Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 26°12′37″ пд. ш. 27°59′16″ сх. д. / 26.21028000002777958° пд. ш. 27.98778000002777944° сх. д.Вітватерсрандська золота лихоманка — золота лихоманка у Вітватерсранді, яка почалася у 1886 році і спричинила появу Йоганнесбургу у Південній Африці.
| Вітватерсрандська золота лихоманка | |
 | |
| Країна |  ПАР |
|---|---|
| Місце розташування | Родовище Вітватерсранд |
| Дата й час | 1886 |
 Вітватерсрандська золота лихоманка у Вікісховищі | |
У фольклорі місцевих племен, які кочували по рівнинах Південної Африки постійно існували чутки про сучасне «Ельдорадо». Також легенди ходили серед золотошукачів, які приїжджали з усього світу, щоб шукати свого щастя на алювіальних шахтах Барбертона і Пілігрим Рест, сучасна провінція Мпумаланга.
Але це було до 1886 р. до поки не відкриті масові багатства Вітватерсранду. Наукові дослідження вказали на той факт, що «Золота Дуга», яка простягається від Йоганнесбурга до Велкома колись була великим внутрішнім озером. А мул і золоторудні родовища розсипного золота осіли в цьому районі і сформували золоті багаті родовища, якими славиться Південна Африка.
Відкриття
Вважається, що це була неділя у березні 1886 р., коли австралійський золотошукач, Джордж Гаррісон, наткнувся на оголення основних золотоносних шарів. Він попросив ліцензію на ці землі у тодішнього уряду Південно-Африканської Республіки(ZAR). Тому територія була оголошена відкритою. Його відкриття закарбоване в історію пам'ятником, який постав на місці першого виступу золотоносних шарів. Також на його честь названо парк. За іронією долі, Гаррісон, як вважають, продав свою ліцензію за менш ніж 10 фунтів, перш ніж покинути цю землю, і відтоді про нього ніхто й ніколи не чув.
Були припущення, що він був змушений продати свою ліцензію і залишити ці землі. Вважається також, що він був убитий по дорозі додому.
Заснування Йоганнесбурга
Не минуло багато часу, як після відкриття ця територія стала місцем прибуття різних шукачів пригод і фортуни з усього світу. Незабаром брудні гірські села скупчені у таборі Феррейра сформувалися в одне поселення. Спочатку уряд Трансваалю не вірив, що золота лихоманка триватиме тривалий час, і накреслив невелику трикутну ділянку землі для будівництва міста. Ось чому центральні вулиці ділові райони Йоганнесбурга настільки вузькі.
Протягом 10 років, місто вже було найбільшим в Південній Африці, випереджаючи зростання Кейптауна, що був старшим більш ніж на 200 років. Під час золотої лихоманки спостерігався масовий розвиток Йоганнесбурга та Вітватерсранда. А довколишні території стали найбільш урбанізованим районом Південної Африки.
Друга англо-бурська війна
Вельми характерною була пророча реакція останнього президента Трансвааля на знахідку золота Ранда: «Не кажіть мені за золото. Це метал, від якого отримують менше користі ніж чвар, нещасть та злигоднів… Я кажу Вам: кожна унція, вилучена з нашої землі, потягне за собою потоки сліз і крові тисяч найкращих із нас».
Вітватерсрандська золота лихоманка була одним з основних факторів невдалого Рейду Джеймсона (1895—1896 рр.) і розв'язання Другої англо-бурської війни у 1899 році. Бури були обурені з приводу великої кількості іноземних робітників уітландерів (Uitlanders) у Вітватерсранді. Тому бурський уряд підвищив податки і відмовив золотошукачам у праві голосу. У відповідь уітландери і британські власники шахт почали чинити тиск, щоб повалити уряди Трансваалю і Республіки Оранжевої.
Перебіг подій Вітватерсрандської золотої лихоманки
Окремі знахідки золотих самородків траплялися в Трансваалі вже з 50-х років XIX ст. 1853—1854 рр. досвідчений золотошукач Маре пройшов майже всіма ріками Трансвааля, розвідуючи золото на каліфорнійський манер (шліховим методом). Він натрапив на золото лише в малих кількостях на річці Юксней (поблизу сучасного Йоганнесбурга). Незначними були й знахідки першого досвідченого геолога Карла Мауха (1867 р.). Загалом у розпал алмазної лихоманки окремі випадки виявлення золота (у невеликих кількостях) відходили на другий план, хоча деякі відчайдухи вперто продовжували його пошуки.
1870 р. було знайдене перше розсипне золото на сході Трансвааля, поблизу Лейденбурга (родовище назвали «Відпочинок пілігримів»). На звістку про його відкриття «відгукнулись» тисячі старателів (в тому числі з австралійських родовищ Бендіго й Балларат), для яких не стали перешкодами ані віддаленість і необжитість території, ані тропічні хвороби, ані навіть численні леви й крокодили, що наганяли жах на тутешніх мешканців. Розсипи золота виявилися незначними й повністю вичерпалися протягом трьох років. 1882 р. недалеко від родовища «Відпочинок пілігримів» у межиріччі Коматі й Крокодилової було знайдене багате жильне золото й закладено рудник «Золотий кар'єр», який давав рекордний вміст золота на тонну (150—210 г), але його багаті ділянки також були вибрані досить швидко.
Виявлені родовища сприяли більш ретельним пошукам золота, у яких брали участь сотні старателів, але результати їхньої наполегливої праці були майже марними. Розвідки золотошукачів «каліфорнійської школи», що використовували шліховий метод, не приносили успіху (за виключенням окремих невеликих розсипів), оскільки геологічні умови залягання золота на півдні Африки суттєво відрізнялися від усіх відомих на той час. Відкриття тут потужних родовищ благородного металу супроводжувалось зламом наявних геологічних уявлень щодо типів руд золота. Задля відкриття родовищ, треба було зрозуміти, що численні виходи пластів галькових конгломератів, які довгими невисокими гребенями («рифами») простягалися степовою поверхнею, можуть включати золото й бути новим, незвичним типом золотовмісної геологічної формації. Сила-силенна золотошукачів пройшла повз ці рифи на півдні Трансвааля без жодних наслідків. Перший, хто здолав інерцію «каліфорнійського» мислення й здогадався про новий тип золотих родовищ, був геолог Фред Штрубен. Він починав успішним старателем на розсипному родовищі «Відпочинок пілігримів», а 1884 р. започаткував розробку конгломератів: встановив дробарки, найняв робітників й отримав перші унції коштовного металу. Аналіз зразків показував наявність золота в цементному камені, що скріплював гальку конгломератів.
Відкриття найбільшого золотого родовища світу відбулося у квітні 1886 р. Лаври першовідкривачів дісталися робітникам Ф. Штрубена — австралійському старателю Дж. Гаррісону й Дж. Волкеру, які виявили поблизу ферми Ланглаагте (майбутній Йоганнесбург) пласт з промисловим вмістом золота (виходи Головного Рифа). Лише Штрубен, у якого вже склалося уявлення щодо протяжності виходів конгломератів і їх значення, зумів оцінити справжню суть відкриття. У стислі терміни він скупив навколишні землі (наскільки йому дозволили статки), але то була лише невеличка ділянка колосального родовища Вітватерсранд . Приземкувате пасмо Вітватерсранда (перекладається як «Хребет Білих Вод») простяглося майже на 45 км, поділяючи притоки річок Лімпопо (північний схил) та Вааля (південний). Товщина рудних шарів коливалась від декількох десятків сантиметрів до 4,5 м. Верхнє крило пластів (до 40 м від поверхні) вміщувала золотовмісні колчедани, що вже розклалися. Вилучити метал з них традиційними способами (подрібнення, амальгамація) було не важко. Середній вміст золота при цьому становив близько 19 г на тонну. Натомість, більш глибокі поклади вміщували золото хімічно зв'язане з колчеданом, що (до винайдення особливих технологій) робило недоладним його видобуток. Розробку покладів вели спершу відкритими способами, а потім похилими виробками в площині пласта. Пізніше використовували розкриття покладів вертикальними стовбурами й квершлагами.
Поблизу першої знахідки золота незабаром виник табір старателів, куди збиралася вельми різноманітна публіка. Панівні тут звичаї забезпечили красномовну назву селища «Півмилі пекла», у подальшому перейменованого на Йоганнесбург. Протягом першого десятиріччя видобутку сюди переселилося понад 100 тис. золотошукачів (що майже вдвічі перевищувало кількість корінного населення Трансвааля). Золота лихоманка проявилася в швидкому скуповуванні рудних ділянок, утворенні десятків видобувних компаній, біржових спекуляціях їхніми акціями. На відміну від розробки розсипів, видобуток руд золота в міцних породах відразу потребував крупних капіталовкладень, що призвело до об'єднань старателів у компанії (артілі), які збільшувались, поглинаючи одна одну.
Старателі (ойтландери), що прибували в Трансвааль, були здебільшого англійцями, а відносини країни бурів з Британською імперією дедалі більше ускладнювались, особливо після переходу контролю над видобутком золота до компанії Сесіла Родса «Рудники Ранда». Показово, що саме на гроші від алмазів Кімберлі були скуплені ділянки й приватні компанії Вітватерсранда. Всемогутній володар Капської колонії, який нещодавно додав до англійської корони багаті золотом землі у межиріччі Лімпопо й Замбезі (на честь Родса цю країну було названо Родезія) вважав за можливе анексувати золотоносні провінції Трансвааля. У цьому випадку приватні інтереси компанії Родса повністю збігалися з його політичною доктриною світового володарювання Британії. Розроблені ним ідеї геополітичного проекту «Символ віри» полонили багатьох англійських інтелектуалів, зокрема К. Дойла, Р. Кіплінга, Р. Хаггарда та ін. Завжди іронічний Марк Твен характеризував Родса так: «Він до сього дня стоїть на карколомній висоті, під самим куполом неба, залишаючись дивом свого часу, загадкою нинішнього віку, архангелом з крилами — для однієї половини світу й дияволом з рогами — для іншої. Відверто визнаю, я захоплююсь ним; і коли проб'є його година, я обов'язково куплю на згадку кусок мотузки, на якому він буде повішений».
Бури (африканери), які зберігали відданість фермерському устрою життя, глибоку релігійність, звичаєвий консерватизм (їх майже не вдалося «заразити» ні алмазною, ні золотою лихоманками), стримували подальшу колоніальну експансію англійців. Вельми характерною була пророча реакція останнього президента Трансвааля Пауля Крюгера на знахідку золота Ранда: «Не кажіть мені про золото. Це метал, від якого отримують менше користі ніж чвар, нещасть та злигоднів… Я кажу Вам: кожна унція, вилучена з нашої землі, потягне за собою потоки сліз і крові тисяч найкращих із нас». Надія бурів була лише на те, що інтенсивні розробки в стислий час вичерпають золоті родовища і тисячі невгамовних старателів нарешті покинуть їх країну. Крах цих надій і остаточний «вирок» Трансваалю зумовили дві обставини: свердловини, пробурені в рудні тіла на великі глибини (1890 р. свердловина «Ранд Вікторія» досягла глибини 703 м), дали керни багаті золотом, а винахід шотландських вчених Дж. Мак Артура та братів Форрестів способу вилучення золота ціануванням зробив доцільним видобуток золото-колчеданових руд на значних глибинах.
Перша спроба анексувати Вітватерсранд сталася новорічного тижня 1865—1866 рр. і увійшла в історію під сумнозвісною назвою «рейд Джеймсона». Натхненником акції, скерованої на військове захоплення Йоганнесбургу та організацію повстання ойтландерів проти бурів, виступив Сесіл Родс. Очолив виступ генеральний адміністратор його компанії Ліндер Джеймсон. У експедиційному корпусі було близько 600 охоронників з рудників Родса, кінних родезійських поліцейських і старателів-добровольців. Рейд Джеймсона виявився для загарбників катастрофічним: бури під проводом славнозвісного воєначальника Піта Кроньє оточили й винищили більшу частину англійців, змусивши капітулювати Л. Джеймсона. Заколотники в середовищі ойтландерів Йоганнесбурга були також знешкоджені. В Англії цю поразку сприйняли лише як пролог до майбутньої великої війни за золото Ранда. Саме Джеймсонові присвятив «співець імперії» Р. Кіплінг один із своїх найбільш проникливих поетичних шедеврів вірш «Якщо» («If»), в якому натякає, що все попереду: «І ти свій крах сприймаєш як вимогу
Свою роботу починати знов…»
Ось як описав «причини незгоди» (з позицій Британської імперії) славетний англійський письменник Артур Конан Дойл у фундаментальному дослідженні «Англо-бурська війна»: «Може здатися, що є якийсь зв'язок між безплідністю земної поверхні та цінністю корисних копалин під нею. Скелясті гори Західної Америки, безводні рівнини Західної Австралії, закуті кригою ущелини Клондайка й пустельні схили вельда в Вітватерсранді — під ними розташовані величезні сховища світових скарбів.»
Наявність у Трансваалі золота була відома й раніше, але тільки 1886 р. стало зрозуміло, що родовища, розташовані приблизно за тридцять миль південніше столиці, навдивовижу багаті. Особливістю рудників Ранда є те, що по всьому золотоносному конгломерату метал розподілений приблизно рівномірно й підприємство може розраховувати на стабільність, а це нехарактерно для такої галузі, як золотовидобуток. Нині там радше кар'єри, ніж шахти. Додайте до переваг, що рудні поклади, які першими розроблялися при відслоненні, тепер досліджені на дуже значні глибини та, як виявилося, мають характеристики рівнозначні поверхневим.
Таке відкриття мало відповідний ефект. У країну кинулася величезна кількість шукачів пригод; деякі з них були гідними людьми, а інші — зовсім навпаки… Тут розробка не заохочувала індивідуального старателя, самородки не виблискували під товкачем для подрібнювання руди, як в Баллараті, не віддячували золотошукачів за труди, як в Каліфорнії. Це родовище потребувало складного обладнання, яке міг забезпечити тільки капітал. Управлінці, інженери, рудокопи, технічні спеціалісти, крамарі та маклери, що годувалися з рудників, були ойтландерами. Вони походили з усіх земних народів, але переважну більшість становили англійці. Незабаром населення районів золотовидобутку перевищило кількість трансваальських бурів, причому воно складалося переважно з молодих людей, розумних і енергійних. Ситуація склалася доволі дивна…" Далі Дойл зупиняється на нібито реакційності трансваальської держави, великих податках на ойтландерів, відсутності в них виборчого права, називає інші побічні причини, що дали формальні підстави для вторгнення.
1899 р. розпочалася англо-бурська війна. Три роки бури героїчно протистояли найпотужнішій імперії світу, але незважаючи на блискучі дії армії Трансвааля й повсюдний мужній спротив населення країни, — незалежна держава бурів припинила своє існування, а золото Ранда повністю підпало під контроль Британії. У світовій громадській думці симпатії та співчуття весь час залишалися на боці відважних бурів. З багатьох країн Європи боротися за Трансвааль їхали добровольці. Красномовним свідченням ставлення до цієї війни в Україні можуть бути спогади письменника Юрія Смолича «Дитинство». Перша глава цієї повісті «Трансвааль» віддзеркалює найсильніше враження дитячих років. За Смоличем, київські інтелігенти відстежували події війни з популярної «Неви», діти на вулицях гралися в бурів, куховарки зітхали через невтішні відомості з війни, а катеринщики постійно заводили найпопулярнішу в тогочасному Києві пісню «Трансвааль, мій рідний край, палаєш ти в вогні…»
Золоті родовища Вітватерсранда виявилися незвичайним явищем природи, сконцентрувавши в собі унікальну кількість промислового золота на Землі — близько 70 тис. т. Вітватерсранд забезпечив небувалий видобуток — понад 40 тис. т золота, що значно перевищує доробок будь-якого іншого родовища чи окремої країни протягом усієї історії (для порівняння: Клондайк дав 300 т, Аляска — 950 т, Каліфорнія — 3,3 тис. т, уся Австралія — 6 тис. т). Сучасний Ранд — це величезний промисловий комплекс, що поєднує інфраструктуру 71 рудника, 39 з яких належать до розряду потужних. На них працює понад 250 тис. гірників. Глибина розробки сягнула 3900 м, зумовивши проблеми високих температур (близько 600 °C) і катастрофічних викидів порід унаслідок високого гірського тиску. Крім видобутку руд, упроваджені у виробництво два великі металургійні комплекси, розраховані на переробку 1,3 млн т старих породних відвалів, які створюють навколо Йоганнесбурга справді фантастичний пейзаж.
Протягом сторіччя золото Вітватерсранда було головним і постійним джерелом надходження цього благородного металу, який вливався в канали світової валютно-фінансової системи (у різні роки родовище забезпечувало від 30 до 80 % світового видобутку). Південно-Африканський Союз (майбутня ПАР) — єдина країна світу, де золото в XX ст. було головним продуктом виробництва (і це за величезного видобутку алмазів, платини, вугілля тощо). Британська імперія, здебільшого завдяки Ранду, була майже монопольним постачальником золота на світовий ринок, а США — ледве не одноосібним покупцем південноафриканського золота, що забезпечило американському долару функцію світових грошей. На жаль, частка Африки в розподілі прибутків від експлуатації її надр була мізерною, що також можна вважати наслідком поразки африканерів у англо-бурській війні…
Сучасні дослідження
За сучасними оцінками, басейн Вітватерсранд може приховувати значний запас так званого «невидимого золота», яке заховане в інших мінералах серед 6 млрд тонн відходів, які утворили відвали навколо шахт Йоганнесбурга. Відходи в хвостах колишньої розробки родовища можуть містити до 460 тонн «невидимого золота» вартістю до $24 млрд.
Див. також
Посилання
- Tabitha Jackson: The Boer War. London: Channel 4 Books, 1999.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Примітки
- [Tabitha Jackson: The Boer War. London: Channel 4 Books, 1999]
- В Африці виявили приховане джерело золота вартістю 24 мільярди доларів. // Автор: Андрій Неволін. 27.05.2024
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zolota lihomanka znachennya Koordinati 26 12 37 pd sh 27 59 16 sh d 26 21028000002777958 pd sh 27 98778000002777944 sh d 26 21028000002777958 27 98778000002777944 Vitvatersrandska zolota lihomanka zolota lihomanka u Vitvatersrandi yaka pochalasya u 1886 roci i sprichinila poyavu Jogannesburgu u Pivdennij Africi Vitvatersrandska zolota lihomanka Krayina PAR Misce roztashuvannyaRodovishe Vitvatersrand Data j chas1886 Vitvatersrandska zolota lihomanka u Vikishovishi U folklori miscevih plemen yaki kochuvali po rivninah Pivdennoyi Afriki postijno isnuvali chutki pro suchasne Eldorado Takozh legendi hodili sered zolotoshukachiv yaki priyizhdzhali z usogo svitu shob shukati svogo shastya na alyuvialnih shahtah Barbertona i Piligrim Rest suchasna provinciya Mpumalanga Ale ce bulo do 1886 r do poki ne vidkriti masovi bagatstva Vitvatersrandu Naukovi doslidzhennya vkazali na toj fakt sho Zolota Duga yaka prostyagayetsya vid Jogannesburga do Velkoma kolis bula velikim vnutrishnim ozerom A mul i zolotorudni rodovisha rozsipnogo zolota osili v comu rajoni i sformuvali zoloti bagati rodovisha yakimi slavitsya Pivdenna Afrika VidkrittyaFerma de vpershe bulo viyavleno zoloto u 1886 r Vvazhayetsya sho ce bula nedilya u berezni 1886 r koli avstralijskij zolotoshukach Dzhordzh Garrison natknuvsya na ogolennya osnovnih zolotonosnih shariv Vin poprosiv licenziyu na ci zemli u todishnogo uryadu Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki ZAR Tomu teritoriya bula ogoloshena vidkritoyu Jogo vidkrittya zakarbovane v istoriyu pam yatnikom yakij postav na misci pershogo vistupu zolotonosnih shariv Takozh na jogo chest nazvano park Za ironiyeyu doli Garrison yak vvazhayut prodav svoyu licenziyu za mensh nizh 10 funtiv persh nizh pokinuti cyu zemlyu i vidtodi pro nogo nihto j nikoli ne chuv Buli pripushennya sho vin buv zmushenij prodati svoyu licenziyu i zalishiti ci zemli Vvazhayetsya takozh sho vin buv ubitij po dorozi dodomu Zasnuvannya JogannesburgaNe minulo bagato chasu yak pislya vidkrittya cya teritoriya stala miscem pributtya riznih shukachiv prigod i fortuni z usogo svitu Nezabarom brudni girski sela skupcheni u tabori Ferrejra sformuvalisya v odne poselennya Spochatku uryad Transvaalyu ne viriv sho zolota lihomanka trivatime trivalij chas i nakresliv neveliku trikutnu dilyanku zemli dlya budivnictva mista Os chomu centralni vulici dilovi rajoni Jogannesburga nastilki vuzki Protyagom 10 rokiv misto vzhe bulo najbilshim v Pivdennij Africi viperedzhayuchi zrostannya Kejptauna sho buv starshim bilsh nizh na 200 rokiv Pid chas zolotoyi lihomanki sposterigavsya masovij rozvitok Jogannesburga ta Vitvatersranda A dovkolishni teritoriyi stali najbilsh urbanizovanim rajonom Pivdennoyi Afriki Druga anglo burska vijnaVelmi harakternoyu bula prorocha reakciya ostannogo prezidenta Transvaalya na znahidku zolota Randa Ne kazhit meni za zoloto Ce metal vid yakogo otrimuyut menshe koristi nizh chvar neshast ta zligodniv Ya kazhu Vam kozhna unciya viluchena z nashoyi zemli potyagne za soboyu potoki sliz i krovi tisyach najkrashih iz nas Vitvatersrandska zolota lihomanka bula odnim z osnovnih faktoriv nevdalogo Rejdu Dzhejmsona 1895 1896 rr i rozv yazannya Drugoyi anglo burskoyi vijni u 1899 roci Buri buli obureni z privodu velikoyi kilkosti inozemnih robitnikiv uitlanderiv Uitlanders u Vitvatersrandi Tomu burskij uryad pidvishiv podatki i vidmoviv zolotoshukacham u pravi golosu U vidpovid uitlanderi i britanski vlasniki shaht pochali chiniti tisk shob povaliti uryadi Transvaalyu i Respubliki Oranzhevoyi Perebig podij Vitvatersrandskoyi zolotoyi lihomankiOkremi znahidki zolotih samorodkiv traplyalisya v Transvaali vzhe z 50 h rokiv XIX st 1853 1854 rr dosvidchenij zolotoshukach Mare projshov majzhe vsima rikami Transvaalya rozviduyuchi zoloto na kalifornijskij maner shlihovim metodom Vin natrapiv na zoloto lishe v malih kilkostyah na richci Yuksnej poblizu suchasnogo Jogannesburga Neznachnimi buli j znahidki pershogo dosvidchenogo geologa Karla Mauha 1867 r Zagalom u rozpal almaznoyi lihomanki okremi vipadki viyavlennya zolota u nevelikih kilkostyah vidhodili na drugij plan hocha deyaki vidchajduhi vperto prodovzhuvali jogo poshuki 1870 r bulo znajdene pershe rozsipne zoloto na shodi Transvaalya poblizu Lejdenburga rodovishe nazvali Vidpochinok piligrimiv Na zvistku pro jogo vidkrittya vidguknulis tisyachi starateliv v tomu chisli z avstralijskih rodovish Bendigo j Ballarat dlya yakih ne stali pereshkodami ani viddalenist i neobzhitist teritoriyi ani tropichni hvorobi ani navit chislenni levi j krokodili sho naganyali zhah na tuteshnih meshkanciv Rozsipi zolota viyavilisya neznachnimi j povnistyu vicherpalisya protyagom troh rokiv 1882 r nedaleko vid rodovisha Vidpochinok piligrimiv u mezhirichchi Komati j Krokodilovoyi bulo znajdene bagate zhilne zoloto j zakladeno rudnik Zolotij kar yer yakij davav rekordnij vmist zolota na tonnu 150 210 g ale jogo bagati dilyanki takozh buli vibrani dosit shvidko Viyavleni rodovisha spriyali bilsh retelnim poshukam zolota u yakih brali uchast sotni starateliv ale rezultati yihnoyi napoleglivoyi praci buli majzhe marnimi Rozvidki zolotoshukachiv kalifornijskoyi shkoli sho vikoristovuvali shlihovij metod ne prinosili uspihu za viklyuchennyam okremih nevelikih rozsipiv oskilki geologichni umovi zalyagannya zolota na pivdni Afriki suttyevo vidriznyalisya vid usih vidomih na toj chas Vidkrittya tut potuzhnih rodovish blagorodnogo metalu suprovodzhuvalos zlamom nayavnih geologichnih uyavlen shodo tipiv rud zolota Zadlya vidkrittya rodovish treba bulo zrozumiti sho chislenni vihodi plastiv galkovih konglomerativ yaki dovgimi nevisokimi grebenyami rifami prostyagalisya stepovoyu poverhneyu mozhut vklyuchati zoloto j buti novim nezvichnim tipom zolotovmisnoyi geologichnoyi formaciyi Sila silenna zolotoshukachiv projshla povz ci rifi na pivdni Transvaalya bez zhodnih naslidkiv Pershij hto zdolav inerciyu kalifornijskogo mislennya j zdogadavsya pro novij tip zolotih rodovish buv geolog Fred Shtruben Vin pochinav uspishnim staratelem na rozsipnomu rodovishi Vidpochinok piligrimiv a 1884 r zapochatkuvav rozrobku konglomerativ vstanoviv drobarki najnyav robitnikiv j otrimav pershi unciyi koshtovnogo metalu Analiz zrazkiv pokazuvav nayavnist zolota v cementnomu kameni sho skriplyuvav galku konglomerativ Vidkrittya najbilshogo zolotogo rodovisha svitu vidbulosya u kvitni 1886 r Lavri pershovidkrivachiv distalisya robitnikam F Shtrubena avstralijskomu staratelyu Dzh Garrisonu j Dzh Volkeru yaki viyavili poblizu fermi Langlaagte majbutnij Jogannesburg plast z promislovim vmistom zolota vihodi Golovnogo Rifa Lishe Shtruben u yakogo vzhe sklalosya uyavlennya shodo protyazhnosti vihodiv konglomerativ i yih znachennya zumiv ociniti spravzhnyu sut vidkrittya U stisli termini vin skupiv navkolishni zemli naskilki jomu dozvolili statki ale to bula lishe nevelichka dilyanka kolosalnogo rodovisha Vitvatersrand Prizemkuvate pasmo Vitvatersranda perekladayetsya yak Hrebet Bilih Vod prostyaglosya majzhe na 45 km podilyayuchi pritoki richok Limpopo pivnichnij shil ta Vaalya pivdennij Tovshina rudnih shariv kolivalas vid dekilkoh desyatkiv santimetriv do 4 5 m Verhnye krilo plastiv do 40 m vid poverhni vmishuvala zolotovmisni kolchedani sho vzhe rozklalisya Viluchiti metal z nih tradicijnimi sposobami podribnennya amalgamaciya bulo ne vazhko Serednij vmist zolota pri comu stanoviv blizko 19 g na tonnu Natomist bilsh gliboki pokladi vmishuvali zoloto himichno zv yazane z kolchedanom sho do vinajdennya osoblivih tehnologij robilo nedoladnim jogo vidobutok Rozrobku pokladiv veli spershu vidkritimi sposobami a potim pohilimi virobkami v ploshini plasta Piznishe vikoristovuvali rozkrittya pokladiv vertikalnimi stovburami j kvershlagami Poblizu pershoyi znahidki zolota nezabarom vinik tabir starateliv kudi zbiralasya velmi riznomanitna publika Panivni tut zvichayi zabezpechili krasnomovnu nazvu selisha Pivmili pekla u podalshomu perejmenovanogo na Jogannesburg Protyagom pershogo desyatirichchya vidobutku syudi pereselilosya ponad 100 tis zolotoshukachiv sho majzhe vdvichi perevishuvalo kilkist korinnogo naselennya Transvaalya Zolota lihomanka proyavilasya v shvidkomu skupovuvanni rudnih dilyanok utvorenni desyatkiv vidobuvnih kompanij birzhovih spekulyaciyah yihnimi akciyami Na vidminu vid rozrobki rozsipiv vidobutok rud zolota v micnih porodah vidrazu potrebuvav krupnih kapitalovkladen sho prizvelo do ob yednan starateliv u kompaniyi artili yaki zbilshuvalis poglinayuchi odna odnu Starateli ojtlanderi sho pribuvali v Transvaal buli zdebilshogo anglijcyami a vidnosini krayini buriv z Britanskoyu imperiyeyu dedali bilshe uskladnyuvalis osoblivo pislya perehodu kontrolyu nad vidobutkom zolota do kompaniyi Sesila Rodsa Rudniki Randa Pokazovo sho same na groshi vid almaziv Kimberli buli skupleni dilyanki j privatni kompaniyi Vitvatersranda Vsemogutnij volodar Kapskoyi koloniyi yakij neshodavno dodav do anglijskoyi koroni bagati zolotom zemli u mezhirichchi Limpopo j Zambezi na chest Rodsa cyu krayinu bulo nazvano Rodeziya vvazhav za mozhlive aneksuvati zolotonosni provinciyi Transvaalya U comu vipadku privatni interesi kompaniyi Rodsa povnistyu zbigalisya z jogo politichnoyu doktrinoyu svitovogo volodaryuvannya Britaniyi Rozrobleni nim ideyi geopolitichnogo proektu Simvol viri polonili bagatoh anglijskih intelektualiv zokrema K Dojla R Kiplinga R Haggarda ta in Zavzhdi ironichnij Mark Tven harakterizuvav Rodsa tak Vin do sogo dnya stoyit na karkolomnij visoti pid samim kupolom neba zalishayuchis divom svogo chasu zagadkoyu ninishnogo viku arhangelom z krilami dlya odniyeyi polovini svitu j diyavolom z rogami dlya inshoyi Vidverto viznayu ya zahoplyuyus nim i koli prob ye jogo godina ya obov yazkovo kuplyu na zgadku kusok motuzki na yakomu vin bude povishenij Buri afrikaneri yaki zberigali viddanist fermerskomu ustroyu zhittya gliboku religijnist zvichayevij konservatizm yih majzhe ne vdalosya zaraziti ni almaznoyu ni zolotoyu lihomankami strimuvali podalshu kolonialnu ekspansiyu anglijciv Velmi harakternoyu bula prorocha reakciya ostannogo prezidenta Transvaalya Paulya Kryugera na znahidku zolota Randa Ne kazhit meni pro zoloto Ce metal vid yakogo otrimuyut menshe koristi nizh chvar neshast ta zligodniv Ya kazhu Vam kozhna unciya viluchena z nashoyi zemli potyagne za soboyu potoki sliz i krovi tisyach najkrashih iz nas Nadiya buriv bula lishe na te sho intensivni rozrobki v stislij chas vicherpayut zoloti rodovisha i tisyachi nevgamovnih starateliv nareshti pokinut yih krayinu Krah cih nadij i ostatochnij virok Transvaalyu zumovili dvi obstavini sverdlovini probureni v rudni tila na veliki glibini 1890 r sverdlovina Rand Viktoriya dosyagla glibini 703 m dali kerni bagati zolotom a vinahid shotlandskih vchenih Dzh Mak Artura ta brativ Forrestiv sposobu viluchennya zolota cianuvannyam zrobiv docilnim vidobutok zoloto kolchedanovih rud na znachnih glibinah Persha sproba aneksuvati Vitvatersrand stalasya novorichnogo tizhnya 1865 1866 rr i uvijshla v istoriyu pid sumnozvisnoyu nazvoyu rejd Dzhejmsona Nathnennikom akciyi skerovanoyi na vijskove zahoplennya Jogannesburgu ta organizaciyu povstannya ojtlanderiv proti buriv vistupiv Sesil Rods Ocholiv vistup generalnij administrator jogo kompaniyi Linder Dzhejmson U ekspedicijnomu korpusi bulo blizko 600 ohoronnikiv z rudnikiv Rodsa kinnih rodezijskih policejskih i starateliv dobrovolciv Rejd Dzhejmsona viyavivsya dlya zagarbnikiv katastrofichnim buri pid provodom slavnozvisnogo voyenachalnika Pita Kronye otochili j vinishili bilshu chastinu anglijciv zmusivshi kapitulyuvati L Dzhejmsona Zakolotniki v seredovishi ojtlanderiv Jogannesburga buli takozh zneshkodzheni V Angliyi cyu porazku sprijnyali lishe yak prolog do majbutnoyi velikoyi vijni za zoloto Randa Same Dzhejmsonovi prisvyativ spivec imperiyi R Kipling odin iz svoyih najbilsh proniklivih poetichnih shedevriv virsh Yaksho If v yakomu natyakaye sho vse poperedu I ti svij krah sprijmayesh yak vimogu Svoyu robotu pochinati znov Os yak opisav prichini nezgodi z pozicij Britanskoyi imperiyi slavetnij anglijskij pismennik Artur Konan Dojl u fundamentalnomu doslidzhenni Anglo burska vijna Mozhe zdatisya sho ye yakijs zv yazok mizh bezplidnistyu zemnoyi poverhni ta cinnistyu korisnih kopalin pid neyu Skelyasti gori Zahidnoyi Ameriki bezvodni rivnini Zahidnoyi Avstraliyi zakuti krigoyu ushelini Klondajka j pustelni shili velda v Vitvatersrandi pid nimi roztashovani velichezni shovisha svitovih skarbiv Nayavnist u Transvaali zolota bula vidoma j ranishe ale tilki 1886 r stalo zrozumilo sho rodovisha roztashovani priblizno za tridcyat mil pivdennishe stolici navdivovizhu bagati Osoblivistyu rudnikiv Randa ye te sho po vsomu zolotonosnomu konglomeratu metal rozpodilenij priblizno rivnomirno j pidpriyemstvo mozhe rozrahovuvati na stabilnist a ce neharakterno dlya takoyi galuzi yak zolotovidobutok Nini tam radshe kar yeri nizh shahti Dodajte do perevag sho rudni pokladi yaki pershimi rozroblyalisya pri vidslonenni teper doslidzheni na duzhe znachni glibini ta yak viyavilosya mayut harakteristiki rivnoznachni poverhnevim Take vidkrittya malo vidpovidnij efekt U krayinu kinulasya velichezna kilkist shukachiv prigod deyaki z nih buli gidnimi lyudmi a inshi zovsim navpaki Tut rozrobka ne zaohochuvala individualnogo staratelya samorodki ne vibliskuvali pid tovkachem dlya podribnyuvannya rudi yak v Ballarati ne viddyachuvali zolotoshukachiv za trudi yak v Kaliforniyi Ce rodovishe potrebuvalo skladnogo obladnannya yake mig zabezpechiti tilki kapital Upravlinci inzheneri rudokopi tehnichni specialisti kramari ta makleri sho goduvalisya z rudnikiv buli ojtlanderami Voni pohodili z usih zemnih narodiv ale perevazhnu bilshist stanovili anglijci Nezabarom naselennya rajoniv zolotovidobutku perevishilo kilkist transvaalskih buriv prichomu vono skladalosya perevazhno z molodih lyudej rozumnih i energijnih Situaciya sklalasya dovoli divna Dali Dojl zupinyayetsya na nibito reakcijnosti transvaalskoyi derzhavi velikih podatkah na ojtlanderiv vidsutnosti v nih viborchogo prava nazivaye inshi pobichni prichini sho dali formalni pidstavi dlya vtorgnennya 1899 r rozpochalasya anglo burska vijna Tri roki buri geroyichno protistoyali najpotuzhnishij imperiyi svitu ale nezvazhayuchi na bliskuchi diyi armiyi Transvaalya j povsyudnij muzhnij sprotiv naselennya krayini nezalezhna derzhava buriv pripinila svoye isnuvannya a zoloto Randa povnistyu pidpalo pid kontrol Britaniyi U svitovij gromadskij dumci simpatiyi ta spivchuttya ves chas zalishalisya na boci vidvazhnih buriv Z bagatoh krayin Yevropi borotisya za Transvaal yihali dobrovolci Krasnomovnim svidchennyam stavlennya do ciyeyi vijni v Ukrayini mozhut buti spogadi pismennika Yuriya Smolicha Ditinstvo Persha glava ciyeyi povisti Transvaal viddzerkalyuye najsilnishe vrazhennya dityachih rokiv Za Smolichem kiyivski inteligenti vidstezhuvali podiyi vijni z populyarnoyi Nevi diti na vulicyah gralisya v buriv kuhovarki zithali cherez nevtishni vidomosti z vijni a katerinshiki postijno zavodili najpopulyarnishu v togochasnomu Kiyevi pisnyu Transvaal mij ridnij kraj palayesh ti v vogni Zoloti rodovisha Vitvatersranda viyavilisya nezvichajnim yavishem prirodi skoncentruvavshi v sobi unikalnu kilkist promislovogo zolota na Zemli blizko 70 tis t Vitvatersrand zabezpechiv nebuvalij vidobutok ponad 40 tis t zolota sho znachno perevishuye dorobok bud yakogo inshogo rodovisha chi okremoyi krayini protyagom usiyeyi istoriyi dlya porivnyannya Klondajk dav 300 t Alyaska 950 t Kaliforniya 3 3 tis t usya Avstraliya 6 tis t Suchasnij Rand ce velicheznij promislovij kompleks sho poyednuye infrastrukturu 71 rudnika 39 z yakih nalezhat do rozryadu potuzhnih Na nih pracyuye ponad 250 tis girnikiv Glibina rozrobki syagnula 3900 m zumovivshi problemi visokih temperatur blizko 600 C i katastrofichnih vikidiv porid unaslidok visokogo girskogo tisku Krim vidobutku rud uprovadzheni u virobnictvo dva veliki metalurgijni kompleksi rozrahovani na pererobku 1 3 mln t starih porodnih vidvaliv yaki stvoryuyut navkolo Jogannesburga spravdi fantastichnij pejzazh Protyagom storichchya zoloto Vitvatersranda bulo golovnim i postijnim dzherelom nadhodzhennya cogo blagorodnogo metalu yakij vlivavsya v kanali svitovoyi valyutno finansovoyi sistemi u rizni roki rodovishe zabezpechuvalo vid 30 do 80 svitovogo vidobutku Pivdenno Afrikanskij Soyuz majbutnya PAR yedina krayina svitu de zoloto v XX st bulo golovnim produktom virobnictva i ce za velicheznogo vidobutku almaziv platini vugillya tosho Britanska imperiya zdebilshogo zavdyaki Randu bula majzhe monopolnim postachalnikom zolota na svitovij rinok a SShA ledve ne odnoosibnim pokupcem pivdennoafrikanskogo zolota sho zabezpechilo amerikanskomu dolaru funkciyu svitovih groshej Na zhal chastka Afriki v rozpodili pributkiv vid ekspluataciyi yiyi nadr bula mizernoyu sho takozh mozhna vvazhati naslidkom porazki afrikaneriv u anglo burskij vijni Suchasni doslidzhennyaZa suchasnimi ocinkami basejn Vitvatersrand mozhe prihovuvati znachnij zapas tak zvanogo nevidimogo zolota yake zahovane v inshih mineralah sered 6 mlrd tonn vidhodiv yaki utvorili vidvali navkolo shaht Jogannesburga Vidhodi v hvostah kolishnoyi rozrobki rodovisha mozhut mistiti do 460 tonn nevidimogo zolota vartistyu do 24 mlrd Div takozhVidpochinok piligrimivPosilannyaTabitha Jackson The Boer War London Channel 4 Books 1999 Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Primitki Tabitha Jackson The Boer War London Channel 4 Books 1999 V Africi viyavili prihovane dzherelo zolota vartistyu 24 milyardi dolariv Avtor Andrij Nevolin 27 05 2024