Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Дорога орлів» (англ. The Road of the Eagles) — одне з оповідань американського письменника Роберта Говарда про Конана з Кімерії, події якого відбуваються в вигаданій автором Хайборійській ері. Оповідання було перероблене і видано вже після смерті Говарда його товаришем Спрег де Кемпом у 1955 році. Основою було однойменне оповідання Говарда події якого відбувалися у 1595 році за часів Османської імперії. Головного героя, козака Івана Саблянку (англ. Ivan Sablianka) Спрег де Камп змінив на Конана, а події переніс у Хайборійську еру, щоб оповідання увійшло до книги «Історії Конана» (англ. Tales of Konan).
| Дорога орлів | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. The Road of the Eagles | ||||
| Жанр | фентезі | |||
| Форма | оповідання | |||
| Автор | Роберт Говард, Лайон Спрег де Кемп | |||
| Мова | англійська | |||
| Написано | 1955 | |||
| Опубліковано | грудень 1955 | |||
| Країна |  США | |||
| Попередній твір | Тіні в місячному світлі | |||
| Наступний твір | d і Відьма має народитися | |||
| | ||||
Сюжет
Конан як голова «Червоного братерства» доволі сильно досаждав туранському королю Йілдізу. Туранський король відправляє свого генерала Артабана зруйнувати піратську фортецю в усті річки Запорозка. Артабан виконує завдання, але його переслідує корабель на чолі з Конаном.
Корабель Конана ледве витримав бій з бойовою галерою генерала Артабана. Корабель Артабана уходить від переслідування і заходить в устя річки Акрім, а галера Конана ховається біля берегу.
Тим часом, один з гір канських кланів, очолюваний вождем Куруш Ханом скоює напад на селище народу юетші, що розташовувалося в долині річки Акрім на схід від внутрішнього моря Вілайет біля Колхіанських гір. Під час нападу один з юетші влучає стрілою у Куруш хана і вбиває його. Після цього гірканці вбирають усіх юетші в долині річки і спалюють усі поселення. Гірканці усюди шукають і вбивають юетші, але одна жінка (яка не відносилася до місцевого народу) змогла відібрати коня у гірканського вершника і утекти. Тікаючи від гірканців на південь до гірської стіни жінка зустрічає Артабана і його людей. Жінка виявилася коханкою брата короля Йілдіза, принца Тейяпсу, Роксаною з Замори. Принц був ув’язнений, з відома свого брата, в цій місцині у фортеці Глега Запорозького. Роксана пропонує Артабану звільнити принца і заснувати в цій долині королівство на чолі з Тейяпсу. Так як Артабан фактично не виконав завдання короля Йілдіза і йому загрожує смерть він вирішує пристати на цю пропозицію і долучити до цього гірканців загиблого Куруш Хана.
Конан і його виживши пірати знайшли покинутий корабель Артабана і після того, як він призначив чотирьом своїм людям починити корабель, він з основною частиною команди, продовжив переслідувати Артабана. Підчас цього вони стикаються з Вінашко, колишнім вождем юетші. Він веде Конана до потаємної печери, яка наповнена їжею та різноманітними предметами, так як його плем’я вже мертве і все це їм не потрібно. Вони опиняються у величезному колодці, з багатьма отворами у стінах, Вінашко розповідає, що ці отвори це могили стародавнього народу який в старі часи тут мешкав. Представники цього народу нападали на юетші, поки жрець племені не запечатав їх тут своїм прокляттям.
Вінашко розповідає Конану, як він почув розмову Роксани та Артабана про те, щоб врятувати Тейяпсу і зробити своїми союзниками гірканців. Поки гірканці нападуть на фортецю Глега, Артабан планує вести своїх людей через потаємний хід, відкритий Роксаною, коли вона втекла з фортеці. Однак, Вінашко знає спосіб захоплення туранців і веде Конана до секретного тунелю за водоспадом. По вузькій дорозі, яка має названу Дорога Орлів, вони піднімаються на вершину ущелини, щоб подивитися на долину. Конан може побачити фортецю, табір нападників і навіть саме море Вілайет. Вінашко вказує на місце, де Конан може зробити засідку, щоб напасти на Артабана, але несподівано починається атака гірканців на фортецю Глега.
Роксана, повертається до фортеці і намагається розбудити Тейспу. Через задній вхід, вона впускає Артабана та його моряків. Вони дивляться, як гірканці, виступаючи в ролі відволікання, протистоять Глегу та його силам на мосту, який веде в передню частину фортеці, підчас битви на мосту Глег падає в безодню. Тейспу звільняють, і група повертається вниз по секретній стежці, на якій їх очікує засідка Конана та його «Червоного братерства». Починається рукопашна битва туранців з піратами, Вінашко нападає на Дайукі (нового вождя гірканців) і вони обидва падають у річку та зникають. Конан вбиває Артабана, який намагався утекти, а Роксана вбиває кинджалом принца, щоб він знову не попав у полон, а потім і себе.
Тим часом Конан бачить новий загін, що наближається, це були люди у хутряних шапках запорозьких козаків, та у білих тюрбанах імперської гвардії Агапура. Очолював загін генерал імперської гвардії, третя людина к Турані. Люди Конана відступають, а новоприбулі туранці наближаються до померлого принца. Генерал бачить принца, а помираюча Роксана говорить, що він вже не у їхній владі, на що генерал говорить, що привіз корону принцу, так як його брат король Йілдіз помер, а народ не піде за його сином Йездигердом. Роксана говорить, що вже пізно, та помирає.
Туранці переслідують піратів, у величезному колодці починається битва, тіло одного з гвардійців падає і зачиняє собою отвір з якого йшло світло, після цього блоки які закривали отвори у стінах починають випадати і звідтіля починають вилізати страшні істоти. Вони мали тіла, смутно нагадуючи людські, але білі і абсолютно позбавлені волосся, худі і волокнисті, як ніби від довгого посту. Пальці їхніх рук і ніг закінчувалися величезними загнутими пазурами. У них були величезні очі з важким неприємним поглядом. Особи їх більше нагадували морди кажанів, ніж людські обличчя: величезні вуха, маленькі кирпаті носи і здоровенні пащі, з яких стирчали загострені, як голки ікла. В цих створіннях Конан впізнає «брилюк» (англ. brykas), чудовиськ з запорозьких легенд, створінь, які і не люди, і не звірі, і не демони, але одночасно і те, і друге, і третє. Їх майже людський розум служив їх звірячою жадобі людської крові, а їх надприродні здібності дозволили їм вижити, хоча вони були заточені в могилах протягом століть. Створінь темряви раніше утримувало магічне світло, а коли воно згасло, брилюки вирвалися назовні, жахливо люті і голодні крові. Брилюки нападають на піратів та на гвардійців. Втікаючи від туранців Конан залазить все вище й вище по жолобу. Там він побачив, що у долині туранці прогнали гірканців, під ним підрозділ гвардійців та запорожців повертався до фортеці, залишивши людей на випадок якщо Конан вирішить спуститися, а корабель Артабана з його людьми виходить у море. Після хвилини гніву він пожимає плечима, бо іншого і не очікував від своєї команди, він вирішує йти до Західних краї і вирушає по дорозі яку йому показав покійний Вінашко.
Створюючи всесвіт Хайборійської ери (світ Конана) Роберт Говард та його послідовники, неодноразово використовував назви реально існувавших племен, народів, а також назв місцин де відбуваються події. Спрег де Кемп був не виключенням, переробивши первинне оповідання він вводить в нього козаків (англ. kozak). Козаки мешкали між внутрішнім морем Вілайет та східними кордонами хайборійських держав, а також біля гірканських земель. Запорозькі козаки, мали таку назву, від назви річки Запорозка (англ. Zaporoska River), по берегам якої вони селилися, саме в усті річки Запорозка був табір Конана. Коли Артабан розповідає Роксані свою історію захоплення піратського табору, він зазначає, що пірати які мешкали на річці Запорозка товаришували з запорозькими козаками і вразі необхідності приходили їм на допомогу. Вождь юетші звертається до Конана називаючи його «козак». Серед команди Конана, яка вижила після морського бою з Артабаном, на галері були вихідці з Бритунії, Замори, Шема та Запорозки.
Також запорозьким козаком був володар фортеці у якій утримувався туранський принц, Глег Запорозький (англ. Gleg the Zaporoskan). Про нього вказано, що він прийшов у долину юетші грабувати, тай залишився ставши місцевим феодалом. Він не захищав місцеве населення. Але грабував їх. Вінашко розповідаючи про відношення до нього козаків сказав: «Платили мені по запорозькі, тобто лайкою і ляпасами».
Головні герої
- Конан – головний герой серії оповідань Говарда. Варвар кімерієць, пірат, колишній козак;
- Артабан – туранський генерал. Винищив табір на річці Заророзка. Знаходиться у опалі;
- Куруш Хан – гірканський вождь;
- Роксана – коханка ув’язненого туранського князя Тейспу;
- Вінашко – вождь племені юетші;
- Іванос – пірат, один з помічників Конана. Також у цій ролі з’являється у оповіданні «Тіні в місячному світлі». До цього був помічником піратського ватажка Сергіуса з Хроша, якого вбив та замістив Конан.
Цікаві факти
- В цьому оповіданні як і у оповіданні «Залізний демон» місцевим населенням знову виступають юетші (англ. Yuetshi). Вождь юетші як лайку використовує ім’я демона, Хозатрала Хела, який є головним антагоністом у оповіданні «Залізний демон» і якого вбиває Конан.
- В російськомовних перекладах оповідання Конана називають козаком, «казаком», «касаком» і навіть «мунганом».
Примітки
Посилання
- Синопсис, персонажі, місця подій і історія публікацій [ 21 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Conan the Barbarian at AmratheLion.com [ 3 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- Conan.com: The official website [ 18 липня 2005 у Wayback Machine.]
- Текст оповідання [ 27 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Література
- Mark Finn. Blood and Thunder: The Life and Art of Robert E. Howard. — MonkeyBrain Books, 2006. — 400 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doroga orliv angl The Road of the Eagles odne z opovidan amerikanskogo pismennika Roberta Govarda pro Konana z Kimeriyi podiyi yakogo vidbuvayutsya v vigadanij avtorom Hajborijskij eri Opovidannya bulo pereroblene i vidano vzhe pislya smerti Govarda jogo tovarishem Spreg de Kempom u 1955 roci Osnovoyu bulo odnojmenne opovidannya Govarda podiyi yakogo vidbuvalisya u 1595 roci za chasiv Osmanskoyi imperiyi Golovnogo geroya kozaka Ivana Sablyanku angl Ivan Sablianka Spreg de Kamp zminiv na Konana a podiyi perenis u Hajborijsku eru shob opovidannya uvijshlo do knigi Istoriyi Konana angl Tales of Konan Doroga orlivangl The Road of the EaglesZhanr fenteziForma opovidannyaAvtor Robert Govard Lajon Spreg de KempMova anglijskaNapisano 1955Opublikovano gruden 1955Krayina SShAPoperednij tvir Tini v misyachnomu svitliNastupnij tvir d i Vidma maye naroditisyaSyuzhetKonan yak golova Chervonogo braterstva dovoli silno dosazhdav turanskomu korolyu Jildizu Turanskij korol vidpravlyaye svogo generala Artabana zrujnuvati piratsku fortecyu v usti richki Zaporozka Artaban vikonuye zavdannya ale jogo peresliduye korabel na choli z Konanom Korabel Konana ledve vitrimav bij z bojovoyu galeroyu generala Artabana Korabel Artabana uhodit vid peresliduvannya i zahodit v ustya richki Akrim a galera Konana hovayetsya bilya beregu Tim chasom odin z gir kanskih klaniv ocholyuvanij vozhdem Kurush Hanom skoyuye napad na selishe narodu yuetshi sho roztashovuvalosya v dolini richki Akrim na shid vid vnutrishnogo morya Vilajet bilya Kolhianskih gir Pid chas napadu odin z yuetshi vluchaye striloyu u Kurush hana i vbivaye jogo Pislya cogo girkanci vbirayut usih yuetshi v dolini richki i spalyuyut usi poselennya Girkanci usyudi shukayut i vbivayut yuetshi ale odna zhinka yaka ne vidnosilasya do miscevogo narodu zmogla vidibrati konya u girkanskogo vershnika i utekti Tikayuchi vid girkanciv na pivden do girskoyi stini zhinka zustrichaye Artabana i jogo lyudej Zhinka viyavilasya kohankoyu brata korolya Jildiza princa Tejyapsu Roksanoyu z Zamori Princ buv uv yaznenij z vidoma svogo brata v cij miscini u forteci Glega Zaporozkogo Roksana proponuye Artabanu zvilniti princa i zasnuvati v cij dolini korolivstvo na choli z Tejyapsu Tak yak Artaban faktichno ne vikonav zavdannya korolya Jildiza i jomu zagrozhuye smert vin virishuye pristati na cyu propoziciyu i doluchiti do cogo girkanciv zagiblogo Kurush Hana Konan i jogo vizhivshi pirati znajshli pokinutij korabel Artabana i pislya togo yak vin priznachiv chotirom svoyim lyudyam pochiniti korabel vin z osnovnoyu chastinoyu komandi prodovzhiv peresliduvati Artabana Pidchas cogo voni stikayutsya z Vinashko kolishnim vozhdem yuetshi Vin vede Konana do potayemnoyi pecheri yaka napovnena yizheyu ta riznomanitnimi predmetami tak yak jogo plem ya vzhe mertve i vse ce yim ne potribno Voni opinyayutsya u velicheznomu kolodci z bagatma otvorami u stinah Vinashko rozpovidaye sho ci otvori ce mogili starodavnogo narodu yakij v stari chasi tut meshkav Predstavniki cogo narodu napadali na yuetshi poki zhrec plemeni ne zapechatav yih tut svoyim proklyattyam Vinashko rozpovidaye Konanu yak vin pochuv rozmovu Roksani ta Artabana pro te shob vryatuvati Tejyapsu i zrobiti svoyimi soyuznikami girkanciv Poki girkanci napadut na fortecyu Glega Artaban planuye vesti svoyih lyudej cherez potayemnij hid vidkritij Roksanoyu koli vona vtekla z forteci Odnak Vinashko znaye sposib zahoplennya turanciv i vede Konana do sekretnogo tunelyu za vodospadom Po vuzkij dorozi yaka maye nazvanu Doroga Orliv voni pidnimayutsya na vershinu ushelini shob podivitisya na dolinu Konan mozhe pobachiti fortecyu tabir napadnikiv i navit same more Vilajet Vinashko vkazuye na misce de Konan mozhe zrobiti zasidku shob napasti na Artabana ale nespodivano pochinayetsya ataka girkanciv na fortecyu Glega Roksana povertayetsya do forteci i namagayetsya rozbuditi Tejspu Cherez zadnij vhid vona vpuskaye Artabana ta jogo moryakiv Voni divlyatsya yak girkanci vistupayuchi v roli vidvolikannya protistoyat Glegu ta jogo silam na mostu yakij vede v perednyu chastinu forteci pidchas bitvi na mostu Gleg padaye v bezodnyu Tejspu zvilnyayut i grupa povertayetsya vniz po sekretnij stezhci na yakij yih ochikuye zasidka Konana ta jogo Chervonogo braterstva Pochinayetsya rukopashna bitva turanciv z piratami Vinashko napadaye na Dajuki novogo vozhdya girkanciv i voni obidva padayut u richku ta znikayut Konan vbivaye Artabana yakij namagavsya utekti a Roksana vbivaye kindzhalom princa shob vin znovu ne popav u polon a potim i sebe Tim chasom Konan bachit novij zagin sho nablizhayetsya ce buli lyudi u hutryanih shapkah zaporozkih kozakiv ta u bilih tyurbanah imperskoyi gvardiyi Agapura Ocholyuvav zagin general imperskoyi gvardiyi tretya lyudina k Turani Lyudi Konana vidstupayut a novopribuli turanci nablizhayutsya do pomerlogo princa General bachit princa a pomirayucha Roksana govorit sho vin vzhe ne u yihnij vladi na sho general govorit sho priviz koronu princu tak yak jogo brat korol Jildiz pomer a narod ne pide za jogo sinom Jezdigerdom Roksana govorit sho vzhe pizno ta pomiraye Turanci peresliduyut pirativ u velicheznomu kolodci pochinayetsya bitva tilo odnogo z gvardijciv padaye i zachinyaye soboyu otvir z yakogo jshlo svitlo pislya cogo bloki yaki zakrivali otvori u stinah pochinayut vipadati i zvidtilya pochinayut vilizati strashni istoti Voni mali tila smutno nagaduyuchi lyudski ale bili i absolyutno pozbavleni volossya hudi i voloknisti yak nibi vid dovgogo postu Palci yihnih ruk i nig zakinchuvalisya velicheznimi zagnutimi pazurami U nih buli velichezni ochi z vazhkim nepriyemnim poglyadom Osobi yih bilshe nagaduvali mordi kazhaniv nizh lyudski oblichchya velichezni vuha malenki kirpati nosi i zdorovenni pashi z yakih stirchali zagostreni yak golki ikla V cih stvorinnyah Konan vpiznaye brilyuk angl brykas chudovisk z zaporozkih legend stvorin yaki i ne lyudi i ne zviri i ne demoni ale odnochasno i te i druge i tretye Yih majzhe lyudskij rozum sluzhiv yih zviryachoyu zhadobi lyudskoyi krovi a yih nadprirodni zdibnosti dozvolili yim vizhiti hocha voni buli zatocheni v mogilah protyagom stolit Stvorin temryavi ranishe utrimuvalo magichne svitlo a koli vono zgaslo brilyuki virvalisya nazovni zhahlivo lyuti i golodni krovi Brilyuki napadayut na pirativ ta na gvardijciv Vtikayuchi vid turanciv Konan zalazit vse vishe j vishe po zholobu Tam vin pobachiv sho u dolini turanci prognali girkanciv pid nim pidrozdil gvardijciv ta zaporozhciv povertavsya do forteci zalishivshi lyudej na vipadok yaksho Konan virishit spustitisya a korabel Artabana z jogo lyudmi vihodit u more Pislya hvilini gnivu vin pozhimaye plechima bo inshogo i ne ochikuvav vid svoyeyi komandi vin virishuye jti do Zahidnih krayi i virushaye po dorozi yaku jomu pokazav pokijnij Vinashko Kozaki Hajborijskoyi eriMapa svitu Hajborijskoyi eri Na mapi prisutni zemli kozakiv na pivdni na zahodi vid morya Vilajet Stvoryuyuchi vsesvit Hajborijskoyi eri svit Konana Robert Govard ta jogo poslidovniki neodnorazovo vikoristovuvav nazvi realno isnuvavshih plemen narodiv a takozh nazv miscin de vidbuvayutsya podiyi Spreg de Kemp buv ne viklyuchennyam pererobivshi pervinne opovidannya vin vvodit v nogo kozakiv angl kozak Kozaki meshkali mizh vnutrishnim morem Vilajet ta shidnimi kordonami hajborijskih derzhav a takozh bilya girkanskih zemel Zaporozki kozaki mali taku nazvu vid nazvi richki Zaporozka angl Zaporoska River po beregam yakoyi voni selilisya same v usti richki Zaporozka buv tabir Konana Koli Artaban rozpovidaye Roksani svoyu istoriyu zahoplennya piratskogo taboru vin zaznachaye sho pirati yaki meshkali na richci Zaporozka tovarishuvali z zaporozkimi kozakami i vrazi neobhidnosti prihodili yim na dopomogu Vozhd yuetshi zvertayetsya do Konana nazivayuchi jogo kozak Sered komandi Konana yaka vizhila pislya morskogo boyu z Artabanom na galeri buli vihidci z Brituniyi Zamori Shema ta Zaporozki Takozh zaporozkim kozakom buv volodar forteci u yakij utrimuvavsya turanskij princ Gleg Zaporozkij angl Gleg the Zaporoskan Pro nogo vkazano sho vin prijshov u dolinu yuetshi grabuvati taj zalishivsya stavshi miscevim feodalom Vin ne zahishav misceve naselennya Ale grabuvav yih Vinashko rozpovidayuchi pro vidnoshennya do nogo kozakiv skazav Platili meni po zaporozki tobto lajkoyu i lyapasami Golovni geroyiKonan golovnij geroj seriyi opovidan Govarda Varvar kimeriyec pirat kolishnij kozak Artaban turanskij general Vinishiv tabir na richci Zarorozka Znahoditsya u opali Kurush Han girkanskij vozhd Roksana kohanka uv yaznenogo turanskogo knyazya Tejspu Vinashko vozhd plemeni yuetshi Ivanos pirat odin z pomichnikiv Konana Takozh u cij roli z yavlyayetsya u opovidanni Tini v misyachnomu svitli Do cogo buv pomichnikom piratskogo vatazhka Sergiusa z Hrosha yakogo vbiv ta zamistiv Konan Cikavi faktiV comu opovidanni yak i u opovidanni Zaliznij demon miscevim naselennyam znovu vistupayut yuetshi angl Yuetshi Vozhd yuetshi yak lajku vikoristovuye im ya demona Hozatrala Hela yakij ye golovnim antagonistom u opovidanni Zaliznij demon i yakogo vbivaye Konan V rosijskomovnih perekladah opovidannya Konana nazivayut kozakom kazakom kasakom i navit munganom PrimitkiPosilannyaSinopsis personazhi miscya podij i istoriya publikacij 21 veresnya 2017 u Wayback Machine Conan the Barbarian at AmratheLion com 3 veresnya 2006 u Wayback Machine Conan com The official website 18 lipnya 2005 u Wayback Machine Tekst opovidannya 27 grudnya 2017 u Wayback Machine ros LiteraturaMark Finn Blood and Thunder The Life and Art of Robert E Howard MonkeyBrain Books 2006 400 s ISBN 9781932265217