«Сон розуму породжує чудовиськ» (ісп. El sueño de la razón produce monstruos) — іспанське прислів'я, фабула відомого однойменного офорта Франциско Гойї із циклу «Капрічос».
Сон розуму породжує чудовиськ, 1797 |
El sueño de la razón produce monstruos |
Метал, Офорт, акватинта, суха голка. 21,5 × 15 |
Національна бібліотека Іспанії, Мадрид |
Створений між 1797 і 1799 роками, а саме це 43 із 80 гравюр, що складають набір сатири «Лос Капрікос». Згідно з поданням, що існувало в ті часи, живопис і графіка являють собою якусь доступну для всіх і всім зрозумілу загальну мову (ісп. Idioma universal). За початковим задумом офорт Гойї повинен був називатися «Загальна мова». Однак ця назва згодом здалася йому занадто зухвалою, і він перейменував свій малюнок в «Сон розуму», супроводивши його наступним поясненням: «Коли розум спить, фантазія сонних мрій породжує чудовиськ, але в поєднанні з розумом фантазія стає матір'ю мистецтва і всіх його чудернацьких творінь». А чудовиськ, по всій видимості, породжує не сама уява і не сам по собі розум, але саме сон останнього. Розум покликаний до пильності, яка стримує нав'язливі фантазми, які негайно оволодівають свідомістю людини, коли сном ослаблена цензура розуму над почуттями та уявою. Уві сні людина мислить не точно, і це дає підстави стверджувати, що уві сні він виявляється захоплений грою своєї фантазії, результат якої є чужим і небезпечним втручанням деяких сторонніх сил, які зазіхають на суверенітет раціонально структурованої свідомості. Подібний хід думок перетворив художню алегорію в аргумент на користь непорушних повноважень «здорового глузду». Сьогодні фразу використовують, щоб підкреслити негативний результат необдуманих дій.
Опис
Гойя зображає свій сон серед своїх інструментів для малювання, його розум примовкає від сну і в цей момент страшні істоти виходять з темряви. Всю свою настороженість, тривогу, переживання він зобразив як би сном. Художника насторожувало суспільство тієї епохи, в якій він жив. Таким чином Гойї вирішив висловити свою думку, висміяти вади. Ця картина наводить жах, страх, неприйняття дійсності, ненависті до всього оточення, в якому він змушений перебувати. Спляча людина, закрилася від дійсності руками, він таким чином висловлює небажання до життя. Ця картина — автопортрет. Автор зобразив себе, зануреного в глибокий сон. До нього уві сні приходять різні чудовиська, немислимі монстри. Дивлячись на цю картину, складається враження, що ці бачення, його супроводжують не тільки уві сні. Вони доречні і в житті. Ні від них спокою, він втомився. Робота включає в себе сов, які можуть бути символами безумства і кажанів, що символізують незнання. Нічний кошмар художника зобразив його погляд на іспанське суспільство, яке він змалював у «Капричосі» як одурілий, корумпований та дозрілі для насмішок. Робота, на даний момент, знаходиться в музеї Метрополітен в Нью-Йорку і була подарунком М. Кноедлера в 1918 році.
Повний епіграф для твору № 43: «Фантазія, покинута розумом, створює неймовірних монстрів: в поєднанні з нею (свідомість), вона (фантазія) є матір'ю мистецтва та походженням її чудес».
Іноді назва фрази виражається як «Мрійництво породжує монстрів», оскільки іспанське слово «sueño» може означати або «сон», або «мрію». Однак епіграф Гойї дає зрозуміти, що його передбачуване тлумачиться як «сон розуму».
Сам автор намагається пояснити про те, що непрацюючий розум, розум призводить до такого плану фантазії. Він висміює пороки всього суспільства. Минуло багато років, ця картина залишаються так само актуальна і в наш час. Він закликає до пильності, контролю над своїми емоціями і діями. Гойя намагається в своїй картині донести думку, що в неконтрольованому світі подібні чудовиська зустрічаються і в реальному житті, в вигляді вад суспільства.
Коли свідомість відключено, розум спить, чудовиськам найлегше заволодіти людиною, його думками. На жаль, ситуації відключення свідомості бувають не тільки уві сні. Художник закликає людство до здорового глузду.
Історія створення
У 1799 році Гойя опублікував альбом офортів, які назвав по їх жанру — «Капрічос» («Los Caprichos», від італійського capriccio — «каприз»). Серія зображень різко відрізнялася від придворних картин іспанського художника: емоційний перелом часто пов'язують з важкою і загадковою хворобою, яка прийшлася на 1792—1793 роки, в результаті якої Гойя оглух. «Капрічос» були художнім експериментом, в основу якого було покладено фантастика сну і сатира на сучасне суспільство — настільки гротескна, що, здається, затівалася не заради бичування пороків, а щоб виплеснути отруту. Інквізиція спішно вилучила альбом, але зараз ці роботи пам'ятають краще, ніж багато інші досягнення Гойї: похмурі фантазії припали до смаку декадентів і модерністів.
Гойя повністю визначив наше сприйняття жанру каприччо. Однак в XVIII столітті італійське слово «каприччо» означало зовсім інше, а в емоційному сенсі — навіть повністю протилежне: «каприз» був не похмурим, а легким. Капричо було перш за все архітектурної фантазією — примхою художника, який вирішив поєднати всередині одного твору будівлі, старі руїни і інші об'єкти, не погодившись з їх реальними розмірами і місцем розташування. Найбільшого успіху в такому сполученні будівель досягли художники Марко Річчі і Джованні Паоло Панини.
Традиція каприччо наклалася на іншу моду XVIII століття — жанр ведути (від італійського veduta — вид): так називали зображення міста з особливо вигідною для огляду точки. Іноді замість реального міста художники зображували повністю або частково вигаданий, ідеальний — такі роботи називали vedute ideale, vedute di fantasia або каприччо. Особливою популярністю ведути користувалися в Венеції: видатним їх майстром був Каналетто, а в створенні гравірованих vedute ideale прославився Джамбаттиста Пиранези.
Втім, було і більш вузьке розуміння жанру каприччо — яке обґрунтовувалося невгамовною фантазією художника. Ще в XVI столітті каприччо називали серії літературних і музичних творів, об'єднаних не жанром, а іншими формальними рисами (найраніші словесні каприччо — capricciosi ragionamenti — написав П'єтро Аретіно). Першим слово «каприччо» до образотворчого мистецтва застосував гравер-маньерист початку XVII століття Жак Калло, за ним були Стефано делла Белла, Джованні Баттіста Тьєполо і той же Пиранези.
Гойя міг прочитати в словнику Академії витончених мистецтв такі визначення жанру: каприччо — це «ідея або задум, які художник втілює, не керуючись аргументами розуму і загальноприйнятими правилами»; це «твір мистецтва, в якому уяву з витонченістю і хорошим смаком відмовляється від дотримання правил». Гойя розривав з усіма правилами — і в цьому повністю відповідав словником; він, однак, першим замішав каприччо на безжальної романтичної іронії, соціально-політичної сатири і моторошної матерії сну, яка, відповідно до назви самого знаменитого офорта, народжує чудовиськ.
Примітки
- Dawson, Luis E. (27 вересня 2013). (ісп.). Luis E. Dawson. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 29 березня 2022.
- . The Metropolitan Museum of Art, i.e. The Met Museum. Архів оригіналу за 26 лютого 2011. Процитовано 22 лютого 2018.
- . The Metropolitan Museum of Art, i.e. The Met Museum. Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
- Jensen, Robin Margaret; Vrudny, Kimberly J. (2009). (англ.). Liturgical Press. ISBN . Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
- Weintraub, Stanley (23 серпня 1970). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Son rozumu porodzhuye chudovisk isp El sueno de la razon produce monstruos ispanske prisliv ya fabula vidomogo odnojmennogo oforta Francisko Gojyi iz ciklu Kaprichos Son rozumu porodzhuye chudovisk 1797 El sueno de la razon produce monstruos Metal Ofort akvatinta suha golka 21 5 15 Nacionalna biblioteka Ispaniyi Madrid Stvorenij mizh 1797 i 1799 rokami a same ce 43 iz 80 gravyur sho skladayut nabir satiri Los Kaprikos Zgidno z podannyam sho isnuvalo v ti chasi zhivopis i grafika yavlyayut soboyu yakus dostupnu dlya vsih i vsim zrozumilu zagalnu movu isp Idioma universal Za pochatkovim zadumom ofort Gojyi povinen buv nazivatisya Zagalna mova Odnak cya nazva zgodom zdalasya jomu zanadto zuhvaloyu i vin perejmenuvav svij malyunok v Son rozumu suprovodivshi jogo nastupnim poyasnennyam Koli rozum spit fantaziya sonnih mrij porodzhuye chudovisk ale v poyednanni z rozumom fantaziya staye matir yu mistectva i vsih jogo chudernackih tvorin A chudovisk po vsij vidimosti porodzhuye ne sama uyava i ne sam po sobi rozum ale same son ostannogo Rozum poklikanij do pilnosti yaka strimuye nav yazlivi fantazmi yaki negajno ovolodivayut svidomistyu lyudini koli snom oslablena cenzura rozumu nad pochuttyami ta uyavoyu Uvi sni lyudina mislit ne tochno i ce daye pidstavi stverdzhuvati sho uvi sni vin viyavlyayetsya zahoplenij groyu svoyeyi fantaziyi rezultat yakoyi ye chuzhim i nebezpechnim vtruchannyam deyakih storonnih sil yaki zazihayut na suverenitet racionalno strukturovanoyi svidomosti Podibnij hid dumok peretvoriv hudozhnyu alegoriyu v argument na korist neporushnih povnovazhen zdorovogo gluzdu Sogodni frazu vikoristovuyut shob pidkresliti negativnij rezultat neobdumanih dij OpisGojya zobrazhaye svij son sered svoyih instrumentiv dlya malyuvannya jogo rozum primovkaye vid snu i v cej moment strashni istoti vihodyat z temryavi Vsyu svoyu nastorozhenist trivogu perezhivannya vin zobraziv yak bi snom Hudozhnika nastorozhuvalo suspilstvo tiyeyi epohi v yakij vin zhiv Takim chinom Gojyi virishiv visloviti svoyu dumku vismiyati vadi Cya kartina navodit zhah strah neprijnyattya dijsnosti nenavisti do vsogo otochennya v yakomu vin zmushenij perebuvati Splyacha lyudina zakrilasya vid dijsnosti rukami vin takim chinom vislovlyuye nebazhannya do zhittya Cya kartina avtoportret Avtor zobraziv sebe zanurenogo v glibokij son Do nogo uvi sni prihodyat rizni chudoviska nemislimi monstri Divlyachis na cyu kartinu skladayetsya vrazhennya sho ci bachennya jogo suprovodzhuyut ne tilki uvi sni Voni dorechni i v zhitti Ni vid nih spokoyu vin vtomivsya Robota vklyuchaye v sebe sov yaki mozhut buti simvolami bezumstva i kazhaniv sho simvolizuyut neznannya Nichnij koshmar hudozhnika zobraziv jogo poglyad na ispanske suspilstvo yake vin zmalyuvav u Kaprichosi yak odurilij korumpovanij ta dozrili dlya nasmishok Robota na danij moment znahoditsya v muzeyi Metropoliten v Nyu Jorku i bula podarunkom M Knoedlera v 1918 roci Povnij epigraf dlya tvoru 43 Fantaziya pokinuta rozumom stvoryuye nejmovirnih monstriv v poyednanni z neyu svidomist vona fantaziya ye matir yu mistectva ta pohodzhennyam yiyi chudes Inodi nazva frazi virazhayetsya yak Mrijnictvo porodzhuye monstriv oskilki ispanske slovo sueno mozhe oznachati abo son abo mriyu Odnak epigraf Gojyi daye zrozumiti sho jogo peredbachuvane tlumachitsya yak son rozumu Sam avtor namagayetsya poyasniti pro te sho nepracyuyuchij rozum rozum prizvodit do takogo planu fantaziyi Vin vismiyuye poroki vsogo suspilstva Minulo bagato rokiv cya kartina zalishayutsya tak samo aktualna i v nash chas Vin zaklikaye do pilnosti kontrolyu nad svoyimi emociyami i diyami Gojya namagayetsya v svoyij kartini donesti dumku sho v nekontrolovanomu sviti podibni chudoviska zustrichayutsya i v realnomu zhitti v viglyadi vad suspilstva Koli svidomist vidklyucheno rozum spit chudoviskam najlegshe zavoloditi lyudinoyu jogo dumkami Na zhal situaciyi vidklyuchennya svidomosti buvayut ne tilki uvi sni Hudozhnik zaklikaye lyudstvo do zdorovogo gluzdu Istoriya stvorennyaU 1799 roci Gojya opublikuvav albom ofortiv yaki nazvav po yih zhanru Kaprichos Los Caprichos vid italijskogo capriccio kapriz Seriya zobrazhen rizko vidriznyalasya vid pridvornih kartin ispanskogo hudozhnika emocijnij perelom chasto pov yazuyut z vazhkoyu i zagadkovoyu hvoroboyu yaka prijshlasya na 1792 1793 roki v rezultati yakoyi Gojya ogluh Kaprichos buli hudozhnim eksperimentom v osnovu yakogo bulo pokladeno fantastika snu i satira na suchasne suspilstvo nastilki groteskna sho zdayetsya zativalasya ne zaradi bichuvannya porokiv a shob viplesnuti otrutu Inkviziciya spishno viluchila albom ale zaraz ci roboti pam yatayut krashe nizh bagato inshi dosyagnennya Gojyi pohmuri fantaziyi pripali do smaku dekadentiv i modernistiv Gojya povnistyu viznachiv nashe sprijnyattya zhanru kaprichcho Odnak v XVIII stolitti italijske slovo kaprichcho oznachalo zovsim inshe a v emocijnomu sensi navit povnistyu protilezhne kapriz buv ne pohmurim a legkim Kapricho bulo persh za vse arhitekturnoyi fantaziyeyu primhoyu hudozhnika yakij virishiv poyednati vseredini odnogo tvoru budivli stari ruyini i inshi ob yekti ne pogodivshis z yih realnimi rozmirami i miscem roztashuvannya Najbilshogo uspihu v takomu spoluchenni budivel dosyagli hudozhniki Marko Richchi i Dzhovanni Paolo Panini Tradiciya kaprichcho naklalasya na inshu modu XVIII stolittya zhanr veduti vid italijskogo veduta vid tak nazivali zobrazhennya mista z osoblivo vigidnoyu dlya oglyadu tochki Inodi zamist realnogo mista hudozhniki zobrazhuvali povnistyu abo chastkovo vigadanij idealnij taki roboti nazivali vedute ideale vedute di fantasia abo kaprichcho Osoblivoyu populyarnistyu veduti koristuvalisya v Veneciyi vidatnim yih majstrom buv Kanaletto a v stvorenni gravirovanih vedute ideale proslavivsya Dzhambattista Piranezi Vtim bulo i bilsh vuzke rozuminnya zhanru kaprichcho yake obgruntovuvalosya nevgamovnoyu fantaziyeyu hudozhnika She v XVI stolitti kaprichcho nazivali seriyi literaturnih i muzichnih tvoriv ob yednanih ne zhanrom a inshimi formalnimi risami najranishi slovesni kaprichcho capricciosi ragionamenti napisav P yetro Aretino Pershim slovo kaprichcho do obrazotvorchogo mistectva zastosuvav graver manerist pochatku XVII stolittya Zhak Kallo za nim buli Stefano della Bella Dzhovanni Battista Tyepolo i toj zhe Piranezi Gojya mig prochitati v slovniku Akademiyi vitonchenih mistectv taki viznachennya zhanru kaprichcho ce ideya abo zadum yaki hudozhnik vtilyuye ne keruyuchis argumentami rozumu i zagalnoprijnyatimi pravilami ce tvir mistectva v yakomu uyavu z vitonchenistyu i horoshim smakom vidmovlyayetsya vid dotrimannya pravil Gojya rozrivav z usima pravilami i v comu povnistyu vidpovidav slovnikom vin odnak pershim zamishav kaprichcho na bezzhalnoyi romantichnoyi ironiyi socialno politichnoyi satiri i motoroshnoyi materiyi snu yaka vidpovidno do nazvi samogo znamenitogo oforta narodzhuye chudovisk PrimitkiDawson Luis E 27 veresnya 2013 isp Luis E Dawson Arhiv originalu za 1 kvitnya 2019 Procitovano 29 bereznya 2022 The Metropolitan Museum of Art i e The Met Museum Arhiv originalu za 26 lyutogo 2011 Procitovano 22 lyutogo 2018 The Metropolitan Museum of Art i e The Met Museum Arhiv originalu za 23 lyutogo 2018 Procitovano 22 lyutogo 2018 Jensen Robin Margaret Vrudny Kimberly J 2009 angl Liturgical Press ISBN 9780814653999 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2018 Procitovano 22 lyutogo 2018 Weintraub Stanley 23 serpnya 1970 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 1 sichnya 2018 Procitovano 22 lyutogo 2018