Луншань (кит. 龍山文化) — групи енеолітичних культур в басейні річки Хуанхе, що існували протягом 3000—1900 років до н. е. Інша назва Чорно-керамічна культура. Переважно формується на зміну культурі Яншао, але також під впливом мігрантів з Центральної Азії. Основні городища розташовувалися на півостровах Шандунь та Ляодунь. На зміну Луншань прийшли культури Ерлітоу та .
Луншань | |
Столиця | d |
---|---|
Валюта | d |
Луншань у Вікісховищі |
Населення
Луншанці являли собою поєднання племен культури яншао з мігрантами з Центральної Азії та західного Тибету. Найбільшого розвитку завдяки покращенню харчування досягли у 2700—2200 роках до н. е.
З 2100 років до н. е. внаслідок зміни екологічного середовища (завершення голоцену) населення починає поступово скорочуватися. Особливо це позначилося на межі III—II тисячоліть до н. е.
Поселення
Народ цієї культури жив у невеликих селищах з будівлями яншанського типу. Деякі поселення складалися зі 100 будинків. В часи піднесення утворилися великі поселення та центри з вождями. До середини 1990-х років ХХ ст. було відкрито 17 луншаньських городищ, що займають площу від 11 до 57 тис. м².
Ритуали
Існувало ворожіння на лопатках барана, оленя, овець та свиней. З XXIII ст. до н. е. У центральній та північній областях приносили ритуальні людські жертвоприношення.
Господарство
Землеробство розширилося та значно зросло споживання одомашнених тварин. Займалися мотичним землеробством, через що раз в декілька десятиліть змінювали місце проживання. Луншанці почали вирощувати пшеницю, що стала основною культурою. Водночас у них вже були череди великої та дрібної рогатої худоби — бики, барани, вівці, кози, одомашнені у 2800—2500 роках до н. е. Вживали також їстівних собак.
Також луньшанці (як яншанці) вирощували просо-чумизу (насамперед його підвид гуцзой) і свиней. Також знайдено невеличке рисове поле на Ляодуні, що також належить до часу існування Луншаньської культури.
Знайдено речі, що свідчать про початок одомашнення шовкопрядів та початок виробництва шовку. У прибережних районах в сучасному Шаньдуні було започатковано рибальство.
Ремесла
З'являється чорна лощена кераміка, виготовлена на гончарному крузі. Стає поширеним посуд типу трипода (лі з 3 ніжками) у вигляді вимені. Крім того, існував тип тонкостінної кераміки з сірим і чорним кольором без будь-якої розпису.
Джерела
- Васильев Л. С. Древний Китай. Т. 1. М.: Восточная литература, 1995.
- Liu, Li (2005), The Chinese Neolithic: Trajectories to Early States, Cambridge University Press, .
- Shelach-Lavi, Gideon (2015), The Archaeology of Early China, Cambridge University Press, .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луншань |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lunshan kit 龍山文化 grupi eneolitichnih kultur v basejni richki Huanhe sho isnuvali protyagom 3000 1900 rokiv do n e Insha nazva Chorno keramichna kultura Perevazhno formuyetsya na zminu kulturi Yanshao ale takozh pid vplivom migrantiv z Centralnoyi Aziyi Osnovni gorodisha roztashovuvalisya na pivostrovah Shandun ta Lyaodun Na zminu Lunshan prijshli kulturi Erlitou ta Lunshan Stolicyad Valyutad Lunshan u Vikishovishi Kultura LunshanNaselennyaLunshanci yavlyali soboyu poyednannya plemen kulturi yanshao z migrantami z Centralnoyi Aziyi ta zahidnogo Tibetu Najbilshogo rozvitku zavdyaki pokrashennyu harchuvannya dosyagli u 2700 2200 rokah do n e Z 2100 rokiv do n e vnaslidok zmini ekologichnogo seredovisha zavershennya golocenu naselennya pochinaye postupovo skorochuvatisya Osoblivo ce poznachilosya na mezhi III II tisyacholit do n e PoselennyaNarod ciyeyi kulturi zhiv u nevelikih selishah z budivlyami yanshanskogo tipu Deyaki poselennya skladalisya zi 100 budinkiv V chasi pidnesennya utvorilisya veliki poselennya ta centri z vozhdyami Do seredini 1990 h rokiv HH st bulo vidkrito 17 lunshanskih gorodish sho zajmayut ploshu vid 11 do 57 tis m RitualiIsnuvalo vorozhinnya na lopatkah barana olenya ovec ta svinej Z XXIII st do n e U centralnij ta pivnichnij oblastyah prinosili ritualni lyudski zhertvoprinoshennya GospodarstvoZemlerobstvo rozshirilosya ta znachno zroslo spozhivannya odomashnenih tvarin Zajmalisya motichnim zemlerobstvom cherez sho raz v dekilka desyatilit zminyuvali misce prozhivannya Lunshanci pochali viroshuvati pshenicyu sho stala osnovnoyu kulturoyu Vodnochas u nih vzhe buli cheredi velikoyi ta dribnoyi rogatoyi hudobi biki barani vivci kozi odomashneni u 2800 2500 rokah do n e Vzhivali takozh yistivnih sobak Takozh lunshanci yak yanshanci viroshuvali proso chumizu nasampered jogo pidvid guczoj i svinej Takozh znajdeno nevelichke risove pole na Lyaoduni sho takozh nalezhit do chasu isnuvannya Lunshanskoyi kulturi Znajdeno rechi sho svidchat pro pochatok odomashnennya shovkopryadiv ta pochatok virobnictva shovku U priberezhnih rajonah v suchasnomu Shanduni bulo zapochatkovano ribalstvo RemeslaKeramika Z yavlyayetsya chorna loshena keramika vigotovlena na goncharnomu kruzi Staye poshirenim posud tipu tripoda li z 3 nizhkami u viglyadi vimeni Krim togo isnuvav tip tonkostinnoyi keramiki z sirim i chornim kolorom bez bud yakoyi rozpisu DzherelaVasilev L S Drevnij Kitaj T 1 M Vostochnaya literatura 1995 Liu Li 2005 The Chinese Neolithic Trajectories to Early States Cambridge University Press ISBN 978 0 521 81184 2 Shelach Lavi Gideon 2015 The Archaeology of Early China Cambridge University Press ISBN 978 0 521 19689 5 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lunshan