Криза середнього віку термін яким сучасні науковці визначають психологічний стан невпевненості в житті людини переважно

Криза середнього віку — термін, яким сучасні науковці визначають психологічний стан невпевненості в житті людини, переважно у віці від 30 до 50 років. Вперше описана Еліотом Жаком в 1965 році.

Визначення

Криза середнього віку — відносно нове визначення у психології, сучасні науковці мають різні пояснення причин і суті цього явища. Частина психологів пояснює цей стан в основному психологічними причинами, в той час як інші стверджують, що він пов'язаний з гормональними змінами у певному віці життя людини. Інші фахівці, натомість, вважають, що такої кризи не існує зовсім, однак симптоми такого психологічного стану у середини життя людини мають інші причини.

У цей час людина оцінює прожите і вже набагато більш тверезо дивиться у майбутнє. З'являється прагнення спокою, стабільності. Близько 40 — 45 років з'являються ознаки старості: тіло втрачає силу і красу, з'являються зморшки, сиве волосся, хвороби. У цей період деякі шукають порятунку в релігії, інші — в різних філософіях, треті ж, навпаки, стають циніками.

Настає час, під час якого суб'єкт зіштовхується з неможливістю реалізації мотивів, прагнень, цінностей, що завжди супроводжується гострим емоційним станом, який виникає в ситуації зіткнення особистості з перешкодою на шляху задоволення найважливіших життєвих потреб, яка не може бути усуненою відомими їй з минулого досвіду засобами — внутрішнє порушення емоційного балансу, виникаюче під впливом загрози, створюваної зовнішніми обставинами.

Різноманітні зовнішні і внутрішні проблеми корегуються у людини наявністю адаптивних механізмів, які допомагають впоратися з цими труднощами. Але несподіване посилення або взаємообтяження таких впливів зменшує здатність керувати ними і призводить до нестачі звичних захисних засобів.

Людина, що не подолала наслідки кризи, починає деградувати, що може виявлятися у алкоголізмі, наркоманії чи неврозі, психосоматичному захворюванні, іноді стагнації життєвої установки і небажанні зміни. На думку окремих дослідників, корисним у цій ситуації є навчитися сприймати себе як є, нового, з позитивної точки зору.

Симптоми

Криза середнього віку має як психологічні так і фізіологічні симптоми:

дратівливість;
втрата лібідо (статевого потягу);
статеві розлади (імпотенція);
втома;
депресія, поганий настрій і часто незрозуміле почуття смутку і апатії.

Такий психологічний стан може супроводжуватися також і певними фізіологічними змінами:

скутість у м'язах і суглобах;
;
суха шкіра;
випадання волосся;
збільшення ваги;
довше, ніж звичайно видужання від травм та хвороб.

Див. також

Примітки

Українська психологічна термінологія: словник-довідник / за ред. М.-Л. А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. — .
. Архів оригіналу за 3 лютого 2010. Процитовано 4 грудня 2011.
Г. І. Ломакін. Вікові та життєві кризи у колишніх учасників бойових дій та стратегії їх подолання // ‪Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. — 2014. — Вип. № 48. — С. 255—266.

Це незавершена стаття з психології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Українська психологічна термінологія: словник-довідник / за ред. М.-Л. А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. — .

[мх-2] . Архів оригіналу за 3 лютого 2010. Процитовано 4 грудня 2011.

[3] Г. І. Ломакін. Вікові та життєві кризи у колишніх учасників бойових дій та стратегії їх подолання // ‪Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. — 2014. — Вип. № 48. — С. 255—266.