично по всіх регіонах Франції дана політична сила мала однакову підтримку, але найбільшу — у центрі — понад 20 %. Це є ліберально-консервативна партія Франції, яка нині є провідною і включає різні течії, найбільша з яких — сторонники Ніколя Саркозі. І третє місце посів Союз за Французьку демократію, який отримав найбільшу підтримку на південному заході Франції.
Вибори до Європарламенту у 2009 році
Перейдемо до виборів до Європейського Парламенту у 2009 році. Основну кількість голосів отримали Союз за народний рух(СНР), Соціалістична партія (СП), Партія Екологічна Європа (ЕЄ), Демократичний рух (ДР), Лівий фронт (ЛФ), Національний фронт (НФ), Нова антикапіталістична партія (НАП):
| Регіон | СНР | СП | ЕЄ | ДР | ЛФ | НФ | НАП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загалом | 27,87 | 16,48 | 16,28 | 8,45 | 6,47 | 6,34 | 4,88 |
| Північний Захід | 24,22 | 18,09 | 12,10 | 8,67 | 6,84 | 10,18 | 5,80 |
| Схід | 29,18 | 17,24 | 14,27 | 9,43 | 3,89 | 7,57 | 5,65 |
| Захід | 27,15 | 17,28 | 16,24 | 8,48 | 4,58 | 3,06 | 5,13 |
| Центр | 28,48 | 17,79 | 13,56 | 8,14 | 8,07 | 5,12 | 5,45 |
| Південний Захід | 26,89 | 17,71 | 15,82 | 8,60 | 8,15 | 5,93 | 5,61 |
| Південний Схід | 29,34 | 14,49 | 18,27 | 7,37 | 5,90 | 8,49 | 4,33 |
| Іль-де-Франс | 29,60 | 13,57 | 20,86 | 8,52 | 6,32 | 4,40 | 3,48 |
Таким чином, більшість голосів отримала політична сила Союз за народний рух, тоді як на минулих виборах вона посідала впевнене друге місце після Соціалістичної партії. Найбільшу підтримку вона здобула в Іль-де-Франсі та в центрі. Тобто географія підтримки практично не змінилася. Друге місце розділили Соціалістична партія та партія Екологічна Європа (партія Зелених по своїй суті). Явним лідерством на виборах 2009 року поступилася Соціалістична партія, яка здобула найбільшу підтримку на північному заході, тоді як на минулих виборах вона посідала впевнені позиції на заході і південному заході. Якщо взяти до уваги підтримку Національного фронту, то тут ми бачимо кардинальну зміну — на виборах 2004 року НФ займав провідні позиції на сході, південному сході і північному заході, то утримався він на перших місцях лише на північному заході Франції.
Як бачимо, Союз за народний рух на виборах до Європарламенту здобув беззаперечну перемогу, при чому набравши більшість по всіх регіонах Франції.
Таким чином, електоральна база різних політичних сил доволі-таки різниться одна від одної. Так, ліві партії намагаються спиратися на трудящих, яких вважають своєю базою. При чому, Комуністична партія Франції та Соціалістична партія Франції розширили свою електоральну базу, залучивши до неї і дрібних власників. Всі ліві партії проголошують головною своєю метою побудову соціально справедливого суспільства, повне народовладдя, яке розуміється як верховенство народу над державою. Аналізуючи електоральну географію СП Франції бачимо, що вона має практично однакову підтримку по всій території Франції: хоча територія на захід від умовної лінії Гавр-Марсель має меншу густоту населення, ніж на схід, все одно підтримка цієї політичної сили серед населення суттєво у відсотковому відношенню не відрізняється від її підтримки на сході (окрім південного сходу та Іль-де-Франсу).
Демократичні партії найбільшу підтримку мають у великих містах (Париж, Гавр, Марсель, Ліон, Лілль). Оскільки програмні документи даних партій намагаються захистити соціальними програмами обездолених, то найбідніша частина населення Франції також підтримує Союз за Народний Рух, Демократичний Рух тощо.
Електоральна географія Франції тісно зв'язана з історичним минулим. Регіональні електоральні відмінності зумовлені цілою низкою факторів: історичною спадщиною, релігійно-конфесійною належністю, соціально-економічними відмінностями в розвитку регіонів, мовою, різним баченням зовнішньополітичних пріоритетів населенням різних регіонів Франції. Важливим чинником електоральної географії Франції є децентралізація влади, що була підтверджена Законом Франції про децентралізацію влади 13 серпня 2004 року.
Див. також
Посилання
- Electoral geography [ 11 листопада 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- French electoral geography [Архівовано 25 травня 2012 у Archive.is] (англ.)
 | Це незавершена стаття про Францію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2013 Elektora lna geogra fiya Fra nciyi skladova chastina politichnoyi geografiyi predmetom vivchennya yakoyi ye vidmini u politichnih vpodobannyah zhiteliv riznih chastin Franciyi yih istotni i teritorialni zakonomirnosti Partijno politichna sistema FranciyiPartijno politichna sistema Franciyi maye svoyi harakterni risi Osoblivistyu politichnogo zhittya krayini ye nayavnist bagatopartijnosti Prichinami cogo buli dribnoburzhuaznij harakter suspilstva napruzhena politichna istoriya Franciyi ta inshi faktori Burzhuaznih partij bulo bagato yaki mali rizni teritoriyi vplivu ta pidtrimuvalisya riznimi regionami po riznomu Postupovo vidbuvalosya zblizhennya partij i odnochasno polyarizaciya politichnih sil rozpodil usih politichnih partij na dvi grupi dva tabori Tak z yavlyayutsya dva ugrupovannya dva partijnih bloki nacionalnij blok i livij blok Borotba teper ide ne mizh okremimi partiyami a mizh dvoma blokami sho nagaduye deyakoyu miroyu dvopartijnu sistemu Nacionalnij blok uvibrav do svogo skladu pravi partiyi Do nogo uvijshli respublikanska federaciya respublikansko demokratichnij soyuz nacionalno respublikanska diya ta in Livij blok ob yednav radikaliv socialistiv radikal socialistiv ta deyaki inshi partiyi ta grupi Takim chinom u Franciyi vidsutnya dvopartijna sistema yaka ye napriklad v SShA i Velikij Britaniyi ale diye sistema dvoh partijnih blokiv V umovah bagatopartijnosti gostrogo supernictva mizh politichnimi silami osoblivogo znachennya nabirala borotba za viborchi reformi Na pochatku XX stolittya u Franciyi diyala mazhoritarna viborcha sistema yaka davala perevagu pravim politichnim partiyam Natomist u 1919 roci same pid chas aktivnogo pidjomu revolyucijnogo ruhu buv prijnyatij Zakon pro zminu viborchoyi sistemi Novij zakon poyednuvav principi mazhoritarnoyi sistemi z elementami proporcijnogo predstavnictva ale pri comu zberigalisya stari viborchi okrugi z nerivnomirnim rozpodilom naselennya sho davalo perevagu viborcyam iz silskih departamentiv U 1927 roci proporcijne predstavnictvo bulo skasovano i Franciya povernulasya do zvichnoyi mazhoritarnoyi sistemi sut yakoyi polyagaye v tomu sho vibori provodyatsya v dva turi V pershomu turi obranim vvazhavsya toj kandidat u deputati yakij oderzhuvav absolyutnu bilshist golosiv viborciv a u drugomu turi dostatno bulo mati vidnosnu bilshist Yaksho zh govoriti pro strukturu politichnih simpatij u Franciyi to yak pokazuyut doslidzhennya sho provodilisya u 13 derzhavah Zahidnoyi Yevropi v 1948 1977 r najvishij riven elektoralnoyi nestijkosti na cej period buv harakternim same dlya Franciyi Elektoralna nestijkist zumovila yavishe rozmerzannya partijnih sistem Cej fakt pov yazuyut iz tezoyu pro rozgurtuvannya viborciv Struktura elektoralnih simpatij u FranciyiRozglyanemo strukturu elektoralnih simpatij u Franciyi na prikladi viboriv do Yevroparlamentu Franciya maye 87 misc u yevropejskomu parlamenti Yaksho kilkist viborciv zagalom u 1999 roci u Franciyi stanovila 40 129 780 osib to v golosuvanni bezposeredno vzyali uchast 18 765 259 sho stanovilo 52 7 i 46 8 osib vidpovidno u 1994 ta 1999 rokah Na danih viborah bilshist zdobuli nastupni partiyi Socialistichna partiya Francua Hollande 21 95 Ob yednannya za Franciyu pid kerivnictvom Sharlya Paskua 13 05 ta Ob yednannya za Respubliku Nikolya Sarkozi 12 82 Pri comu yaksho vzyati do uvagi geografiyu politichnih simpatij to perevazhnu bilshist golosiv za partiyu Sharlya Paskua viddali meshkanci Pivdennoyi i Centralnoyi Franciyi todi yak za politichnu silu Nikolya Sarkozi krajni Zahidna ta Shidna Franciya Vibori do Yevropejskogo Parlamentu 2004 roku u Franciyi buli predstavleni nastupnimi politichnimi silami Socialistichna partiya SP Soyuz za narodnij ruh SNR Soyuz za francuzku demokratiyu SFD Nacionalnij front NF Ruh za Franciyu RF Partiya Zelenih PZ Francuzka Komunistichna partiya FKP Harakter viddachi golosiv po regionam Franciyi Regioni FKP SP SFD SNR RF NF Zagalom 5 81 28 89 11 95 16 64 7 6 9 81 Il de Frans 6 04 25 02 12 61 17 79 6 08 8 58 Pivnichnij Zahid 6 8 29 98 11 34 13 33 5 95 12 86 Zahid 4 1 30 92 11 67 14 81 12 36 5 62 Shid 2 91 28 4 12 4 17 61 5 88 12 17 Pivdennij Zahid 6 46 30 83 13 22 15 17 4 6 8 75 Pivdennij Shid 5 06 28 62 11 81 17 71 6 15 12 18 Centr 6 22 31 23 9 95 12 36 6 62 9 64 Yak bachimo najpopulyarnishoyu partiyeyu za yaku viddali 28 89 svoyih golosiv viborci bula Socialistichna partiya yaka mala najbilshij vpliv u centralnij zahidnij ta pivdenno zahidnij Franciyi Nastupna politichna partiya Soyuz za Narodnij Ruh otrimala 16 64 golosiv Praktichno po vsih regionah Franciyi dana politichna sila mala odnakovu pidtrimku ale najbilshu u centri ponad 20 Ce ye liberalno konservativna partiya Franciyi yaka nini ye providnoyu i vklyuchaye rizni techiyi najbilsha z yakih storonniki Nikolya Sarkozi I tretye misce posiv Soyuz za Francuzku demokratiyu yakij otrimav najbilshu pidtrimku na pivdennomu zahodi Franciyi Vibori do Yevroparlamentu u 2009 rociPerejdemo do viboriv do Yevropejskogo Parlamentu u 2009 roci Osnovnu kilkist golosiv otrimali Soyuz za narodnij ruh SNR Socialistichna partiya SP Partiya Ekologichna Yevropa EYe Demokratichnij ruh DR Livij front LF Nacionalnij front NF Nova antikapitalistichna partiya NAP Rezultati viboriv do Yevropejskogo Parlamentu u 2009 roci Region SNR SP EYe DR LF NF NAP Zagalom 27 87 16 48 16 28 8 45 6 47 6 34 4 88 Pivnichnij Zahid 24 22 18 09 12 10 8 67 6 84 10 18 5 80 Shid 29 18 17 24 14 27 9 43 3 89 7 57 5 65 Zahid 27 15 17 28 16 24 8 48 4 58 3 06 5 13 Centr 28 48 17 79 13 56 8 14 8 07 5 12 5 45 Pivdennij Zahid 26 89 17 71 15 82 8 60 8 15 5 93 5 61 Pivdennij Shid 29 34 14 49 18 27 7 37 5 90 8 49 4 33 Il de Frans 29 60 13 57 20 86 8 52 6 32 4 40 3 48 Takim chinom bilshist golosiv otrimala politichna sila Soyuz za narodnij ruh todi yak na minulih viborah vona posidala vpevnene druge misce pislya Socialistichnoyi partiyi Najbilshu pidtrimku vona zdobula v Il de Fransi ta v centri Tobto geografiya pidtrimki praktichno ne zminilasya Druge misce rozdilili Socialistichna partiya ta partiya Ekologichna Yevropa partiya Zelenih po svoyij suti Yavnim liderstvom na viborah 2009 roku postupilasya Socialistichna partiya yaka zdobula najbilshu pidtrimku na pivnichnomu zahodi todi yak na minulih viborah vona posidala vpevneni poziciyi na zahodi i pivdennomu zahodi Yaksho vzyati do uvagi pidtrimku Nacionalnogo frontu to tut mi bachimo kardinalnu zminu na viborah 2004 roku NF zajmav providni poziciyi na shodi pivdennomu shodi i pivnichnomu zahodi to utrimavsya vin na pershih miscyah lishe na pivnichnomu zahodi Franciyi Yak bachimo Soyuz za narodnij ruh na viborah do Yevroparlamentu zdobuv bezzaperechnu peremogu pri chomu nabravshi bilshist po vsih regionah Franciyi Takim chinom elektoralna baza riznih politichnih sil dovoli taki riznitsya odna vid odnoyi Tak livi partiyi namagayutsya spiratisya na trudyashih yakih vvazhayut svoyeyu bazoyu Pri chomu Komunistichna partiya Franciyi ta Socialistichna partiya Franciyi rozshirili svoyu elektoralnu bazu zaluchivshi do neyi i dribnih vlasnikiv Vsi livi partiyi progoloshuyut golovnoyu svoyeyu metoyu pobudovu socialno spravedlivogo suspilstva povne narodovladdya yake rozumiyetsya yak verhovenstvo narodu nad derzhavoyu Analizuyuchi elektoralnu geografiyu SP Franciyi bachimo sho vona maye praktichno odnakovu pidtrimku po vsij teritoriyi Franciyi hocha teritoriya na zahid vid umovnoyi liniyi Gavr Marsel maye menshu gustotu naselennya nizh na shid vse odno pidtrimka ciyeyi politichnoyi sili sered naselennya suttyevo u vidsotkovomu vidnoshennyu ne vidriznyayetsya vid yiyi pidtrimki na shodi okrim pivdennogo shodu ta Il de Fransu Demokratichni partiyi najbilshu pidtrimku mayut u velikih mistah Parizh Gavr Marsel Lion Lill Oskilki programni dokumenti danih partij namagayutsya zahistiti socialnimi programami obezdolenih to najbidnisha chastina naselennya Franciyi takozh pidtrimuye Soyuz za Narodnij Ruh Demokratichnij Ruh tosho Elektoralna geografiya Franciyi tisno zv yazana z istorichnim minulim Regionalni elektoralni vidminnosti zumovleni ciloyu nizkoyu faktoriv istorichnoyu spadshinoyu religijno konfesijnoyu nalezhnistyu socialno ekonomichnimi vidminnostyami v rozvitku regioniv movoyu riznim bachennyam zovnishnopolitichnih prioritetiv naselennyam riznih regioniv Franciyi Vazhlivim chinnikom elektoralnoyi geografiyi Franciyi ye decentralizaciya vladi sho bula pidtverdzhena Zakonom Franciyi pro decentralizaciyu vladi 13 serpnya 2004 roku Div takozhElektoralna geografiya Posilannya Electoral geography 11 listopada 2021 u Wayback Machine angl French electoral geography Arhivovano 25 travnya 2012 u Archive is angl Ce nezavershena stattya pro Franciyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi