«Сказання про населені місцевості Київської губернії» — статистичні, історичні і церковні замітки про міста, містечка і села в межах Київської губернії видані в 1864 році Лаврентієм Похилевичем.
обкладинка видання | |
Автор | Лаврентій Похилевич |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи |
Країна | Російська імперія |
Мова | російська (дореформенна) |
Тема | краєзнавство |
Жанр | історія |
Видано | 1864 рік |
Рукопис
Перший варіант книги був готовий уже до кінця 1860 року. 10 серпня 1861 року Київський цензурний комітет духовних книг надав дозвіл на друк «Сказань…». Частково збереженим є рукописний примірник «Сказань…», який містить на собі рецензію та помітки Цензурного комітету. На титулі міститься назва та відомості про укладача, які відрізняються від відомих друкованих примірників:
«Київська Губернія і Єпархія в своїх частинах, або Детальний опис міст, містечок, сіл, селищ; їх церков і монастирів, як ті, що нині існують на просторах губернії, так і існуючі в минулий час, з позначенням колишніх і нинішніх власників маєтків, простору їхніх земель та інших подробиць».
Складено чиновником Київської Духовної Консисторії Лаврентієм Похилевичем.
Частина 2-га
1861 року.
На звороті титулу вміщено відому цитату з літопису Самійла Величка:
…Проходячи Україною, бачив багато міст і замків безлюдних і пустих, вали як гори і пагорби насипані і тільки звірям диким для притулку і проживання придатні…
Далі міститься передмова, підписана ініціалами «Л. П.», позначена Києвом та датована 23 січнем 1864 року. Структура збереженої частини рукопису така:
Аркуші | Назва частини рукопису |
---|---|
10—5 | Київський повіт |
96—97 | Реєстр найменувань, що знаходяться в цьому зошиті. а)найменування містечок, сіл, селищ, хуторів, урочищ |
97—98 | Список осіб, що згадуються в цьому зошиті |
99—163 | Радомисльський повіт |
163—164 | Зміст. Імена містечок, сіл і селищ |
165—213 | Сквирський повіт |
214 | Алфавітний список сіл і селищ Сквирського повіту |
214—256 | Бердичівський повіт |
257—286 | Липовецький повіт |
287—288 | Алфавітний список сіл і селищ Бердичівського і Липовецького повітів |
289—315 | Уманський повіт |
316—317 | Алфавітний список населених місцевостей в повітах Уманському і Звенигородському |
318—344 | Звенигородський повіт |
345—381 | Таращанський повіт |
Рукопису про поселення Таращанського повіту бракує близько чверті від надрукованого обсягу. Текст закінчується відомостями про село Бурківці. На наступних аркушах (382—390) вміщено фрагмент тексту без початку і кінця, у якому розглядаються погляди різних авторів про українське духівництво XVI—XVII століть і його взаємини з Константинополем і Москвою.
Рукопис містить чимало дописок та виправлень, деякі сторінки повністю або частково перекреслені. На деяких сторінках рукопису збереглися помітки олівцем «Набрано», які свідчать, що саме з нього були набрані гранки та видана книга.
Враховуючи, що в додатках до опублікованого тексту містяться відомості про факти, що відбулися після 1861 року, можна припустити, що затверджений Цензурним комітетом рукопис зазнав певних змін. Зокрема ці зміни відбулися і в назві праці.
Структура статей
Статті про населені пункти Похилевич намагався викладати за єдиною структурою, а саме:
- географічне положення;
- перекази про походження назви населеного пункту;
- найдавніші документальні відомості та дані про відомі старожитності та археологічні знахідки;
- відомості про події XIV — середини XIX століть (частіше йдеться про події перших козацьких повстань, Хмельниччини і Руїни, гайдамацьких рухів XVIII століття, зокрема Коліївщини 1768 року, польських повстань XIX століття;
- дані про власників зі стародавніх часів до кінця 1850-х років включно; статистика викупу земель селянами після реформи 1861 року, загальна статистика розподілу земель станом на середину XIX століття;
- статистичні відомості про населення XVII—XIX століть;
- відомості про православні храми та інші культові споруди, про визначні архітектурні та фортифікаційні пам'ятки, садово-паркові ансамблі тощо.
До використання краєзнавчої літератури автор ставився критично, тому багато переказів, що пояснювали назву населеного пункту з точки зору народної етимології, не увійшли до книги, оскільки, на думку укладача, вони мали дуже наївний характер.
Рецензії
Восени 1864 року Лаврентій Похилевич подав клопотання на ім'я Київського військового губернатора, Подільського і Волинського генерал-губернатора Миколи Анненкова у якому він клопотався про заступництво у друкуванні книги. У своєму зверненні він вказував на те, що зібрані ним і поміщені в книзі відомості зменшать роботу багатьох організацій та збережуть значні кошти, які ними витрачаються на проведення подібних досліджень.
31 жовтня генерал-губернатор звернувся до попечителя Київського навчального округу з проханням надати своє судження щодо можливої користі тих вигод, на яких наполягає Похилевич, а в разі позитивного відгуку вказати яке б і в чому цьому твору варто було б зробити заступництво.
Першим відгукнувся на пропозицію попечителя професор Київського університету Микола Бунге. Він вказав, що щодо географічних і статистичних відомостей достовірність матеріалів могла б бути оцінена лише на підставі матеріалів зібраних іншими особами і яких Бунге у своєму розпорядженні не мав. Що ж стосується історичних і філологічних сторін твору, професор відповів, що правильну оцінку може дати Комісія для розбору стародавніх актів та фахівці з філології. Загалом книгу Похилевича він оцінив як дуже поважний твір, що заслуговує уваги.
13 вересня 1865 року відбулося засідання історико-філологічного факультету Київського університету на якому була заслухана і схвалена думка заслуженого професора про твір Похилевича. Професор відзначив, що:
Це є збірка різноманітних даних, які знаходилися в розпорядженні автора. Мета збірки й обґрунтування цих відомостей з одного боку та, щоб зберегти залишки свідчень про склад місцевого побуту, що існував досі, що з кожним роком більш і більш втрачає свій історичний ґрунт, переступається, згладжується і забувається, а з другого боку, щоб, як сам автор пояснює, клопочучись про надання заступництва його виданню, зменшити роботу багатьох наукових організацій, які витрачають на такі дослідження значні гроші. У такий спосіб пан Похилевич пред'являє один сирий матеріал. Ступінь достовірності цього матеріалу обумовлюється тими джерелами, з яким запозичив він, і тими способами, якими автор користувався для збирання його
Сам Похилевич у передмові до книги наводить такі джерела і способи збирання матеріалів до книги:
- інформація селян про минуле своїх сіл, зібрана автором під час подорожей теренами Київської губернії;
- власні розвідки;
- статистичні дані про кількість жителів в різні роки, а також покази про стан парафій і церков отримані з архівних справ Київської консисторії;
- дані про власників і кількість землі, що числяться за ними — з архівів казенної палати і губернського комітету із забезпечення духівництва;
- дані про кількість землі, придбаної у власність селянами на підставі царського маніфесту від 19 лютого 1861 року — із журналів губернської присутності у селянських справах, що друкувались «Киевскими губернскими ведомостями»;
- нотатки про деякі дворянські роди та про перехід маєтків — з оповідей жителів, записаних священиками, від яких різні вітчизняні наукові заклади через посередництво єпархіального начальства отримували відписи на відповідні запити.
У разі відсутності друкованих звісток з історії того чи іншого села автор вказував їх минуле на підставі збережених мешканцями переказів.
Ставровський вказав, що дані, які наводить Похилевич, заслуговують великої довіри, принаймні, вони складені точніше, ніж ті, що надаються офіційними особами виданню «Матеріалів для географії і статистики Росії». Професор зазначив, що цим виданням Київська губернія придбала таку докладну для себе монографію, яких не має жодна з інших губерній. Претензії, які висува рецензент, стосувалися більше форми ніж змісту твору. У підсумку Ставровський рекомендував надати Похилевичу належне заступництво і допомогу з боку уряду щодо друку «Сказаній…».
Хоча відповідь попечителя Київського навчального округу на прохання генерал-губернатора була відправлена лише 23 жовтня 1865 року, книга вже була надрукована.
Недоліки
У Похилевича не характерні чіткі посилання на використану літературу та джерела. Ті ж посилання, що містяться в тексті, мають доволі вільну форму і часто носять вторинний, а то і третинний характер. Крім того, великі обсяги проєкту не дозволили йому критично підійти до всього матеріалу. В «Сказаннях…» трапляються помилки. Наприклад графиня Олександра Василівна Браницька названа дружиною, а не матір'ю графа Владислава Ксаверійовича Браницького.
Гранки книги були погано, або зовсім не вичитані. Про це свідчать друкарські помилки. Деякі з них протягом наступного сторіччя набули певної історичної ваги. Так битва на річці Роток між військами Великого князівства Литовського і татарами перенесена з 1511 року на 1311 рік. Згодом ця помилка з'явилась в деяких дисертаціях і краєзнавчих публікаціях.
Значення
Матеріали «Сказань…» були використані для «Słownika geograficznego Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich».
Майже через сто років радянська історіографія віднесла книгу Л. Похилевича до праць, що мають «деяке довідкове значення».
Багатотомна «Історія міст і сіл Української РСР» не применшує значення «Сказаннь…», а лише доповнює цю працю історією сторіччя, яке пройшло після її друку.
Посилання
- ЦДІАК України: ф. 707, оп. 30, спр. 447, арк. 1.
- ЦДІАК України: ф. 707, оп. 30, спр. 447, арк. 11.
- ЦДІАК України: ф. 707, оп. 30, спр. 447, арк. 8.
- ЦДІАК України: ф. 707, оп. 30, спр. 447, арк. 9, 10.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2011.
- Л. І. Похилевич Сказання про населені місцевості Київської губернії…. — С. 490.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Київ, 1963. — Т. 11. — С. 433.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Київ, 1971. — Т. 3. — С. 437..
Література
- Стародуб О., Чернецький Є. Лаврентій Похилевич та його «Сказания …» // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква : видавець О. В. Пшонківський, 2005. — С. V—XXII. — ISBN 966-8545-15-Х. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi statistichni istorichni i cerkovni zamitki pro mista mistechka i sela v mezhah Kiyivskoyi guberniyi vidani v 1864 roci Lavrentiyem Pohilevichem Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi obkladinka vidannyaAvtor Lavrentij PohilevichNazva movoyu originalu Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj guberniiKrayina Rosijska imperiyaMova rosijska doreformenna Tema krayeznavstvoZhanr istoriyaVidano 1864 rikRukopisPershij variant knigi buv gotovij uzhe do kincya 1860 roku 10 serpnya 1861 roku Kiyivskij cenzurnij komitet duhovnih knig nadav dozvil na druk Skazan Chastkovo zberezhenim ye rukopisnij primirnik Skazan yakij mistit na sobi recenziyu ta pomitki Cenzurnogo komitetu Na tituli mistitsya nazva ta vidomosti pro ukladacha yaki vidriznyayutsya vid vidomih drukovanih primirnikiv Kiyivska Guberniya i Yeparhiya v svoyih chastinah abo Detalnij opis mist mistechok sil selish yih cerkov i monastiriv yak ti sho nini isnuyut na prostorah guberniyi tak i isnuyuchi v minulij chas z poznachennyam kolishnih i ninishnih vlasnikiv mayetkiv prostoru yihnih zemel ta inshih podrobic Skladeno chinovnikom Kiyivskoyi Duhovnoyi Konsistoriyi Lavrentiyem Pohilevichem Chastina 2 ga 1861 roku Na zvoroti titulu vmisheno vidomu citatu z litopisu Samijla Velichka Prohodyachi Ukrayinoyu bachiv bagato mist i zamkiv bezlyudnih i pustih vali yak gori i pagorbi nasipani i tilki zviryam dikim dlya pritulku i prozhivannya pridatni Dali mistitsya peredmova pidpisana inicialami L P poznachena Kiyevom ta datovana 23 sichnem 1864 roku Struktura zberezhenoyi chastini rukopisu taka Prikladi storinokTitulna storinkaStorinka 618Storinka 619Storinka 620 Arkushi Nazva chastini rukopisu 10 5 Kiyivskij povit 96 97 Reyestr najmenuvan sho znahodyatsya v comu zoshiti a najmenuvannya mistechok sil selish hutoriv urochish 97 98 Spisok osib sho zgaduyutsya v comu zoshiti 99 163 Radomislskij povit 163 164 Zmist Imena mistechok sil i selish 165 213 Skvirskij povit 214 Alfavitnij spisok sil i selish Skvirskogo povitu 214 256 Berdichivskij povit 257 286 Lipoveckij povit 287 288 Alfavitnij spisok sil i selish Berdichivskogo i Lipoveckogo povitiv 289 315 Umanskij povit 316 317 Alfavitnij spisok naselenih miscevostej v povitah Umanskomu i Zvenigorodskomu 318 344 Zvenigorodskij povit 345 381 Tarashanskij povit Rukopisu pro poselennya Tarashanskogo povitu brakuye blizko chverti vid nadrukovanogo obsyagu Tekst zakinchuyetsya vidomostyami pro selo Burkivci Na nastupnih arkushah 382 390 vmisheno fragment tekstu bez pochatku i kincya u yakomu rozglyadayutsya poglyadi riznih avtoriv pro ukrayinske duhivnictvo XVI XVII stolit i jogo vzayemini z Konstantinopolem i Moskvoyu Rukopis mistit chimalo dopisok ta vipravlen deyaki storinki povnistyu abo chastkovo perekresleni Na deyakih storinkah rukopisu zbereglisya pomitki olivcem Nabrano yaki svidchat sho same z nogo buli nabrani granki ta vidana kniga Vrahovuyuchi sho v dodatkah do opublikovanogo tekstu mistyatsya vidomosti pro fakti sho vidbulisya pislya 1861 roku mozhna pripustiti sho zatverdzhenij Cenzurnim komitetom rukopis zaznav pevnih zmin Zokrema ci zmini vidbulisya i v nazvi praci Struktura statej Skazannya na Vikishovishi Statti pro naseleni punkti Pohilevich namagavsya vikladati za yedinoyu strukturoyu a same geografichne polozhennya perekazi pro pohodzhennya nazvi naselenogo punktu najdavnishi dokumentalni vidomosti ta dani pro vidomi starozhitnosti ta arheologichni znahidki vidomosti pro podiyi XIV seredini XIX stolit chastishe jdetsya pro podiyi pershih kozackih povstan Hmelnichchini i Ruyini gajdamackih ruhiv XVIII stolittya zokrema Koliyivshini 1768 roku polskih povstan XIX stolittya dani pro vlasnikiv zi starodavnih chasiv do kincya 1850 h rokiv vklyuchno statistika vikupu zemel selyanami pislya reformi 1861 roku zagalna statistika rozpodilu zemel stanom na seredinu XIX stolittya statistichni vidomosti pro naselennya XVII XIX stolit vidomosti pro pravoslavni hrami ta inshi kultovi sporudi pro viznachni arhitekturni ta fortifikacijni pam yatki sadovo parkovi ansambli tosho Do vikoristannya krayeznavchoyi literaturi avtor stavivsya kritichno tomu bagato perekaziv sho poyasnyuvali nazvu naselenogo punktu z tochki zoru narodnoyi etimologiyi ne uvijshli do knigi oskilki na dumku ukladacha voni mali duzhe nayivnij harakter RecenziyiVoseni 1864 roku Lavrentij Pohilevich podav klopotannya na im ya Kiyivskogo vijskovogo gubernatora Podilskogo i Volinskogo general gubernatora Mikoli Annenkova u yakomu vin klopotavsya pro zastupnictvo u drukuvanni knigi U svoyemu zvernenni vin vkazuvav na te sho zibrani nim i pomisheni v knizi vidomosti zmenshat robotu bagatoh organizacij ta zberezhut znachni koshti yaki nimi vitrachayutsya na provedennya podibnih doslidzhen 31 zhovtnya general gubernator zvernuvsya do popechitelya Kiyivskogo navchalnogo okrugu z prohannyam nadati svoye sudzhennya shodo mozhlivoyi koristi tih vigod na yakih napolyagaye Pohilevich a v razi pozitivnogo vidguku vkazati yake b i v chomu comu tvoru varto bulo b zrobiti zastupnictvo Pershim vidguknuvsya na propoziciyu popechitelya profesor Kiyivskogo universitetu Mikola Bunge Vin vkazav sho shodo geografichnih i statistichnih vidomostej dostovirnist materialiv mogla b buti ocinena lishe na pidstavi materialiv zibranih inshimi osobami i yakih Bunge u svoyemu rozporyadzhenni ne mav Sho zh stosuyetsya istorichnih i filologichnih storin tvoru profesor vidpoviv sho pravilnu ocinku mozhe dati Komisiya dlya rozboru starodavnih aktiv ta fahivci z filologiyi Zagalom knigu Pohilevicha vin ociniv yak duzhe povazhnij tvir sho zaslugovuye uvagi 13 veresnya 1865 roku vidbulosya zasidannya istoriko filologichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu na yakomu bula zasluhana i shvalena dumka zasluzhenogo profesora pro tvir Pohilevicha Profesor vidznachiv sho Ce ye zbirka riznomanitnih danih yaki znahodilisya v rozporyadzhenni avtora Meta zbirki j obgruntuvannya cih vidomostej z odnogo boku ta shob zberegti zalishki svidchen pro sklad miscevogo pobutu sho isnuvav dosi sho z kozhnim rokom bilsh i bilsh vtrachaye svij istorichnij grunt perestupayetsya zgladzhuyetsya i zabuvayetsya a z drugogo boku shob yak sam avtor poyasnyuye klopochuchis pro nadannya zastupnictva jogo vidannyu zmenshiti robotu bagatoh naukovih organizacij yaki vitrachayut na taki doslidzhennya znachni groshi U takij sposib pan Pohilevich pred yavlyaye odin sirij material Stupin dostovirnosti cogo materialu obumovlyuyetsya timi dzherelami z yakim zapozichiv vin i timi sposobami yakimi avtor koristuvavsya dlya zbirannya jogo Sam Pohilevich u peredmovi do knigi navodit taki dzherela i sposobi zbirannya materialiv do knigi informaciya selyan pro minule svoyih sil zibrana avtorom pid chas podorozhej terenami Kiyivskoyi guberniyi vlasni rozvidki statistichni dani pro kilkist zhiteliv v rizni roki a takozh pokazi pro stan parafij i cerkov otrimani z arhivnih sprav Kiyivskoyi konsistoriyi dani pro vlasnikiv i kilkist zemli sho chislyatsya za nimi z arhiviv kazennoyi palati i gubernskogo komitetu iz zabezpechennya duhivnictva dani pro kilkist zemli pridbanoyi u vlasnist selyanami na pidstavi carskogo manifestu vid 19 lyutogo 1861 roku iz zhurnaliv gubernskoyi prisutnosti u selyanskih spravah sho drukuvalis Kievskimi gubernskimi vedomostyami notatki pro deyaki dvoryanski rodi ta pro perehid mayetkiv z opovidej zhiteliv zapisanih svyashenikami vid yakih rizni vitchiznyani naukovi zakladi cherez poserednictvo yeparhialnogo nachalstva otrimuvali vidpisi na vidpovidni zapiti U razi vidsutnosti drukovanih zvistok z istoriyi togo chi inshogo sela avtor vkazuvav yih minule na pidstavi zberezhenih meshkancyami perekaziv Stavrovskij vkazav sho dani yaki navodit Pohilevich zaslugovuyut velikoyi doviri prinajmni voni skladeni tochnishe nizh ti sho nadayutsya oficijnimi osobami vidannyu Materialiv dlya geografiyi i statistiki Rosiyi Profesor zaznachiv sho cim vidannyam Kiyivska guberniya pridbala taku dokladnu dlya sebe monografiyu yakih ne maye zhodna z inshih gubernij Pretenziyi yaki visuva recenzent stosuvalisya bilshe formi nizh zmistu tvoru U pidsumku Stavrovskij rekomenduvav nadati Pohilevichu nalezhne zastupnictvo i dopomogu z boku uryadu shodo druku Skazanij Hocha vidpovid popechitelya Kiyivskogo navchalnogo okrugu na prohannya general gubernatora bula vidpravlena lishe 23 zhovtnya 1865 roku kniga vzhe bula nadrukovana NedolikiU Pohilevicha ne harakterni chitki posilannya na vikoristanu literaturu ta dzherela Ti zh posilannya sho mistyatsya v teksti mayut dovoli vilnu formu i chasto nosyat vtorinnij a to i tretinnij harakter Krim togo veliki obsyagi proyektu ne dozvolili jomu kritichno pidijti do vsogo materialu V Skazannyah traplyayutsya pomilki Napriklad grafinya Oleksandra Vasilivna Branicka nazvana druzhinoyu a ne matir yu grafa Vladislava Ksaverijovicha Branickogo Granki knigi buli pogano abo zovsim ne vichitani Pro ce svidchat drukarski pomilki Deyaki z nih protyagom nastupnogo storichchya nabuli pevnoyi istorichnoyi vagi Tak bitva na richci Rotok mizh vijskami Velikogo knyazivstva Litovskogo i tatarami perenesena z 1511 roku na 1311 rik Zgodom cya pomilka z yavilas v deyakih disertaciyah i krayeznavchih publikaciyah ZnachennyaMateriali Skazan buli vikoristani dlya Slownika geograficznego Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Majzhe cherez sto rokiv radyanska istoriografiya vidnesla knigu L Pohilevicha do prac sho mayut deyake dovidkove znachennya Bagatotomna Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR ne primenshuye znachennya Skazann a lishe dopovnyuye cyu pracyu istoriyeyu storichchya yake projshlo pislya yiyi druku PosilannyaCDIAK Ukrayini f 707 op 30 spr 447 ark 1 CDIAK Ukrayini f 707 op 30 spr 447 ark 11 CDIAK Ukrayini f 707 op 30 spr 447 ark 8 CDIAK Ukrayini f 707 op 30 spr 447 ark 9 10 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 5 listopada 2011 L I Pohilevich Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi S 490 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kiyiv 1963 T 11 S 433 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kiyiv 1971 T 3 S 437 LiteraturaStarodub O Cherneckij Ye Lavrentij Pohilevich ta jogo Skazaniya Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki obo vseh derevnyah selah mestechkah i ogorodah v predelah gubernii nahodyashihsya Sobral L Pohilevich Bila Cerkva vidavec O V Pshonkivskij 2005 S V XXII ISBN 966 8545 15 H ros