Девід Гросс

Девід Джонатан Гросс (англ. David Jonathan Gross; нар. 19 лютого 1941, Вашингтон) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2004 року «за відкриття асимптотичної свободи в теорії сильних взаємодій» (спільно з Френком Вільчеком і (Девідом Політцером)).

Девід Гросс
англ. David Jonathan Gross
Народився	19 лютого 1941(1941-02-19) (83 роки) Вашингтон, США
Країна	США
Діяльність	фізик, викладач університету, фізик-теоретик
Alma mater	(Єврейський університет в Єрусалимі), Каліфорнійський університет в Берклі
Галузь	фізика, теорія струн
Заклад	Каліфорнійський університет в Санта-Барбарі, Гарвардський університет, Принстонський університет
Науковий ступінь	доктор філософії
Науковий керівник	^d^[1]
Відомі учні	Френк Вільчек Едвард Віттен
Аспіранти, докторанти	^d ^d^[2] ^d^[2] ^d^[2] ^d^[2] ^d^[2] ^d Едвард Віттен ^d
Членство	Національна академія наук США Китайська академія наук Американська академія мистецтв і наук Індійська національна академія наук AAAS^[3] Американське фізичне товариство^[3] Американське філософське товариство
Відомий завдяки:	відкрив асимптотичну свободу, дослідник
Батько	(Бертрам Майрон Гросс)
Нагороди	медаль Дірака Міжнародного центру теоретичної фізики (1988) стипендія МакАртура (1987) премія Гарві (2000) Медаль Оскара Клейна (2000) ^d (2003) Велика медаль Французької академії наук (2004) ^d почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі^[d] член Американського фізичного товариства^[d] Премія Сакураї (1986, 1986) ^d (2016) Q126416266? (24 січня 2000)
Автограф
Особ. сторінка	kitp.ucsb.edu/gross
Девід Гросс у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гросс.

Коротка біографія

Гросс з дружиною в Санта-Барбарі

Гросс навчався в (Єврейському університеті в Єрусалимі) (Ізраїль), де в 1962 році здобув ступінь магістра. У 1966 р. захистив дисертацію на ступінь доктора філософії за спеціальністю фізика (кандидата наук) в Каліфорнійському університеті в Берклі. До 1997 р. був молодшим науковим співробітником в Гарвардському університеті і професором у Принстонському університеті. У 1987 р. отримав грант фонду Мак-Артурів і в 1988 році медаль імені Дірака. У наш час^[] займає професуру імені з теоретичної фізики в Інституті теоретичної фізики імені Кавлі Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі.

У 1973-му спільно зі своїм першим аспірантом Френком Вільчеком виявив асимптотичну свободу, згідно з якою сильна взаємодія між кварками слабшає зі зменшенням відстані між ними. У випадку дуже близького розташування кварків вони ведуть себе як вільні частинки. Ця теорія (також незалежно відкрита Девідом Політцером) стала важливим кроком на шляху розвитку квантової хромодинаміки. Крім того Гросс, спільно з , і , розвинув гетеритичну теорію струн. Четвірку вчених жартівливо називають Принстонським струнним квартетом.

У 2000 році Гросс отримав премію Харві (Хайфа) з фізики. А в 2004 році — Нобелівську.

Див. також

•  — батько Девіда Гросса

Примітки

1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
3. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513

Посилання

• Інформація з сайту Нобелівського комітету [ 1 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
• (англ.)
• Д. Дж. Гросс. «Відкриття асимптотичної свободи і поява КХД». Нобелівська лекція [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.], УФН, тому 175, випуск 12, грудень 2005
• Роботи на сайті препринтів ArXiv [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• 24.09.2009 р. Девід Гросс відвідав Санкт-Петербурзький державний університет інформаційних технологій, механіки та оптики