Tadarida brasiliensis | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tadarida brasiliensis (I. Geoffroy, 1824) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Tadarida brasiliensis (Тадарида бразильська) — вид кажанів родини молосових. Іноді самиці цього виду, які важать від 11 до 12 грамів, розвивають швидкість понад 160 км/год, що є нині рекордом для горизонтального польоту (що стосується вертикального польоту, рекорд, схоже, належить сапсану, який може розвивати швидкість 300 км/год).
Опис
Довжина голови й тіла: 95 мм; розмах крил: 280 мм; довжина хвоста: 38 мм; довжина вух: 19 мм; вага 11–14 гр.
Цей вид має характерний мишоподібний хвіст, який виступає за межі злітної мембрани, натягнутої між задніми ногами. Вид має коричневе хутро, великі вуха майже квадратної форми, і сильно зморшкувату верхню губу. Він чудово пристосований до свого повітряного способу життя, маючи довгі вузькі крила з гострими кінцями, щоб забезпечити дуже швидкий політ, і довге волосся на пальцях, щоб судити про швидкість польоту і турбулентність. Задні ноги короткі й потужні, що робить кажана хорошим альпіністом.
Середовище проживання
Цей вид зустрічається від південної Бразилії, Болівії, Фолклендських островів, Аргентини й Чилі до Орегону й півдня штату Небраска та Огайо (США), Великих і Малих Антильських островів. Він має досить складні міграційні звички; деякі групи населення переміщаються від крайньої півночі діапазону поширення до крайнього півдня, в той час як інші залишаються на постійному місці проживання цілий рік. Найбільші й найвідоміші популяції живуть у Мексиці й Техасі. Розрізняють дев'ять підвидів Tadarida brasiliensis. Вважається, що в цілому вид налічує від 95 до 105 мільйонів особин і англ. Bracken Cave у Техасі є літнім домом для найбільшої колонії кажанів у світі, за оцінками, 20 мільйонів. Вид трапляється в широкому діапазоні середовищ існування, від пустелі через сосново-ялівцеві рідколісся до сосново-дубових лісів. Він населяє ділянки від рівня моря до 3000 метрів, а також лаштує сідала у вапнякових печерах, занедбаних шахтах, під мостами, в будівлях і в дуплах дерев.
Стиль життя
Це комахоїдний, міграційний вид, що утворює найбільші серед теплокровних колонії в світі, чисельністю в кілька мільйонів особин. Помахи їх крил створюють звуковий еквівалент бурхливої річки, а кількість досить велика, щоб їх фіксували радари в аеропортах і погодні радари. На Антильських островах утворює невеликі колонії. Щоночі пролітає більше ніж будь-який інший вид кажана, до 50 км від сідала до місць харчування. Використовує ехолокацію, щоб знайти свою жертву. Кожен кажан споживає від 200 до 600 комах на добу, вибираючи в основному молі, але також їсть жуків, мурах, що літають і цикадок (Cicadellidae). На світанку кажани повертаються до своїх сідал, залітаючи безперервним потоком. Хижаками, які очікують на кажанів поблизу входу в печеру є канюк червонохвостий, сови, ракун звичайний, опосуми, скунси та змії.
Незабаром після парування самиці мігрують до окремих сідал. Вагітність триває близько 90 днів і самиці народжують єдине маля протягом приблизно 15 днів одна від одної. Перший політ п'ятитижневих кажанят сповнений небезпеки, оскільки вони звикають до їх крил і системи ехолокації. Зіткнення, невдалі польоти, і нестійка посадка можуть привести до того, що кажани падають на підлогу печери, де будуть з'їдені жуками до кісток протягом кількох хвилин.
Наслідком величезної кількості кажанів в одній печері є накопичення гуано, або посліду кажанів. Ця багата поживними речовинами суміш є чудовим добривом і на початку 1900-х років була найбільшим мінеральним експортом з Техасу після нафти, і вона продовжує продаватися комерційно, хоча і в меншій мірі. Печери, як широко відомо, містять шкідливі гази, які насправді є результатом життєдіяльності килимових жуків (Dermestidae), які харчуються гуано й опалими кажанами. Ці жуки розмножуються так швидко, що в результаті такого постійного постачання продовольством є те, що вся підлога печери може бути «килимом» із жуків. Жуки виробляють відходи, які поєднуються з водяною парою й утворюють гідроксид амонію, токсичний для більшості тварин, крім кажанів, які адаптувалися до цієї мікроатмосфери шляхом зниження швидкості обміну речовин. Їх шерсть, тим не менш, може стати вибіленою до червонувато-коричневого кольору.
Загрози
Хоча кажан існує в дуже великих кількостях, має широкий ареал і пристосований до різних типів середовища існування, він сильно залежить від придатних для сідал місць. Відомою загрозою також є використання хлорорганічних пестицидів. Інсектициди, які знаходяться в тілах живих комах накопичуються в організмі кажанів, які їдять їх у великій кількості, що призводить до зниження репродуктивності й смерті. Ще однією загрозою є сказ.
Галерея
- Зграя, що покидає Карлсбадські Печери Національного Парку «Карлсбадські Печери», Нью-Мексико.
- Tadarida brasiliensis в печері на Багамських островах.
- Самець співає в присутності самиць
- Tadarida brasiliensis brasiliensis, ілюстрація Алсида д'Орбіні, 1847 р.
Джерела
- McCracken G.F., Safi K., Kunz T.H., Dechmann D.K.N., Swartz S.M., Wikelski M. Airplane tracking documents the fastest flight speeds recorded for bats // Royal Society Open Science. — 2016. — DOI: .
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 10 листопада 2016.
- Barquez, R., Diaz, M., Gonzalez, E., Rodriguez, A., Incháustegui, S. & Arroyo-Cabrales, J. 2008. Tadarida brasiliensis. In: IUCN 2012 [ 29 серпня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
- Sosnicki, J. 2012. "Tadarida brasiliensis" (On-line), Animal Diversity Web [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tadarida brasiliensis Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Rukokrili Chiroptera Rodina Molosovi Molossidae Rid Tadarida Vid T brasiliensis Binomialna nazva Tadarida brasiliensis I Geoffroy 1824 Posilannya Vikishovishe Tadarida brasiliensis Vikividi Tadarida brasiliensis EOL 327954 ITIS 180088 MSOP 21314 NCBI 9438 Fossilworks 51982 Tadarida brasiliensis Tadarida brazilska vid kazhaniv rodini molosovih Inodi samici cogo vidu yaki vazhat vid 11 do 12 gramiv rozvivayut shvidkist ponad 160 km god sho ye nini rekordom dlya gorizontalnogo polotu sho stosuyetsya vertikalnogo polotu rekord shozhe nalezhit sapsanu yakij mozhe rozvivati shvidkist 300 km god OpisDovzhina golovi j tila 95 mm rozmah kril 280 mm dovzhina hvosta 38 mm dovzhina vuh 19 mm vaga 11 14 gr Cej vid maye harakternij mishopodibnij hvist yakij vistupaye za mezhi zlitnoyi membrani natyagnutoyi mizh zadnimi nogami Vid maye korichneve hutro veliki vuha majzhe kvadratnoyi formi i silno zmorshkuvatu verhnyu gubu Vin chudovo pristosovanij do svogo povitryanogo sposobu zhittya mayuchi dovgi vuzki krila z gostrimi kincyami shob zabezpechiti duzhe shvidkij polit i dovge volossya na palcyah shob suditi pro shvidkist polotu i turbulentnist Zadni nogi korotki j potuzhni sho robit kazhana horoshim alpinistom Seredovishe prozhivannyaCej vid zustrichayetsya vid pivdennoyi Braziliyi Boliviyi Folklendskih ostroviv Argentini j Chili do Oregonu j pivdnya shtatu Nebraska ta Ogajo SShA Velikih i Malih Antilskih ostroviv Vin maye dosit skladni migracijni zvichki deyaki grupi naselennya peremishayutsya vid krajnoyi pivnochi diapazonu poshirennya do krajnogo pivdnya v toj chas yak inshi zalishayutsya na postijnomu misci prozhivannya cilij rik Najbilshi j najvidomishi populyaciyi zhivut u Meksici j Tehasi Rozriznyayut dev yat pidvidiv Tadarida brasiliensis Vvazhayetsya sho v cilomu vid nalichuye vid 95 do 105 miljoniv osobin i angl Bracken Cave u Tehasi ye litnim domom dlya najbilshoyi koloniyi kazhaniv u sviti za ocinkami 20 miljoniv Vid traplyayetsya v shirokomu diapazoni seredovish isnuvannya vid pusteli cherez sosnovo yalivcevi ridkolissya do sosnovo dubovih lisiv Vin naselyaye dilyanki vid rivnya morya do 3000 metriv a takozh lashtuye sidala u vapnyakovih pecherah zanedbanih shahtah pid mostami v budivlyah i v duplah derev Stil zhittyaCe komahoyidnij migracijnij vid sho utvoryuye najbilshi sered teplokrovnih koloniyi v sviti chiselnistyu v kilka miljoniv osobin Pomahi yih kril stvoryuyut zvukovij ekvivalent burhlivoyi richki a kilkist dosit velika shob yih fiksuvali radari v aeroportah i pogodni radari Na Antilskih ostrovah utvoryuye neveliki koloniyi Shonochi prolitaye bilshe nizh bud yakij inshij vid kazhana do 50 km vid sidala do misc harchuvannya Vikoristovuye eholokaciyu shob znajti svoyu zhertvu Kozhen kazhan spozhivaye vid 200 do 600 komah na dobu vibirayuchi v osnovnomu moli ale takozh yist zhukiv murah sho litayut i cikadok Cicadellidae Na svitanku kazhani povertayutsya do svoyih sidal zalitayuchi bezperervnim potokom Hizhakami yaki ochikuyut na kazhaniv poblizu vhodu v pecheru ye kanyuk chervonohvostij sovi rakun zvichajnij oposumi skunsi ta zmiyi Nezabarom pislya paruvannya samici migruyut do okremih sidal Vagitnist trivaye blizko 90 dniv i samici narodzhuyut yedine malya protyagom priblizno 15 dniv odna vid odnoyi Pershij polit p yatitizhnevih kazhanyat spovnenij nebezpeki oskilki voni zvikayut do yih kril i sistemi eholokaciyi Zitknennya nevdali poloti i nestijka posadka mozhut privesti do togo sho kazhani padayut na pidlogu pecheri de budut z yideni zhukami do kistok protyagom kilkoh hvilin Naslidkom velicheznoyi kilkosti kazhaniv v odnij pecheri ye nakopichennya guano abo poslidu kazhaniv Cya bagata pozhivnimi rechovinami sumish ye chudovim dobrivom i na pochatku 1900 h rokiv bula najbilshim mineralnim eksportom z Tehasu pislya nafti i vona prodovzhuye prodavatisya komercijno hocha i v menshij miri Pecheri yak shiroko vidomo mistyat shkidlivi gazi yaki naspravdi ye rezultatom zhittyediyalnosti kilimovih zhukiv Dermestidae yaki harchuyutsya guano j opalimi kazhanami Ci zhuki rozmnozhuyutsya tak shvidko sho v rezultati takogo postijnogo postachannya prodovolstvom ye te sho vsya pidloga pecheri mozhe buti kilimom iz zhukiv Zhuki viroblyayut vidhodi yaki poyednuyutsya z vodyanoyu paroyu j utvoryuyut gidroksid amoniyu toksichnij dlya bilshosti tvarin krim kazhaniv yaki adaptuvalisya do ciyeyi mikroatmosferi shlyahom znizhennya shvidkosti obminu rechovin Yih sherst tim ne mensh mozhe stati vibilenoyu do chervonuvato korichnevogo koloru ZagroziHocha kazhan isnuye v duzhe velikih kilkostyah maye shirokij areal i pristosovanij do riznih tipiv seredovisha isnuvannya vin silno zalezhit vid pridatnih dlya sidal misc Vidomoyu zagrozoyu takozh ye vikoristannya hlororganichnih pesticidiv Insekticidi yaki znahodyatsya v tilah zhivih komah nakopichuyutsya v organizmi kazhaniv yaki yidyat yih u velikij kilkosti sho prizvodit do znizhennya reproduktivnosti j smerti She odniyeyu zagrozoyu ye skaz GalereyaZgraya sho pokidaye Karlsbadski Pecheri Nacionalnogo Parku Karlsbadski Pecheri Nyu Meksiko Tadarida brasiliensis v pecheri na Bagamskih ostrovah source source source source Samec spivaye v prisutnosti samic Tadarida brasiliensis brasiliensis ilyustraciya Alsida d Orbini 1847 r DzherelaMcCracken G F Safi K Kunz T H Dechmann D K N Swartz S M Wikelski M Airplane tracking documents the fastest flight speeds recorded for bats Royal Society Open Science 2016 DOI 10 1098 rsos 160398 Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 10 listopada 2016 Barquez R Diaz M Gonzalez E Rodriguez A Inchaustegui S amp Arroyo Cabrales J 2008 Tadarida brasiliensis In IUCN 2012 29 serpnya 2012 u Wayback Machine angl angl Sosnicki J 2012 Tadarida brasiliensis On line Animal Diversity Web 29 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl